Пункти наливання паливозаправникiв
Для наповнення паливозаправникiв (ПЗ) i автоцистерн пальним на складах ПММ передбачені одиночнi пункти наливу або естакади.
На пунктi наливання виконуються такі операцiї:
нижнє заповнення ПЗ;
очищення пального;
облик кiлькостi пального, вiдпущеного в
ПЗ i автотранспортнi цистерни (АТЦ);
захист обладнання вiд гiдроударiв;
нейтралiзацiя зарядiв статичної електрики;
дистанцiйний запуск i зупинка насоса в насоснiй станцiї;
автоматичне припинення подачi пального пiсля наповнення цистерни ПЗ до заданого рiвня;
додавання протикристалiзацiйної (ПВК) рiдини у необхiдних кiлькостях;
прийом пального з АТЦ.
До складу пункту наливання повинно входити таке обладнання: фiльтри тонкого очищення i водовiддiльники, пристрої для обмеження наливання, прилади для контролю витрати i тиску, гiдроамортизатори, лiчильно-дозувальні установки або лiчильники i дозатори ПВК рiдин, нейтралiзатори статичної електрики.
Наливання пального в ПЗ можна здiйснювати двома способами: верхнiм (вiдкритим) – через наливнi горловини i нижнiм (закритим) – через приймальний штуцер ПЗ.
Верхнiй спосiб наповнення ПЗ має ряд суттєвих недолiкiв:
ймовірність обводнювання i забруднення пального атмос–ферними опадами;
створюються умови для iнтенсивного створення статичної електрики i видiлення парiв пального, особливо при високих температурах навколишнього повiтря;
не забезпечуються належнi санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi i технiка безпеки обслуговуючого персоналу.
Нижнiй засiб наповнення ПЗ позбавлений цих недолiкiв i тому отримав найширше застосування в аеропортах.
Пристрої для нижнього наповнення ПЗ повиннi вiдповiдати таким вимогам: максимально забезпечувати пiдвищення пожежної безпеки на дiлянцi наливання; покращувати умови працi i технiку безпеки обслуговуючого персоналу; забезпечувати швидке, надiйне i герметичное з'єднання заповнюваного ПЗ i пункту наливання, а також їхне наповнення з максимальною витратою i автоматичним припиненням подачi палива при досягненнi граничного рiвня; виключати можливiсть забруднення палива атмосферними опадами i пилом, а також необхiднiсть вiдчинення люкiв наливних горловин i пiдйому обслуговуючого персоналу на цистерну ПЗ; забезпечувати надiйнiсть i зручнiсть експлуатацiї в будь-яку пору року, простоту монтажу i демонтажу обладнання; мати засоби, що охороняють обладнання i трубопроводи вiд гiдроударiв i для вiдводу статичної електрики, а також контрольно-вимiрювальнi прилади.
Пункти наливання ПЗ розташовують на спецiальному майданчику з обов'язковим бетонним покриттям. У безпосереднiй близькостi вiд пунктiв наливання передбачають спецiальнi майданчики для вiдстоювання авiапального в ПЗ.
Поверхня цих майданчиків повинна бути горизонтальною або з невеликим здовжнiм уклоном, але не бiльше ніж 0,0025.
Поруч iз майданчикми для вiдстювання передбачена тара
10–50 м3 з пристроями для зливання в них вiдстоя i вiдповiдним обладнанням для їхнього опорожнення.
Пункти наливання повиннi бути обладнанi пристроями блискавкозахисту i захисту вiд статичної електрики.
Принцип роботи пункту нижнього наливу (рис. 6.5) полягає в тому, що ПЗ, обладнаний бортовим лiтаковим штуцером, приєднується за допомогою наконечника нижньої заправки 9 до напірного рукава 8. Паливо, яке подається насосною станцiєю, надходить по трубопроводу i напірний рукав крізь бортовий штуцер, а також обмежувач наповнення в цистерну ПЗ.
Рис. 6.5. Принципова технологiчна схема пункту наливання пального в ПЗ:1 – засувка; 2 – манометр; 3, 4, 10 – фiльтри; 5 – установка лiчильно–дозуюча; 6– гiдроамортизатор; 7 – нейтралiзатор статичної електрики;
8 – гнучкий шланг; 9 – наконечник нижньої заправки; 11, 13 – кран; 12 – бак iз протикристалiзацiйною рiдиною
При досягненнi граничного рiвня палива спрацьовує обме-жувач, що i припиняє подачу палива. У системi, для запобiгання руйнацiї обладнання у випадку виникнення гiдравлiчного удару, передбачений гiдроамортизатор 6.
