ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
«Велика сила, братці, гроші,
З грошима й дурні прехороші,
Є в дурня гроші він і пан.
Є в нього золотий жупан…»
Л. Глібов
- Золоті слова сказав Леонід Глібов, а чи відповідають вони нашому уроку – вирішувати вам і ваші думки з цього питання я уважно слухатиму в кінці уроку. То ж сьогодні на занятті, розмовляючи з Герасимом Калиткою, не забувайте про нашу головну мету - дати характеристику цьому персонажу, розібратися в його людських якостях. Підсумком бесіди буде перелік основних рис характеру Герасима Никодимовича, які ви повинні самостійно визначити, уважно слухаючи і роблячи відповідні висновки. Отож, починаємо.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- А для початку давайте розгадаємо кросворд і якщо дамо правильні відповіді, то прочитаємо назву п’єси, яку ми вивчали протягом кількох уроків та згадаємо героїв даного твору.
1. На голові очіпок,
Спідниця і запаска –
Калитчина дружина
А ймення їй – Параска
2. Скупий і некультурний,
Натура така гидка
Усе це все поєднує
Хазяїн наш – Калитка
Любив він щиро Мотрю,
Не пара Пузирям.
Був добрим і правдивим,
Юнак цей звавсь – Роман
«Сто тисяч» - це комедія
І трішечки незвична,
А все тому, що називається
Ця п’єса – сатирична
На конюшню і на поле,
Молотити, їхати в млин –
Все це наймитська робота,
Зветься наймит просто – Клим
Скупий і жадний дуже,
Багатий селянин,
Любив він дуже гроші,
А звався – Герасим
Калитка любив
В думках жила земля
Він заздрив усі роки
Багатству Пузиря
Він звався Бонавентуру,
Ледачий був і рвач
Він врятував Калитку –
Зажерливий копач
- Та як називається п’єса , яку вивчили? Кого ми пригадали?
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1). Бесіда
- Скажіть , які ж ці герої. Дайте їм характеристику.
- Назвіть ще персонажів , яких не згадували в кросворді?
- Якою ви уявляєте Мотрю?
- Чим схожий на Калитку його кум Савка? А чим відрізняється?
- Який спосіб життя веде Бонавентура?
- А хто ж такий невідомий? Чим він займається?
Молодці, і з цим завданням ви впорались. А давайте згадаємо, хто ж є центральним образом комедії?
Яким ви уявляєте Герасима Калитку після знайомства з п’єсою?
Учень : Калитка – це «преобрітатель» земельки, нагромаджувач грошей , деспот, який заради збагачення стає на шлях шахрайства.
- Чи згодні ви , Герасиме Никодимовичу, з такою вашою характеристикою?
Калитка: Безумовно , ні. Та чи єсть же на світі такий чоловік, щоб не хотів землі купити? Ох , земелько , свята земелько, - боже ти дочечко . Як радісно загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку!
Учень: Герасиме Никодимовичу , от ви зараз земельку «дочечкою» назвали. А за що ви землю любите?
Калитка:Легко по своїй власній землі ходити. Глянеш оком навколо – все твоє, там череда пасеться , там орють на пар, а тут зазеленіла уже пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші.
- Друзі, хіба перед нами не людина, яка дуже любить землю?
Учень: Ні, любов Герасима до землі власницька. Одне слово «загрібати» багато про що говорить. Купуй землю, працюй на ній, користуйся щедрими дарами годувальниці. Калитка ж радіє не від праці на землі, а від того, що земля – засіб наживи – гроші, гроші, гроші. Герасим уже має 200 десятин землі, але хоче бути значно багатшим.
1 висновок –Нагромадження землі – смисл життя Калитки. Земля – засіб для наживи, життєве кредо.
- На який шлях став Калитка заради наживи?
Учень: На шлях шахрайства.
Учень: Я хочу запитати Калитку, чи не страшно було йому домовлятися зі злодієм?
Калитка: Самому страшно, щоб не влопаться. А ось кум! Одважний чоловік! До чорта ходив і на все піде за гроші. Кращого компанвона, як кум, не знайти! А ви не думали яким чином Жолудь дістав таку силу грошей? Я сам пам’ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував м’ясом у різницях, а тепер багатир. Де ж воно набралося? Не інакше, як нечистим путьом!
2 висновок –У гонитві за наживою Герасим вдається до шахрайства.
- В чому це проявляється?
Учень:Купує за 5 000 справжніх грошей 100 000 фальшивих. І тут Калитка себе проявив: дає шахраєві не 5 000, а 3 000.
- Чим же закінчилась «кумерція» Калитки?
Учень: Замість фальшивих грошей Герасим отримав мішок з чистим папером. Калитка вирішив повіситись, але його врятували.
- Як же Герасим Никодимович віддячив своїх рятівників?
Учень: «Обікрали…Ограбили…Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря»
- Скажіть, а мета, життєве кредо Герасима Калитки відбилось на його людському єстві?
Учень: Так, відбилось. В родині Калитка деспот. Він грубий у ставленні до дружини . Параска говорить: «Ззамолоду з синяків не виходила, б’є і на старість». Калитка свариться з дружиною , обзиває її лайливими словами. На людях же цілує, ставиться до неї добре. Мало того, що він грубіян, так ще і лицемір. Навіть в одруженні єдиного сина він шукає наживи. «Мені треба невістки з приданим, з грішми». На власній дочці Калитка зекономив 5 000 – не дав зятеві обіцяний посяг, хоч під час бійки двох зубів лишився.
Учень: Я хочу додати, що Калитка грубо поводиться з наймитами. Він б’є їх, попрікає, що ті мало роблять, а багато їдять.
Калитка: А тож не так? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молитися, то й сонце зійде. Хоч би ж молились, а то стоїть, чухається та шепоче собі губами, аби простоять більше без роботи.
- Зараз ви подивитесь сценку. Як цей невеликий епізод характеризує Калитку?