ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

Далее ⇒

VІI семестр

Робочий зошит розглянуто і схвалено на

засіданні ЦМК хірургічних дисциплін

Голова ЦМК Москаленко Л.М.

Протокол № від р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Самостійній роботі студентів в теперішній час приділяється велика увага, тому що студент в процесі навчання повинен набути навички, самостійно вміти використати мережу Інтернет, опрацювати основну та допоміжну літературу, відпрацювати навички самостійно в кабінеті тренінгу.

Створення робочого зошиту спрямовано на посилення контролю за якістю самостійної підготовки студентів до аудиторних практичних занять.

Робочий зошит створено з метою здійснення зворотнього зв'язку між студентами та викладачем. Зошит для самостійної роботи студентів є звітною документацією студента про вивчення та виконання завдань програми з медсестринства в хірургії, він допоможе студентам здобути систематизовані знання на рівні сучасного стану медичної науки і створити ґрунтовну базу знань, допоможе краще оволодіти навчальним матеріалом.

Викладач перевіряє і оцінює самостійну підготовку студентів по робочому зошиту.

Оцінка являється складовою частиною загальної оцінки за практичне заняття.

Коротко-тематичний план

З теоретичних занять

дисципліна: «Медсестринство в хірургії»

спеціальність: «Сестринська справа»

ІV курс VІІ семестр

№ п/п	Тема	Кільк. год.	Сам. роб.	Консул.	Література
1.	Розділ 3. Медсестринство в спеціальній хірургії. Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.				О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 235-244, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
2.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями шиї.				О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 244-250, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
3.	Догляд за хворими з хірургічним захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.				О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255-266
4.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.				О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255-266
	Всього:	7 год.	30 год.	5 год.

Коротко-тематичний план

З практичних занять

дисципліна: «Медсестринство в хірургії»

спеціальність: «Сестринська справа»

ІV курс VІІ семестр

№ п/п	Тема	Кільк. год.	Сам. роб.	Консул.	Література
1.	Розділ 3. Медсестринство в спеціальній хірургії. Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.		-	-	О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 235-244, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
2.	Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.		-	-
3.	Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.		-	-
4.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями шиї.		-	-	О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 244-250, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
5.	Догляд за хворими з хірургічним захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.		-	-	О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255-266
6.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.		-	-
7.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.		-	-
8.	Прямий вимір знань.
	Всього:	44 год

Коротко-тематичний план

з самостійної роботи

дисципліна: «Медсестринство в хірургії»

спеціальність: «Сестринська справа»

ІV курс VІІ семестр

№ п/п	Тема	Питання	Теор.	Практ.	Література
1.	Розділ 3. Медсестринство в спеціальній хірургії. Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.	Особливості обстеження голови.			О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 235-244, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
2.	Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови.	Природжені дефекти і пухлини м’яких тканин черепа.
3.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями шиї.	Вади розвитку органів шиї.			О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 244-250, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
4.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями шиї.	Пухлини шиї і її органів.
5.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями шиї.	Зоб дифузний, вузловий, токсичний.
6.	Догляд за хворими з хірургічним захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.	Основні методи обстеження грудної клітки та її органів. Оперативна корекція природжених і набутих вад і захворювань серця.			О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255-266
7.	Догляд за хворими з хірургічним захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.	Запальні захворювання грудної залози.
7.	Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.	Доброякісні та злоякісні пухлини грудної залози. Профілактичні заходи для своєчасного виявлення хворих.			О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255-266
	Всього:		30 год.

Тема: №1 «Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями голови»

І. Методичне обґрунтування:на базі набутих знань з анатомії, фармакології, сестринської справи , студентам необхідно самостійно оволодіти питаннями по особливостям обстеження голови, додаткові методи дослідження.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Поповнити знання з методів обстеження голови.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Особливості обстеження голови.

2.Додаткові методи дослідження.

Вміти:

1.Збирати скарги пацієнта.

2.Підготувати лікарю все необхідне для спинномозкової пункції

3.Оцінювати характер температурної кривої.

4.Готувати пацієнта до додаткових методів дослідження.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Збираючи анамнез при ушкодженнях голови, слід звертати увагу на обставини травмування, наявність болю, втрати свідомості, ретроградну амнезію.

При запальних захворюваннях необхідності встановити початок захворювання, вивчити його перебіг, характер температурної реакції. Ретельно досліджується нервова система, перш за все форма і реакція зіниць на світло, потім послідовно вивчаються черепні нерви, обсяг активних рухів кінцівок, наявність сухожилкових рефлексів і чутливості.

Наявність патологічних рефлексів, мозкових симптомів, зменшення обсягу рухів, тонусу м’язів кінцівок, сухожилкові і черевні рефлекси свідчать про захворювання нервової системи. Такі хворі підлягають ретельному обстеженню невропатолога.

Існують і додаткові методи дослідження.

1. Нейрорентгенодіагностика:

- звичайна рентгенографія,

- контрасні методи (грунтуються на введенні в судину або порожнину органа повітря або контрастної речовини);

- комп’ютерна томографія (дає змогу отримати пошарове зображення структур головного мозку).

2. Ультразвукові методи.

3. Електрофізіологічні методи.

4. Спинномозкова пункція.

Вроджені дефекти голови.

1. Мозкові грижі.

Це випинання (вихід) вмісту черепа через отвори в черепі там, де кістки не зрослися, на серединній лінії склепіння черепа. Трапляються рідко: 1 випадок на 4-6 тис. новонароджених. Грижі можуть складатися з мозкових оболон і головного мозку.

Величина грижі може бути різною. Грижа зазвичай покрита розтягнутою шкірою, збільшується, коли дитина плаче.

Лікування

Хірургічне: операція проводиться після 1-го року життя, видаляється грижа, виконується пластична операція дефекту черепа.

