Остаточне оформлення реферату

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. ректора Львівського інституту менеджменту

_____________П. С. Яницький

“___” вересня 2012 року

Методичні вказівки

до оформлення рефератів

для студентів з напрямами підготовки 6030507 – «Маркетинг»,

6.030601- «Менеджмент»

Львів 2012

Схвалено методичною комісією Львівського інституту менеджменту

(протокол від 31 серпня 2012 року № 1)

Укладачі:

Миронюк В.М., проректор з навчальної та наукової роботи, к.геогр.н.;

Коваль Л.І., завідувач бібліотеки;

Борисюк П.В., керівник навчально-методичної служби.

У методичних вказівках наведені зразки всіх складових реферату.

ЗМІСТ

1.СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ………….……………………………………….
2.ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ…………………………………………………
2.1.Загальні вимоги……………………………………………………….
2.2. Зміст роботи …………………………………....................................
2.3. Розділи, підрозділи, пункти та підпункти……………………….....
2.4. Нумерація…………………………………………………………….
2.5. Ілюстрації…………………………………………………………….
2.6. Таблиці……………………………………………………………….
2.7. Формули………………………………………………………………
2.8. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела…………………………………………………………………………..
2.9. Оформлення списку використаної літератури…………………….
2.10. Список джерел.…………………………………………………......
2.11. Додатки……………………………………………………………..
2.12. Остаточне оформлення реферату……….………………………....
3. ДОДАТКИ…………………………………………………………………….
Додаток 1. Приклад оформлення титульної сторінки.......…………….
Додаток 2. Приклад оформлення змісту..………………………………
Додаток 3. Приклад оформлення сторінки……………………………..
Додаток 4. Приклад оформлення таблиці………………………………
Додаток 5. Приклад оформлення рисунка………………………………
Додаток 6. Приклад оформлення формули…………………………….
Додаток 7. Приклад оформлення посилання на джерела………………
Додаток 8. Приклад оформлення списку літературних джерел………

СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

Побудова реферату передбачає наявність таких логічних структурних елементів.

Титульна сторінка - це перша сторінка, яка містить дані про характер, назву, місце і час виконання роботи, її автора і наукового керівника.

Зміст – перелік заголовків усіх частин роботи із зазначенням номерів їхніх перших сторінок, який іде безпосередньо за титульною сторінкою.

Вступ – коротка частина, в якій стисло подана загальна характеристика роботи.

Основна частина містить повну інформацію про проведену роботу.

Висновки – важлива частина роботи, яка містить лаконічний перелік найважливіших результатів, отриманих автором та оцінку їхньої новизни.

Список літератури – це впорядкований перелік усіх опублікованих робіт та інших матеріалів, на які зроблені посилання в тексті.

Додатки – необов’язкова частина роботи.

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

2.1. Загальні вимоги

Реферат друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт: Times New Roman, 14, 100%, не жирний (крім виділення назв розділів, підрозділів і ін.), не розріджений (звичайний), без підкреслення по тексту.

Обсяг основного тексту реферату – 15-20 аркушів.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених структурних одиниць підлягають суцільній нумерації.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Абзац – 5 знаків (1,25 см) (додаток 3).

2.2. Титульна сторінка

Титульна сторінка - це перша сторінка, яка містить дані про характер, назву, місце і час виконання роботи, її автора і наукового керівника (додаток 1).

2.3. Зміст роботи

Зміст роботи викладається на другій сторінці. У ньому послідовно перелічують усі частини реферату і проти кожної назви праворуч зазначають номер сторінки, з якої вона починається (додаток 2).

2.4. Розділи, підрозділи, пункти та підпункти

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", друкують великими літерами по центру рядка, напівжирним шрифтом.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту, напівжирним шрифтом. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати один інтервал.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці.

Перенесення слів у заголовках не допускаються ( додаток 3).

2.4. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаної літератури, джерела, додатки не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається а номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис " Таблиця" із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж, табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж. табл.1.2".

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу) (додаток 3).

2.6. Ілюстрації

Ілюструвати роботу слід, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис.3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок (додаток 5).

2.7. Таблиці

Слово Таблиця 2.3. розмішують над назвою таблиці, праворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву наводять жирним шрифтом.

Між текстом та словом «таблиця», а також після таблиці ставиться один міжрядковий проміжок Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.

Складаючи таблицю треба врахувати:

- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях варто наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж із двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те ж», а далі — лапками;

- замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозволяється;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн, % тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб класи чисел у всій графі розташовувались один під одним;

- текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;

- кожна таблиця повинна мати посилання на джерело, на базі якого вона складена;

- таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Продовження табл. 1.2», а таблицю розпочинати з нумерації вертикальних граф (додаток 4).

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком (додаток 6).

