Приклад розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству
Розрахунок виконано для умов Кременчуцького водосховища, внаслідок скиду забруднених вод у водосховище. При цьому спостерігалась загибель риби на площі 0,5 га. Концентрація загиблої риби складає:
Лящ – 0,5 шт./м2
Судак – 0,5 шт./м2
Плітка – 2 шт./м2
Середня вага однієї дорослої особини риби: лящ – 1,2 кг; судак – 2,0 кг; плітка – 0,4 кг. Прямий збиток визначається за формулою (4.39) даної методики
Лящ: N = 0,5 · 5 000 · 1,2 = 3 000 кг
Судак: N = 0,5 · 5 000 · 2,0 = 5 000 кг
Плітка: N = 2 · 5 000 · 0,4 = 4 000 кг
Всього: 12 000 кг = 12 т
Таким чином, внаслідок скиду стічних вод у Кременчуцьке водосховище прямі збитки рибному господарству склали 12 000 кг риби.
Крім цього, збитки рибному господарству будуть заподіяні від втрати потомства.
Розрахунок ведеться по кількості загиблих самок, їх плодючістю, кратністю нересту, коефіцієнтом промислового повернення, середньою вагою риб по формулі (4.40).
Кількість риби, що загинула внаслідок забруднення водосховища, складає:
Лящ: 3 000 кг / 1,2 кг = 2 500 шт.
Судак: 5 000 кг / 2,0 кг = 2 500 шт.
Плітка: 4 000 кг / 0,4 кг = 10 000 шт.
Середні біологічні показники з основних промислових видів риб беруться з таблиці 4.16.
Таблиця 4.17
Середні біологічні показники з основних промислових видів риб для приведеного розрахунку
| Види риб | Середня маса дорослої особини (кг) | Плодючість (Q – тис. шт.) | Кратність нересту (С – разів) | Частка самок (Z – %) | Промислове повернення від ікри (К – %) |
| Лящ | 1,2 | 0,002 | |||
| Судак | 2,0 | 0,0006 | |||
| Плітка | 0,4 | 0,004 |
Розрахунок проводиться по кожному виду риби окремо.
Лящ: N = 2 500 · 50/100 · 200 000 · 9 · 0,002/100 · 1,2 = 108 000 кг
Судак: N = 2 500 · 50/100· 390 000 · 6 · 0,0006/100 · 2,0 = 35 100 кг
Плітка: N = 10 000 · 50/100 · 80 000 · 5 · 0,004/100 · 0,4 = 32 000 кг
Всього: 175 000 кг або 175 т
У разі, коли підрахунки збитків здійснюються на водоймах, на яких біологічні показники для риб та кормових організмів не визначені, слід використовувати аналогічні показники із таблиці «Про середні біологічні показники з основних промислових видів риб» та із таблиці «Коефіцієнти по кормовій базі», які встановлені для близьких за гідрологічними показниками водойм. В окремих випадках ці показники можуть бути встановлені на підставі біологічних обґрунтувань відповідних наукових установ.
Таблиця 4.18
Коефіцієнти по кормовій базі [131]
| Водойми | Кормові організми | Коефіцієнт переведення кормових об’єктів в продукцію кормових організмів (Р/В) | Середня концентрація кормових організмів: планктон (г/м3), бентос (г/м3) | Показник гранично Можливого використання кормової бази риб (К1-%) | Кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів в рибну продукцію, (Л2) |
| Азовське море | Фітопланктон | 356,0 | |||
| Зоопланктон | 32,0 | 12,0 | |||
| Зообентос | 2,4 | ||||
| в т. ч. кормовий | 60,0 | 21,0 | |||
| Чорне море | Фітопланктон | 250,0 | 30,0 | ||
| Зоопланктон | 32,8 | 6,0 | |||
| Зообентос | 2,6 | 6,0 | |||
| Фітобентос | 2,2 | 12,0 | |||
| Водосховища дніпровського каскаду | |||||
| Київське | Фітопланктон | 100,0 | |||
| Зоопланктон | 20,0 | 3,4 | 6,0 | ||
| Зообентос | 5,0 | 53,5 | 5,0 | ||
| Канівське | Зоопланктон | 20,0 | 0,5 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 2,0 | 5,0 | ||
| Кременчуцьке | Фітопланктон | 122,0 | 10,0 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 7,6 | 6,0 | ||
| Зообентос | 5,0 | 30,5 | 10,0 | ||
| Дніпродзержинське | Фітопланктон | 100,0 | 9,0 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 3,7 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 16,0 | 10,0 | ||
| Запорізьке (Дніпровське) | Фітопланктон | 100,0 | 9,3 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 6,3 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 11,8 | 10,0 | ||
| Каховське | Фітопланктон | 100,0 | 55,5 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 4,2 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 10,0 | 10,0 | ||
| Дніпро-Бузький лиман | Зоопланктон | 20,0 | 0,92 | 6,0 | |
| Зообентос | 21,0 | 44,47 | 10,0 | ||
| Десна, Остер | Зоопланктон | 20,0 | 5,0 | 5,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 48,8 | 6,0 | ||
| Супой, Трубіж Недра, Гнила Оржиця | Зоопланктон | 20,0 | 0,5 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 2,0 | 6,0 | ||
| Інгулець | Зоопланктон | 10,0 | 2,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 8,0 | 45,0 | 6,0 | ||
| Псьол, Омельник | Зоопланктон | 20,0 | 5,8 | 5,0 | |
| Зообентос | 20,0 | 55,1 | 6,0 | ||
| Прип’ять | Зоопланктон | 20,0 | 0,38 | 6,0 | |
| Зообентос | 5,0 | 2,0 | 5,0 | ||
| Південний Буг | Зоопланктон | 20,0 | 1,03 | 8,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 43,0 | 5,0 | ||
| Інгул | Зоопланктон | 10,0 | 2,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 8,0 | 45,0 | 6,0 | ||
| Сіверський Донець | Зоопланктон | 20,0 | 6,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 12,0 | 5,0 | ||
| Дунай (Українська частина) | Фітопланктон | 2,0 | 4,7 | 30,0 | |
| Зоопланктон | 2,0 | 0,5 | 10,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 0,7 | 10,0 |
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
РОЗДІЛ 5
ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА НА ПІДПРИЄМСТВАХ