2. Макростомія.

Це незрощення кута рота, внаслідок чого виникає розширення ротової порожнини, одно—або двостороннє. Спостерігається постійна слинотеча.

Лікування

Пластична операція на 2-му році життя

3. Заяча губа.

Це незрощення верхньої губи. У хлопчиків трапляється удвічі частіше.

Лікування

Пластична операція на 2-3-му місяці життя.

4. Незрощення піднебіння:

- м’якого,

- м’якого + частки твердого піднебіння,

- повне однобічне,

- двостороннє незрощення – вовча паща.

Спостерігається з’єднання носової і ротової порожнини, порушуються смоктання, ковтання, мова. У новонароджених можлива аспіраційна пневмонія.

Лікування

Операція в 4-5 років.

5. Колобома.

Це коса бічна щілина від внутрішнього кута ока до верхньої губи, може бути дуже глибокою.

Лікування

Пластична операція на 2-му році життя.

V. Контрольні запитання:

1. Що необхідно вияснити збираючи анамнез?.....................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

2. При запальних захворюваннях необхідно встановити ?..................................................

3. Перелікуйте патологічні рефлекси характерні для ушкодження голови?.......................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

4. Назвіть додаткові методи дослідження?............................................................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Укажіть симптоми забою м’яких тканин голови:

а) блювання

б) втрата свідомості

в) амнезія

г) анізокорія

д) підшкірна гематома

2. Симптоматика струсу головного мозку зумовлено

а) ушкодження черепних нервів

б) наявністю синців на голові

в) психічним станом у момент травми

г) порушення мікроциркуляції в судинах головного мозку

3. Для забою мозку характерні:

а) загально мозкові симптоми

б) гематоми м’яких тканин голови

в) менінгіальні симптоми

г) вогнищеві симптоми черепних нервів

д) кровотечі зі слухового проходу

4. Для струсу мозку характерні

а) ретроградна амнезія

б) антероградна амнезія

в) вогнищеві симптоми

г) менінгеальні симптоми

д) симптоми лігатури

5. Для забою мозку характерні наявність:

а) гематоми м’яких тканин голови

б) загально-мозкових симптомів

в) вогнищевих симптомів обох пар черепних нервів

г) кровотеча зі слухового проходу

VІІ. Ситуаційні задачі.

Задача 1.Після падіння, зі слів сторонніх осіб, хворий знепритомнів на 3-5хв. Не пам’ятає ні про те, що трапилось, ні про найближчі до травми події. Скаржиться на головний біль, який посилюється при яскравому світлі у шумі. Було блювання.

1. Установіть попередній діагноз, обґрунтуйте його.

2. Надайте невідкладну допомогу, виришіть, куди і як транспортувати хворого……

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

Задача 2.Після черепно-мозкової травми хворий без свідомості протягом години. При обстеженні виявлені геміпарез зліва, розгладження носо-губної складки, розширення зіниці справа.

1. Ваш діагноз. Як допомогти хворому

2. В якому положенні транспортувати пацієнта…………………………………………

Задача 3.Після отримання травми хворий знепритомнів на декілька хвилин, потім свідомість повернулася. Хворий самостійно пішов з ФАПу. Через декілька годин до нього викликано машину швидкої допомоги: хворий млявий, сонливий, дихання нерівне, за типом Чейна-Стокса. При обстеженні: анізокорія, порушення ковтання.

1. Який попередній діагноз

2. Укажіть помилки в тактиці і запропонуйте свою……………………………………..

VІІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 235-244 О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»

Тема: №2 «Догляд за хворими з захворюваннями та ушкодженнями голови»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, медсестринства в хірургії, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про вроджені дефекти голови, вміти діагностувати, та надавати пораду оточуючим

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами природжених дефектів і пухлин м’яких тканин черепа, їх проявами, та термінами хірургічного лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Види природжених дефектів тканин черепа.

2.Види пухлин м’яких тканин черепа.

3.Терміни проведення хірургічних операцій з приводу природжених дефектів черепа та пухлин м’яких тканин черепа.

Вміти:

1. Проводити обстеження пацієнта.

2. Діагностувати пухлини м’яких тканин.

3. Готувати пацієнта до додаткових методів дослідження.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

1. Мозкові грижі.

Величина грижі може бути різною. Грижа зазвичай покрита розтягнутою шкірою, збільшується, коли дитина плаче.

Лікування

2. Макростомія.

Лікування

Пластична операція на 2-му році життя

3. Заяча губа.

Це незрощення верхньої губи. У хлопчиків трапляється удвічі частіше.

Лікування

Пластична операція на 2-3-му місяці життя.

4. Незрощення піднебіння:

- м’якого,

- м’якого + частки твердого піднебіння,

- повне однобічне,

- двостороннє незрощення – вовча паща.

Лікування

Операція в 4-5 років.

5. Колобома.

Це коса бічна щілина від внутрішнього кута ока до верхньої губи, може бути дуже глибокою.

Лікування

Пластична операція на 2-му році життя.

V. Контрольні запитання:

1. Що називають мозковою грижею?....................................................................................

2. Що таке макростомія?..........................................................................................................

3.Що таке кефалогематома?.....................................................................................................

4. Що таке атерома?..................................................................................................................

5. Що таке гемангіома?............................................................................................................

