Припинення провадження за зверненнями громадян

Строки розгляду звернень

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Запит народного депутата України вирішується у 15-денний або інший, встановлений Верховною Радою України, строк; запит депутата місцевої ради — у строк, встановлений радою.

Звернення народного депутата України, депутата місцевої ради розглядається протягом 10-ти днів.

У випадку, коли перевірити запит, звернення у встановлений законодавством термін неможливо, за мотивованим рапортом виконавця строк перевірки може бути продовжений, але не більше як до 30 днів (місяця), про що повідомляється депутат, голова відповідної ради

7. Розгляд скарг громадян, терміни їх подання та вирішення

Стаття 16. Розгляд скарг громадян

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -

безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Стаття 17. Термін подання скарги

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

8. Особливості розгляду звернень окремих категорій громадян Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Звернення і листи народних депутатів України, голів комітетів і комісій Верховної Ради України, за якими прокурори обласного рівня раніше не приймали рішення (первинні), надсилаються у п’ятиденний строк підпорядкованим прокурорам, про що повідомляються народні депутати України з обґрунтуванням підстав направлення депутатських документів та посиланням на відповідні законодавчі акти.

Повідомлення народним депутатам України про скерування прокурорам обласного рівня депутатських документів, а також доручення підпорядкованим прокурорам підписуються першим заступником та заступниками Генерального прокурора України відповідно до їх компетенції.

Необхідність встановлення контролю за розглядом зазначених депутатських документів вирішується першим заступником та заступниками Генерального прокурора України з огляду на актуальність порушених у них питань.

За результатами розгляду і вирішення на місцях депутатських документів відповідь народним депутатам України надається лише за підписом першого керівника прокуратури обласного рівня або особи, яка виконує його обов’язки.

Забороняється надсилати депутатські документи до прокуратур районного рівня для вирішення та надання відповідей народним депутатам України.

У такому ж порядку розглядаються та надаються відповіді на звернення, які надійшли від Глави Адміністрації Президента України та його заступників.

3.9. У разі направлення народним депутатом України звернення чи листа за скаргою громадян або юридичних осіб на ім’я заступника Генерального прокурора України чи іншої службової особи органів прокуратури ці документи розглядаються відповідно до вимог ст.ст. 16, 24 Закону України „Про статус народного депутата України” та передаються на розгляд відповідно до пунктів 3.7, 3.8 цієї Інструкції.

3.10. Начальникам самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України передаються на розгляд звернення громадян та юридичних осіб щодо рішень, прийнятих підлеглими працівниками або прокурорами обласного рівня, а також з питань зволікання, тривалого неприйняття ними рішень, залишення їх без розгляду.

3.11. Звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються до управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення. Оперативними працівниками зазначеного управління повертаються письмові звернення, оформлені без додержання вимог ст. 5 Закону України „Про звернення громадян”, заявникові з відповідним роз`ясненням.

3.12. Керівники прокуратури, структурних підрозділів зобов’язані розглянути документ не пізніше наступного дня з часу реєстрації, а терміновий – негайно. Надходження документів від керівництва прокуратури до безпосередніх виконавців не повинно перевищувати двох робочих днів у Генеральній прокуратурі України і одного дня – в інших прокуратурах.

3.13. Скарги на дії суддів, пов’язані з винесенням судових рішень, передаються на розгляд структурним підрозділам, до компетенції яких належить перевірка відповідності судових рішень закону.

9. Організація особистого прийому громадян

Стаття 22. Особистий прийом громадян

Керівники та інші посадові особи органів державної влади,місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язаніпроводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, узручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання.Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевогосамоврядування, на підприємствах, в установах, організаціяхнезалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначаєтьсяїх керівниками.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

10. Відповідальність посадових осіб, за порушення законодавства України про звернення громадян

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення

законодавства про звернення громадян

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з

порушенням вимог цього Закону при розгляді його

скарги

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

11. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень законодавства України, що регулюють роботу зі зверненнями громадян в органах прокуратури, державних органах та органах місцевого самоврядування

12. Нормативно-правова основа діяльності прокуратури з розгляду звернень

- Конституція України

- ЗУ «Про прокуратуру»

- ЗУ «Про звернення громадян»

- ЗУ «Про статус народного депутата України»

- ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»

- ЗУ «Про інформацію»

- ЗУ « Про Уповноваженого ВРУ з прав людини»

- КУпАП

- КПК

- У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»

- Наказ №9 «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»

- І Н С Т Р У К Ц І Я «Про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України

13. Підвідомчість звернень громадян органами прокуратури України

Наказ 4гн:

Керівникам прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів апаратів, прокурорам – процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В органах прокуратури підлягають розгляду скарги:

- На дії органів дізнання

- На дії слідчого і прокурора

- На постанови про порушення кримінальної справи,відмову в порушенні,про зупинення слідства, закриття кримінальної справи

- На проведення досудового слідства у строки, передбачені законодавством

- Щодо відводу слідчого і особи, яка проводить дізнання

- На порушення законодавства про ОРД

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування (статті 303 – 307) оскаржуються до слідчого судді.

