Тема 7. ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ДОКАЗУ
План заняття
1. Поняття та види експертиз у кримінальному провадженні.
2. Підстави проведення експертизи.
3. Процесуальний статус експерта.
4. Поняття і види висновку експерта.
5. Структура висновку експерта.
6. Особливості оцінки висновку експерта.
7. Допит експерта з приводу даного ним висновку.
Нормативний матеріал та судова практика
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ст.ст. 69-72, 95, 101-102, 242-245, 356, 360.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст.ст. 384,385).
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Із змінами і доповненнями.(ст.ст.185-3, 185-4).
4. Закон України від 25 лютого 1994р „Про судову експертизу”. Із змінами і доповненнями.
5. Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 „Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень”. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за N 705/3145. Із змінами і доповненнями.
6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затв. наказом Міністра юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5. Із змінами і доповненнями.
7. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністра юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5. Із змінами і доповненнями.
8. Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затв. наказом Міністра юстиції України від 24 грудня 2003р. №170/5 Із змінами і доповненнями.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах". Із змінами і доповненнями. (пункти 11-16).
Спеціальна література
Основна
1. Анохін А.М. Про допустимість ймовірного висновку при встановленні обставин предмета доказування у кримінальному провадженні про дорожньо-транспортні пригоди // Митна справа. – 2013. – №1(85), частина 2, книга 1. – С.121-126.
2. Богдан Ольга Юріївна. Критерії оцінювання акта експерта у кримінальному процесі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.2. – С.247.
3. Дячук Василь Іванович. Спеціальні знання у кримінально-процесуальній діяльності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.4. – С.202.
4. Марчак В.Я. «Консультації та роз’яснення спеціаліста» як новела в кримінальному процесуальному законодавстві України // Митна справа. – 2013. – №2(86), частина 2, книга 1. – С.100-105.
5. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: 1973.
6. Ревака Віктор. Використання спеціальних знань у діяльності органів слідства та дізнання // Вісник прокуратури. – 2010. – №3. – С.34.
7. Ревака Віктор. Правова експертиза в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2008. – №10. – С.88.
8. Ревака Віктор. Правове регулювання використання спеціальних знань при здійсненні оперативно-розшукової діяльності // Вісник прокуратури. – 2009. – №2. – С.85.
9. Рогатинська Н.З. Значення акта експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 46. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. –С.479-484.
10. Ціркаль В. Перевірка та оцінка акта експертизи на досудовому слідстві і у суді // Право України. – 2005. – №8. – С.60
11. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М., 1979. – 166с.
12. Эйсман А.А. Заключение эксперта / структура и научное обоснование /. – М., 1967. – 152 с.
Додаткова
1. Бурков И.В. Заключение и показание эксперта в уголовном процессе. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 144с.
2. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. – М.: 2001, – 151с.
3. Быков В. Заключение специалиста // Законность. – 2004. – №9. – С.21.
4. Зажицкий В. И. Заключение и показания специалиста в системе доказательственного права //Российская юстиция. -2007. - № 9. - С. 56 – 58.
5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 2.
6. Крылов И.Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе. М., 1963. – 214 с.
7. Кудрявцева А., Лившиц Ю., Доказательственное значение "правовых" экспертиз в уголовном процессе // Российская юстиция. -2003. - № 1. - С.36 – 38.
8. Лазарева Л.В. Специальные знания и их применение в доказывании по уголовному делу. – М.: Изд-во ООО «Юрлитинформ», 2009. – 224с.
9. Петрухин И.Д. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М., 1964. – 266с.
10. Петрухина А. Обязательное проведение судебной экспертизы // Законность. – 2004. – №3. – С.44.
11. Петрухина А. Ответственность эксперта в уголовном процессе // Законность. – 2004. – №12. – С.38.
12. Селина Е.В. Применение специальных познаний в уголовном судопроизводстве. – М.,2002.
13. Современные возможности судебных экспертиз. – М., 2000. – 261с.
14. Сорокотягин И.Н. Привлечение специалиста для оценки экспертного заключения // Уголовный процесс. – 2007. – №10. – С.62-64.
15. Судово-експертна діяльність. Довідник для суддів. – К.: 2001, – 344с.
16. Фомин М.А. Заключение специалиста как доказательство стороны защиты // Уголовный процесс. – 2008. – №7 – С.35-41.
