Тема 9. Впровадження інвестиційних проектів

Розгляд даної теми слід розпочати перш за все з уточнення такого поняття, як інвестиційно-виробничий комплекс, який є найважливішою складовою народного господарства кожної країни. Структура капітального будівництва не статична.Це складна, постійно змінна динамічна система. Множина її елементів постійно перетворю­ється в основні фонди та у формі готової будівельної продукції перехо­дить зі сфери капітального будівництва у сферу галузей і відомств, замовників. І навпаки, нова множина елементів з інших галузей та сис­тем постійно переходить у сферу капітального будівництва у формі ресурсів, новобудов та організацій.

Слід зазначити, що економічний потенціал країни існує як система міжгалузевих комплексів (паливно-енергетичний, машинобудівний, металургійний, лісопромисловий і хіміко-технологічний, будівельно-виробничий, агро­промисловий та інші), що охоплюють усі галузі економіки. Найваж­ливішим із них є інвестиційно-виробничий комплекс. До нього належать галузі інвестиційного машинобудування, які виробляють елементи функціо­нування основних виробничих фондів, галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери, група галузей власне будівельно-виробничого комплексу, що є матеріальною основою капітального будівництва.

Функціональне призначення інвестиційно-виробничого комплексу — забезпечення відтворення активної та пасивної частин основних фондів.

За функціонально-галузевою ознакою в інвестиційно-виробничому комплексі можна виділити три блоки:

– фондоутворювальні (машинобудування та будівництво);

– виробництво будівельних матеріалів та конструкцій (промисловість будівельних матеріалів, металургійна, хімічна та деревообробна промисловість);

–інфраструктурні галузі (транспорт, матеріально-технічне постачання, організації та підприємства інституційної і ринкової інфраструктур).

Невід'ємною складовою інвестиційно-виробничого комплексу треба вважати:

– фінансових посередників (інвестиційні, комерційні банки, інвес­тиційні та інші фонди);

– органи державного регулювання;

– інша виробнича та невиробнича інфраструктура, необхідна для створення і функціонування виробничих потужностей та об'єктів.

При вивчені даної теми студенти мають усвідомити, щощо готова будівельна продукція (збудовані підприємства, споруди, об'єкти, комплекси) є товаром, але товаром, що має свої специфічні властивості. Цей товар, особливо об'єкти виробничого призначення, не виступає на ринку в пошуках знеособленого покупця, а виробляється на замовлення та за угодою у наперед зазначеному місці. Ця особливість істотно відбивається на ціноутворенні, витратах учасників (будівельно-монтажних та інших організацій) цього процесу і пов'язана з підвищеним ризиком, ураховуючи ще й те, що створення такого товару вимагає тривалого часу (2-3 роки і більше).

Будівельно-виробничий комплекс це — багатогалузева система і в багатьох випадках повинна існувати і як міжгалузевий комплекс.

Галузі промисловості, що входять до складу будівельно-виробничого комплексу та тісно пов'язані з будівництвом, можна поділити на дві групи. До першої треба віднести галузі та виробництва, що формують індустріальну базу найбільшої галузі народного господарства — будівництва. Вони є основою розвитку матеріально-технічної бази будівельного виробництва.

Матеріально-технічна база будівельно-виробничого комплексу Укра­їни має велику кількість підрядних будівельно-монтажних організацій, промислових підприємств, проектних і науково-дослідних організацій, значні виробничі фонди, великий загін висококваліфікованих фахівців, інженерно-технічних спеціалістів і робітників

У групі підгалузей машинобудування та металообробки чільне місце належить випуску інвентарю, дрібного устаткування, засобів малої механізації, оснастки, що вкрай необхідні будівництву. Продукція цих підгалузей визначає технічний рівень та якість будівельно-монтажних робіт, мобілізаційну та технологічну здатність. Усі ці підгалузі повинні розвиватися з деяким ви­передженням проти будівельно-монтажних організацій.

З метою ґрунтовного вивчення даної теми доцільно розглянутиорганізацію інвестиційного проектування в економічно розвинутих країнах.

Завершальною стадією створення інвестиційного проекту є процедура юридичної його формалізації. Вона проявляється в оформленні державного акта приймання виробничої потужності чи об’єкта в експлуатацію. З дати затвердження відповідним органом акта приймання інвестиційного проекту останній вважається прийнятим в експлуатацію.

План практичного заняття №10

1. Організація управління інвестиційно-виробничим комплексом.

2. Організаційна структура управління будівельно-виробничим комплексом України.

3. Організація інвестиційного проектування в економічно розвинутих країнах.