ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛИВНИХ ПРОЦЕСІВ У НЕЛІНІЙНІЙ САР МЕТОДОМ ГАРМОНІЧНОГО БАЛАНСУ
МІНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “Львiвська полiтехнiка”
Звіт до лабораторної роботи №4
На тему:
ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛИВНИХ ПРОЦЕСІВ У НЕЛІНІЙНІЙ САР МЕТОДОМ ГАРМОНІЧНОГО БАЛАНСУ
з дисципліни “Теорія автоматичного керування”, ч.2
Виконав:
Ст. гр. АВ-31
Теплий Олександр
Прийняла:
Парнета О.З.
Львів – 2016
Завдання. Система автоматичного регулювання складаєтьсяз об'єкта регулювання з функцією передачі , виконавчого механізму з функцією передачі
, заслінки з функцією передачі
та реального двопозиційного реле (m=0.1, c=1). За допомогою методу гармонічного балансу визначити параметри автоколивань в системі. Дослідити, як зміняться значення параметрів коливань, якщо зменшити m=0.05 і збільшити c=2.
Згідно із методом гармонічного балансу знаходимо обернену амплітудно-фазову характеристику з оберненим знаком реального двопозиційного реле за формулою (4), підставляючи в неї коефіцієнти гармонічної лінеаризації
,
За допомогою функцій Matlab real та imag знайдемо дійсну та уявну
частини характеристики
реле.
Функцію передачі лінійної частини системи, що є послідовним з’єднанням функцій передачі ВМ, РО і ОР, знаходимо у вигляді їх добутку
.
Маючи , знаходимо амплітудно-фазову характеристику
лінійної частини, її дійсну
та уявну
частини.
За отриманими значеннями побудуємо графіки характеристик і
в комплексній площині
Рис. 5. Амплітудно-фазова характеристика лінійної частини та обернена амплітудно-фазова характеристика з оберненим знаком реального двопозиційного реле.
З рис. 5 видно, що АФХ лінійної частини зосереджена в третьому квадранті комплексної площини і там же розміщена характеристика
реального двопозиційного реле, яка при зростанні амплітуди від m до
утворює горизонтальну пряму лінію з ординатою
та дійсною частиною (абсцисою), що змінюється від 0 до
. Ці характеристики перетинаються і це означає, що в досліджуваній САР виникатимуть коливання з постійною амплітудою. Оскільки при збільшенні амплітуди порівняно із точкою перетину, АФХ лінійної частини
не охоплює
, то коливання в системі є стійкими.
Графік, показаний на рис. 5, а також значення параметрів автоколивань (амплітуди і частоти
) знайдені за допомогою програми, складеної в середовищі Matlab
clc
clear
m=0.1;c=1;
a=[0.10001:0.0001:0.5];
la=length(a);
qa=4*c/pi./a.*(1-(m./a).^2).^0.5;
q1a=-4*c*m./a.^2/pi;
Wne=qa+i*q1a;
Za=-1./Wne;
UZ=real(Za); VZ=imag(Za);
% VZ=-pi*m/4/c,
VZ=VZ(1),
% UZ=-pi/4/c*(a.^2-m^2).^(0.5);
T1=25;T2=32;
w=[0.05:0.00001:0.4];
lw=length(w);
p=i*w;
W=1./p./(T1*p+1)/T2;
U=real(W);
V=imag(W);
d=abs((V-VZ)/VZ)*100;
[dm j]=min(d),
Va=V(j),
Ua=U(j),
wa=w(j),
Ta=2*pi/wa,
dn=abs(UZ-Ua);
[dnm s]=min(dn);
aa=((Ua*4*c/pi)^2+m^2)^(0.5),
UZa=UZ(s),
%UZa=-pi/4/c*(aa^2-m^2)^(0.5),
figure(1)
plot(U,V,'k',UZ,VZ,'k',Ua,Va,'ok'),grid
В програмі частоту автоколивань (ідентифікатор wa) визначають з умови збігу в точці перетину уявної частини VZ характеристики
та уявної частини V частотної характеристики
лінійної частини із допустимою зведеною похибкою dm. Амплітуду автоколивань
(ідентифікатор aa) визначають з умови рівності в точці перетину дійсної частини Ua АФХ лінійної частини
та дійсної частини UZa характеристики
реле
,
звідки
.
В результаті виконання програми отримані такі значення
VZ = -0.0785; dm = 0.0092;Va =-0.0785; Ua = -0.1568;
wa = 0.0798;Ta = 78.6972; aa = 0.2232; UZa = -0.1567,
з яких бачимо, що в точці перетину характеристик лінійної частини та
нелінійного елемента значення їх уявних частин з похибкою, яка не перевищує 0,01%, збігаються, що підтверджує правильність розрахунків.
Отже, в заданій системі параметри автоколивань мають такі значення:
- частота рад/с і відповідно період
;
- амплітуда .
Вирішимо поставлену задачу аналітично.
За формулою (4) знайдемо обернену амплітудно-фазову характеристику з оберненим знаком реального двопозиційного реле в аналітичному вигляді ,
.
Отже, характеристика реального двопозиційного реле має вигляд
,
де – дійсна та уявна частини характеристики
НЕ.
В аналітичному вигляді запишемо амплітудно-фазову характеристику лінійної частини, що є послідовним з’єднанням інтегруючої та аперіодичної ланок
,
де ,
– амплітудно-частотна та фазо-частотна характеристики лінійної частини.
Далі знайдемо частоту в точці перетину лінійної частини
та характеристики , прирівнюючи їх уявні частини.
В точці перетину виконується рівність
.
Значення знайдемо ітераційним способом. Задамося на першому кроці будь-яким значенням частоти та визначимо характеристики
та
лінійної частини і далі змінюємо частоту так, щоби значення
на цій частоті дорівнювало 0.0785.
Таблиця 1.