17. Шишков С. Специальные познания и здравый смысл в судебном доказывании // Законность. -2000. - №6. – С.23.
18. Экспертизы в судебной практике. – К., 1987. – 200с.
Питання для самоконтролю
1. Які форми використання спеціальних знань застосовуються у кримінальному процесі?
2. Що таке експертиза?
3. Які є види експертиз?
4. У чому суть додаткової експертизи?
5. Які підстави проведення повторної експертизи?
6. У чому суть комісійної експертизи?
7. Чим комісійна експертиза відрізняється від комплексної?
8. Чи може комплексну експертизу проводити один експерт?
9. Які Ви знаєте експертні установи в Україні?
10. Які експертні установи в Україні вправі проводити криміналістичні експертизи?
11. Які підстави проведення судової експертизи?
12. В яких випадках обов'язково проводиться судова експертиза? Чи ці випадки є вичерпними?
13. З яких питань не допускається проведення експертизи?
14. Що таке предмет і об’єкт експертизи?
15. Хто може бути експертом в кримінальному провадженні?
16. Який зміст поняття "спеціальні знання"?
17. Чи може бути експертом громадянин іноземної держави?
18. Що слід розуміти під поняттям "компетенція експерта"?
19. Що слід розуміти під самостійністю і незалежністю експерта?
20. Які процесуальні права експерта?
21. Які процесуальні обов'язки експерта?
22. Яка відповідальність експерта за неналежне виконання своїх обов'язків: за злісне ухилення; за відмовлення без поважних причин від виконання своїх обов'язків; за дачу завідомо неправдивого висновку?
23. Чи вправі експерт відмовитися від дачі висновку?
24. Чим експерт відрізняється від спеціаліста?
25. У чому полягають пояснення і консультації спеціаліста? Яке їхнє доказове значення?
26. Який порядок призначення експертизи стороною обвинувачення?
27. Який порядок залучення експерта стороною захисту?
28. Який порядок розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта.
29. Який порядок отримання зразків для експертизи.
30. Яка структура і зміст постанови про призначення експертизи.
31. Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні?
32. Які суттєві ознаки (властивості) висновку експерта?
33. На яких доказах не може ґрунтуватися висновок експерта?
34. Які є види висновків експерта?
35. Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?
36. Яка структура висновку експерта?
37. Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами в провадженні?
38. Який зміст оцінки висновку експерта?
39. У яких випадках можна допитати експерта?
Завдання і задачі
В ході допиту підозрюваний С., котрий скоїв вбивство громадянина Б., заявив, що він не пам'ятає обставин вбивства, оскільки на момент вчинення злочину знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння. На підставі цієї заяви слідчий призначив у провадженні судову психіатричну експертизу для встановлення психічного стану С. у момент скоєння злочину.
1. Які підстави для призначення експертизи?
2. У яких випадках проведення експертиз обов'язкове?
3. Чи обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи за наведених вище обставин?
2. С. був визнаний винним і засуджений за зґвалтування потерпілої Г., що не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинене за наступних обставин. Познайомившись з Г., С. почастував її горілкою і в бесіді дізнався, що їй 13 років. Потім обоє пішли на дискотеку, а звідти – по будинках. По дорозі С. завів Г. на територію дитячого садку і вчинив з нею статевий акт. Суд визнав дії С. зґвалтуванням, оскільки потерпіла знаходилася в безпорадному стані, який винний і використовував. Як докази, покладені в основу висновку про безпорадний стан потерпілої, суд прийняв показання свідків про те, що Г. повернулася додому п'яною, а також висновок експерта-психолога, згідно з яким Г. є особою з підвищеною навіюваністю і без вольового начала. В стані реального або уявного насильства учинити опір вона не могла, а "відсутність звички до алкоголю могла посилити її нерішучість і пасивність в ситуації насильства".
1. Які Ви знаєте види висновків експерта?
2. Оцініть наведений висновок експерта?
3. Чи має він доказове значення у кримінальному провадженні?
3. Під час розслідування кримінального провадження, пов’язаного з розголошуванням банківської таємниці, слідчий, зустрівшись з труднощами кваліфікації вчиненого діяння, обумовленими невизначеністю понять "Банківська таємниця" і "розголошування", звернувся з цього питання з офіційним листом на кафедру юридичного факультету до ведучого ученого в галузі кримінального права, що спеціалізується на питаннях кваліфікації економічних злочинів і, описавши фактичні обставини провадження, поставив питання: чи знаходиться в діях службовця Ж. склад злочину. Письмову відповідь ученого слідчий залучив до матеріалів кримінального провадження і послався на неї в обвинувальному акті.
