ОСНОВНИЙ ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми магістерського дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукове удосконалення і практичне значення одержаних результатів, виділено особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації та кількості публікації за темою магістерської роботи.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти оподаткування підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність» - досліджено економічний зміст, регулювання, суб’єкти та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності; основні аспекти оподаткування підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, організаційні вимоги, щодо сплати податків.

Сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності України характеризується високим рівнем відкритості економіки, де експортна діяльність вітчизняних промислових підприємств є центральною ланкою інтеграції держави до системи світового господарства та важливим чинником її економічного зростання. Стабільний розвиток, зміцнення економічного потенціалу держави в цілому за таких умов багато в чому залежать від здатності підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності забезпечувати свою економічну безпеку при виході на зовнішні ринки.

З метою забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн, наша країна здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України здійснюється за допомогою:

· законів України;

· передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

· економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого);

· рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

· угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України може здійснюватися як державними органами, так і недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів, а також самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

· фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

· юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

· об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

· структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

· спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

· інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в різних випадках можуть використовуватися різноманітні критерії. В число основних видів зовнішньоекономічної діяльності також можна включити:

· міжнародну торгівлю;

· міжнародний лізинг;

· використання активів з-за кордону;

· контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності;

· міжнародні інвестиції.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

· платники податку;

· об'єкт оподаткування;

· база оподаткування;

· ставка податку;

· порядок обчислення податку;

· податковий період;

· строк та порядок сплати податку;

· строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Основними видами податків, якими оподатковуються зовнішньоекономічні операції і аналізуються нами в роботі є:

· податок на добавлену вартість;

· акцизний збір;

· податок на прибуток;

· мито.

Вступаючи у зовнішньоекономічні відносини, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно дотримуватися деяких організаційно-формальних вимог, таких як постановка на облік в митних органах, укладання та підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність у разі невиконання його умов. Крім того, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно пам’ятати про встановлені законодавством строки та особливості проведення зовнішньоекономічних розрахунків, порядок декларування товарів і сплати митних платежів. Всі ці заходи тарифного регулювання здійснюються в межах державної зовнішньоекономічної політики. Мета такої політики – досягнення економікою України певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів.

Оподаткування зовнішньоторговельних операцій в Україні, як і у багатьох інших країнах, здійснюється із застосуванням податку на додану вартість, акцизного збору та мита. За вантажною митною декларацією нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму митні збори (не відносяться до податків), мито, акцизний збір та податок на додану вартість.

У процесі переміщення предметів через митний кордон особа вступає в суспільні соціальні відносини з державою в особі митних органів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

У другому розділі – «Оцінка процесу оподаткування зовнішньоекономічної діяльності підприємств легкої промисловості на прикладі ПАТ «Лебединська швейна фабрика» м. Лебедин Сумська область» - зосереджено увагу на дослідженні основних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства, проаналізовано оцінку фінансових результатів експортно-імпортних операцій підприємства, оцінку нарахування та сплати підприємством податку на додану вартість, оцінку дотримання підприємством митного режиму та оцінку фінансово-економічної діяльності ПКВТФГУ «Корона» м. Прилуки Чернігівської області, як об’єкту порівняння.

ПАТ «Лебединська швейна фабрика» заснована в 1951 році. Дане підприємство розташоване в місті Лебедині Сумської області.

На даний час ПАТ «Лебединська швейна фабрика» має зв’язки із закордонними партнерами. На замовлення іноземних партнерів здійснюється пошиття чоловічих сорочок різних фасонів та високої якості згідно вимог європейських стандартів. Слід відмітити, що іноземні партнери є і покупцями, і постачальниками, оскільки вони дають замовлення на виконання певного обсягу робіт з їх власної сировини. Даний факт дає ряд переваг підприємству – виконавцю, оскільки це зменшує кількість зв’язків з іноземними суб’єктами, спрощуючи процедуру співпраці, дає впевненість у повному збуті виготовленої продукції.

Як вже зазначалось раніше, ПАТ «Лебединська швейна фабрика» працює лише за давальницькими схемами постачання сировини і виготовляє лише чоловічі сорочки. Структура товарної продукції підприємства подана в наступній таблиці 1.