До прокурора можна оскаржити такі дії :

а) прокурору, який здійснював процесуальне керівництво, - постанову слідчого про закриття кримінального провадження упродовж десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови (частина 5 статті 284). Можливість подальшого оскарження цього рішення прокурора прокурору вищого рівня кодексом не передбачена;

б) прокурору вищого рівня – недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (стаття 308). Під поняттям прокурор вищого рівня слід розуміти посадових осіб органів прокуратури, які є безпосередніми керівниками прокурора, який здійснює процесуальне керівництво;

в) до прокуратури вищого рівня – оскарження слідчим рішень, дії чи бездіяльності прокурора, що прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні. При цьому рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб (статті 311 – 313)

14. Види звернень громадян, які підлягають розгляду та вирішенню в органах прокуратури в Україні

Звернення – викладена в письмовій або усній формі пропозиція, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи.

Пропозиція (зауваження) – звернення, спрямоване на поліпшення діяльності органів прокуратури або інших правоохоронних, державних органів або про сприяння реалізації прав та інтересів осіб.

Заява – звернення громадян та юридичних осіб з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів місцевого самоврядування, службових осіб.

Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод, встановлених чинним законодавством.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, службових осіб.

Колективне звернення – звернення двох і більше осіб, а також звернення, прийняте на мітингу чи зборах і підписане організаторами або учасниками мітингу, зборів.

Дублікат– звернення, що є копією попереднього звернення, або примірник звернення з того самого питання в інтересах тієї самої особи.

Повторне звернення – звернення, що надійшло від тієї самої особи з того самого питання, в якому:

оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло в прокуратуру;

повідомляється про неотримання відповіді, невчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув установлений законодавством строк розгляду;

вказується на інші недоліки, допущені при розгляді та вирішенні попереднього звернення.

Запит народного депутата України, депутата місцевої ради– запит, прийнятий відповідно до ст. 15 Закону України „Про статус народного депутата України” та ст.cт.21, 22 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”.

Звернення народного депутата України, депутата місцевої ради – це пропозиція, прохання, вимога здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію. Надсилається народним депутатом України відповідно до ст. 16 Закону України „Про статус народного депутата України”, депутатом місцевої ради – відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”.

Лист народного депутата України, депутата місцевої ради – документ, який супроводжує звернення громадянина, яке надійшло на його адресу, в органи прокуратури для розгляду по суті.

15. Стадії провадження за зверненнями громадян, організація розгляду звернень.

Стадії провадження:

· подання громадянином звернення та прийняття його до розгляду органом, що веде провадження; Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи

скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень

· розгляд справи;

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 16.Розгляд скарг громадян

безпосередньо до суду.

Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого

самоврядування, підприємств, установ, організацій

незалежно від форм власності, об'єднань громадян,

засобів масової інформації, їх керівників та

інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

· ухвалення рішення;

16. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню в органах прокуратури

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб,

визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає

керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала

звернення.

Не підлягають розгляду звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад, у яких містяться пропозиції, вказівки чи вимоги у конкретних кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах, а також справах про адміністративні правопорушення, у тому числі з питань слідства і нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Авторам таких звернень у 10-денний строк надаються роз’яснення про неприпустимість втручання в діяльність органів прокуратури з посиланням на відповідні рішення Конституційного Суду України та процесуальне законодавство.

17. Звернення, віднесені до компетенції суду

До компетенції суду віднесені скарги, підвідомчі районним, районним у містах, міським чи міськрайоним судам. Це скарги щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із цівільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин. Також скарги,що відносяться до окремого провадження (ст.234 ЦПК), підвідомчі господарським та адміністративним судам.

