Калькулювання собівартості окремих видів продукції
Калькулювання — комплексна система економічних розрахунків з визначенням витрат виробництва на випуск продукції та собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). Завданням калькулювання собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) є формування інформації про величину витрат на всіх стадіях виготовлення продукції з метою визначення прибутковості виробництва, контролю за витратами, відшукання резервів економії матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.
Істотно підвищується роль калькуляційних розрахунків собівартості в умовах ринку при створенні дієвого проти витратного механізму, який спрямований на найкраще задоволення суспільних потреб при мінімальних витратах живої та уречевленої праці.
Калькуляційна робота на підприємствах організовується відповідно до обліку витрат на виробництво і збут продукції. Вона вимагає дотримання загальних принципів:
♦ науково обґрунтована класифікація витрат на виробництво;
♦ визначення об'єктів обліку витрат, об'єктів калькулювання і калькуляційних одиниць;
♦ вибір методів розподілу накладних витрат;
♦ розмежування витрат за періодами;
♦ вибір способів розрахунку собівартості калькуляційної одиниці.
Калькулювання полягає у проведенні ряду послідовних розрахунків, метою яких є локалізація врахованих по статтях калькуляції витрат, які відносяться до продукції підприємства, його структурних підрозділів.
Основні етапи калькуляційних розрахунків в системі виробничого обліку собівартості продукції можна представити наступним чином:
групування первинних витрат за калькуляційними статтями витрат і за об'єктами обліку витрат;
розподіл накладних витрат між окремими об'єктами обліку;
оцінка незавершеного виробництва;
розподіл витрат між: товарним випуском і незавершеним виробництвом;
розрахунок собівартості кожного об'єкта калькулювання та калькуляційної одиниці;
Об'єкти калькулювання мають економічний зв'язок з калькуляційними одиницями, які представляють собою одиницю виміру калькуляційного об'єкту. Калькуляційна одиниця служить засобом виміру споживчої вартості продукту. Наприклад, в поліграфічній промисловості на практиці використовують такі калькуляційні одиниці:
- Натуральні фізичні одиниці — 1 арк. набору, 1000 фарб.-відб., 1000 прим.
- Умовно-натуральні — 1000 фарб.-відб. ф-ту 60x90 см.
- Вартісні одиниці — 1 гри.
-Одиниці робіт — І замовлення.
-Одиниці часу — машино-день, машино-година, нормо-година.
З усього комплексу калькуляційних одиниць для калькулювання собівартості використовують один вимірник, який розглядається як основний. Як правило, він співпадає з одиницею виміру обсягу продукції. В поліграфічній промисловості таким вимірником прийнято вважати 1 грн. та 1 замовлення.
Вид калькуляції визначається її призначенням, часом, на який вона розрахована, а також способом її складання.
За призначенням і часом складання калькуляції поділяються на попередні і кінцеві. До попередніхвідносяться планові, проектні і нормативні калькуляції. Кінцеві— це звітні калькуляції, які складаються після виготовлення продукції і характеризують фактичну собівартість продукції.
За охопленням витрат калькуляції поділяються на повні, виробничі, окремих видів робіт і процесів, технологічні.
Періодичність складання калькуляцій залежить від характеру виробництва. В масовому неперервному виробництві калькуляція складається за визначений період часу (місяць, квартал, рік) і характеризує середню собівартість виготовленої продукції за цей період. В індивідуальному та дрібносерійному виробництвах калькуляції складаються після виконання всіх робіт по замовленню.
За вихідними даними для визначення собівартості виділяються планові, нормативні, технічні і звітні калькуляції.
Планова калькуляція собівартості окремих видів продукції являє собою розрахунок витрат на виробництво конкретного виду продукції (робіт, послуг), напівфабрикатів власного виробництва в плановому періоді.
Для економічного обґрунтування нового будівництва, розширення і реконструкції діючих підприємств, виробництв і цехів, модернізації устаткування, при випуску нових видів продукції, розробці нових технологічних процесів використовують проектні (перспективні) калькуляції. Вони складаються на основі техніко-економічних нормативів використання ресурсів, діючих цін, кошторисної вартості основних фондів, діючого рівня оплати праці. В залежності від мети проектні калькуляції складаються по всьому переліку витрат, що входять в собівартість або за окремими видами витрат.
Нормативна калькуляція складається на основі діючих норм і нормативів витрат, які відображають досягнутий рівень техніки, технології, організації виробництва і праці.
