Клас. Завдання теоретичного туру

Завдання 1. Дев’ять зупинок для опису геологічної екскурсії між крайніми точками України (селом Грем’яч і мисом Сарич) відповідає кількості перетнутих геологічних структур і їх основних елементів: південно-західного схилу Воронезького масиву; Дніпровсько-Донецької западини (можна описати три зупинки – дві на схилах і одну – в межах центральної частини ДДЗ); Українського щита; північного борту Причорноморської западини; Скіфської плити (дві зупинки: в межах центральної зануреної частини й Центрально-кримського підняття); складчасто-брилової споруди Кримських гір.

Орієнтовний план опису геологічної будови на кожній із зупинок: а) назва тектонічної структури; б) яка велика форма рельєфу (чи її частина) відповідає; в) вік геологічних відкладів, найпоширеніші гірські породи; г) четвертинні відклади; д) корисні копалини, оцінка мінерально-сировинних ресурсів.

Завдання 2. Із врахуванням особливостей атмосферної циркуляції в межах України виді­ляють чотири кліматичні області:

1. Атлантико-континентальна європейська помірно-волога помірно-тепла, з переважанням за­хідного напряму перенесення повітряних мас і циклонального типу погоди. Включає дві підобласті: рівнинну, з балансом опадів +100 … + 200 мм (включає зони мішаних лісів і лісостепу), та область Українських Карпат, з надмірним зволоженням і висотною поясністю клімату.

2. Атлантико-континентальна європейська недостатньо воло­га тепла (баланс опадів -200 … -500мм, переважанням антициклонального типу погоди, зумовленого східним і північно-східним напрямком перенесення повітряних мас узимку й південно-західним – улітку. Включає зону степу.

3. Область Гірського Криму з недостатнім зволоженням і висотною поясністю клімату.

4. Область Південного берегу Криму з рисами субтропічного клімату (взимку погода формується під впливом середземноморських циклонів, улітку – Азорського антициклону).

За наведеними в завданні показниками можна визначити, що метеорологічні станції розташовані: а) на Південному Березі Криму; б) метеостанція Ай-Петрі; в) на крайньому сході або північному сході України; г) на крайньому заході або північному заході України.

Завдання 3. До ендогенного чинника утворення озерних улоговин слід віднести тектонічні рухи, які впливають на їх утворення в комплексі з іншими чинниками. До прикладів озер у межах України, в утворенні яких брали участь тектонічні рухи можна віднести Шацькі тектонічно-карстово-льодовикові; залишкові озера Кримського півострова, розташовані в невеликих тектонічних западинах; вулканічні озера Закарпаття; лиманні озера, утворені в тому числі внаслідок тектонічного опускання центральної частини Причорноморської западини. До ендогенних чинників слід віднести і склад гірських порід, геолого-геоморфологічні процеси в яких також зумовлювали формування озерних улоговин (карстоутворення, утворення улоговин еолового видування, суфозійні просадки тощо).

Серед екзогенних чинників утворення озерних улоговин слід виділити водну ерозію і акумуляцію, дію льодовика і талих льодовикових вод тощо.

Нижче у таблиці відображена класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення:

Генетична група озерних улоговин Чинники утворення Де розташовані Приклади
1. Водно-ерозійні та водно-акумулятивні а) старичні Діяльність річкових та морських хвиль Мандрування річок Долини річок, побережжя морів, заплави, притерасові зниження Чисельні дрібні озера долини Дніпра, Дунаю, Прип’яті, Десни, Сули, Ворскли, Псла
б) плесові Найглибші ділянки річок, що пересихають Русла річок Малі та дрібні річки
в) дельтові Акумуляція дельтових відкладень Дельти річок Дельта Дунаю (у т.ч. Ялпуг, Китай, Кагул)
г) лиманні (солоні, солонуваті, прісні) Затоплення морем пригирлової річкової долини в наслідок опускання суші На побережжі морів: перекриті насипами або косами; відкриті Дністровський, Бузько-Дніпровський, Хаджибей, Куяльник, Молочний, Сасик
д) залишкові (солоні, мінеральні) Затоки і лагуни, при від ступанні моря; іноді – колишні лимани Північний Крим, Керченський півострів (залишково-тектонічні) Лакське, Агульське, Донузлав, Перекопські, Чокракське
2. Провальні: а) карстові Відкритий карст: у крейді Волинське Полісся Шацькі карстово-льодовикові: Світязь, Пулемецьке тощо
у солях Закарпаття Донбас Тереблянські, Слов’янські
у вапняках Гірський Крим, яйли Великий Когей, Тавель-Гьоль
б) просадкові Суфозія Тимчасові озера на недренованих вододілах та лесових терасах Маленькі, як правило, не мають самостійних назв
3. Вулканічні Кратери згаслих вулканів Вулканічні Карпати Синє, Липовецьке, Ворочанські
4. Завальні Річкові долини, перегороджені завалами, зсувами, льодовиком Річки Карпат Синевір (глибина до 24 м), Лебедине, Скакало
5. Льодовикові Льодовикова ерозія (кари) та акумуляція (кінцеві морени) Високогір’я Карпат Бребенескул (найвище озеро України), Марічейка, Гутинське
6. Еолові Котловини видування Перші надзаплавні тераси та піщані дельти річок Саги Олешківських пісків

Завдання практичного туру:

Завдання 1.

№ Характеристика об’єкта чи території Назва
Півострів Керченський
Одна з крайніх точок України Мис Сарич
Перший в Україні природний національний парк Шацький
Височина Розточчя
Найвищий грязьовий вулкан Джау-Тепе
Дельтове озеро (у перекладі з тюркської – “Цукрове”) Ялпуг
Острів-коса, на якому випадає найменша в Україні середньорічна кількість атмосферних опадів Тендрівська
Залізорудний район Білозерський
Найвища точка на Східноєвропейській рівнині (у межах України) Гора Берда
Родовище золота Мужіївське
Гірське пасмо й однойменний заповідник Ґорґани
Родовище кіноварі (ртутної руди) Микитівське

 

Завдання 3.

1) Визначаємо максимальну висоту, до якої може зростати бук:

а) -8°С − -2,6°С = 5,4°С; б) -0,6°С/100 м = 5,4°С/х м; в) х = 900 м; г) 200 м + 900 м = 1100 м

2) Визначаємо мінімальну висоту, з якої може зростати бук:

а) 700 мм − 600 мм = 100 мм; б) 25мм/100 м = 100 мм/ х м; в) х = 400 м; г) 400м + 200 м = 600м.

Відповідь: за вказаних умов дерево бук найкраще зростатиме в інтервалах висот 600 … 1100 м.

Тести: 1в; 2в; 3а; 4б; 5б; 6б; 7в; 8б; 9б; 10а; 11в; 12г; 13г; 14б; 15б; 16г; 17а; 18в.