1. Чи правомірні дії слідчого?
2. Чи має доказове значення лист-відповідь ученого-правознавця?
4. К. було повідомлено про підозру в тому, що знаходячись в нетверезому стані, небезпечним для життя багатьох людей способом - пострілами з мисливської рушниці, він вбив двох пастухів – С. і М.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого, - адвокат Л., заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану обвинуваченого. Своє клопотання захисник мотивував тим, що К. був учасником війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілий мотив вбивства. Адже обвинувачений знаходився в дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався обвинувачений, про стан його здоров'я.
Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки обвинувачений визнав вину і заявив про свою готовність нести відповідальність за свій вчинок.
Вироком суду К. був визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.
Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив скасувати його і скерувати провадження на новий розгляд.
1. Яке рішення слід прийняти апеляційному суду?
2. В яких випадках проведення експертизи обов'язкове?
3. Чи діяв слідчий і суд у відповідності з кримінальним процесуальним законом?
4. Якщо є підстави для призначення в провадженні експертизи то: 1) яку експертизу слід призначати: 2) які питання необхідно поставити на вирішення експерта?
5. Під час перевезення робітників-будівельників на обладнаній для цього вантажній автомашині її водій Ш. порушив правила дорожнього руху, результатом чого стала автопригода без тяжких наслідків. Встановивши цю обставину, а також те, що Ш. вживав на роботі в той день спиртне, начальник автоцеху Т. усунув його від роботи і подав рапорт про переведення на місяць в автослюсарі. Незадоволений Ш. кишеньковим ножем наніс начальнику цеху поранення в груди, від якого він незабаром помер. Під час допиту Ш. винним визнав себе повністю, але заявив, що дій своїх не пам'ятає і не може їх пояснити.
Під час досудового слідства була призначена слідчим і проведена судово-психіатрична експертиза лікарями-психіатрами обласної психіатричної лікарні Б. і Г., які дали спільний висновок. З нього вбачалось, що підозрюваний є психічно здоровим. Проте захисник підозрюваного заявив клопотання про призначення повторної стаціонарної експертизи, на вирішення якої він просив поставити питання: чи не знаходився Ш. в момент нападу на Т. в стані патологічного сп'яніння? Слідчий відмовив у задоволенні клопотання.
Під час розгляду провадження в судовому засіданні захисник знову повторив своє клопотання. Суд задовольнив його, призначивши стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено лікарям обласної психіатричної лікарні Б. і С.. На вирішення експертів були поставлені питання: чи хворіє Ш. будь-яким психічним захворюванням?; Чи він є осудним стосовно інкримінованого йому злочину? Чи не є Ш. холериком за типом темпераменту? Експерти прийшли до висновку, що обвинувачений психічним захворюванням не хворіє і є повністю осудним. За типом темпераменту холерик.
Захисник знову заявив в судовому засіданні клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки у проведенні експертизи приймав участь експерт, який проводив попередню експертизу. Суд відхилив клопотання захисника. В своїй ухвалі він відзначив, що в суді проводилась, власне, додаткова, а не повторна експертиза. Що ж до участі в проведенні експертизи лікаря Б., то, як відомо, закон не забороняє приймати участь тому самому експерту при проведенні додаткової експертизи.
1. В яких випадках призначається додаткова і повторна експертизи?
2. Чи може бути відведений експерт і якщо так, то які для цього є підстави?
3. Дайте оцінку діям суду і захисника?
6. Л. був притягнутий до відповідальності за ст. 115 КК України за вбивство своєї дружини Л. Марії. Як речовий доказ у Л. була вилучена мисливська рушниця і направлена «в інститут експертизи для проведення балістичної експертизи”. В результаті дослідження було встановлено, що Л. Марію було вбито з цієї рушниці і відповідний висновок був направлений слідчому прокуратури. В зв'язку з переїздом інституту в інше приміщення мисливська рушниця Л. була загублена. У судовому засіданні Л. відмовився від даних ним показань і свою вину заперечував, а його захисник поставив під сумнів висновок експертизи і заявив клопотання про проведення повторної експертизи.
1. Як повинен діяти суд у даному випадку?
2. Яке значення має висновок проведеної балістичної експертизи?