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Симптоми забою головного мозку виявляються:

а) одразу після травми

б) після відновлення свідомості

в) через деякий проміжок часу

г) після падіння АТ

д) після відновлення дихання

2. На що спрямовані заходи невідкладної допомоги при забою головного мозку

а) на дегідратацію головного мозку

б) на дезінтоксикацію

в) на підвищення імунітету

г) на спинення кровотечі

д) на поповнення оцк

3. Для стиснення мозку характерні:

а) нудота, блювання

б) симптом Грекова-Ортнера

в) симптом ясного проміжку

г) симптом Воскресенського

д) симптом флуктуації

4. Чим зумовлене наростаюче стискання головного мозку:

а) струсом тканин мозку з подальшим набряком

б) ростом гематоми з набряком мозку

в) наявністю крововиливу в спинномозкову рідину

г) брадикардією

д) втратою свідомості

5. Назвіть ускладнення гнійно-запальних ран обличчя:

а) кровотеча

б) евентрація

в) перфорація

г) запалення мозкових оболон

д) моно парез

VІІ. Ситуаційні задачі

Задача 1.Жінку 44 років побито два дні тому. Є загальномозкові і менінгеальні ознаки, симптом окулярів, спостерігались кровотеча і лікворя з носа.

1. Діагностуйте стан, надайте невідкладну допомогу.

2. Як відрізнити симптом окулярів від звичайного синця…………………………….

Задача 2.Хворий доставлений на ФАП з вулиці сторонніми людьми. Потерпілий без свідомості, обличчя в крові. У тім’яній ділянці справа – рана, що кровоточить. При обережній пальпації відчуваються краї кісткових відламків. У рані стирчить кістка.

1. Ваш попередній діагноз

2. Яку допомогу надати хворому

3. Чи потрібно видалити кістку з рани………………………………………………….

VІІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 235-244 О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»

Тема: №3 «Догляд за хворими з захворюваннями та ушкодженнями шиї»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про вади розвитку органів шиї, пухлини шиї і її органів, що таке зоб його діагностика.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з вадами розвитку органів шиї. Методами діагностики. Принципами лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Вроджені фістули і кісти шиї, їх види.

2.Кривошия .Чинники. Лікування.

Вміти:

1.Проводити обстеження пацієнта.

2.Готувати пацієнта до фістулографії.

3.Доглядати за трахеостомою.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

У ділянці шиї розташовуються щитоподібна і пара щитоподібні залози, гортань, трахея, стравохід і крупні судини, захворювання і ушкодження яких лікують у хірургічних відділеннях.

До вад розвитку шиї належать:

1. Кривошия. Голова утримується у косому положенні через різкий нахил шиї вбік. Вроджена кривошия виникає внаслідок рубцевого переродження, скорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза або дефекту розвитку шийного відділу хребця. При цьому голова нахилена в бік ураження підборіддя підведене і разом з обличчям повернене в протилежний бік. Скелет обличчя і черепа розвинений несиметрично. При м’язовій кривошиї призначають парафінові аплікації, УФО, електрофорез новокаїну, масаж. Якщо ці заходи неефективні, проводять пластичну операцію.

2. Вроджені фістули (нориці) і кісти шиї є наслідком вад ембріонального розвитку. Їх поділяють на серединні і бічні.

Серединні нориці і кісти шиї походять із решток щитоподібної язичної протоки, що існувала на ембріональному етапі. Клінічно кісти мають вигляд невеликих пухлинноподібних утворень, розміри яких періодично міняються і які інколи нагноюються і розкриваються самостійно, утворюючи норицю, яка не гоїться. З нориці виділяється серозний секрет – слизова або гнійно-слизова рідина. Нориці мають довгий канал, який йде від кореня язика до зовнішнього отвору на шкірі шиї, виділення з нього каламутні. У разі запалення спостерігаються гіперемія і інфільтрація. Лікування оперативне, полягає у виділенні кісти і повному вирізанні нориць.

Бічні нориці і кісти шиї походять із решток щитоподібної-глоткової протоки. Розташовуються спереду груднино-ключично-соскоподібного м’яза, на бічній поверхні шиї. Кісті є утворенням круглої або овальної форми, м’якої, еластичної консистенції з чіткими межами, безболісна, шкіра над нею не змінена. Спостерігаються слизові виділення. Норицевий хід прямує до глотки, з якою він може бути спаяний. Лікування також оперативне у віці 3 років і в такому ж обсязі.

Поранення шиї.У ділянці шиї трапляються різані, колоті і вогнепальні рани. Так само розрізняють поверхневі і глибокі, сліпі і наскрізні поранення. При поверхневих пораненнях ушкоджуються шкіра, поверхневі судини і фасції шиї. Глибокі поранення небезпечні через можливість ушкодження крупних кровоносних судин (сонних артерій, яремної вени), гілки блукаючого нерва.

При пораненні сонної артерії спостерігається масивна кровотеча – кров яскраво-червоного кольору і витікає пульсів ним струменем, дуже часто така кровотеча є смертельною.

При пораненні яремної вени рівномірним струменем витікає темно-червона кров. Чути звук повітря, яке всмоктується, розвиваються повітряна емболія легеневої артерії, тампонада правих відділів серця, можливе зупинення серцевої діяльності.

При пораненні трахеї розвивається підшкірна емфізема обличчя і шиї.

При пораненні гортані виникають задишка і кашель, виділяється кров’яна мокрота, порушується функція ковтання. Можлива аспірація крові з подальшим розвитком аспіраційної пневмонії, емфіземи обличчя і грудної клітки.

При пораненні стінки стравоходу може розвинутись медіастеніт.

Перша допомога

1. Спинити кровотечу за допомогою тампонади рани або пальцьового притиснення сонної артерії.

2. Накласти асептичну пов’язку.

3. При наростаючому утрудненні дихання і розвитку асфіксії необхідно терміново провести трахеостомію При ранах, що зіяють, можна ввести трахеостомічну трубку в гортань або трахею через рану.

4. Терміново доставити постраждалого в хірургічне відділення.

Лікування

Лікування поранень шиї полягає в проведенні ПХО з остаточним спиненням кровотечі. Далі необхідний особливо ретельний догляд, дотримання режиму і характеру харчування, постраждалий весь час має знаходитись у напівсидячому положенні.