При заповненнi ПЗ на пунктах наливання в паливо може додаватися протикристалiзацiйна рiдина в необхiдних кiлькостях. Для цього серед обладнання пункту наливання ПЗ передбачається встановлення дозувальних пристроїв 5, типу 86-3-02к. У випадках застосування лiчильно-дозувальнихих пристроїв типу УСМТ або УИАТ вони одночасно є лiчильниками, що дозволяють вести облик кiлькостi палива, що відпускається. Як фільтри ПВК рідини 10, використовують бортові паливні чи гідравличні фільтри (12ТФ15СМ, 11ТФ30СТ, 12ТФ29сн, 16ТФ20, ФГ11СМ, 15ТФ12СН) літаків. Усі вони мають фільтроелементи з нержавіючої сітки саржевого переплетення з тонкістю фільтрації 12–16 мкм.
Автоматизацiя вiдключення таких пунктiв наливання може здiйснюватися за рахунок пiдвищення тиску в магiстралi в момент закриття клапанiв обмежувача наповнення ПЗ, а також встановленням на пунктi наливання лiчильника-дозатора, за допомогою якого задається об'єм палива, що пiдлягає видачi в ПЗ.
Число пунктів наливання визначається виходячи з числа одночасно наповнюваних ПЗ у години максимальної iнтенсивностi руху лiтакiв:
,
де nпн– кiлькiсть пунктiв наливання; nпз – кiлькiсть ПЗ, потрiбних
для заправки ПС у годину пiк; Vпз– середнiй обсяг цистерни ПЗ, л; qпн– витрата, з якою вiдбувається наповнення ПЗ, л/хв; tдоп– тривалiсть допомiжних операцiй (пiд'їзд, приєднання, вiд'єднання) в середньому 5–8 хвил.
Подача, з якою вiдбувається наливання цистерн, приймається залежно вiд конструкцiї пункту наповнення і ПЗ, а також з урахуванням можливостi виникнення небезпечних зарядiв статичної електрики.
Подача не повинна перевищувати:
при нижньому наливi:
для ПЗ-16.......................... 1400 л/хв;
для ПЗ-22.......................... 2000 л/хв;
для ПЗ-200 і ПЗ-500........... 800 л/хв;
при верхньому наливi:
без протипожежної сiтки з рукавом, опущеним
до дна........................ 2000 л/хв;
iз протипожежною сеткой......500 л/хв;
Вiдстань мiж спорудженими пунктами наповнення ПЗ вибирається виходячи з максимальних габаритiв ПЗ, що заправляються з урахуванням одночасної установки їх пiд наливання iз розривами не менше 1 м.
Компановка обладнаня типового пункта наповнення ПЗ зображений на рис.6.6.
Рис.6.6. Компановка обладнаня пункта наповнення ПЗ: 1 – линільно–дозу–ючий пристрій; 2 – бак з ПВК–рідиною; 3 – засувка; 4 – нейтралізатор ста–тичної електрики; 5 – фільтр ФТВ–1500; 6 – гідроамортизатор; 7 –фільтр ТФ–10
Методичнi рекомендацiї
У цій главі при розгляді розрахунку, проектування i конструкцiї обладнання зони прийому ПММ, в основному, придiлено увага устаткуванню для прийому ПММ, яка доставляється залiзницею, як найбільш поширеному виду доставки нафтопродуктiв.
Що стосується пунктiв наповнення ПЗ і заправки автотранспортной технiки, то конструкцiя обладнання i технологiя видачi ПММ практично не залежить вiд способу доставки.
Вивчаючи цей матерiал, слід звернути увагу на можливість застосування на складi самопливного зливання нафтопродуктiв iз транспортних тар.
Контрольні запитання
1. Як проводиться розрахунок засобів прийому авіаПММ.
2. Пояснить призначення, схеми й устаткування залізничної естакади.
3. За яким принципом здійснюється вибір пристроїв для розігріву нафтопродуктів.
4. Діючі норми часу зливу нафтопродуктів.
5. Наведіть методику розрахунку часу самопливного зливу нафтопродуктів із залізничних цистерн.
6. Наведіть методику розрахунку часу зливу з використанням насоса.
7. Наведіть методику розрахунку часу самопливного зливу нафтопродуктів з автоцистерн.
8. Наведіть методику розрахунку часу самопливного зливу нафтопродуктів із залізничних цистерн через сифон.
9. Чим визначається граничне підвищення сифонного трубопроводу.
10. Наведіть методику розрахунку кількості наливних пристроїв.
11. Наведіть приклад технологічної схеми устаткування пунктів наливу паливозаправників.
12. Наведіть приклад технологічної схеми обладнання ділянки прийому палива.
13. Наведіть наведіть технологічну схему прийому та видачі масла в МЗ.