Нормативна калькуляція розробляється за даними конструкторсько-технологічної та іншої документації на базі діючих на підприємстві норм витрачання матеріальних, енергетичних, трудових, технічних, фінансових ресурсів. Вихідні дані для складання нормативної калькуляції: - маршрутно-технологічні карти виготовлення замовлення;
- норми витрат основних матеріалів, напівфабрикатів, електроенергії;
- номенклатура матеріалів, їх ціна;
-поопераційні розрахунки трудових витрат основних робітників, зайнятих виготовленням продукції, дані про умови оплати праці;
- нормативи фінансових витрат;
- інші дані для складання нормативної калькуляції.
Звітна калькуляція визначає фактичну собівартість продукції. Вона формується за даними бухгалтерського обліку витрат в розрізі калькуляційних статей витрат. Ці калькуляції використовуються для складання звітності з собівартості, визначення прибутковості.
Планування природоохоронної діяльності.
Бурштинська ТЕС - одна з найбільших теплових електростанцій в західному регіоні України. Виробляючи екологічно чисті види енергії - електричну і теплову - ми спалюємо високозольне сірчисте вугілля, що приводить до значного забруднення атмосферного повітря, в основному сірчистим ангідридом, золою і оксидами азоту.
Враховуючи гостроту проблеми, Бурштинська ТЕС працює над впровадженням заходів по зниженню і знешкодженню шкідливих викидів.
В період 1975 -1982 років на енергоблоках .№ 1-7 проведена реконструкція, повна заміна всього обладнання, електрофільтрів з ККД 82-85% на більш нові типу УГ-2 з ККД 95-97% В 1985 році викиди золи в повітря склали 68 тис. т проти 158 тис. т в 1976 році.
В кінці 1984 року на ТЕС підведено природний газ, на якому могли б працювати всі 12 енергоблоків, однак доля його споживання складає 20-30 %.
В 1988 році два енергоблоки ТЕС № 1,4 переведено, по викидах димових газів, на димову трубу № 3 висотою 250м, що дозволило збільшити радіус розсіювання шкідливих викидів і знизити їх приземні концентрації.
На протязі багатьох років на ТЕС проводилась реконструкція котлів з заміною пальникових пристроїв, впроваджено схему подачі пилу в топки котлів високими концентраціями під розрідженням, також були реконструйовані пилесистеми. Внаслідок впровадження цих режимних методів вдалося знизити викиди оксидів азоту з 850-1200мг/ м3 до 350-550 мг/м3, що для котлів з рідким шлаковидаленням відповідає світовому рівню.
В 2001 році проведено реконструкцію електрофільтрів блоку № 8, що дозволило зменшити викиди золи в атмосферне повітря з 1250мг/м до 304-439 МГ/М3»
В 2002 році проведено заміну електрофільтрів блоку № 12, що дозволило зменшити викиди золи в атмосферне повітря з ІЗООмг/м до 250мг/м'3«
В 2003-2004 роках завертаються роботи по заміні електрофільтрів на блоці № 11,що згідно попередніх розрахунків забезпечить викиди золи до рівня 50мг/м .
Поряд з впровадженням природоохоронних заходів ведеться планомірна робота по забезпеченню ТЕС якісним паливом із золовмістом до 30% і вмістом сірки до 2%, що позитивно впливає на зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря.
Якщо прослідкувати динаміку викидів шідливих речовин в атмосферу, то вона показує, що вони на ТЕС значно зменшились.
Зменшились питомі показники викидів шкідливих речовин в атмосферу з розрахунку на вироблену кіловат годину електроенергії, а також викиди шкідливих речовин на тону спаленого натурального вугілля .
Левову долю всіх викидів на ТЕС складають оксиди сірки, які на жаль не можна зв'язати режимними та реконструктивними роботами на котлах ТЕС. Ліквідувати викиди оксидів сірки можна лише шляхом спорудження сіркоочисних споруд, які надзвичайно дорогі і виготовляються у високорозвинутих західних країнах. На Бурштинської ТЕС для зменшення викидів 8О2 і ІМОх запланована великомасштабна реконструкція одного енергоблоку з встановленням котла ЦКШ, щО дасть можливість довести ГДК по викидах в атмосферу до євронорм.
За період 2000-2002 років витрати на ремонт і модернізацію природоохоронного обладнання із власних коштів підприємства склали 15,2 млн грн., в тому числі:
рік - 4,6 млн грн.
рік - 6,4 млн грн.
рік - 4,2 млн грн.
За аналогічний період нараховано зборів за забруднення навколишнього природного середовища 18,1млн грн., при цьому сплачено у фонди охорони навколишнього природного середовища 4,8 млн грн.
Не дивлячись на це, Бурштинській ТЕС не виділялись кошти з фондів охорони навколишнього природного середовища для виконання вкрай важливих природоохоронних
заходів.