Звернення, розгляд яких належить до компетенції судових інстанцій, вирішуються в органах прокуратури в разі необхідності захисту інтересів держави та громадян, які неспроможні через фізичний або матеріальний стан або з інших причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

18. Загальна характеристика звернень,віднесених до компетенції інших органів

До компетенції місцевих органів влади та контролю (відповідних управлінь та відділів районних державних адміністрацій) належить вирішення таких питань:

- Забезпечення житлом, приватизація житла, постановка на квартирний облік (райдержадміністрації)

- Поточний та капітальний ремонт житлових будинків, дотримання стандартів, норм і правил забудови (райдержадміністрації)

- Відведення та використання земельних ділянок, надання їх в оренду (управління зем.ресурсів)

- Контроль за якістю та обсягом медико-санітарної допомоги (управління охорони здоров’я)

- Захист прав громадян споживачів (управління у справах захисту прав споживачів)

- Додержання законодавства про пенсійне забезпечення(управління пенсійного фонду)

- Виконання навчальними закладами усіх форм власності державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної освіти (управління освіти)

- Охорона та використання водних, земельних ресурсів, лісів, тваринного та рослинного світу (державна екологічна інспекція)

- Законність приватизації , здачі держ.майна в оренду, оцінки його вартості (регіональні відділення Фонду державного майна України

- Порушення законодавства з фінансових питань (державна фінансова інспекція)

- Здійснення митного контролю (регіональні мтниці)

- Ухилення від подання декларації про доходи (ДПС)

19. Запити, звернення та листи народних депутатів України, депутатів місцевих рад, особливості строки розгляду та вирішення

Депутатський запит - це вимога народного депутата,

народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка

заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України,

до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України,

до керівників інших органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і

організацій, розташованих на території України, незалежно від їх

підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з

питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і розглядається на засіданні Верховної Ради України. Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України. Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.

Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

8. Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс.

Стаття 16. Право народного депутата України на депутатське звернення

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду.

Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання. Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею.

Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення.

Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.

Стаття 21. Депутатський запит і депутатське запитання

Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Стаття 22. Порядок розгляду депутатського запиту Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.

Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.

3. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради.

Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради.

Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Стаття 13. Депутатське звернення

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.

Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону

20. Порядок та підстави залишення звернень без розгляду та повернення їх заявникам

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

-Звернення, що не містять даних про особу (прізвище і його місцезнаходження, адресу), визнаються анонімними й залишаються без розгляду. Анонімні заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення у прокуратурах районного рівня передаються на доповідь керівнику, який у формі резолюції визначає порядок їх скерування до правоохоронного органу. У прокуратурах міст з районним поділом, обласного рівня та Генеральній прокуратурі України такі заяви та повідомлення спрямовуються до підрозділу з питань розгляду звернень для їх надсилання до відповідних правоохоронних органів.

- Звернення з незрозумілим текстом або у яких відсутні дані, достатні для їх розгляду чи прийняття обгрунтованого рішення (про орган, що прийняв оскаржуване рішення, про час його прийняття тощо), у 5-денний строк повертаються заявникам. Копії таких звернень долучаються до наглядових проваджень.

- Не підлягають розгляду звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад, у яких містяться пропозиції, вказівки чи вимоги у конкретних кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах, а також справах про адміністративні правопорушення, у тому числі з питань слідства і нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Авторам таких звернень у 10-денний строк надаються роз’яснення про неприпустимість втручання в діяльність органів прокуратури з посиланням на відповідні рішення Конституційного Суду України та процесуальне законодавство.

- звернення надійшло від особи, визнаної недієздатною

- звернення подано в інтересах іншої особи без оформленного у встановленому законом порядку доручення

-принято рішення про припинення розгляд

Припинення провадження за зверненнями громадян

Припинення провадження із заявником можливо у випадках якщо:

– у повторному зверненні від особи до одного й того ж органу прокуратури відсутні нові дані або факти, які потребують додаткової перевірки, а всі викладені доводи раніше перевірені у повному обсязі та заявникові надано вичерпну відповідь керівником з повідомленням про припинення провадження і роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;

– у зверненні є нецензурна лайка, вирази, що ображають честь і гідність інших осіб, а заявник раніше попереджався про те, що при надходженні подібних звернень провадження з ним може бути припинено.

Провадження припиняється один раз на підставі мотивованого висновку виконавця, затвердженого прокурором району, міста, області та прирівняних до них, а в апараті Генеральної прокуратури – на підставі мотивованого висновку виконавця, погодженого керівником самостійного структурного підрозділу та заступником Генерального прокурора України після обговорення на нараді у Генерального прокурора України.

Повідомлення про припинення провадження за скаргами заявнику надсилається один раз. Наступні звернення з питань, що раніше перевірялись, рапортом долучаються до наглядового провадження.

Провадження поновлюється, якщо підстави, за якими воно припинялось, відпали. Нові дані про порушення закону, повідомлені заявником, перевіряються в порядку, встановленому цією Інструкцією.

