Розділ 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ 10 страница

 

1117. Визначте просте речення.

1. А солов’ї ридають серед саду, а цвіт горить (А.Малишко).

2. Дівчина кожної хвилини згадувала той день, коли вони вдвох возили панські дрова (О.Десняк).

3. До самого ранку горів у нас вогонь на курені над Десною (О.Довженко).

 

1118. Визначте просте речення.

1. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло; і в хутір лихо повернуло... (Т.Шевченко).

2. В парку є одна стежина, де ходила ти (І.Франко).

3. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки так швидко, як на дріжджах (І.Нечуй-Левицький).

4. Схід уже червонів малинове, але навколо ще стояла пітьма (Ю.Збанацький).

 

1119. Котрі з поданих речень є простими?

1. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала... (А.Малишко).

2. Під гаєм в’ється річенька, як скло, вона блищить... (Л.Глібов).

3. Куняє Київ стародавній над угамованим Дніпром (П.Филипович).

 

1120. Визначте складне речення.

1. Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В.Сосюра).

2. Він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину (В.Земляк).

3. Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт (М.Стельмах).

4. Піднявшись на вогняному стовпі, ракета мчить у височінь, розчиняючись у сонячному промінні (М.Ребро).

1121. Визначте складне речення.

1. У шістнадцятому столітті, за описом 1572 року, в Житомирі, окрім невеликого замку, було всього 142 двори (В.Шевчук).

2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині (В.Симоненко).

3. Ішли межи стін, грубо зложених з сірого каменю, вишитих блідими перами папороті (М.Коцюбинський).

4. Шуру Ясногорську, згідно з її бажанням, призначили командиром санітарного взводу в третій батальйон (О.Гончар).

 

1122. Визначте складне речення.

1. Усюди: на Дніпрі, на білих кучугурах, на піщаних берегах – лежав туман (П.Тичина).

2. Добре тому жить, чия душа і дума Добро навчилася любить (Т.Шевченко).

3. Науці належить розум, а поезії – споконвіку душа (В.Шевчук).

4. Софія, як любовно називають собор кияни, – найстаріший пам’ятник, золота окраса Києва (І.Цюпа).

 

1123. Яке речення називається двоскладним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, що має два головні члени – підмет і присудок – без залежних від них слів. 2.Речення, граматичну основу якого складають два головні члени – підмет і присудок. 3. Речення, яке складається з двох частин.

 

1124. Визначте речення, в якому є і підмет, і присудок.

1. Тихо в садку, тихо в місті (Леся Українка).

2. Можна вибирати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко).

3. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю (І.Нечуй-Левицький).

4. Пахне в’ялою травою, квітами (О.Довженко).

 

1125. Яке речення називається односкладним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, у якому пропущений один із двох головних членів речення – підмет або присудок. 2.Речення, у якому наявний або підмет, або присудок. 3.Речення, у якому є один головний член.

 

1126. Визначте односкладне речення.

1. Вітер віє з-за Лисянки, гне тополю в полі (Т.Шевченко).

2. Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив (Є. Гуцало).

3. Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (О.Гончар).

4. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? (І. Франко).

 

1127. Визначте просте односкладне речення.

1. Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка).

2. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т.Шевченко).

З. Вже бачу: хмарою крутиться шляхів нестямних курява (О.Гончар).

4. Весни такої не було й не буде (Леся Українка).

 

11208. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Гомін заповнив перон (С.Олійник).

2. О, люди, люди, свою душу не замикайте на замки (П.Тичина).

3. Нема рятунку ворогам (Леся Українка).

 

1129. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Вже пройдено третю частину шляху (О.Гончар).

2. Низьку Маланку зовсім затерли (М.Коцюбинський).

3. Неспокій, тривога проривалися з його серця (І.Цюпа).

 

1130. Котре з поданих речень є односкладним?

1. Ліворуч місяць сплів мережку і застеляє нею стежку (Олександр Олесь).

2. Нехай не гасне світ науки (П.Куліш).

3. Вчителя й дерево пізнають по плодах (Нар. тв.).

4. Тільки велика мета породжує великі характери (О.Довженко).

 

1131. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Ось тут, над полями, вже посутеніло (О.Гончар).

2. Старшині хотілося сісти, зануритись у воду (О.Гончар).

3. Яка орда нам гідність притоптала? (Л.Костенко).

 

1132. Визначте тип односкладного речення.

У роті Тимка зустріли приязно (Г.Тютюнник).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1133. Визначте тип односкладного речення.