V. Контрольні запитання:

1. Що таке кривошия?.............................................................................................................

2. Що таке фістула(нориця)?...................................................................................................

3.Що таке фістулографія?........................................................................................................

4. Назвіть види нориць?...........................................................................................................

VІ. Тести: Обведіть правильну відповідь.

1. Пацієнтка 38 р оперована вранці з приводу вузловатого зоба. Чергова медична сестра увечері звернула увагу, що пов’язка на шиї рясно просочена кров’ю. Назвіть пріоритетні дії медичної сестри:

а) покласти на рану міхур із льодом і викликати лікаря

в) здійснити перев’язку і викликати лаборанта

с) виміряти Ps, АТ та викликати операційну сестру

д) здійснити перев’язку, покласти міхур із льодом на рану

е) здійснити перев’язку і викликати лікаря

2. Хвора 38 р. оперована вранці з приводу вузловатого зоба. Чергова медична сестра увечері звернула увагу, що пов’язка на шиї рясно просочена кров’ю. Назвіть приоритетні дії медичної сестри:

а) здійснити перев’язку, покласти міхур з льодом на рану

в) покласти на рану міхур з льодом і викликати лікаря

с) здійснити перев’язку, виміряти АТ і підрахувати пульс

д) здійснити перев’язку і викликати лаборанта

е) здійснити перев’язку і викликати лікаря

3. Який спеціальний інструментарій повинна підготувати медсестра для трахеостомії

а) корнцанг, затискач Микулича, голка Дешана

в) скальпелі, ножиці, пінцети

с) тупі гачки Фарабефа, цапки, троакар

д) однозубий гачок, ранорозширювач Труссо, канюлю Люєра

е) скальпель, затискач “Москіт”, пінцети

4. У хворого 50 років після накладання трахеостоми навкруги трубки з’явились почервоніння шкіри, припухлість, болючість, місцями ерозії з незначними прозорими виділеннями. Який догляд за трахеостомою є найбільш доцільним в даному випадку?

а) пухирі обробити 1 % розчином діамантового зеленого, накласти суху асептичну пов’язку

в) під щиток трубки підкласти марлеву серветку

с) шкіру протерти 70 % етиловим спиртом

д) нанести пасту Лассара на шкіру

е) протерти шкіру камфорним спиртом

5. У пацієнта 30 років, який звернувся до лікаря, на потиличній поверхні шиї утворився інфільтрат, який піднімається над поверхнею шкіри. Шкіра в цьому місці має багряно-синій колір. Множині гнійники об’єднуються в єдиний гнійно-некротичний конгломерат. Що із перерахованого являється найбільш прийнятним втручанням при цьому захворюванні?

а) сульфаніламідні препарати

в) застосування антибіотиків широкого спектру дії

с) ультрафіолетове опромінювання

д) оперативне лікування

е) обколювання навколо карбункула 0,5 % розчином новокаїну

VІІ. Ситуаційні задачі

Задача 1.До поліклініки звернулася жінка, 38 років, зі скаргами на швидку стомлюваність, непрацездатність, збудливість, пітливість. Під час опитування з’ясувалося, що вона 8 років прожила у гірській місцевості. Яку хворобу можна запідозрити? Які дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?..................................................................................................................................

Задача 2.До поліклініки звернулася жінка, 42 років, зі скаргами на пухлинноподібне утворення на передній поверхні шиї, яке помітне не тільки під час ковтання. Під час опитування з’ясувалося, що в хворої протягом останніх 2міс погіршився сон, вона схудла, стала збудлива. Під час огляд: витрішкуватість, тремтіння пальців, прискорене серцебиття. Який Ваш діагноз? Яке лікування?....................................................................

VІІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 244-250, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»

Тема: №4 «Догляд за хворими з захворюваннями та ушкодженнями шиї»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології , сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про пухлини шиї та її органів.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами пухлин, особливостями протікання пухлинного процесу, діагностикою та принципами лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Які пухлини відносяться до доброякісних та злоякісних.

2.Лімфогранульоматоз. Проблеми пацієнта. Лікування.

3.Лімфосаркома. Проблеми. Лікування.

4.Рак гортані, рак стравоходу, рак щитоподібної залози. Лікування.

Вміти:

1.Проводити обстеження пацієнта.

2.Проводити мед сестринську діагностику.

3.Проводити планування медсестринських втручань.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

ЛІМФАДЕНІТ

Це гостре запалення лімфатичних вузлів. Причини виникнення цього захворювання такі:

- тонзиліт,

- інфікування ран і подряпин голови і шиї,

- фурункули на голові, шиї і у вушній раковині,

Спочатку уражується один лімфатичний вузол. Потім запальний процес поширюється на інші вузли. Підвищується температура тіла. Вузол збільшується в розмірі, стає болючим, але зберігає рухомість і еластичність. Якщо хвороба загострюється, у центрі вузла утворюється вогнище некрозу, спостерігається флуктуація.

Лікування

Лікування в початковий період консервативне: УВЧ, зігрівальні компреси, антибіотики, сульфаніламідні препарати. За наявності флуктуації показане оперативне лікування – розтин гнійника.

АБСЦЕС

Є ускладненням лімфаденіту, фурункула. Характеризується обмеженою припухлістю і гіперемією шкіри над нею. Через шкіру видно гній, спостерігається флуктуація. Лікування хірургічне.

ФЛЕГМОНА

Є розлитим гнійним запаленням поверхневої або глибокої підшкірної жирової клітковини в ділянці шиї. На відміну від абсцесу перебіг флегмони тяжкий. Інколи можливий розвиток сепсису.

