Прогноз забезпеченості теплом другої половини вегетаційного періоду
Метод складання прогнозу забезпеченості теплом другої половини вегетаційного періоду (Σt>10°С через два місяці від дати переходу температури повітря через 10°С весною до дати такого ж переходу восени) такий же, як і для складання прогнозу забезпеченості теплом за весь вегетаційний період.
Розрахунки також виконані за значеннями дати стійкого переходу температури повітря через 10°С весною. Для цього обчислені значення коефіцієнтів для ряду станцій (табл. 2).
Таблиця 2
Значення коефіцієнтів А та а і рівняння (15.1) для розрахунку Σt>10°С за другу частину вегетаційного періоду та середньоквадратичне відхилення σ
| Станція | Самий ранній перехід температури через 10°С весною, місяць | А | a1 | ±σ |
| Чернігів | квітень | 17,00 | ||
| Харків | «-» | 15,50 | ||
| Дніпропетровськ | «-» | 20,60 | ||
| Суми | «-» | 22,59 | ||
| Запоріжжя | «-» | 22,60 | ||
| Кіїв | «-» | 24,64 | ||
| Одеса | «-» | 22,73 |
Рівняння вигляду (15.1) для прогнозу Σt>10°С можуть бути розраховані для будь-якої станції, яка має ряд спостережень не менше ніж 50 років. Рівняння розраховуються за допомогою методів математичної статистики.
Прогноз тривалості вегетаційної о періоду
Основою методу прогнозу тривалості вегетаційного періоду є залежність тривалості періоду з температурою вище 10°С (n, дні) від дати стійкого переходу температури повітря через 10°С весною (D). У загальному вигляді рівняння таке:
n = c – bD (15.3)
Для деяких гідрометеостанцій значення коефіцієнтів с та b рівняння які використовуються для прогнозу тривалості вегетаційного періоду з температурою вище 10°С, наведені у табл. 3.
Таблиця 3
Значення коефіцієнтів с та b рівняння (15.3) для прогнозу тривалості періоду з температурою вище 10°С, та σ – середньоквадратичного відхилення
| Станція | Самий ранній перехід температури через 10°С весною, місяць | с | b | ±σ |
| Чернігів | квітень | 1,14 | ||
| Житомир | «-» | 1,05 | ||
| Харків | «-» | 0,73 | ||
| Умань | «-» | 1,03 | ||
| Полтава | «-» | 0,71 | ||
| Луганськ | «-» | 0,93 | ||
| Кам'янець- | «-» | |||
| Подільський | «-» | 0,82 | ||
| Чернівці | «-» | 1,17 | ||
| Херсон | «-» | 0,87 |
Прогноз складається навесні. Визначається дата переходу температури повітря через 10°С (D). Потім це значення підставляється у рівняння (15.3) з відповідними для населеного пункту значеннями с та b (табл.3) і виконуються необхідні розрахунки.
Приклад розрахунку: 1) На станції Чернігів стійкий перехід температури повітря через 10°С спостерігається 28-го квітня. Самий ранній перехід температури через 10°С у Чернігові також спостерігається у квітні. Тому замість D у рівняння (15.3) підставляємо 28 і тоді
днів
Таким чином, у Чернігові тривалість періоду з температурою вище 10°С буде 158 днів.
2) На станції Херсон у 2000 році стійкий перехід температури повітря через 10°С спостерігався 8 травня. Самий ранній перехід температури повітря через цю межу спостерігався у Херсоні у квітні. Тому замість D у рівняння (15.3) підставляється значення 38 (тобто 30 днів квітня необхідно додати до 8 днів травня). Із табл. 3 знаходяться коефіцієнти с і b та підставляються у рівняння (15.3) і тоді:
дні
Таким чином тривалість періоду з температурою повітря вище 10°С у Херсоні у 2000 році становитиме 152 дні.
Недоліком цього методу є відсутність урахування вірогідності ранніх заморозків, внаслідок чого розвиток сільськогосподарської культури може припинитись.