Одним з найважливіших питань природоохоронної роботи електростанції є усунення негативного впливу золовідвалів № 2,3 на навколишнє природне середовище.
Велика увага приділяється питанням охорони водних ресурсів. На ТЕС ліквідовано всі скиди стічних вод у водосховище і відвідні канали окрім скиду із шлаковідвалу в р.Гнила Липа в районі с. Бовшів, за яким ведеться постійний контроль. Аналіз результатів досліджень показує, що якість води в р.Гнила Липа на виході із водосховища і якість стічних вод значно краща якості води на вході у водосховище.
З приводу цього можна зробити висновок, що водосховище Бурштинської ТЕС служить для р. Гнила Липа природним фільтром.
Сьогодні вирішенню цих питань на електростанції приділяється велика увага. Однак через відсутність коштів, які ТЕС не в повній мірі отримує за вироблену електроенергію, не виділялись кошти з фондів охорони навколишнього природного середовища, виконання даних природоохоронних заходів затримується.
Поряд з цим Бурштинська ТЕС є одним з провідних підприємств Івано-Франківської області по випуску товарної продукції, оплаті платежів у бюджет і відповідно робота електростанції є позитивним чинником розвитку і становлення економіки області.
План зовнішньоекономічної діяльності.
Одним з видів діяльності підприємства є їх зовнішньоекономічна діяльність. Виходячи на міжнародні економічні відносини підприємство прагне забезпечити якість продукції, високий технологічний рівень. Юридичною базою зовнішньоекономічної діяльності є статут даного підприємства, в якому вказуються види такої діяльності та їх мета. Напрями діяльності таких підприємств можуть бути різними. Це введення сировини для виробництва, а також збут вироблюваної продукції. Беручи участь в зовнішньоекономічній діяльності підприємства, крім доступу на ринки сировини, ринки збуту шляхом залучення інвестицій мають змогу виходити на вищий рівень виробництва, покращуючи якість робіт та продукції, дістаючи доступ до передових технологій, інформації. Реалізуючи продукцію на зовнішньому ринку підприємство і держава має валютні надходження, що сприяють розширенню виробництва та покращенню матеріального становища працівників.
Управління ЗЕД здійснюється по принципу вертикалі і горизонталі, тобто як державою і її органами так і самими підприємствами. Держава має забезпечити стабільні умови роботи підприємств, забезпечуючи вихід держави на зовнішні ринки. Інструментами такого забезпечення є закони Верховної Ради України, постанови та накази міністрів, інструкції. Регулювання у цій сфері діяльності здійснюють фіскальні органи(податкова інспекція, пенсійний фонд). Керівництво ЗЕД по горизонталі здійснюють самі підприємства шляхом заключення взаємовигідних договорів по постачанню сировини, матеріалів, готової продукції, введення прогресивних технічних процесів, інформації та ін.
БуТЕС проектувалась для енергозабезпечення Західних областей України, а також передачі електроенергії на експорт в енергосистему "Мир". В даний час в режимі радіальної передачі електроенергії ведеться поставка в енергосистеми Словаки, Чехії, Угорщини в розмірі 400-580 МВт.
Робота БуТЕС в виділеному районі енергосистеми «Західенерго» являє собою паралельну роботу з енергосистемами Словаки', Чехії, Угорщини, Польщі та ін. держав (енергосистема СЕТМТКАЬ ІІСТЕ) з енергозабезпеченням споживачів Закарпатської, частини Львівської і Івано-Франківської областей з перетоком електроенергії на експорт по 3-х ЛЕП ( 200 кВ "Мукачево", 220 кВ "Стрий-Мукачево", 750 кВ Західно-Українська підстанція - «Альбертіша» - Угорщина). Сумарна потужність енергопостачання складає 1200-1400 МВт ( 400-500 МВт експорту ).
Експорт електроенергії в енергосистему Західної Європи надає Україні значні валютні поступлення. Разом з тим, якщо в процесі виробництва і передачі нергії до споживачів БуТЕС знаходиться на першому місці, то при поверненні коштів на останньому.
Зовнішня торгівля електроенергії в даний час є прерогативою виключно Міненерго, яке реалізує політику галузі в цій сфері через державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».
Отже, режим роботи БуТЕС задається графіком диспетчерських навантажень централізовано, а питання експорту електроенергії регулюється Міненерго і його структурами.
В загальному можна зробити висновок, що вибрані оптимальні економічні, географо-геологічні та кліматичні умови для функціонування даного підприємства.
Фінансовий план.
