ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Міністерство внутрішніх справУкраїни
Львівський державний університет внутрішніх справ
Юридичний факультет
Кафедра цивільно-правових дисциплін
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ПРАКТИЧНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ
ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО»
шифр та назва галузі знань ПП. 25
шифр і назва спеціальності 6.030401 Правознавство
спеціалізація
освітній ступіньбакалавр
Львів
Міжнародне приватне право: методичні рекомендації для підготовки до практичних та семінарських занять з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів зі спеціальності 6.030401 «Правознавство». – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015.
Розроблено на підставі робочої програми з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право», плану практичних та семінарських занять з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право», авторами яких О.Б. Верба-Сидор, М.О. Михайлів, Х.Б. Соломчак.
Розробники:
Верба-Сидор О.Б., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук;
Михайлів М.О., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, доцент;
Соломчак Х.Б., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук.
Методичні рекомендації для підготовки до практичних та семінарських занять схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 1 від 31 серпня 2015 року)
© Львівський державний
університет внутрішніх справ, 2015
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
У відповідності із робочою програмою навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» заплановано проведення занять з метою з'ясування рівня знань студентів у формі практичних занять (22 години).
Метою проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є засвоєння студентами значення міжнародного приватного права у належному правовому урегулюванні ситуації, коли відносини суб’єктів приватного права пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
При підготовці до практичних занять студент повинен насамперед ознайомитися із нормативно-правовою базою (включаючи значну кількість міжнародних актів) у відповідних галузях приватних відносин, так і поступово опанувати систему найбільш поширених формул прикріплення та сферою їх застосування у речових, договірних, недоговірних, сімейних, спадкових, трудових відносинах, відносинах інтелектуальної власності та міжнародного комерційного арбітражу. Після цього для закріплення матеріалу та з'ясування окремих положень чинного національного та міжнародного законодавства необхідно прочитати лекцію, а також відповідні розділи навчальних посібників, підручників, науково-практичних коментарів. В результаті цього студент повинен знати, якими нормативно-правовими актами регулюється відповідне питання, а також зміст цих документів. Для перевірки своїх знань студент повинен відповісти на питання для самоконтролю.
Ознайомившись із відповідним нормативним, а також навчальним матеріалом, студент для вироблення практичних навиків застосування норм міжнародного приватного права повинен проаналізувати міжнародні конвенції з відповідного питання.
У результаті одержаних знань студент повинен письмово виконати завдання і задачі. При розв’язанні задач і завдань він повинен посилатися на відповідні законодавчі акти та судову практику, а також обґрунтувати, чому саме ці норми міжнародного приватного права підлягають застосуванню у цьому випадку.
Після цього, студент може перейти до вивчення спеціальних наукових джерел (статей, тез конференцій, монографій, авторефератів дисертацій тощо), оскільки в нього є необхідна основа для критичного аналізу відповідних наукових напрацювань. Свої відповіді студент повинен ілюструвати конкретними прикладами.
При підготовці до практичних занять студент може обрати тему для індивідуального наукового завдання, перелік яких подається після планів семінарських та практичних занять. Індивідуальне наукове завдання оформляється за правилами, які встановлені для оформлення курсових робіт, і повинно містити повідомлення про науково-практичну проблему та власні пропозиції щодо її вирішення, а також сформульовані пропозиції до удосконалення міжнародного приватного права.
Відповіді студента під час семінарських, практичних занять оцінюються за чотирибальною шкалою:
«відмінно» – студент вичерпно, послідовно, грамотно й логічно викладає матеріал, правильно обґрунтовує свою позицію, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми. Студент дав повну і правильну відповідь на всі питання, що базується на знанні чинних нормативно-правових актів, судової практики та вмінні застосовувати одержані знання на практиці.
«добре» – студент загалом правильно відповідає на питання з посиланням на чинні нормативно-правові акти, судову практику, однак не володіє належним рівнем узагальнення та аналізу у зв’язку з чим припускається помилок і неточностей.
«задовільно» – студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.
«незадовільно» – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.
Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер.
У результаті підготовки до практичних занять студент повинен засвоїти існуючі в доктрині підходи до визначення ознак, предмету, поняття, функцій міжнародного приватного права та його співвідношення з іншими елементами правової системи; оволодіти основними елементами понятійно-категоріального апарату у сфері міжнародного приватного права, вільно оперувати ними при обговоренні та вирішенні проблемних ситуацій; розуміти сутність і призначення колізійних норм, знати особливості їх структури та вміти застосовувати основні формули прикріплення; знати найбільш важливі джерела правового регулювання у різних сферах міжнародного приватного права.