Частіше виникають підщелепні і підборідні флегмони, флегмони судинного пучка шиї. Підщелепні флегмони мають однойменне походження. Захворювання починається з появи болю, припухлості нижче кута нижньої щелепи і під’язикової кітки. Важко відкрити рота, підвищується температура тіла. У разі проривання гною через фасцію з’являються гіперемія і набряк шкіри. Флегмона підборіддя супроводжується розлитою припухлістю і флуктуацією. Підшкірна жирова клітковина швидко розплавляється, гній проривається назовні.

Украй тяжким перебігом характеризуються флегмона дна ротової порожнини і флегмона судинного пучка шиї. Флегмони можуть ускладнюватись асфіксією.

Лікування оперативне.

ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ

Хвороба Годжкіна).

Це злоякісна пухлина лімфоїдної тканини, що характеризується наявністю гігантських клітин Березовського-Штернберга, ураженням лімфатичних вузлів і селезінки, гарячкою, свербінням шкіри і профузною нічною пітливістю.

Залежно від ураження однієї або декількох груп лімфатичних вузлів і лімфоїдних органів розрізняють 4 стадії захворювання.

Клінічна картина: слабкість, пітливість, свербіння шкіри, тривале підвищення температури тіла хвилеподібного або неправильного характеру, схуднення, відсутність апетиту, біль у лівому і правому підребер’ї. Спостерігається також збільшення підщелепних, шийних, пахвових лімфатичних вузлів. Вузли рухомі, щільно еластичні, не спаяні зі шкірою. Можливе збільшення лімфатичних вузлів середостіння, черевної порожнини і за очеревинних, селезінки, ураження легень, плеври, на пізніх стадіях – збільшення печінки.

Призначають комбіноване лікування – променеву терапію і хіміотерапію.

ЛІМФОСАРКОМА

Це злоякісна пухлина, морфологічним субстратом якої є клітинні елементи лімфатичної тканини. Пухлина може виникнути в будь-якому віці. Локалізується, як правило, у лімфатичних вузлах шиї, проте нерідко уражуються внутрішні органи і кістковий мозок.

Клінічна картина залежить від локалізації пухлин і поширеності процесу. Захворювання починається зі збільшення одного або групи лімфатичних вузлів. Вузли рухливі, безболісні, не зв’язані між собою і з прилеглими тканинами. У разі загострення хвороби лімфатичні вузли утворюють малорухомі конгломерати, які можуть метастазувати в шкіру, нерви і судини, а потім розпадаються.

Лікування комплексне – променева терапія і хіміотерапія. При локальних формах призначають гамма-терапію.

РАК ГОРТАНІ

Злоякісна пухлина уражує верхні дихальні шляхи. Часто хвороба виникає на тлі хронічного ларингіту, лейкоплакії, папіломи або фіброми гортані.

Залежно від локалізації розрізняють:

- рак піднебіння – вирізняється швидким поширенням, ураженням сусідніх органів і метастазуванням в реґіонарні лімфатичні вузли шиї,

- рак голосових зв’язок – зазвичай є однобічним, вирізняється повільним перебігом, метастазування спостерігається нечасто,

- рак нижнього відділу гортані – росте повільно, довго залишається однобічним, часто метастазує в лімфатичні вузли шиї.

Клінічна картина

Основним симптомом є дистонія – зміна голосу, хрипоти, а при раку голосових зв’язок розвивається афонія. Порушується ковтання, з’являються біль, неприємні відчуття при проходженні їжі. На пізніх стадіях раку порушується дихання в результаті проростання пухлиною гортані і паралічу поворотного нерва.

Лікування

Основним методом лікування є видалення гортані (ларинготомія) з накладанням постійної трахеостоми. Застосовується променеве лікування і як додатковий метод – хіміотерапія.

РАК СТРАВОХОДУ

Це злоякісне новоутворення виникає через куріння, споживання надто гарячої їжі, міцних напоїв. Можуть малігнізуватися поліп і папіломи стравоходу.

Розрізняють три форми раку:

- скір – щільний рак, що характеризується швидким інфільтративним ростом,

- мозковий рак – м’яка невелика пухлина, що проростає в просвіт стравоходу,

- сосковий або папілярний, рак – розвивається у вигляді невеликих вузлуватих утворень.

Рак проростає стінку стравоходу, поширюється на сусідні органи (трахею, бронхи, діафрагму, перикард) і метастазує в лімфовузли середостіння, шиї, черевної порожнини, а також кровоносною системою – в печінку, хребет та інші органи.

Клінічна картина

Одним з перших симптомів раку стравоходу є дисфагія (порушення ковтання, відчуття дискомфорту за грудниною під час ковтання гарячої їжі, підвищене слиновиділення). З прогресуванням хвороби ковтати й їсти стає все важче, розвивається повна непрохідність стравоходу. Хворі виснажуються, нерідко втрачають до 15-20 кг маси тіла, розвивається кахексія. З’являється загруднинний біль, що іррадіює в спину і хребтовий стовп.

Лікування

Хірургічне – виділяють уражений відділ стравоходу з подальшим відновленням прохідності шляхом пластичного заміщення дефекту.

РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Важливу роль у розвитку пухлини відіграє іонізаційне випромінювання, вона також розвивається на тлі вузлуватого зоба, у тому числі ендемічного.

Швидкий ріст пухлинного вузла супроводжується збільшенням його щільності і зміною контурів, появою гористості і зменшенням рухомості.

Розрізняють 4 стадії раку:

І стадія – пухлина не проростає капсулу,

ІІ стадія – пухлина одиночна або множинна, проростає капсулу, має реґіонарні метастази на боці ураження,

ІІІ стадія – пухлина проростає капсулу, зрощена з прилеглими тканинами і тисне на сусідні органи, метастази в лімфатичних вузлах,

ІV стадія – пухлина проростає в прилеглі органи і тканини, щитоподібна залоза не зміщується, окремі метастази.