За даними вищенаведених розрахунків, можна зробити висновки, що виробництво сорочок у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилося внаслідок зростання попиту на продукцію. За даними розрахунків можна констатувати, що прибуток у 2011 році порівняно з 2009 роком зріс на – 1307,0 тис. грн., в зв’язку із підвищенням реалізації продукції. Відбулося збільшення по всім видам товарної продукції, що є позитивним для підприємства.

Таблиця 1

Структура товарної продукції підприємства

№	Види товарної продукції	2009 р.	20010 р.	2011 р.	Відхилення (+,-) 2011 р. до 2009 р.
Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
1.	Сорочки верхні хлопчатопаперові з довгим рукавом	722,8	39,0	692,4	38,0	1264,2	40,0	+541,4
2.	Сорочки верхні хлопчатопаперові з коротким рукавом	370,7	20,0	309,7	17,0	600,5	19,0	+229,8
3.	Сорочки із хлопчатопаперових і сумішних тканин з довгим рукавом	240,9	13,0	382,6	21,0	568,9	18,0	+328,0
4.	Сорочки хлопчатопаперових і сумішних тканин з коротким рукавом	166,9	9,0	145,8	8,0	316,0	10,0	+149,1
5.	Сорочки трикотажні	222,4	12,0	200,4	11,0	252,6	8,0	+30,2
6.	Сорочки верхні	129,7	7,0	91,1	5,0	158,2	5,0	+28,5
	Всього	1853,4	100,0	1822,0	100,0	3160,4	100,0	+1307,0

 

Аналізуючи структуру товарної продукції, дійшли до висновку, що найбільшу питому вагу в структурі займає сорочки верхні хлопчатопаперові з довгим рукавом і відповідно складає 40%.

В наступній таблиці 2 проведемо оцінку фінансових результатів підприємства.

Аналізуючи зміну виручки протягом періоду дослідження нищенаведених розрахунків, слід відмітити, що в 2011 році порівняно з 2009 роком вона збільшилася на 1307,0 тис. грн. Це відбулося за рахунок зростання обсягів виробництва продукції, що стало причиною підвищення суми валового прибутку на 406,8 тис. грн. Негативним для підприємства є збільшення собівартість на 900,2 тис. грн., за рахунок зростання виробничої собівартості продукції, що була реалізована в звітному році, а також розділених загальновиробничих витрат.

Таблиця 2

Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства

№	Показники	2009 р., Тис. грн.	2010 р., Тис. грн.	2011 р., Тис. грн.	Відхилення (+,-) 2011 до 2009 рр.
1.	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1853,4	1822,0	3160,4	+1307,0
2.	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	1425,5	1574,2	2325,7	+900,2
3.	Валовий прибуток (збиток)	427,9	247,8	834,7	+406,8
4.	Інші доходи операційної діяльності	1030,0	1043,3	1902,2	+872,2
5.	Витрати операційної діяльності	1531,6	1538,3	2520,0	+988,4
6.	Фінансовий результат від операційної діяльності	-73,7	-247,2	216,9	+441,8
7.	Витрати фінансової діяльності	7,7	11,3	8,3	+0,6
8.	Фінансовий результат від фінансової діяльності	-7,7	-11,3	-8,3	-0,6
9.	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	-81,3	-261,7	208,6	+470,3
10.	Податок на прибуток від звичайної діяльності	9,3	-	52,1	+42,8
11.	Фінансові результати від звичайної діяльності	-90,6	-261,7	156,5	+247,1
12.	Чистий прибуток	-90,6	-261,7	156,5	+247,1

 

Можна констатувати, що доходи від операційної діяльності підвищилися на 872,2 тис. грн., причиною цього стало збільшення доходу від зміни вартості біологічних активів, від реалізації оборотних активів. Також відбулося зростання витрат від операційної діяльності на 988,4 тис. грн., за рахунок підвищення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 441,8 тис. грн., це пов’язано зі зростанням валового прибутку та інших доходів і витрат від операційної діяльності.

В 2011 році відбулося підвищення фінансових витрат на 0,6 тис. грн., причиною цього стало зростанням витрат на відсотки та інші витрати підприємства пов’язані із залученням позикового капіталу.

Витрати фінансової діяльності зменшилися на 0,6 тис. грн., це пов’язано зі зниженням витрат на відсотки та інші витрати підприємства, збитком спричинений інвестиціями.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування збільшився на 470,3 тис. грн., причиною цього стало зростанням фінансового результату від операційної діяльності, фінансового результату від фінансової діяльності.

