Індивідуальна сумісність крові донора та реципієнта по групі
№ 1
Хворий отримав опік полум’ям лівого передпліччя і лівої китиці. При поступленні в клініку неспокійний, скаржиться на болі в руці, просить допомоги. На лівому передпліччі, китиці по тильній поверхні – опікові міхурі, що частково пошкоджені. Окремі ділянки ушкодженої поверхні білуватого, мармурового кольору.
1. Визначте ступінь і площу опікової поверхні. Методи визначення.
2. Надати допомогу в разі опіку кисті.
Відповідь.
1. Обпечена половина передпліччя, за правилом „девяток” – 4,5%.
Опік ІІ – ІІІВ ступені.
Індекс Франка – 13,5%, тому що місцями опік ІІІ В ст – це глибокий опік.
Визначити площу опіку можна ще за правилом долоні, за методом Постнікова і за стандартними таблицями.
2. Накладу пов`язку «лицарська рукавичка».
Беремо бинт і накладаємо закріплюючий тур навколо променево-зап`ясткового суглобу. Через тильну поверхню кисті проводимо бинт до основи протилежного пальця. Спіральною пов`язкою забинтовуємо палець (мізинець, якщо бинтуємо ліву руку і великий палець , якщо праву) знизу вверх до нігтьової фаланги. Виступаючу частину бинта загинаємо на долонну поверхню пальця і забинтовуємо палець до основи зверху вниз. Через тильну поверхню кисті проводимо бинт до променево-зап`ясткового суглобу. Обидва тури бинта, які ідуть до пальця, при цьому перехрещуються. Робимо коловий тур навколо променево-зап`ясткового суглобу і переходимо по тильній поверхні кисті до основи наступного пальця. Всі пальці бинтуються аналогічно. Долонна поверхня кисті повинна бути не забинтована. Фіксуємо пов`язку в ділянці променево-зап`ясткового суглобу. 
№ 2
В травматичний пункт звернулася хвора 35 років зі скаргами на сильний біль, сіпаючого характеру в ділянці долонної поверхні нігтьової фаланги З-го пальця правої кисті, набряк, почервоніння шкіри, підвищення температури тіла до 38,4°. Три дні тому голкою уколола палець. Встановлено діагноз: підшкірний панарицій нігтьової фаланги правої кисті. Лікування оперативне.
1.Які види місцевої анестезії ви знаєте?
2.Провести провідникову анестезію по Оберсту-Лукашевичу.
Відповідь:
1. Методи місцевої анестезії достатньо різноманітні. Анестезією, залежно від потреби, можна викликати змазуванням або зрошуванням слизових оболонок: ока(кон'юнктиви), носа, рота, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу 1—3% розчином дикаїну, лідокаїну або іншими знеболювальними засобами. Анестезія шкіри досягається охолодженням її за допомогою ефіру або хлоретилу, рідше холодовими пакетами (вода, лід). Більш ефективніше місцеве з.— введення за допомогою шприца та голки в тканини знеболювального (головним чином 0,25—0,5% розчину новокаїну).Також при хірургічних втручаннях застосовують т. з. інфільтраційну анестезію, суть якої полягає в просочуванні тканин значною кількістю 0,25% розчину новокаїну («повзучий інфільтрат» за О. В. Вишневським). Для складніших оперативних втручань використовують провідникову анестезію (за Лукашевичем-Обрестом), що викликає знеболювання певної (анатомічної) ділянки (або декількох ділянок) тіла. Виконують цей вид знеболення ін`єкцією анестезуючого розчину по ходу нервів, у нервові сплетіння, в кровоносні судини, в кістку, в підпавутинний простір спинного мозку (спинномозкова анестезія), в клітковину між тілом хребця і твердою оболонкою спинного мозку (епідуральна анестезія).
2.
В амбулаторній практиці при операціях на пальцях кисті найбільше часто
використовують метод Оберста-Лукашевича. Анестезію проводять по боковій
поверхні пальця, під джгутом. Через 5 хвилин настає анестезія всього пальця. Для обох сторін звичайно використовують всього 5-10 мл 1% р-нуновокаїну. У наш час застосовують модифікацію методу, коли 3 мл 1% р-нувводять у міжпальцеві проміжки.
№ 3
Хворий, 35 років, звернулась в клініку зі скаргами на обмежене відкривання роту. Захворювання зв’язує з травмою. При огляді відмічається незначний набряк м’яких тканин правої скроневої ділянки, відкривання роту на 1,0-1,5 см. Незначна біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи зліва, при навантаженні на підборіддя – біль в лівому вусі. Повного змикання щелеп не визначається.
1. Визначте проблеми пацієнта. Про яке пошкодження можна подумати?
2. Накладіть пов’язку «вуздечка».
Відповідь.
1. Проблеми пацієнта : обмежене відкривання роту, набряк м’яких тканин правої скроневої ділянки, відкривання роту на 1,0-1,5 см, біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи зліва і лівому вусі при навантаженні.
У пацієнта перелом нижньої щелепи.
2. Накладаю пов’язку «вуздечка». Бинтую 2 фіксуючі тури навколо голови над вухами, тоді тур під праве вухо, під щелепу, і три циркулярні вертикальні тури перед вухами, тоді під ліве вухо, перехрест на потилиці, тоді роблю 2 вісімки та закінчую пов’язку двома закріплюючими турами над вухами.
№ 4
Хворий І., 42 роки, поступив у хірургічне відділення з гострою шлунково-кишковою кровотечею. Виникла необхідність гемотрансфузії. Група крові В(Ш), резус-позитивна. Проведено проби на індивідуальну сумісність за системою АВО та резус сумісність.
1. Яку ще пробу необхідно провести перед гемотрансфузією? Вкажіть правильний метод її проведення.
2. Визначити придатність крові у флаконі.
Відповідь.
1. 1.Перед тим , як розпочати гемотрансфузію, необхідно також провести біологічну пробу. Підготовча робота.
Заповнюється стерильнаа система з флакона з донорською кров’ю. Обробляється вена ліктьового згину спиртом, потім 5 % спиртовим розчином йоду і обкладається стерильною серветкою, попередньо наклавши на плече хворого гумовий джгут.
Проводять пункцію вени: гострим кінцем голки проколюють шкіру і підшкірно жирову клітковину і проводять голку на 1–1,5 см., а потім проколюють передню стінку вени, при появі з голки крові, до голки приєднують систему з кров’ю, з плеча хворого знімають джгут, і відкривають гвинтовий затискач з одноразової системи або знімають затискач з системи багаторазового користування.
2. Техніка.
Струменево переливають 25 мл крові, потім на 3 хв., припиняють переливання і спостерігають за станом хворого. Таку процедуру проводять тричі.
3. Оцінка результату.
Відсутність реакції у хворого після трьохкратної перевірки дає право продовжувати переливати кров. При біологічній несумісності крові поведінка хворого може ставати неспокійною, він відчуває жар в усьому тілі, стиснення в грудях, скаржиться на болі в області серця, живота, в попереку та голови, пульс стає частим, погіршуються його властивості. Може знижуватися АТ, частішати дихання, шкіра спочатку стає бліда, а потім ціанотично – червона. В таких випадках слід відразу ж зупинити переливання крові.
2.1. Огляд флакона.
Перевіряємо цілісність та герметичність закупорки флакона.
2.Огляд етикетки.
Перевіряємо написи на етикетці групи крові, резус–належності, дату забору крові на термін використання, кількість крові, вид консерванта, прізвище лікаря, який проводив забір крові, прізвище донора.
3.Огляд вмісту флакону.
При стоянні кров ділиться на три шари: на дні шар еритроцитів та тромбоцитів, вище над ним – тонкий сірий шар лейкоцитів і зверху прозора, трохи жовтувата плазма. Шари повинні бути добре виражені з чіткими межами. Наявність пластівців, помутніння і забарвлення плазми в червоний колір свідчать про інфікування крові та руйнування еритроцитів (гемоліз).
Переливання проводять за допомогою одноразової системи для переливання крові з фільтром зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хв.
№ 5
До вас звернувся хворий зі скаргами на біль в ділянці правої ключиці. Під час роботи впав, вдарився правим плечем. При обстеженні рухи в правому плечовому суглобі різко обмежені, наявна припухлість і деформація, визначається крепітація.
1. Визначте проблеми пацієнта. Які абсолютні та відносні ознаки переломів ви знаєте?
2. Накладіть пов’язку «Дезо».
Відповідь.
1. Проблеми пацієнта: біль в ділянці правої ключиці, рухи в правому плечовому суглобі різко обмежені, наявна припухлість і деформація, визначається крепітація. Абсолютні ознаки переломів: деформація в зоні перелому, крепітація, вкорочення кінцівки, патологічна рухливість в зоні перелому. Відносні: біль в зоні перелому, гематома, набряк і припухлість м’яких тканин в зоні перелому,порушення функції кінцівки.
У хворого перелом ключиці.
2. Пов’язка Дезо Накладаю 2 фіксуючі тури в напрямку від здорової кінцівки до ураженого плеча паралельно передпліччю, далі тур на уражене плече, по задній поверхні плеча, під лікоть до здорової аксіальної ділянки, фіксуючи долоню в ділянці зап’ястя. Далі тур по задній поверхні грудної клітки до ураженого надпліччя, тоді вниз по передній поверхні плеча, під лікоть до здорової аксіальної ділянки. І так 4 рази по 4 тури. Правильно накладена пов’язка – 1 і 4-й тури перпендикулярні, 2 трикутники спереду і ззаду грудної клітки.
№ 6
До вас звернувся хворий зі скаргами на біль в правій паховій ділянці. Вважає себе хворим біля двох років після того, як вперше зауважив випинання в правій паховій ділянці, яке його раніше не турбувало. В лежачому положенні випинання самостійно ховалось в черевну порожнину. В день звернення після підйому тягаря раптово з’явився біль. Випинання вправити в черевну порожнину не вдалось. При огляді в правій паховій ділянці наявно різко болюче випинання розміром з куряче яйце, яке не вправляється в черевну порожнину. При перкусії над випинанням визначається тупий звук. Живіт м’який, болючий при пальпації в нижніх відділах.
1. Визначте проблеми пацієнта. Яке ускладнення виникло у хворого?
2. Складіть інструментарій для лапаротомії.
Відповідь.
1. Проблеми пацієнта: біль в правій паховій ділянці,випинання в правій паховій ділянці, яке його раніше не турбувало. Наявне різко болюче випинання розміром з куряче яйце, яке не вправляється в черевну порожнину. Живіт м’який, болючий при пальпації в нижніх відділах.
У хворого защемлена пахова кила. Потребує негайної госпіталізації в хірургічне відділення.
2. Лапаротомія – інструментальний набір:
1. Обробка операційного поля та знеболення
- шприц 20 мл. – 1 шт.
- голки – 2 шт.
- затискач Кохера – 2 шт.
2. Розтин черевної порожнини:
- скальпель – 1 шт.
- пінцет хірургічний - 2 шт.
- кровоспинні затискачі – 4 шт.
- ножиці
- зонд жолобкуватий
- пінцет анатомічний – 2 шт.
- пінцет хірургічний – 2 шт.
- затискач Кохера – 4 шт.
- гачки Фарабефа – 2 шт.
- блукаючий катетер – 1шт.
3. Зашивання рани :
- голки хірургічні – 2 шт.
- голкотримачі – 2 шт.
№ 7
На підприємстві бензопила відрізала робітнику праву руку на рівні середньої третини плеча . Об’єктивно: стан потерпілого важкий, виражена загальмованість, довкола плями крові, одежа справа промокла кров”ю, з культі плеча пульсуючою струминою витікає кров. Ампутована рука лежить поруч.
1. Визначте проблеми пацієнта. Надайте невідкладну допомогу.
2. Проведіть проби на сумісність крові донора і реципієнта.
Відповідь.
1. Проблеми пацієнта: стан важкий, виражена загальмованість, з культі плеча пульсуючою струминою витікає кров. Ампутована рука лежить поруч.
У хворого травматичний шок, відрив верхньої кінцівки, артеріальна кровотеча, геморагічний шок.
Перша медична допомога (ПМД):
1. Артеріальний джгут
2. Знеболення
3. Іммобілізація
4. Підключення до центральної вени
5. Транспортування в стаціонар.
Індивідуальна сумісність крові донора та реципієнта по групі.
- На обезжирену чашку Петрі наношу краплину сироватки пацієнта.
- Додаю до неї в 10 разів меншу краплину крові донора (з флакона).
- Змішую сироватку з кров¢ю скляною паличкою.
- Через 4 хвилин додаю в чашку Петрі 1 краплину фізіологічного розчину, чекаю 1 хв.
- Оцінюю результати.