Клінічна картина

За найбільш ранні симптоми раку щитоподібної залози слід вважати відчуття стискання і болісності в ділянці зоба. Далі можлива зміна звучності голосу і поява хрипкості. При поширенні на сусідні органи і тканини рак стискає їх, зумовлюючи явище асфіксії, порушення ковтання, парез голових зв’язок.

Лікування

Хірургічне лікування комбінують з променевою терапією і хіміотерапією. Після хірургічної операції протягом усього життя хворий повинен приймати стероїдні гормони.

V. Контрольні запитання:

1. Що таке лімфогранульоматоз?..........................................................................................

2. Які клінічні прояви раку гортані?........................................................................................

3.Назвіть стадії росту раку щитоподібної залози?...............................................................

4. Як по іншому називають лімфогранульоматоз?.................................................................

………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………….…………………………………………………………………………………………………

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. К Вам обратился больной с жалобами на резкую боль в задней поверхности шеи, ограничение движений головы. При осмотре: задняя поверхность шеи отечна , синюшно-багрового цвета, в центре гиперемии определяется плотный, резко болезненный инфильтрат с множеством гнойных очагов. Какую фиксирующую повязку накладывают на заднюю поверхность шеи?

а) циркулярную

в) пращевидную

с) восьмиобразную

д) черепашью (сходящуюся)

е) Т-образную

2. К Вам обратилась больная 45 лет с жалобами на общую слабость, быстрая утомляемость, исхудание, сердцебиение, по вечерам сильную потливость, раздражительность. Без причин плачет. При осмотре отмечается гневное выражение взгляда, блестящие выпученные глаза. Ps – 150 в 1 мин, аритмичный АД – 170/70 мм.рт.ст. На передней поверхности шеи пальпируется диффузное двухстороннее увеличение щитовидной железы. Тактика медсестры?

а) направить больную к эндокринологу

в) назначить безсолевую диету

с) направить больную к хирургу

д) назначит препараты йода

е) направить больную к онкологу

3. Ви оглядаєте хворого з карбункулом шиї. Яке ускладнення найчастіше зустрічається при даній патології?

а) лімфаденіт

в) газова гангрена

с) кровотеча

е) правець

д) сепсис

4. Чоловік 40 р., скаржиться на сильний постійний кашель, інтенсивний колючий біль в горлі, котрий виник під час прийняття їжі та підсилюється при ковтанні. Вживав смажену рибу. Що повинна зробити медична сестра?

A порадити багато пити

B порадити багато їсти

C спробувати видалити кістку

D направити до ЛОРа

E ввести анальгетики

5. До медсестри оглядового кабінету звернувся пацієнт К. 60 років з проханням виміряти АТ. Під час бесіди з пацієнтом медсестра виявила у нього загальну слабкість, зниження апетиту, значну втрату ваги, біль при ковтані твердої їжі. Медсестра запідозріла пухлину стравоходу. Яка її тактика?

A направити до лікаря

B дати пораду, щодо харчування

C сказати про підозру пацієнту

D не звернути увагу

E повідомити рідних

VІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 245-248 О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292

Тема: №5 «Догляд за хворими з захворюваннями та ушкодженнями шиї»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, медсестринства у внутрішніх хворобах студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про зоб його види , скарги пацієнта, діагностику та принципи лікування.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з поняттям про зоб , видами зобу , методами обстеження, принципами лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Зоб дифузний. Скарги пацієнта. Діагностика. Лікування.

2.Зоб вузловий .Чинники. Діагностика. Лікування.

3.Зоб токсичний (базедова хвороба). Діагностика. Лікування.

Вміти:

1.Проводити обстеження пацієнта.

2.Проводити медсестринську діагностику.

3.Доглядати за пацієнтом.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Зобом називають обмежене або дифузне збільшення щитоподібної залози, не пов’язане із запальними процесами або новоутвореннями.

Класифікація

1. За формою:

- спорадичний зоб – поширений серед невеликої частини населення, його розвиток пов’язаний з порушенням функції нервової системи, гіпофіза, статевих залоз тощо,

- ендемічний зоб – зустрічається серед значної частини населення в певних географічних районах, причинами хвороби є нестача йоду в природі або порушення засвоюваності його організмом, інфекційно-токсичний чинник, надлишок кальцію в харчових продуктах і воді.

2. За ступенем збільшення щитоподібної залози:

- 1-й ступінь – палькується збільшений перешийок залози і частково бічні частки,

- 2-й ступінь – залоза помітна при ковтанні, добре пальпується,

- 3-й ступінь – товста шия (збільшення залоза добре помітна при огляді),

- 4-й ступінь – виражений зоб, різко змінена конфігурація шиї,

- 5-й ступінь – зоб великих розмірів.

За функціональним станом:

- еутироїдний (простий) – функція залози не порушена, і хворий зазвичай не має скарг,

- гіпертироїдний – функція залози підвищена, спостерігається тиреотоксикоз, хворі скаржаться на дратівливість, прискорене серцебиття, схуднення, швидку стомлюваність, дослідження виявляють підвищену нервову збудливість, витрішкуватість, тахікардію і підвищення основного обміну,

- гипотироїдний – функція залози знижена, хворий млявий, повільний, шкіра суха, обличчя одутле й бліде, пульс сповільнений, основний обмін знижений. Розрізняють також дифузний, вузловий і змішаний зоб.

Лікування

І. Консервативне – проводиться при дифузних формах простого зобу 3-5-го ступеня, призначають йодонат калію.

ІІ. Оперативне – резекція щитоподібної залози проводиться в таких випадках:

- при вузловій формі, за наявності тиреотоксикозу або відсутності ефекту від консервативного лікування протягом 6міс,

- зоб 3-5-го ступеня, що механічно стикає органи шиї,

- при підозрі на злоякісне переродження.

