Розділ 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ 1 страница

211. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що вивчає лексикологія?”

Варіанти відповіді: 1.Це розділ мовознавства, що вивчає лексику й фразеологію української мови. 2.Лексикологія вивчає значення слів, синоніми, антоніми, омоніми й пароніми. 3.Це наука, що вивчає слово як основну одиницю мови та лексичне багатство мови – значення слів, їх походження, вживання у різних стилях, зв’язок з іншими словами. 4.Це розділ науки про мову, де вивчаються літературні й діалектні слова, їх уживання у різних стилях мови.

212. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що таке лексичне значення слова?”

Варіанти відповіді: 1.Індивідуальний зміст слова, тобто те, на що слово вказує. 2.Співвідносність слова з певним предметом чи явищем навколишньої дійсності, внаслідок чого слово виступає їх назвою. 3.Нерозривний зв’язок матеріально вираженого слова і того, що воно позначає в художньому, публіцистичному, офіційно-діловому та розмовно-побутовому мовленні.

213. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються однозначними?”

Варіанти відповіді: 1.Такі слова, які в будь-якому словесному оточенні, тобто контексті, мають те саме одне значення. 2.Такі слова, що є термінами з різних галузей науки. 3.Слова, що називають конкретні предмети та терміни й іншомовні запозичення.

214. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Мимобіжний, мігрант, напрокат, оцет, пенальті.

2. Мирний, пам’ятка, пень, переживати, темний.

3. Яскравий, ярмо, фанера, учений, учитель.

215. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Утретє, усмішка, урожай, урок, увага.

2. Лінгвістика, синиця, новостворений, позаочі, катет.

3. Ягня, шляхетний, школа, цирк, широкий.

216. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Осока, жоржина, катод, онколог, палтус.

2. Дятел, азот, гелій, дієслово, лазер.

3. Чорнити, чоло, чистий, хвіст, стіна.

217. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Сонет, суфікс, ямб, кюрі, памфлет.

2. Скажений, свіжий, світло, сало, переказ.

3. Хорей, янтар, фокстер’єр, столярня, чисельник.

218. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Мудрий, музика, лялька, кусати, кубло.

2. Кривий, етюд, дерево, глухий, горб.

3. Курсор, четвер, сантиметр, самшит, самокритика.

219. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова належать до багатозначних?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, які називають предмети, ознаки, дії, у чомусь подібні між собою. 2.Це всі слова, які не належать до термінів. 3.Ті, що можуть мати синоніми і вживаються для точної передачі думки.

220. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Абонент, балерина, витязь, голос, диктант.

2. Баян, веранда, голка, Київ, зореплавець.

3. Біжить, вершник, голова, дружина, земля.

221. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Служити, сон, спати, оцет, спільний.

2. Спокій, історія, глухий, близький, добрий.

3. Горіти, зелений, м’який, твердий, джерело.

222. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Доводити, ясний, слово, день, переказ.

2. Обід, обертатися, німий, катет, небо.

3. Мокрий, мозок, мовчати, мова, міцний.

223. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Малий, катод, літати, лінія, лізти.

2. Легкий, лапа, ламати, куций, курс.

3. Кулак, кубло, крякати, крутитися, крутий.

224. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Панський, курсор, місяць, марка, липнути.

2. Лекція, лежати, куля, крок, кров.

3. Крило, велетень, верх, виносити, голий.

225. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Яке лексичне значення слова є прямим?”

Варіанти відповіді: 1.Основне і звичайне значення, властиве слову. 2.Це значення, яке вказує на явища реальної дійсності. 3.Те значення, яке випливає з контексту.

226. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Колюча шипшина. 2.Колюче слово. 3.Колюча правда. 4.Колючий дріт. 5.Колючий погляд.

227. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Золотий годинник. 2.Золоті слова. 3.Золота людина. 4.Золоті руки. 5.Золота осінь.

228. У котрому реченні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І.Франко).

2. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т.Шевченко).

3. Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка).

229. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,– решта війська мала ночувати під голим небом (І.Франко).

2. Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний).

3. Так швидко день пробіг – вже й вечір вигляда (І.Складаний).

230. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо (І.Франко).

2. Соломія викотила воза.., принесла ярмо, начепила на вола... (І.Нечуй-Левицький).

3. І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві...(Т.Шевченко).

231. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Яке лексичне значення є переносним?”

Варіанти відповіді: 1.Це образне вживання значення слова у художньому стилі мовлення. 2.Це вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесення найменувань одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності чи суміжного зв’язку між ними. 3.Коли наявні метафора й метонімія, а також у випадках створення фразеологічних одиниць.

232. У котрому словосполученні слово вага вжито в переносному значенні?

1.Вага цукру. 2.Вага слова. 3.Залізна вага. 4. Вага доказів.5. Вага авторитету.

233. У котрому рядку всі виділені в словосполученнях слова вжиті в переносному значенні?

1. Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.

2. Білий сніг, високий будинок, тихий крик.

3. Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

234. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Є голова і руки в мене є, Не золоті – звичайні собі руки (І.Складаний).

2. Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Т.Шевченко).

3. Потрібно вміти ставитись до золотого посуду, як до глиняного, а до глиняного – як до золотого (Сократ).

235. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Чесний замість багатства наживає ворогів (В.Голобородько).

2. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М.Коцюбинський).

3. Темніє лист на світло-темнім небі, І біля неба гріється зоря...(М.Вінграновський).

236. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Красно грає весняне сонце на чистому небі (Панас Мирний).

2. Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості...(М.Стельмах).

3. Вибігла мати, наздогнала Андрія, з незбагненною силою зупинила коня і обняла Андрія (О. Довженко).

237. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. І ніч мовчить, ласкава й синьоока, І тихий парк, і серце теж мовчить (Х.Алчевська).

2. І ніч глуха, і поле перекопане, і в порожнечу поціляє спис (Л.Костенко).

3. Посоловів од співу сад, од солов’їв і од надсад, і од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі (В. Стус).

238. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. І земля – наречена в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів – Мліє солодко.(Є.Маланюк).

2. Спить спокійно у другій кімнаті кароокий, смуглявий синок (В.Сосюра).

3. З вуст глузливих, палахких проточин, б’ють слова, тверді, немов сучки (І.Драч).

239. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Який вид переносного значення називають метафорою?”

Варіанти відповіді: 1.Коли значення слова створюється на основі суміжності понять. 2.Коли перенесення найменування з одних предметів чи явищ, дій, ознак на інші відбувається на основі подібності між ними. 3.Коли слово вживається в художньому тексті і передає перенесення значення з частини назви предмета на цілий предмет.

240. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Глуха тривога стукає в серце, наче хоче туди увійти (М.Коцюбинський).

2. Щоліта Григорій приїздив у Шилівку на відпочинок (Г.Тютюнник).

3. Задушливий день натомив дерева й траву (Б.Харчук).

241. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Страшною для козаків була поразка під Берестечком (Г.Хоткевич).

2. Сірий туман квочкою вгніздився над полями і висиджує тишу (М.Стельмах).

3.У ясний день з високого берега материка можна бачити на обрії, у відкритому морі, чималий острів (О.Гончар).

242. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. У центрі Києва, на Софійському майдані, понад дев’ять сторіч височить пам’ятка давньоруського мистецтва – славетний Софійський собор (С.Висоцький).

2. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка (О. Гончар).

3. Солодкі солов’ї там плачуть і сміються, і місяць слухає кохання срібний сміх..(В.Сосюра).

243. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі..(Панас Мирний).

2. Так минув тиждень-другий сонячної повені, і природа замузичила на повну силу (В.Качкан).

3. Споконвіку наші предки з шанобою ставились до рослинного світу, у тому числі й до квітів (Г.Лозко).

244. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Десь мудрим сном в архівах спали книги..(Є.Маланюк).

2. Усяк, хто знав історію України, погодиться з нами, що однією з найяскравіших її сторінок стала козаччина (Я.Мельничук).

3. Далеко за горою сідало сонце (З.Тулуб).

245. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що таке метафоричний епітет?”

Варіанти відповіді: 1.Це така індивідуальна авторська метафора, яка використовується у різних жанрах художньої літератури. 2. Це загальномовна метафора, напр., час біжить, тепла розмова. 3. Це художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище, напр., колюче сонце, солодкі мрії.

246. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. І спускалася ніч білокрила, наче птиця зі сніжного поля

(І. Качуровський).

2. Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом (Г.Тютюнник).

3. Густий запах пізніх гречок і сухої стерні повівав з поля (М.Коцюбинський).

247. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Тепла оксамитова ніч ніжним подихом віє в обличчя (М.Івченко).

2. Ми живемо, злютовані в залізній клятві (М.Бажан).

3. Личко в неї хоч і замліле, та біле; очі, як зорі, грають; ... товста коса аж за пояс сягає (Панас Мирний).

248. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Вузька дорога потяглася вгору між глинистими крутосхилами, укритими чагарником (О.Гончар).

2. Холодним потом обливалася Маланка, уся терпла й гострим оком удивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М.Коцюбинський).

3. Холодним потом обливалася Маланка, уся терпла й гострим оком удивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М.Коцюбинський).

249. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки (І.Нечуй-Левицький).

2. Синє небо було прозоре та глибоке, неначе вода коло берега в морі (І.Нечуй-Левицький).

3. Сірий, заплаканий світанок заглядав до хати крізь вузькі помутнілі шибки (І.Цюпа).

250. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Закотилося червоне сонечко За лісочки темнії, за моря широкії (Б.Лепкий).

2. Над берегом, немовби вирвавшисьнаперед, з гори збігла зелена смерека (М.Коцюбинський).

3. Затисла груша в жовтих кулаках Смачного сонця лагідні жовточки (М.Вінграновський).

251. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Який вид переносного значення називають метонімією?”

Варіанти відповіді: 1. Образне вживання слова за подібністю явищ навколишнього світу, напр., вушко голки. 2.Перенесення найменування з одного явища на інший предмет або явище не на основі подібності, а суміжного зв’язку між ними, напр., місто спить. 3.Коли переноситься значення як частина назви предмета на цілий предмет, напр., берегти копійку (тобто гроші).

252. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Якими особливостями характеризується синекдоха як різновид метонімії?”

Варіанти відповіді:1. Кількісною зміною понять: перенесенням назви з частини на ціле і навпаки, з загального на одиничне чи навпаки, з родового на видове поняття чи навпаки, напр., юнацтво ( тобто юнаки й дівчата), тести для абітурієнта (тобто для абітурієнтів). 2.Це такі випадки багатозначності слова, коли одиничність виступає у значенні збірності, напр., лоза, зерно. 3.Це коли особа або тварина позначається за частиною її зовнішності, напр., борода (тобто чоловік з бородою).

253. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Руки засівали чорноземні ниви ( М.Сингаївський).

2. Квітчастий луг і дощик золотий. А вдалині мов акварелі, – примружились гаї, замислились оселі..(П.Тичина).

3. Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах (М.Вінграновський).

254. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Виплива на сині ріки Ясен вечір іздаля.. (М.Рильський).

2. Село готувалося до великого, ще небувалого свята (У. Самчук).

3. Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають (Леся Українка).

255. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають (Леся Українка).

2. На луги лягало тихе надвечір’я, озера обгорталися тихою імлою..(Г.Тютюнник).

3. А поки що треба терпіти, терпіти і підтримувати дух людський добрим словом. (О. Довженко).

256. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Так ми оселилися на березі великого степу, звідки віяли вітри, летіли гуси, дихало минуле й майбуття (П.Загребельний).

2. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Т.Шевченко).

3. Коли Карналюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата (О.Довженко).

257. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Стежечка збігала кудись у нетрі (І.Багряний).

2. І Коллара читаєте З усієї сили, І Шафарика, і Ганка, І в слов’янофіли Так і претесь.. (Т.Шевченко).

3. Заплакали зелені верби та лози дрібною росою; трава забіліла під росою, наче обсипана пилом (І.Нечуй-Левицький).

258. Котре з тверджень є правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються повними омонімами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням; наприклад, лелека, бусол, чорногуз. 2.Слова, що мають однаковий корінь; наприклад, ліс – лісок – перелісок – лісовик – лісовичок. 3.Слова, що однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням і збігаються в усіх своїх формах, наприклад, лава (для сидіння) – лава (з вулкану) – лава (у шахті).

259. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М.Коцюбинський). І за соломину хопиться, хто топиться (Нар. тв.).

2. В саду стежки були висипані морським грубим піском (Леся Українка). Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний).

3. Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (В.Сосюра). Вони тихо доспівали пісню (В.Сосюра).

260. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). Марширування – клята річ, але ще гірше – життя в казармі (З.Тулуб).