22. Організація особистого прийому в органах прокуратури

7.1. У Генеральній прокуратурі України особистий прийом громадян, представників державних і громадських організацій, а також інших осіб здійснюється управлінням розгляду звернень та прийому громадян у день їх звернення за участю галузевих підрозділів.

7.2. Відвідувачі, направлені на прийом до прокурорів управлінь і відділів із скаргами, приймаються негайно.

Керівники самостійних структурних підрозділів, начальники управлінь і відділів, їх заступники приймають громадян зі зверненнями щодо рішень, прийнятих підлеглими працівниками або прокурорами обласного рівня, а також з питань зволікання, тривалого неприйняття ними рішень, залишення звернень без розгляду.

7.3. Перший заступник та заступники Генерального прокурора України приймають громадян, якщо вони повторно звернулися на особистий прийом з питань незгоди з рішеннями, прийнятими керівниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України.

7.4. Особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим розпорядком.

Генеральний прокурор України приймає громадян та інших осіб за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками.

Особистий прийом Генерального прокурора України може бути організований також за його прямим дорученням.

Звернення, отримане на особистому прийомі заступником Генерального прокурора України, передається тому заступнику Генерального прокурора України, до компетенції якого, згідно з розподілом обов’язків, належить вирішення порушених у зверненні питань. Проект відповіді перед підписом має бути завізований заступником Генерального прокурора України, який на особистому прийомі отримав звернення. У разі прийняття рішення Генеральним прокурором України відповідь попередньо візується обома заступниками Генерального прокурора України.

7.5. Працівники управління розгляду звернень та прийому громадян за відсутності підстав для прийому громадян начальниками самостійних підрозділів або керівниками Генеральної прокуратури України дають громадянам та іншим особам роз'яснення. У необхідних випадках вони приймають письмові скарги та заяви, і направляють на розгляд у структурні підрозділи або у відповідні прокуратури, відомства.

7.6. За фактами виявлених під час особистого прийому порушень закону при розгляді звернень громадян та юридичних осіб підпорядкованими прокурорами працівники управління розгляду звернень та прийому громадян на місця направляють повідомлення.

7.7. Працівники канцелярій структурних підрозділів на запити управління розгляду звернень та прийому громадян негайно надають наглядові провадження, довідки, а у разі прийому громадян працівниками структурних підрозділів повідомляють про це керівників і передають їм необхідні документи.

7.8. У прокуратурах областей, міських, районнних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах прийом громадян та інших осіб проводиться протягом усього робочого дня відповідно до графіка, який вивішується у доступному для них місці. Крім цього, на видному місці має бути текст Закону України „Про звернення громадян” та графіки прийому громадян у прокуратурах вищого рівня.

Порядок прийому у вечірній час, вихідні та святкові дні встановлюється керівниками відповідних прокуратур. Керівниками прокуратур прийом громадян та інших осіб проводиться не рідше одного разу на тиждень.

Рішення за зверненням приймається і відповідь надається заступником прокурора, до компетенції якого згідно з розподілом обов’язків належить вирішення порушених у зверненні питань. Проект відповіді перед підписом має бути завізований заступником прокурора, який на особистому прийомі отримав звернення. У разі прийняття рішення безпосередньо прокурором відповідь попередньо візується обома заступниками.

7.9. На зверненнях, поданих на особистому прийомі, ставиться позначка „з особистого прийому”.

Реєстрація прийому ведеться за спеціальними картками або в книзі реєстрації звернень з особистого прийому, у якій відображається також зміст відповіді.

7.10. Усі письмові звернення з особистого прийому після їх реєстрації направляються за належністю в порядку, визначеному Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України.

7.11. У кожній прокуратурі встановлюється скринька „Для скарг і заяв”, у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, Дніпровській екологічній прокуратурі скринька розміщується в Приймальні, в інших прокуратурах – у доступному для громадян місці.

Кореспонденція із скриньки щодня виймається: у Генеральній прокуратурі – працівником секретаріату, в інших прокуратурах – спеціально призначеними працівниками. На зверненнях ставиться штамп „Із скриньки для скарг і заяв”, вказується дата виїмки, після чого вони передаються на реєстрацію і розгляд.

7.12.Управлінням розгляду зверненнь та прийому громадян Генеральної прокуратури України про виявлені недоліки при вирішенні звернень, у тому числі порушення порядку та строків, щомісячно повідомляються заступники Генерального прокурора України, а відповідними підрозділами прокуратур обласного рівня – керівники прокуратур.

7.13.Перший заступник та заступники Генерального прокурора України, прокурори всіх рівнів за кожним фактом порушення закону при розгляді звернень вживають заходів до їх усунення, притягнення до відповідальності винних осіб.