V. Контрольні запитання:

1. Дайте визначення зоба........................................................................................................

2. Які види зобу розрізняють?.................................................................................................

3.Назвіть ступені зобу?............................................................................................................

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Хвора 38-ми років оперована вранці з приводу вузлового зоба. Чергова медична сестра увечері звернула увагу, що пов'язка на шиї рясно просякла кров'ю. Назвіть приоритетні дії медичної сестри:

а) викликати лікаря

в) здійснити перев'язку, покласти міхур з льодом на рану

с) здійснити перев'язку, виміряти АТ, пульс

д) здійснити перев'язку та викликати лаборанта

е) покласти на рану міхур з льодом та викликати лікаря

2. У пацієнта 30-ти років на задній поверхні шиї утворився інфільтрат, який піднімається над поверхнею шкіри. Шкіра в цьому місці має багряно-синій колір. Множинні гнійники об'єднуються в єдиний гнійно-некротичний конгломерат. Що з перерахованого являється першочерговим в даному випадку?

а) застосування антибіотиків широкого спектра дії

в) оперативне лікування

с) УФ-опромінювання

д) сульфаніламідні препарати

е) накладання пов’язки з мазями

3. У пацієнта Д. 60 років повторна кровотеча з розширених вен стравоходу. Медсестра викликала лікаря, поклала міхур з льодом на епігастральну ділянку. Що вона повинна підготувати лікареві для зупинки кровотечі?

а) кровоспинний затискач

в) фіброгастродуоденоскоп

с) зонд Блекмора

д) венозний джгут

е) лігатурну голку

4. Пацієнт 25 років поступив в хірургічне відділення зі скаргами на нездужання, підвищення температури тіла до 38,50С , озноб. При огляді: на задній поверхні шиї інфільтрат багряно-червоного кольору з кількома отворами, через які виділяється зеленувато-сірого кольору гній. З чим пов'язані проблеми пацієнта?

а) абсцес

в) фурункул

с) фурункульоз

д) бешиха

е) карбункул

5. В області потилиці і задньої поверхні шиї перев’язувальний матеріал закріплюється пов’язкою:

а) колосовидною

в) поворотною

с) восьмиподібною

д) черепашою

е) повзучою

VІI. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 248, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»

Тема: №6 « Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про основні методи обстеження грудної клітки та її органів.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами медсестринського обстеження грудної клітки та її органів.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Виясняти скарги пацієнта.

2.Проводити спілкування з пацієнтом та його оточуючими.

3.Знати основні інструментальні методи.

4.Оперативна корекція природжених і набутих вад серця.

Вміти:

1 Проводити пальпацію грудної клітки.

2. Проводити перкусію грудної клітки.

3. Проводити аускультацію органів грудної клітки.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Обстеження грудної клітки починають з її огляду. При переломі ребер або плевриті виявляють відшарування однієї з половини грудної клітки під час дихання.

Пальпація дає змогу виявити патологічну рухомість відламків ребер. Під час перкусії оцінюють стан легеневої тканини, при цьому в плевральній порожнині може бути повітря або рідина. Під час аускультації визначають характер дихання, дихальні шуми/хрипи, шум тертя плеври, серцеві тони і шуми.

Основні інструментальні методи дослідження:

1. Рентгенологічні:

- рентгеноскопія,

- рентгенографія,

- комп’ютерна томографія,

- бронхоскопія.

2. Медіастиноскопія, торакоскопія.

3. Пункція плевральної порожнини.

4. УЗД.

5. Біопсія (ендобронхіальна, аспіраційна).

ЗАБІЙ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Виникає внаслідок удару тупим предметом або падіння на груди. Хворі скаржаться на локальний біль у ділянці забою, який посилюється при вдиху, спостерігається набряк, інколи утворюється гематома.

Лікування

Знеболювання (анальгетики)

За наявності гематоми – пункція, відсмоктування крові з подальшим накладанням стисної пов’язки.

СТИСНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Виникає при затисканні між твердими поверхнями. Нерідко при цьому виникають переломи ребер, ушкодження органів грудної порожнини, а при тривалому інтенсивному стисненні – травматична асфіксія.

Травматична асфіксія характеризується:

- тяжким станом хворих,

- задишкою,

- слабким пульсом,

- у тяжких випадках спостерігаються втрата свідомості і зупинення серця.

Шкіра голови, шиї і грудної клітки вище сосків набуває яскраво-червоного кольору з множинними фіолетовими і фіолетово-чорними дрібними крововиливами. Крововиливи спостерігаються також на слизовій оболонці рота, трахеї, в кон’юнктиві і сітківці очей, у внутрішньому вусі і на барабанній перетинці. Через це виникають порушення слуху, зору і мови.

Лікування

1. Постраждалого витягають.

2. Уводять протишокові засоби.

3. Уводять серцеві глікозиди і анальгетики.

4. Проводять кисневі інгаляції.

5. Роблять ваго симпатичну блокаду.

У тяжких випадках проводять реанімаційні заходи.

V. Контрольні запитання:

1. Яку патологію оцінюють при огляді грудної клітки?........................................................

………………………………………………………………………………………………….……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

2. Яку патологію можна вияснити за допомогою пальпації?...............................................

………………………………………………………………………………………………….

3.Що оцінюють під час перкусії?............................................................................................

4. Під час аускультації виясняють?.........................................................................................