Фінансовий план складається з кількох підрозділів:
1. план доходів і видатків
2. план руху грошових коштів
3. плановий баланс
План доходів і видатків (план прибутків і збитків)складається для унаочнення результативності майбутньої діяльності фірми з погляду її прибутковості, можливостей виживання та активного господарювання. Він складається мінімум на 3 роки, причому 1 рік - по місяцях, а 2, 3 рік - поквартально.
План руху грошових коштів (план грошових надходжень і виплат)необхідний тому, що план доходів і видатків зовсім не гарантує стабільної платоспроможності фірми, оскільки готівка (гроші на рахунку в банку) зовсім не те саме, що прибуток. Продаж товарів не завжди означає миттєве надходження грошей в касу або на рахунок, тому план грошових надходжень і виплат має відображати надходження грошей з усіх джерел, виплати цих грошей і на основі цього плану можна визначити періоди дефіциту і надлишку і розробити заходи спрямування надлишкових коштів і можливі позики в моменти їх потреби. План грошових надходжень складається на 3 роки: на перший рік з помісячною розбивкою, а на другий-третій - з поквартальною.
На практиці фінансовий стан фірми постійно змінюється, але для ефективного управління фірмою треба мати чітку картину її фінансового стану. З цією метою щорічно на 31 грудня складається баланс фірми.
Баланс- це документ, у якому кошти фірми згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джерелами їх надходження. Баланс показує :
- що фірма має в своєму розпорядженні (активи);
- скільки вона винна постачальникам, кредиторам (пасиви);
- що в неї залишається ( власний капітал).
В балансі активи і пасиви протистоять одне одному згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням : Активи = Пасиви + Власний капітал
Колективний договір
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Директор Бурштинської ТЕС, що здійснює свої повноваження відповідно до
Положення про Бурштинську ТЕС і довіреності ВАТ "Західенерго" та профспілковий
комітет Бурштинської ТЕС, що здійснює свої повноваження відповідно до рішення
конференції трудового колективу працівників Бурштинської ТЕС від 18 березня 2004
року (надалі Сторони), прагнучи до конструктивного соціального партнерства, керую
чись Законом України "Про колективні договори та угоди", уклали цей колективний
договір з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних
відносин, посилення соціального захисту працівників.
1.2.колективний договір включає зобов'язання Сторін, які спрямовані на
створення умов для підвищення ефективності роботи підприємства, реалізації на цій
основі трудових і соціально-економічних гарантій працівників і трудового колективу.
1.3 Колективний договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2004 року. Після закінчення терміну дії, колективний договір продовжує діяти до того часу, поки Сторони не укладуть Новий або не переглянуть чинний колективний договір. У разі реорганізації Підприємства, зміни його складу або структури, колективний договір зберігає чинність до 01 січня 2005 р., або може бути переглянутий за Згодою Сторін.
1.4. зміни і доповнення до колективного договору протягом терміну його дії можуть вноситись тільки за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.
Сторона, яка одержала пропозиції про внесення змін або доповнень до колективного договору, зобов'язана розглянути ці пропозиції і дати мотивовану письмову відповідь по них другій Стороні протягом семи календарних днів.
ЯКЩО в ході розгляду пропозицій про внесення змін або доповнень до колективного договору Сторони не дійдуть згоди, то вирішення розбіжностей здійснюється в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України "Про колективні договори та угоди". 1.5. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників Бурштинської ТЕС і є обов'язковими як для роботодавця, так і працівників підприємства.
Положення колективного договору щодо соціальних гарантій поширюються також на осіб, що працюють в профспілковому комітеті ТЕС на виборних та штатних посадах, непрацюючих пенсіонерів, які безпосередньо до виходу на пенсію працювали на Бурштинській ТЕС або в профспілковому комітеті ТЕС, осіб, які мають статус безробітного і останнім місцем роботи яких була Бурштинська ТЕС.
1.6. Якщо під час дії колективного договору законодавчими актами України
або угодами, укладеними на державному, галузевому та регіональному рівнях
запроваджені умови, що поліпшують становище працівників порівняно з умовами,
прийнятими за цим Договором, то відповідні положення колективного договору
автоматично втрачають чинність і вважаються недійсними з часу введення в дію
відповідних законодавчих актів або положень угоди на державному, галузевому та
регіональному рівнях.
1.7. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється
безпосередньо Сторонами або за їх дорученням уповноваженими представниками.
Сторони зобов'язуються не рідше як один раз в півріччя звітувати про хід Виконання колективного договору трудовому колективу підприємства.
1.8. За порушення або невиконання колективного договору, ухилення від
участі в переговорах щодо його зміни чи доповнення, а також за ненадання
інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю
за виконання колективного договору Сторони, а також особи, які їх представляють
несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.