7.14. Управління розгляду звернень та прийому громадян щоквартально проводить взаємозвірки із самостійними структурними підрозділами щодо достовірності відображення ними у статистичних звітах кількості задоволених та вирішених у понад установлений законом строк депутатських документів і про виявлені розбіжності невідкладно повідомляє відділ статистичної інформації для приведення статистичної звітності у відповідність з вимогами галузевого наказу, а галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня – підрозділів з питань статистики.

23. Розгляд та вирішення звернень, співвідношення понять

Співвідношення понять розгляд та вирішення звернень можна охарактеризувати як загальне до конкретного. Вони не є тотожними.

За кожним зверненням може бути виконана одна з таких дій

- Прийнято до розгляду

- Передано на вирішення підпорядкованої прокуратури

- Направлено до іншого відомства

- Приєднано до скарги, що надійшла раніше, або до матеріалів кримінальної справи

Усі без винятку звернення, що надходять до органів прокуратури, приймаються до розгляду оперативними працівниками.

Вирішеними вважаються звернення, що прийняті до провадження і за ними ухвалено одне з таких рішень: задоволено,відхилено,роз’яснено.

Задоволено-вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Частково задоволено – звернення, що містить дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими. Повторне-звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалось рішення про відмову в задоволені раніше поданого звернення.

Відхилено-вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані не обґрунтованими.

Роз’яснено-за зверненням, у якому не містилось прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз’яснення з питань правового характеру.

24. Рішення, прийняті за результатами розгляду звернень

Відхилено-вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані не обґрунтованими.

25. Поняття та сутність методики роботи зі зверненнями

Робота з розгляду звернень та особистого прийому є окремим спеціальним напрямом діяльності органів прокуратури. У процесі роботи зі зверненнями залежно від їх предметної спрямованості прокурори використовують весь комплекс наданих їм законом повноважень. Робота зі зверненнями є окремим і пріоритетним напрямом правозахисної діяльності прокуратури, вона потребує комплексного використання всіх повноважень прокурора.

Методика роботи зі зверненнями в органах прокуратури – це розроблена відповідно до вимог закону, даних науки та передового досвіду практичної діяльності сукупність взаємопов’язаних прийомів та способів реалізації повноважень прокурора на цьому напрямі роботи, яка забезпечує найбільш оптимальні шляхи якісного, своєчасного та об’єктивного вирішення звернень та реальне поновлення порушених прав громадян.

Алгоритм дій прокурора при роботі зі зверненнями може передбачати наступні етапи:

1. Підготовчій (ознайомлення та розгляд звернень):

- Виявлення у зверненні підстав прийняття до провадження, направлення в інше відомство, доручення до скарги, яка надійшла раніше, або до матеріалв кримінальної справи

- Аналіз на предмет його повторності, наявності ознак дубліката та аналогічних звернень

- Аналіз стосовно дотримання строку подання звернення

- Складання плану роботи зі зверненнями

2. Перевірочний (безпосередня робота зі зверненнями, прийнятими до провадження)

- Виконання перевірочних заходів

- З’ясування фактичної сторони питань, що є предметом звернення

- З’ясування юридичної основи справи

- Визначення достатності інформації для аналізу порушених у зверненні питань на предмет наявності порушених прав і свобод громадян

- Вжиття додаткових пізнавальних заходів, спрямованих для досягнення повної інформаційної картини порушених у зверненні питань

3. Підсумковий (кінцеве вирішення звернення):

- Направлення відповіді автору звернення

- Оформлення наглядового провадження за зверненням

На всіх етапах прокурор застосовує такі прийоми діяльності:

1. Організаційні – ґрунтуються на використанні наукової організації праці

2. Пізнавальні - ґрунтуються на закономірностях людського пізнання і спрямовані на отримання юридично-значимої інформації.

3. Аналітичні ґрунтуються на використанні логічного мислення

4. Психологічно-комунікативні – ґрунтуються на використаннях досягнень психології

26. Актуальна тематика звернень щодо захисту конституційних прав громадян та інтересів держави і особливості роботи з ними

27. Особливості використання прокурорських повноважень в ході перевірок за зверненнями, що стосуються правозахисної діяльності органів прокуратури поза сферою кримінального, цивільного, господарського та адміністративного судочинства

28. Розгляд та вирішення звернень, що стосуються процесуальної діяльності прокурора

29. Особливості роботи зі зверненнями, що стосуються ОРД

30. Особливості роботи зі зверненнями, що стосуються виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

31. Особливості роботи зі зверненнями, що стосуються питань судочинства у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах