СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

1. Поняття про складносурядне речення.

2. Засоби вираження синтаксичних зв’язків і зміст семантико-синтаксичних відношень між частинами складносурядних речень.

3. Складносурядні речення відкритої і закритої структури.

4. Складносурядні багатокомпонентні речення.

5. Особливості пунктуації в складносурядному дво- та багатокомпонентному реченні.

 

Література

Основна

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – 416 с.

Сучасна українська літературна мова: У 5-ти кн. / За заг. ред. І.К. Білодіда – К.: Наук. думка, 1972. – Кн. 3: Синтаксис. – 515 с.

Додаткова

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис / І.Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

Савченко І.С. Пунктуація сучасної української мови / І. Савченко. – Черкаси. : Відлуння-Плюс, 2006. – 160 с.

Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І.І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – 672 с.

 

Завдання

(вдома виконати завдання 1-4, 5 (І))

Завдання 1. Підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань.

Завдання 2.Схарактеризуйте ССВ між предикативними частинами ССР, з’ясуйте засоби вираження сурядного зв’язку і ССВ та визначте структурні типи цих речень.

1. А вже цвяхами колеться стерня і крутить хуга біле перевесло (Л. Костенко). 2. На гору доступитися нелегко, зате згори зручніше боронитись (Леся Українка). 3. З того дня незвична приязнь ворухнулась до дівчини, і він почав захищати її від шкільних негод (М. Стельмах). 4. Настане час – і все піде в архів (Л. Костенко). 5. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі (Л. Костенко). 6. Цікавість – хиба його вдачі, тому і вовк його загриз (Л. Костенко). 7. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський). 8. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський). 9. Було життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире (Л. Костенко). 10. Плакав вітер і айстри осінні нахилялись до зляканих трав (В. Сосюра). 11. Слова – полова, Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея (І. Франко).

Завдання 3. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть сурядні засоби зв’язку. З’ясуйте, до якої групи за значенням вони належать (єднальних, розділових, зіставно-протиставних, градаційних чи пояснювальних).

1. Перед нею взимку вище плетеного тину підіймаються блакитні кучугури а влітку на тини кладуть голови праведників соняшники (М. Стельмах). 2. Івор почервонів і веснянки на носі проступили ще яскравіше (В. Малик). 3. Чи то праця задавила молодую силу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т.Шевченко). 4. А тепер спустіли береги та й озера висихають. 5. То ведмідь ішов напитись остудитись у воді то збирають під дубами чорні вепрі жолуді (Олександр Олесь). 6. Він зламав калино­вий кетяг зірвав кілька ягідок поклав до рота й по обличчю пробігла відразлива судома (Є. Гуцало). 7. Отже слов’янська мова в Х ст. здобуває статус мови літературної тобто вона стоїть на помітному ступені розвитку (З підручника). 8. Трапиться сонячний день у жовтні і бджоли пускаються у свої останні обльоти (Є. Гуцало). 9. Не тільки злива лила в ту ніч а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля (Л.Бойко). 10. Або не сокіл я або спалила мені неволя крила (Леся Українка). 11. Не лише ми з Піратом боялись баби а й мати остерігалась її прокльонів (О. Довженко). 12. Гарні гості та не в пору (Нар. творчість).

Завдання 4.Спишіть речення, розставляючи знаки пунктуації. Підкресліть сполучники і (й), і (й)… і (й), що з’єднують частини ССР однією рискою, а ті, що з’єднують однорідні члени речення, - двома. Відзначте випадки, коли і (й) є часткою.

1. І мені згадався погожий літній ранок і тітка Василина і її пісня (М. Стельмах). 2. Степ як притомлений велетень дихає рівно і спокійно і віє безмежною силою (В. Винниченко). 3. Вечір гаптував небеса і золотом і сріблом і янтарем і Чумацький Шлях переливався горів живим узором (М. Стельмах). 4. Знав Кривоніс і потаємні думки пузатої старшини (П. Панч). 5. Бій не змовкає і кров потоками дощу ллється на ліс прориває листя стікає на бричку й починає капати за шию й на голову Гликерії (В. Винниченко). 6. Розтане образ твій і пропаде на розі і кроків дальній згук і тіні од плаща... (В. Сосюра). 7. Дивлюсь я на моє небо і повертаю з возом і косарями праворуч і ліворуч і зоряний всесвіт повертає разом з нами (О. Довженко). 8. Зеленіють жита і любов одцвіта і волошки у полі синіють (В. Сосюра).

 

Завдання 5.Спишіть речення, розставляючи, де потрібно, розділові знаки. Поясніть їх уживання.

І. 1. Вже дощами дзвенить весна і у ріки пірнає небо (В. Виноградов). 2. Над садами вже піднявся місяць і хтось при ньому клепав косу на пізню гречку чи просо (М. Стельмах). 3. Хіба не вчора сиділи вони на узбіччі дороги в запашних житах і чи не колосся ледве чутно шаруділо навколо?! (З. Тулуб). 4. Море мріяло в ніжній млості і в заштиленому його атласі відсвічували перлові верхів’я хмаринок (З. Тулуб). 5. Шлях часом відходив від річки або річка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху (І. Ле). 6. А за рікою згасали зорі і холодна кришталева блакить віщувала світанок (З. Тулуб). 7. …У широкім степу біло світиться гречка І на синовім полі мати сиво цвіте (В. Сосюра). 8. По вичахлому опівнічому небу гнані тяжким верховим вітром мчали довгі схожі на химерні рибини хмари й кругла діжа місяця то ховалася за ними то знову викочувала на небесну оболонь (Ю. Мушкетик). 9. Верби сплакували листом і золоті сльози гнало за водою (Григір Тютюнник). 10. Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (М. Коцюбинський). 11. Цвинтарному сторожеві мабуть заклинило язика чи на якусь хвилю нечиста цвинтарна сила надумала покепкувати зі старого й відняла мову (Є. Гуцало). 12. Безодня й зойк (М. Бажан). 13. Роботи не вистачає чи здібностей бракує (З підручника). 14. Мабуть батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А. Головко). 15. Вийди на шлях і прямуй до мети (З підручника). 16. Часом на цій вересневій сині вилитими дзвіночками колихалися грона жолудів або виділявся обрис пташини (М. Коцюбинський). 17. І вечір шоломом черпає з річки тишу і темну тишу вечір бризка на чоло (Є. Гуцало).

ІІ. 1. Обтрусили вже яблуні білі і картоплю із поля везуть (В. Сосюра). 2. Отче парох прошу або навести порядок або я покину зал (І. Вільде). 3. Дай іншу душу творові моєму або мою від мене відбери! (Леся Українка). 4. Яка природа буйноцвітна і як вирує скрізь життя! (З підручника). 5. Зрідка пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк (А. Шиян). 6. Коли буде іспит і в якій аудиторії він проходитиме? (З підручника). 7. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава… (В. Сосюра). 8. Дощ пройшов і Київ зеленіє (М. Рильський). 9. Скрізь якась покора в тишині розлита і берізка гола мерзне за вікном (В. Сосюра). 10. В старім гнізді танцюють лелечатка і одірвавши ніжки від землі немов русалоньки дівчатка гойдаються в зеленому гіллі (Л.Костенко). 11. Ще день чи два і голуб упаде тобі на стіл святим листом від роду (В. Осадчий). 12. Ще космос маленький і коник зелений Сюрчить одчайдушним пульсаром зеленим (Л. Тома). 13. Врожайне літо всюди походило і липень колос долу похилив (М. Сіренко). 14. З гори стежки в село біжать А я за ними поспішаю (А. Гудима). 15. Когось ласкаве море звеселя Чи, може, вабить праліс невідомий (Л. Череватенко). 16. На твоєму шляху зблиснуть ранні квіти І вода джерельна вихлюпне з криниць (В. Губарець). 17. Вже все іде у стерлінгах і в центах і плем'я тода це вже не народ і безтурботна молодь без акценту вже розмовляє мовою заброд (Л. Костенко). 18. Гопак і регіт (М. Бажан).