Геометрична, хвильова і квантова оптика
1. Абсолютний показник заломлення (n) n =
,
Де c – швидкість світла у вакуумі;
- швидкість світла в даному середовищі.
2. Закон заломлення:

де α – кут падіння, j – кут заломлення, n1 i n2 – абсолютні показники заломлення першого і другого середовищ, n2,1 – відносний показник заломлення,
і
– швидкість світла у відповідних середовищах.
3. Граничний кут
повного внутрішнього відбивання визначається за формулою: 
де n2 – абсолютний показник заломлення середовища оптично менш густого;
n1 - абсолютний показник заломлення середовища оптично більш густого.
4. Оптична сила:
а) тонкої лінзи
де F – фокусна відстань лінзи, d – відстань від лінзи до предмета, f – відстань від лінзи до зображення предмета.
б) лінзи 
де n – відносний показник заломлення лінзи,
R1 i R2 – радіуси кривизни поверхонь лінзи.
5. Збільшення мікроскопа:
,
де L - відстань найкращого зору, d – довжина тубуса, D1 i D2 – оптичні сили об’єктива і окуляра.
6. Формула максимумів дифракційного спектру:
,
де d – період дифракційної решітки, λ – довжина хвилі електромагнітного випромінювання, k = 0, 1, 2 … порядок максимума в спектрі.
7. Закон Малюса для системи аналізатор – поляризатор: 
де І – інтенсивність плоскополяризованого світла на виході аналізатора;
І0 – інтенсивність плоскополяризованого світла на виході поляризатора і на вході аналізатора, α – кут між головними оптичними площинами поляризатора і аналізатора.
8. Кут повороту площини поляризації поляризованого світла:
а) в оптично активних кристалах:
,
де α – питомий кут повороту,
- довжина кристалічного тіла по ходу променя;
б) в оптично активних розчинах:
,
де α – питомий кут повороту, с – концентрація розчину,
- товщина розчину по ходу променя.
9. Енергетична світність поверхні абсолютно чорного тіла (закон Стефана-Больцмана): 
де
– стала Стефана-Больцмана.
10. Закон Віна: 
де b – стала Віна,
- довжина хвилі випромінювання абсолютно чорного тіла, на яку припадає максимум енергії випромінювання.
11. Енергія фотона: 
де h – стала Планка, ν - частота електромагнітного випромінювання, λ – довжина хвилі електромагнітного випромінювання.
12. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту:
або
,
де Авих – робота виходу електрона з поверхні металу,
- кінетична енергія електрона після виходу.
13. Формула де Бройля: 
де
– імпульс мікрочастинки.
Атомна і ядерна фізика
1. Перший постулат Бора (правило квантування):

де m – маса електрона,
– швидкість електрона на n-й орбіті, rn – радіус n-ї орбіти, n – номер орбіти.
2. Другий постулат Бора:

де n i m – номера орбіт, En i Em – значення енергії електрона на цих орбітах.
3. Енергія кванта світла, який випромінює (поглинає) атом водню при переході з одної орбіти на іншу:

де n i m – номера орбіт, с – швидкість світла у вакуумі, R – стала Рідберга.
4. Енергія електрона, який знаходиться на n-ій орбіті:

де
- електрична стала; m і e – відповідно маса і заряд електрона; h - стала Планка.
5. Енергія йонізації атома Гідрогену:

6. Серіальна формула, яка визначає частоту світла, що випромінюється або поглинається атомом Гідрогену при переході електрона з однієї орбіти на іншу;

де R – стала Рідберга
.
Для довжини хвилі світла:

де
- стала Рідберга
.
7. Найкоротша довжина хвилі гальмівного рентгенівського випромінювання:

де е – величина елементарного заряду, U – величина напруги на рентгенівській трубці.
Довжина хвилі
, виражена в ангстремах:

де U – величина напруги на рентгенівській трубці виражена в кВ,
8. Величина потоку рентгенівського випромінювання: 
де І – сила струму, U – напруга на рентгенівській трубці, Z– порядковий номер хімічного елементу дзеркальця анода, k – коефіцієнт пропорційності.
9. Масовий коефіцієнт поглинання:
,
де k– коефіцієнт пропорційності, λ – довжина хвилі, Z – порядковий номер елементу речовини – поглинача.
10. Закон зміни інтенсивності рентгенівського випромінювання при проходженні через середовище:

де І0 – початкова інтенсивність,
- лінійний коефіцієнт послаблення,
- лінійний коефіцієнт поглинання,
- лінійний коефіцієнт розсіювання, d – товщина шару середовища.
11. Закон радіоактивного розпаду: 
де N0 – число радіоактивних ядер в початковий момент часу,
- стала радіоактивного розпаду, N – кількість ядер, які не розпалися в кінці проміжку часу t.
12. Період піврозпаду: 
13. Активність радіоактивного елементу:
або 
де А0 – початкова активність (t = 0). Зв’язок активності препарату А з масою (m) і періодом піврозпаду (Т1/2):

де
- молярна маса ізотопу;
14. Питома масова активність Аm радіоактивного джерела:

де А – активність радіоактивного ізотопу;
m – маса ізотопу.
15. Поверхнева активність Аs радіоактивного джерела:

де А - активність радіоактивного ізотопу;
S – площа поверхні джерела.
16. Дефект маси атомного ядра:
,
де mp, mn i mя – відповідно маси протона, нейтрона і ядра, Z – кількість протонів у ядрі, N – кількість нейтронів у ядрі.
17. Енергія зв’язку ядра:
.