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Для торпедної фази шоку характерні:

а) зниження Ат

б) ціаноз обличчя

в) похолодання кінцівок

г) слабкий пульс

д) поверхеве дихання

2. Шоковий індекс Альговера – це співвідношення

а) систолічного та діастолічного тиску

б) діастолічного та систолічного тиску

в) частоти пульсу та частоти дихання

г) частоти дихання та частоти пульсу

д) частоти пульсу та систолічного тиску

3. Симптом травматичної асфіксії виникає при

а) кровотечі зі судин грудної клітки

б) стисненні грудної клітки

в) гіпоксії органів грудної клітки

г) тривалому стисненні кінцівок

д) забої нирок

4. Чого не буває при зовнішньому ізольованому проникному поранені грудної клітки?

а) гемоперитонему

б) гемоторакс

в) гемоперикарду

г) зовнішнього відкритого пневмотораксу

д) зовнішнього напруження пневмотораксу

5. Що є характерним для зовнішнього клапанного пневмотораксу?

а) емфізема м’яких тканин ділянки рани

б) балотування середостіння

в) стиснення брижі кишок

г) зміщення середостіння у бік легені, що спалася

д) зміщення середостіння в протилежний бік

VII. Ситуаційні завдання:

Задача 1. До сімейної медсестри звернувся пацієнт з скаргами на біль у ділянці середньої третини лівої ключиці, який виник у наслідок падіння.

Об’єктивно: стан задовільний, шкіра у ділянці травми не ушкоджена, деформація відсутня. При пальпації визначається локальна болісність і кісткова крепітація.

Що з постраждалим?................................................................................................................

Задача 2. При огляді постраждалого 38 років з ножовим пораненням грудної клітки ви виявили, що рана «дихає» чути «свист», в момент вдиху повітря виходить із рани, при видиху заходить в плевральну порожнину. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

VІII. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292

Тема: №7 «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про запальні захворювання грудної залози.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами маститу, проводити діагностику та лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Гострий лактаційний мастит. Причини. Умови виникнення.

2. Гострий гнійний мастит. Причини. Діагностика.

Вміти:

1 Проводити пальпацію грудної залози.

2. Проводити перев’язку гнійної рани.

3. Накладати пов’язку на грудну залозу.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Мастит– це запалення грудної залози. Мастит частіше виникає у матерів, які годують дітей грудьми, у перші дні і місяці (до 4міс) лактаційного періоду:

Етіологія

Причинами маститу вважають:

- травматизацію сосків (тріщини, виразки),

- застій молока (лактостаз),

- потрапляння інфекції через епідермальний шар,

- недотримання правил гігієни.

Інфекція поширюється в грудній залозі по грудним протокам, лімфатичним і кровоносним судинам. Основними збудниками захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15%) і мікробні асоціації.

Класифікація

І. Залежно від поширення і локалізації запального процесу.

1. Дифузний – уражується вся грудна залоза (пан мастит).

2. Обмежений:

- субареолярний – розташований під грудним кружальцем соска,

- інтрамамарний – у тканині залози,

- у грудних протоках,

- ретромамарний – між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м’яза.

ІІ. За патоморфологічними змінами.

1. Серозна форма (початкова).

2. Інфільтративна.

3. Абсцедувальна.

4. Флегмонозна.

5. Гангренозна.

Клінічна картина

Ознаки гострого маститу залежать від фази запального інфільтрату.

Серозна форма маститу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5-39С, болем у грудній залозі. Спостерігається її збільшення, при пальпації болючість. Контури залози збережені, шкіра над нею не змінена.

При інфільтративній формі стан хворої погіршується, температурі тіла підвищується до 39-40С, з’являється гарячка, головний біль, слабкість. Грудна залоза збільшується в об’ємі, шкіра над ділянкою інфільтрату гіпермійована. При пальпації визначається інфільтрат з нечіткими контурами. Як правило, збільшуються пахвові лімфатичні вузли.

Абсцедувальна форма маститу розвивається, коли проведене лікування не зупинило процес у фазі інфільтрації. Характерне наростання клінічних ознак і погіршення стану хворої. При пальпації в грудній залозі визначаються ділянки розм’якшення і флуктуації.

Флегмонозна форма характеризується різким погіршенням стану хворої: виникає гарячка, шкірні покриви бліді, грудна залоза збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперемована, блискуча, з розширеною венозною сіткою, сосок втягнутий, при пальпації визначаються набряклість, біль. Процес охоплює всю або більшу частину залози.

Гангренозна форма розвивається у хворих, які тривалий час не звертались за медичною допомогою, або внаслідок тромбозу судин грудної залози. Стан хворих тяжкий, температура тіла підвищується до 40-41С, грудна залоза різко збільшена, шкіра над нею набрякла, покрита пухирями, заповненими геморагічний вмістом, місцями некротизована. При всіх формах гострого маститу в крові виявляється виражений лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, у сечі з’являється білок. При неадекватному лікуванні гострий процес у грудній залозі може перейти в хронічний мастит.

Лікування

На початковій стадії гострого маститу проводять консервативне лікування:

- на уражену ділянку залозу накладають підтримувальну пов’язку,

- сосок залишають відкритим для систематичного відсмоктування молока спеціальним відсмоктувачем,

- обмежують споживання рідини,

- призначають антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламідні препарати,

- місцево УВЧ, УФО після відсмоктування молока,

- інфузійна і детоксикацій на терапія.

При появі ознак нагноєння показане хірургічне лікування – розкриття і дренування гнійної порожнини. Після звільнення порожнини від гною її промивають антисептичними розчинами і дренують.

Важливе значення у профілактиці маститів має підготовка сосків, запобігання патології і інфікування грудних ходів у післяродовий період, дотримання правил особистої гігієни.

V. Контрольні запитання:

1. Що таке мастит?..................................................................................................................

2. Назвіть види маститу............................................................................................................

3.Учому полягає консервативне лікування маститу?............................................................

4. Назвіть причини маститу.....................................................................................................

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Що є характерним для зовнішнього відкритого пневмотораксу

Далее ⇒