Пораненого кладуть на покосі під яблунею в холодку (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1134. Визначте тип односкладного речення.

Задзвонили у Констанці рано... (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1135. Визначте тип односкладного речення.

Не вчи орла літати (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1136. Визначте тип односкладного речення.

Курчат восени лічать (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1137. Визначте тип односкладного речення.

Не берися не за своє діло (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1138. Визначте тип односкладного речення.

З полови хліба не спечеш (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1139. Визначте тип односкладного речення.

Не спитавши броду, не лізь у воду (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1140. Визначте тип односкладного речення.

Не нам діла твої судить (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1141. Визначте тип односкладного речення.

Вже надворі стало світати (І.Нечуй-Левицький).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1142. Визначте тип односкладного речення.

Тим часом розвиднялося, світало (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1143. Визначте тип односкладного речення.

Жалібно співало в димарі (Панас Мирний).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1144. Визначте тип односкладного речення.

Вже пройдено третю частину шляху (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1145. Визначте тип односкладного речення.

Треба було дочекатися світу (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1146. Визначте тип односкладного речення.

Івана вдарило в жар (В.Кучер).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1147. Визначте тип односкладних речень.

Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1148. Визначте тип односкладного речення.

Глибоке небо, білі хмари та плюскіт срібної води (Є.Маланюк).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1149. Визначте тип односкладного речення.

А ось ліси, покриті димом (Л.Дмитерко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1150. Визначте тип односкладного речення.

Од нестерпнучого блиску заплющую очі (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1151. Визначте тип односкладного речення.

Готуй сани влітку, а воза взимку (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

 

1152. Визначте неозначено-особове речення.

1. За цю науку цілуйте батькам руку (Нар. тв.).

2. Валі порадили йти на роботу (Ю.Збанацький).

3. Листоношу було кинуто на пісок (Ю.Яновський).

4. Навчай інших – сам навчишся (Нар. тв.).

 

1153. Визначте означено-особове речення.

1. Дорогих гостей ласкаво запрошують до столів (А.Шиян).

2. Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).

3. Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого (О.Копиленко).

4. В сіні вогню не сховаєш (Нар. тв.).

 

1154. Визначте означено-особові речення.

1. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду (А.Малишко).

2. Ні! Цей народ із крові і землі Я не віддам нікому і нізащо! (М.Вінграновський).

3. Зазимую тут і залітую, В цій великій хаті не своїй, У кутку відтихну, відлітую, Намовчусь у темряві німій (М.Вінграновський).

4. На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих (П.Тичина).

 

1155. Визначте неозначено-особове речення.

1. Чесне діло роби сміло (Нар. тв.).

2. Інеєм окутало скрізь дерева (С.Васильченко).

3. Блисками-пожежами небо обмережимо (В.Чумак).

4. А он розпинають вдову за подушне (Т.Шевченко).

 

1156. Визначте неозначено-особове речення.

1. Не хвались, як ідеш у поле, а хвались, як ідеш з поля (Нар. тв.).

2. Принесли світло і поставили на невеличкому столику (Панас Мирний).

3. Треба за скривджених заступитися і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).

4. Людям же рішать належить про похід майбутніх літ (П.Тичина).

 

1157. Визначте неозначено-особове речення.

1. Усоте прославляю буйноту життя (Б.- І.Антонич).

2. В один день затопило ліси, сінокоси, городи (І.Нечуй-Левицький).

3. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди... (П.Куліш).

4. Собори душ своїх бережіть, друзі (О.Гончар).

 

1158. Визначте узагальнено-особове речення.

1. Тим часом розвиднялося, світало (М.Рильський).

2. Не давши слова – держись, а давши – кріпись (Нар. тв.).

3. В довгу, темну нічку невидну не стулю ні на хвильку очей... (Леся Українка).

4. Треба за скривджених заступитися і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).

 

1159. Визначте узагальнено-особове речення.

1. Згадую хлопців сорок першого року, поіменно, по батькові згадую (М.Сингаївський).

2. Страшно рвонуло, рвучко стиснуло землю і покотило гучні луни за небокрай (Л.Горлач).

3. По правді роби – доброго кінця сподівайся (Нар. тв.).

4. Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям, буду сонцем у серце дивитись і випалювать глину творцям (М.Сингаївський).

 

1160. Визначте узагальнено-особові речення.

1. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу (Нар. тв.).

2. Все докупи злилося в мені: і надія, і віра, й любов (Дніпрова Чайка).

3. Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (І.Нечуй-Левицький).

4. Словами серденька не обдурити (Леся Українка).

 

1161. Визначте безособове речення.

1. Назриваю в гаю запашного зілля, вибуяних трав (В.Чумак).

2. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі (С.Васильченко).

3. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т.Шевченко).

4. Боїшся вовка – не йди до лісу (Нар. тв.).

 

1162. Визначте безособове речення.

1. Надворі повно сонця і голубого неба (Г.Тютюнник).

2. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива (О.Довженко).

3. До чого ж гарно й весело було в нашому городі (О.Довженко).

4. Відсій кукіль і відбери зерно... (А.Малишко).

1163. Визначте безособове речення.

1. Як же його у неволі жити без надії? (Т.Шевченко).

2. Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок (Л.Костенко).

3. І без кохання годі, і з коханням важко (Б.Лепкий).

4. В оксамитах, в сріблі, в злоті Виступають козаки (Олександр Олесь).

 

1164. Визначте називне речення.

1. Буду піснею дзвеніти, мужатись, мужніти – через довгії мости переходить і рости (П.Тичина).

2. Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т.Шевченко).

3. Весна і квітень. Сонце і дорога (А.Малишко).

4. В довгу, темну нічку невидну не стулю ні на хвильку очей ... (Леся Українка).

 

1165. Визначте називне речення.

1. Гірко заробиш, солодко з’їси (Нар. тв.).

2. Все-таки його мучило і коло серденька крутило (І.Котляревський).

3. Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли (І.Котляревський).

4. І день, і дим, і даль, і рими, бадьорий спів (В. Сосюра).

 

1166. Визначте називне речення.

1. Та й Михасеві не з медом жилося (В.Винниченко).

2. Ходімте в сад (М.Вінграновський).

3. Вечір. Пристань (В.Винниченко).

4. Серце битись перестане (Г.Чупринка).

 

1167. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке підмет?”

Варіанти відповіді: 1.Це один з двох головних членів речення, які разом складають граматичну основу простого речення. 2.Це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? 3.Це головний член двоскладного речення, що означає предмет (чи особу), про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

 

1168. Визначте речення з простим підметом, вираженим іменником.

1. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.).

2. Сава Андрійович раптом замовк (О.Довженко).

3. Незабаром Соломія з Іваном простували повз плавні до циганської оселі (М.Коцюбинський).

4. Вода прибувала з дивовижною швидкістю (О.Довженко).

 

1169. У котрому реченні підмет виражений прикметником?

1. Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро (Леся Українка).

2. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться (Л.Глібов).

3. Два третього не ждуть (Нар. тв.).

4. Новий метушиться в темряві трюму (Ю.Яновський).

 

1170. У котрому реченні підмет виражений числівником?

1. Обоє підемо в далеку мандрівку життя (І.Франко).

2. Багато вітрів прошуміло над головою (О.Довженко).

3. І стали тихо плакати дві хмароньки ясні (Олександр Олесь).

4. Доберемося за три годиночки за стонадцять верст до родиночки (Л.Костенко).

 

1171. Яким членом речення виступає виділений займенник?

Вона крадькома приводила лікаря, який давав мені щось снотворне, щоб я спав і не морочив голови нікому (Ю.Яновський).

Варіанти відповіді: 1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Не є членом речення.

 

1172. Визначте речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

1. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко).

2. Яке це щастя – жити на цій землі! (О.Довженко).

3. У нього очі – наче волошки в житі (А.Головко).

4. Один кінь у нас звався Мурай (О.Довженко).

 

1173. Визначте речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

1. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.).

2. Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день (О.Копиленко).

3. На давніх партизанських тропах лишилась спогадом війна (Л.Дмитерко).

4. Весь день на дротах коливається дощик, Затихне і знову журитись почне (П.Филипович).

 

1174. Визначте речення, в якому підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.

1. Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі (С.Васильченко).

2. Дід починав ні з сього ні з того кашляти і позіхати (О.Довженко).

3. Вік звікувати – не в гостях побувати (Нар. тв.).

4. Співати – не ціпом махати (Нар. тв.).

 

1175. Визначте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку.

1. Писати – не язиком чесати (Нар. тв.).

2. Коло млина, коло броду два голуби пили воду (Нар.тв.).

3. Ми – сірі гуси в хмарі (А.Малишко).

4. А спів той – наче брат, що гонить з серця горе, змагатись не дає журбі (І.Франко).

 

1176. Визначте речення зі складеним підметом.

