Ред.]За державою-емітентом
· національна
· іноземна
· колективна (наприклад, СДР, ще раніше існувала ЕКЮ , зараз — євро)
Ред.]За можливістю обміну на іншу валюту
Конвертованість валюти означає можливість для особи, компанії або державного органу перевести місцеву валюту в іншу валюту або навпаки з/без втручання центрального банку чиуряду. На підставі зазначених вище обмежень та свободи і легкості обміну, валюти поділяються на:
· вільно конвертовані — коли немає ніяких обмежень на кількість валюти, яка може бути продана на міжнародному ринку, і уряд не нав'язує штучно фіксовану вартість або мінімальну вартість валюти у міжнародній торгівлі. Прикладами повністю конвертованих валют долар США та Євро, що є одними з основних валют, якими торгують на ринку Форекс.
· частково конвертовані — центральні банки здійснюють контроль над іноземними інвестиціями, що ідуть в/з країни, а, одночасно, більшість вітчизняних торговельних операцій відбуваються без будь-яких спеціальних вимог; існують значні обмеження на закордонні інвестиції, часто, щоб конвертувати на інші валюти, потрібні спеціальні дозволи. Прикладом частково конвертованої валюти є індійська рупія та українська гривня.
· неконвертовані валюти не можуть брати участь у міжнародному ринку FOREX, не передбачений обмін цих валют фізичними особами та компаніями. У результаті, ці валюти часто називають заблокованими валютами. Такими валютами є, наприклад, північнокорейська вона і кубинський песо.
Ред.]За співвідношенням валютних курсів
· сильна / тверда (тобто стійка до свого номіналу і до курсів інших валют)
· слабка / м'яка
Ред.]За терміном дії
· постійна
· тимчасова
Ред.]За ступенем використання
· резервна валюта — іноземна валюта, у якій центральні банки держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями та іноземним інвестиціям
· провідні світові валюти — сім основних валют, які мають повної конвертованістю і найбільш часто використовуваних у міжнародних розрахунках. (Долар США, Євро, Швейцарський франк, Фунт стерлінгів, Японська єна, Канадський долар, Австралійський долар)
У залежності від фактичного існування виділяють реальну, тобто таку, що виконує безпосередньо функцію грошей або умовну, наприклад, ЕКЮ.
Ред.]ISO 4217
Докладніше: ISO 4217
Міжнародна Організація зі Стандартизації у 2001 році опублікувала стандарт ISO 4217[3], який підпорядковує валютам трилітерні та трицифрові коди. Стандарт дозволяє уникнути двозначностей у ситуаціях коли валюти різних країн мають однакову назву. Трилітерні коди складені, як правило, з дволітерного коду країни згідно зі стандартом ISO 3166-1 та першої літери латинської назви валюти. Наприклад, гривня має код UAH, британський фунт стерлінгів —GBP (P від англ. pound — фунт), але PLN для польського злотого, EUR для Євро.
Ред.]Валютні операції
Валютні операції — це:
1. операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
2. операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
3. операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
4. Штраф (фінансова санкція, штрафна санкція) — плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, яка справляється з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства (а також іншого законодавства), контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності[1].
5. Пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством терміни[2].
6. Слід зазначити, що аналогічні норми містяться в законодавстві інших країн, наприклад, у статтях 114 (штрафи як грошові стягнення, які є мірою юридичної відповідальності за податкові правопорушення), 75 (пеня) Податкового кодексу Російської Федерації; глава 1, підглава А, частина перша, 1.162 — 21 26 розділу Кодексу Сполучених Штатів Америки («Штрафи і стягнення»)[3], 68 глава Internal Revenue Code США [4]; у статтях частини дев'ятої закону Нової Зеландії «Tax Administration Act 1994», яка повністю присвячена стягненням і штрафним санкціям (наприклад, фінансова відповідальність за статтею 139A за невчасно подану декларацію відповідно до податкового законодавства)[5] тощо.