Сума податку від звичайної діяльності підвищилася на 42,8 тис. грн., за рахунок перевищення витрат над доходами підприємства.

Фінансові результати від звичайної діяльності зросли на 247,1 тис. грн., за рахунок збільшення доходу від реалізації продукції.

Чистий прибуток підвищився на 247,1 тис. грн., причиною цього стало збільшення всіх видів доходів.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має значні нестабільні результати, але є можливості для сталого розвитку з урахуванням нестабільності в країні.

По даним підприємства основними каналами реалізації продукції є країни Євросоюзу, а саме: Польща, Італія, Німеччина, Англія та інші.

Тому було б доцільно проаналізувати сплату податку в розрізі країн-імпортерів і дані проаналізувати в наступних таблицях. Оцінка сплаченого податку на додану вартість у розрізі країн-імпортерів подана в наступній таблиці:

Таблиця 3

Оцінка сплаченого ПДВ у розрізі країн-імпортерів, тис. грн.

Види продукції	Польща	Італія	Німеччина
2009 р.	2010 р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Тканини	29,2	34,2	68,2	22,8	20,5	31,0	13,0	13,6	24,8
Нитки	4,9	4,9	8,9	3,8	3,0	4,1	2,2	2,0	3,2
Ґудзики	0,5	0,6	1,3	0,4	0,4	0,5	0,2	0,2	0,5
Всього	34,6	39,7	78,4	27,0	23,9	35,6	15,4	15,8	28,5

 

За даними розрахунків, можна зробити висновки, що податок на додану вартість у розрізі Польщі, Італії та Німеччині у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився відповідно на 43,8 тис. грн., 8,6 тис. грн. та 13,1 тис. грн., це пов’язано зі зростанням імпорту всіх видів продукції.

Відмітимо, що податок на додану вартість у Польщі збільшився на 43,8 тис. грн., за рахунок підвищення всіх видів продукції, а саме: тканини на 39,0 тис. грн., нитки на 4,0 тис. грн., ґудзики на 0,8 тис. грн.

Податок на додану вартість у Італії зріс на 8,6 тис. грн., причиною цього стало підвищення всіх видів продукції, а саме: тканини на 8,2 тис. грн., нитки на 0,3 тис. грн., ґудзики на 0,1 тис. грн.

Можна відмітити, що податок на додану вартість у Німеччині збільшився на 8,6 тис. грн., причиною цього стало зростання всіх видів продукції, а саме: тканини на 11,8 тис. грн., нитки на 1,0 тис. грн., ґудзики на 0,3 тис. грн.

Підводячи підсумок по всьому другому розділу, можна стверджувати, що підприємство має достатньо високий рівень конкурентного виробництва та реалізації продукції і отримувати значний прибуток.

У третьому розділі – «Особливості нарахування податку на додану вартість при здійсненні експортно-імпортних операцій» - проаналізовано міжнародний досвід сплати податку та стягнення податку в зовнішньоторговельних відносинах країн Єврозони.

Важливим аспектом на сучасному етапі є адаптація національного законодавства до законодавства Європейського союзу, тобто процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного запровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності національного законодавства європейському, є доволі складним і тривалим.

Важливим елементом фіскальної політики європейських держав являється податок на додану вартість. В країнах Європейського Союзу ставки цього податку регулюються, на відміну від решти податків. Стандартна ставка податку на додану вартість не може бути меншою 15%, а знижена – 5%, хоча в цих межах країни-члени Європейського Союзу можуть додержуватися різних ставок.

Залежно від того, які операції здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, є певні особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Визначення бази оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується подана в наступній таблиці (4).

Таблиця 4

Визначення бази оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується, тис. грн.

Види продукції	2009 р.	2010 р.	2011 р.	База оподаткування ПДВ	Відхилення (+,-) 2011 р. до 2009 р.
Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Тканини	393,9	68,9	391,7	50,2	687,4	69,6	325,0	341,5	617,8	+ 292,8
Нитки	60,2	5,5	54,7	5,0	87,0	5,9	54,7	49,7	81,1	+ 26,4
Ґудзики	9,3	3,7	9,1	3,4	15,7	4,0	5,6	5,7	11,7	+ 6,1
Всього	463,4	78,1	455,5	58,6	790,1	79,5	385,3	396,9	710,6	+ 325,3

 

За даними розрахунків, можна зробити висновки, що база оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилася на 325,3 тис. грн. Таке підвищення відбувається за рахунок зростання обсягів реалізації за відповідні роки.