1. В душі незнана сходила зоря (П.Филипович).

2. Та сім’я яворів невесела уклонилась кінноті до ніг (А.Малишко).

3. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах (М.Коцюбинський).

4. Невеликії три літа марно пролетіли...(Т.Шевченко).

 

1177. Визначте речення, в якому підмет виражений словосполученням з кількісним значенням.

1. Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора (М.Рильський).

2. Межи втікачами були й Остап з Соломією (М.Коцюбинський).

3. Летять од лісу троє лелек (Є.Гуцало).

4. В мого роду – сто доріг... (І.Драч).

 

1178. Визначте речення з підметом, вираженим сполученням числівника з іменником.

1. І кожен з нас те знав, що слави нам не буде... (І.Франко).

2. Один із партизанів підвівся на стременах (А.Головко).

3. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький).

4. Тихо листом край печери два дубки шептали (С.Руданський).

 

1179. У котрому реченні підмет виражений словосполученням?

1. Усі були такі поважні, бліді і рішучі (М.Коцюбинський).

2. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви (О.Довженко).

3. Капітан Жук наказав залишити зброю на плацдармі (Л.Первомайський).

4. А хіба ми з вами не в казці живемо? (Леся Українка).

 

1180. У котрому реченні підмет виражений словосполученням?

1. Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М.Рильський).

2. Десь журавлів пливли ключі (А.Малишко).

3. Ми пішли на леваду білити рушника (І.Нечуй-Левицький).

4. Ромашка золотиста зацвіла, петрів батіг розплющив сині очі (А.Малишко).

 

1181. Визначте речення з підметом, вираженим складеною назвою.

1. П’ять ораторів змінюється за хвилину – так кортить усім говорити (О.Довженко).

2. Хлопчик Юрчик разом з дідом та бабунею приїхав з міста на дачу відпочивати (Н.Забіла).

3. “Садок вишневий коло хати...” – зразок геніальності й простоти поезії (М.Рильський).

4. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя (Г.Сковорода).

 

1182. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке присудок?”

Варіанти відповіді: 1.Це один із двох головних членів речення, які разом складають граматичну основу простого речення. 2.Це головний член речення, який означає, що робить підмет. 3.Це головний член двоскладного речення, який характеризує підмет за дією чи ознакою і відповідає на питання: що робить підмет? що з ним робиться? яким він є? що він є? хто він є?

 

1183 Визначте речення з простим дієслівним присудком.

1. І ходив би поміж небом і землею білий вітер у пухнастих чобітках (Б.Олійник).

2. І, може, в тихій твоїй хаті я буду знову розмовляти з тобою, друже мій (Т.Шевченко).

3. В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (І.Франко).

4. І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли (І.Котляревський).

 

1184. Визначте речення з простим дієслівним присудком.

1. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде (Леся Українка).

2. А ти мені казки твої чудові будеш казати...(С.Васильченко).

3. Я не можу бути самотнім ( М.Коцюбинський).

4. Голубою повінню Дніпра, сяючи зарошеним намистом, з луговими пахощами трав літепло іде у рідне місто (Д. Луценко).

 

1185.У котрому реченні простий присудок виражений фраземою?

1. Писали Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала(Є.Гуцало).

2. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М.Коцюбинський).

3. Історія стоїть біля дороги та й дивиться, хто їде по соші (Л.Костенко).

4. Сміється з мене всякий біс,– Жаліється Осел,– усякая скотина дере передо мною ніс (Л. Глібов).

 

1186. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. 3 усіх вікон школи мусить синіти море (Ю.Яновський).

2. Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Г. Тютюнник);

3. Ніч здавалась днем (Л.Костенко).

4. Одного разу чулася я дуже нещасливою (О. Кобилянська).

 

1187. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О.Гончар).

2. Платон любив тихими вечорами виходити на полтавський шлях (Л.Гордієнко).

3. Обличчя хлопчика світилося посмішкою (В.Собко).

4. Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович).

 

1188. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Сократ почав промовлять знову (Ю.Мушкетик).

2. Нам же розцвітать і жить! (П.Тичина).

3. Туман уже піднявся, і небо стало сірим (М.Коцюбинський).

 

1189. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Гірські печери затоплені водою (Ю.Бедзик).

2. Я хутко набираю повітря і перестаю дихати (О.Довженко).

3. Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги (О.Гончар).

4. Не безслідно пройти має те, що колись розцвітало, Що у ріднім краї піднімало бої, що до волі людей поривало (Панас Мирний).