2.9. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися в тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці — у круглі. Наприклад, «заданими [4] економія матеріальних ресурсів (табл. 1.8) ...».

Бібліографічний список у рефераті розміщується відповідно до встановлених вимог і складається з переліку літературних та інших джерел, використаних при написанні роботи. Усі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно.

У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела. Вони подаються так: у квадратних дужках вказується номер джерела за списком, наприклад: «згідно з діючою методикою [2] розрахунок показника здійснюється ...».

Список використаної літератури наводиться на мові оригіналу.

Цитати у рефераті, які наводяться дослівно, беруться в лапки. Якщо текст викладається своїми словами, а не дослівно, обов'язково повинен бути збережений його основний зміст.

Після закінчення цитати в квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела в списку використаної літератури, далі, через кому — сторінка, де вміщена цитата. Наприклад, посилання [4, с. 8] означає, що цитату було взято з джерела, зазначено в списку використаної літератури за номером 4 на сторінці 8.

При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємств, невеликих за обсягом нормативних документів, посилання на сторінку не обов'язкове. При посиланні на непряме цитування в дужках додатково зазначається «див.» Наприклад, [див. 4, с. 8] (додаток 7).

2.10. Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків (додаток 8).

2.11. Список джерел. Подається за необхідності.

Наводиться бібліографічний опис джерел. Джерела розміщають в алфавітному порядку. Посилання на джерело, на відміну від посилання на літературу, подається не в квадратних, а в круглих дужках. Якщо в тексті роботи на джерела посилаються доволі часто, то варто в списку джерел подати після кожного джерела його скорочену назву, наприклад:

Словник української мови в 11-ти томах. - К.: Наукова думка, 1971-1981 (СУМ).

Відтак у тексті роботи можна посилатися на джерело так: (СУМ, т. 7, 218).

2.12. Додатки. Подається за необхідності

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток Б" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2-другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1)- перша формула додатка А.

Остаточне оформлення реферату

Після закінчення списку використаної літератури, відступивши на 25-30 мм, праворуч, студент вказує дату написання реферату (наприклад: 20.05.2013 р.) і ставить особистий підпис.

Останній етап завершення реферату — її зовнішнє оформлення. Виконана робота подається у зброшурованому вигляді (твердій або м'якій обкладинці). Можна використовувати спеціальні папки, в яких аркуші мають отвори для самостійного скріплення.

Закінчений реферат підписується студентом та подається керівнику на кафедру.

ДОДАТКИ

Приклад оформлення титульної сторінки

Додаток 1

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін

РЕФЕРАТ

з дисципліни «ФІНАНСИ»

Тема: “Майбутнє фінансової системи України”

Допущена до захисту

«__» травня 2012 року

Завідувач кафедри

______________к.е.н., доцент Даниленко Н.Б.

(підпис)

Виконавець:

студент 1 курсу ММ групи

Тимчак Інна Ігорівна

(прізвище, ім’я, по батькові)

20 травня 2012 року

Керівник:

___________ к.е.н., доцент Даниленко Н.Б.

(підпис)

«___» травня 2012 р.

Львів – 2012

Приклад оформлення змісту

Додаток 2

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1. Назва підрозділу
1.1.1. Назва пункту
1.1.2. Назва пункту
1.2. Назва…
1.2.1. Назва…
1.2.2. Назва..
1.3. Назва..
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 2. НАЗВА…
2.1. Назва..
2.2. Назва..
2.3. Назва…
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 3. НАЗВА…
3.1. Назва…
3.2. Назва…
3.3. Назва…
Висновки до розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОСЛІДЖЕННЯ (за необхідності)
ДОДАТКИ (за необхідності)

Приклад оформлення сторінки

Додаток 3

20 мм

РОЗДІЛ І

ФІНАНСИ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Між назвою розділу та підрозділу проставляють один міжрядковий проміжок. Між назвою розділу та підрозділу не повинно наводитися тексту. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

1.3. Складання бюджету підприємства

Між назвою підрозділу та текстом проставляється один міжрядковий проміжок. Пункти в межах підрозділів виділяти й наводити не доцільно.

….

ВИСНОВКИ

Дати стислі й узагальнені відповіді на кожне завдання дослідження, зазначене у Вступі.

…..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Наводиться бібліографічний опис опрацьованої наукової літератури.

10 мм 20мм

Додаток 4

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

Продовження табл. 1.2

Додаток 5

Приклад оформлення рисунку:

Рис. 2.2. Динаміка чистого прибутку підприємства

упродовж 2011-2012 рр.

Додаток 6

Приклад оформлення формул:

(1.5),

де В_гр — внутрішній рейтинг групи;

— бальна оцінка і-того показника;

— вагомість відповідної групи або і-го показника.

Додаток 7