Відмітимо, що збільшення бази оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується, відбулося також за рахунок підвищення вартості сировини і матеріалів по всі видам продукції, а саме: тканини на 0,7 тис. грн., нитки на 0,4 тис. грн., ґудзики на 0,3 тис. грн., це пов’язано із зростанням обсягів закупівлі сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру.

У міжнародній практиці існує два механізми стягнення даного податку в зовнішньоторговельних відносинах, які грунтуються на принципах призначення або походження.

За принципом призначення товари оподатковуються за місцем їх споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері, походження - товари оподатковуються за місцями їх виробництва, тобто стягнення податків у даному разі відбувається при експорті товарів.

 

ВИСНОВКИ

 

Оподаткування сфери зовнішньоекономічної діяльності є складною сукупністю відносин з перерозподілу фінансових потоків всіх її учасників на різних рівнях: міждержавному, державному та корпоративному. Проте стратегічні цілі кожного з учасників відносин у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності можуть суперечити один одному. Держава прагне досягнути оптимальної величини при зборі податків, а платники намагаються платити оптимальну для них величину податків.

Вступаючи у зовнішньоекономічні відносини, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно дотримуватися деяких організаційно-формальних вимог, таких як постановка на облік в митних органах, укладання та підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність у разі невиконання його умов. Всі ці заходи тарифного регулювання здійснюються в межах державної зовнішньоекономічної політики. Мета такої політики – досягнення економікою України певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів.

Об’єктом дослідження є ПАТ «Лебединська швейна фабрика», яке розташоване в місті Лебедині Сумської області. На даний час ПАТ «Лебединська швейна фабрика» має зв’язки із закордонними партнерами. На замовлення іноземних партнерів здійснюється пошиття чоловічих сорочок різних фасонів та високої якості згідно вимог європейських стандартів.

За даними розрахунків, можна зробити висновки, що виробництво сорочок у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилося внаслідок зростання попиту на продукцію. За даними розрахунків можна констатувати, що прибуток у 2011 році порівняно з 2009 роком зріс на – 1307,0 тис. грн., в зв’язку із підвищенням реалізації продукції, що є позитивним для підприємства.

На підприємстві відбувається поступове збільшення чисельності працівників на 10 робітників і відповідно становить 125 працівників.

Аналізуючи зміну виручки протягом періоду дослідження, слід відмітити, що в 2011 році порівняно з 2009 роком вона збільшилася на 1307,0 тис. грн. Це відбулося за рахунок зростання обсягів виробництва продукції, що стало причиною підвищення суми валового прибутку на 406,8 тис. грн. Негативним для підприємства є збільшення собівартість на 900,2 тис. грн., за рахунок зростання виробничої собівартості продукції, що була реалізована в звітному році, а також розділених загальновиробничих витрат.

Об’єктом для порівняння було обрано ПКВТФГУ «Корона» м. Прилуки Чернігівської області, яке є провідним в Україні з пошиву головних уборів із натурального та штучного хутра, а також спецодягу.

Кількість працюючих підприємства, що аналізується на 8% менше, ніж на підприємстві, яке досліджується.

Обсяг товарної продукції на ПКВТФГУ «Корона» на 12% менше, ніж на підприємстві, що аналізується.

Важливим аспектом на сучасному етапі є адаптація національного законодавства до законодавства Європейського союзу, тобто процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного запровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності національного законодавства європейському, є доволі складним і тривалим.

Важливим елементом фіскальної політики європейських держав являється податок на додану вартість. Залежно від того, які операції здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, є певні особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість. За даними розрахунків підприємства, що аналізується, можна зробити висновки, що база оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилася на 325,3 тис. грн. Таке підвищення відбувається за рахунок зростання обсягів реалізації за відповідні роки.

Виконане дослідження показало, що українські проблеми з податком на додану вартість обумовлені не недоліками цього податку, а перш за все українським способом його використання, неповною відповідністю діючого механізму оподаткування доданої вартості особливостям інституційного середовища. Тому податкове податку на додану вартість має полягати в послідовній модернізації випробуваного в розвинених країнах механізму оподаткування доданої вартості, адаптованого з урахуванням українських реалій.

Отже, можна констатувати, що підприємство нарощує свій потенціал, що є досить позитивним та свідчить про покращення економічного стану.