 

1190. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Так, була моя пісня палка (Леся Українка).

2. Співано чумацьку пісню (М.Коцюбинський).

3. Гнаний вітром, вогонь наступав з недалекого узвишшя (О.Гончар).

4. Ой казала мені мати І приказувала, Щоб я хлопців у садочок Не принаджувала (Нар.пісня).

 

1191. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Усе навколо затиха під владою чаруючої пісні (Леся Українка).

2. Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний).

3 Ви своєю красою приворожили, причарували мене! (О. Гончар).

4. Пшениця – дуже давня культура, яку наші предки вважали священною (“Україна в словах”).

 

1192. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О.Донченко).

2. В рідній школі наші діти вмітимуть усе робити (П.Тичина).

3. Мені в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їно (Д.Павличко).

4. Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Г. Тютюнник).

 

1193. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає...(Т.Шевченко).

2. Життя – як той потік, а час – мов океан (Б.Лепкий).

3. Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи (Т.Шевченко).

 

1194. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Долини були заповнені млою (І.Франко).

2. Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка).

3.Червоне – то любов, а чорне – то журба (Д.Павличко).

4.Тепер тобі весь світ здається чарівним (М.Вороний).

 

1195. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Батько і мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло (В.Крищенко).

2. Самієв разом з начальником штабу почали розробляти детальний план операції (О.Гончар).

3. Липи – це розкіш для бджіл (Б.Лепкий).

4. А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки починає на світ благословлятись (Остап Вишня).

 

1196. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Що та чорна ниточка – розставання, А червона ниточка – то кохання (М. Сом).

2. Човник хитається серед води, Плеще о хвилю весло (Р.Купчинський).

3. В місячнім сяйві біліють сади, Мріє далеке село (Р.Купчинський).

4. Непошана до старовини, до свого минулого є ознакою нікчемності (О.Довженко).

 

1197. Яким членом речення виступає виділене слово?

Людська краса ніким ще не повторена (Л.Забашта).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням.5.Обставиною.

 

1198. Визначте непоширене двоскладне речення.

1. В моїм серці ніколи не замовкне весняний грім (В.Сосюра).

2. Вмирав актор (Л.Костенко).

3. За столом я знову бачу схилене обличчя мами (М.Стельмах).

4. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі (М.Коцюбинський).

 

1199. Визначте непоширені речення.

1. Голоси стають виразніші (В.Винниченко).

2. Є люди на землі і більшого масштабу (М.Рильський).

3.Ущухла буря. Розійшлись хмарки...(М.Вороний).

4. А може, дрижаків хапали і од напруження (О.Ільченко).

 

1200. Визначте поширені речення.

1. Он зірка в небі пролетіла (В.Сосюра).

2. Річка синіє (М.Рильський).

3. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють... (Т.Шевченко).

4. Огні горять, музика грає... (Т.Шевченко).

 

1201. Визначте поширене речення.

1. Нескáзане лишилось несказáнним (Л.Костенко).

2. Красивим доля не поспішає важити щастя (М.Стельмах).

3. Надворі весна вповні (Панас Мирний).

4. Весна – неначе карусель (Б.- І.Антонич).

 

1202. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке додаток?”

Варіанти відповіді: 1.Це один із другорядних членів речення, що означає об’єкт. 2.Це другорядний член речення, що відповідає на відмінкові питання. 3.Це другорядний член речення, що означає предмет, на який поширюється дія, і відповідає на питання непрямих відмінків.

 

1203. У якій синтаксичній ролі виступає виділене слово у поданому реченні?

О яка забава вітрові наше дрібне мовчання (І.Калинець).

Варіанти відповіді: 1. Підметом. 2. Присудком.3. Додатком. 4. Обставиною.

 

1204. У якій синтаксичній функції виступає виділене слово у поданому тексті?

Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1. Означення. 2.Додаток. 3.Обставина.

 

1205. У якій синтаксичній функції виступає виділена форма слова у поданому реченні?

Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворухливі язички свічок там, над Ісусом (І.Багряний).

Варіанти відповіді:1.Прямий додаток. 2.Непрямий додаток. 3.Обставина місця.

 

1206. У якій синтаксичній ролі виступає виділений іменник у поданому реченні?

Ложкою моря не вичерпаєш (Нар. тв.).

1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням. 5.Обставиною.

 

1207. Визначте речення з прямим додатком.

1. В печі топилося, сичало тихо, і в хаті потріскувало холодним димком (Г.Тютюнник).