2. Де ж твої горді речі? Пам’ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка). В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (В. Собко).

3. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Нар. тв.). Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка).

261. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Еней був парубок моторний (І. Котляревський). То йшов моторний човен (М.Трублаїні).

2. Я люблю наш край веселий (І. Муратов). Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка (І. Нечуй-Левицький).

3. Здається мені, що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Ю.Яновський). Недаром кажуть: для босого й два кроки – верста

(І. Муратов).

262. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Догоряють поліна в печі, Попеліє червоная грань (І.Франко). Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари (М.Коцюбинський).

2. Я пасток на тебе не наставляла (Леся Українка). Старий батько іде рядом, наставляє сина (Т.Шевченко).

3. Ой дай мені, дівчино, губки Викресати вогню до люльки (Нар. тв.). Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала за ним (І.Франко).

263. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Криниця в балці, журавель при ній (М.Рильський). Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (М.Коцюбинський).

2. Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний). Вже показалась на обрії синя смуга... лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (А.Шиян).

3. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Є.Гребінка). Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М.Коцюбинський).

4. Осінній дощ на церкві баню миє, І хрест на цвинтарі скрипить (Б.Лепкий). Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (М.Коцюбинський).

264. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Надвечір скресає річка й ламає кригу (М.Коцюбинський). Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (І.Нечуй-Левицький).

2. Десь у юрбі, зовсім близько, заграв баян (О.Донченко). Боян – легендарний народний співець.

3. Бульба картоплі містить багато крохмалю і цукру. Тарас Бульба – улюблений персонаж багатьох шанувальників літературного таланту Миколи Гоголя ( Журнал).

265. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Народ так лавою і валить (Г.Квітка-Основ’яненко). Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг (П.Грабовський).

2. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує. Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. (Т.Шевченко). Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили (Григір Тютюнник).

3. Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю.Яновський). Рано військо знялось,... Жде хоробро, от-от загукає труба, – Не на жарт закипить навкруги боротьба (П.Грабовський).

266. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Ю.Шовкопляс). Років десять тому тут була пустеля, де блукали тури та вепри (З.Тулуб).

2. Мушу замовляти собі какао або молоко, і за це окрема плата (М.Коцюбинський). У світі дуже ціниться шоколадне дерево, відоме ще під назвою какао, з насіння якого виготовляють шоколад.

3. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Л.Глібов). То байка, що Іван бувдев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята (М.Коцюбинський).

267. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?

1. Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице (І.Сенченко); Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає (М.Кропивницький).

2. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (А. Шиян); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка ( О.Довженко).

3. Чиста совість, як кришталь, дала Сковороді змогу високо тримати прапор співця (П.Тичина); Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю (П.Чубинський).

268. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?

1. Рій бджіл – рій думок; черстве печиво – черстве серце.

2. Мітити крейдою – мітити в серце; міх муки – ковальський міх.

3. Відкрити книгу – закрити книгу; плакати від щастя – сміятися від щастя.

269. У котрому рядку пари словосполучень ілюструють омоніми?

1. Материнська ласка – хижа ласка (тварина).

2. Крило ластівки – крило літака.

3. Щире серце – серце країни.

270. У котрому рядку пари словосполучень ілюструють омоніми?

1. Крапля дощу – крапля надії.

2. Кадри із фільму – кадри працівників школи.

3. Потік води – потік транспорту.

271. Якими лексичними одиницями є виділені в поданих словосполученнях слова?

Маскарадний бал — отримати високий бал.

Варіанти відповіді :1.Синонімами. 2.Паронімами. 3.Омонімами.

272. Якими лексичними одиницями є виділені в поданих словосполученнях слова?

Заводський брак – брак часу.

Варіанти відповіді :1.Синонімами. 2.Антонімами. 3.Омонімами.

273. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омографами?”

Варіанти відповіді: 1.Це неповні омоніми, які однаково пишуться і використовуються у художній літературі як засіб гумору. 2.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 3.Різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою.

274. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омоформами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 2.Різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах. 3.Різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні.

275. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омофонами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 2.Це різновид неповних омонімів, які збігаються за звучанням в усіх початкових формах. 3.Різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні.

276. Який вид омонімії встановлюємо при порівнянні виділених слів?

На пасовищі гарна пáша – турецький пашá скликав слуг.