Формування електронної бібліотеки як бібліотекознавча проблема
М. С. Слободяник присвятив чимало часу для дослідження бібліотекознавчих проблем. Однією з таких бібліотекознавчих проблем було формування електронної бібліотеки.
«Процес формування електронної бібліотеки – комплексна міждисциплінарна проблема, яка знаходиться у центрі уваги великої групи наук документально-комунікаційного циклу. Це зумовлено активним розповсюдженням електронних носіїв інформації, що створило умови для формування нового перспективного напряму інформатизації. Провідні бібліотечно-інформаційні установи вже набули значний досвід у формуванні та використанні електронної бібліотеки, що знаходить відображення у фахових публікаціях. Проте у бібліотекознавстві ще не приділяється належної уваги узагальненню одержаних наукових і практичних результатів» [13].
М. С. Слободяник досліджував такі питання, які пов’язані з формуванням електронної бібліотеки: понятійний апарат і методологічні засади дослідження електронної бібліотеки; їх класифікація; організація та технології створення; внесок українських вчених у дослідження електронної бібліотеки тощо.
На сьогоднішній день існує значна кількість визначень електронної бібліотеки. Одне з найкращих визначень запропонував професор Я. Л. Шрайберг: «електронну бібліотеку можна представити як об’єднання різнорідних і розподілених ресурсів у межах єдиної ідеології організації і доступу» [25]. М. С. Слободяник дав таке визначення електронної бібліотеки: «це складна відкрита система, що складається з повнотекстової і (або) мультимедійної бази даних, мета інформації, яка дозволяє забезпечити багатоаспектний пошук необхідних первинних документів, та інтерфейс доступу до цих ресурсів. Електронна бібліотека може мати і варіативні ознаки – розподіленість ресурсів, їх представлення в мережі Інтернет, наявність у структурі реферативних і (або) бібліографічних баз даних тощо» [13].
Професор вважав, що методологічні засади дослідження електронної бібліотеки перебувають у стадії становлення. Зокрема, професор визначив загальносистемні властивості електронної бібліотеки: змінність, наявність зовнішнього середовища, протиінтуїтивна поведінка, тенденції до погіршення характеристик, взаємозалежність, невизначеність та різноманітність.
Виділяється три основні категорії класифікації електронної бібліотеки: окрема електронна бібліотека – класична, повністю автоматизована бібліотека; інтегрована електронна бібліотека – група з кількох незалежних бібліотек, об’єднаних спільною тематикою і комунікаційною мережею; збірна електронна бібліотека – віртуальна бібліотека, що надає уніфікований доступ до розпорошених у мережі ресурсів.
Окремі бібліотеки спираються на власні оцифровані фонди, тобто її інформаційні ресурси є комп’ютерною версією фондів традиційної бібліотеки. Інтегрована бібліотека може мати різні види бібліотек, які використовують різні стандарти та формати метаданих. Збірна бібліотека комплектує тільки метадані з покажчиками шляхів виходу до відповідних фондів.
М. С. Слободяник досліджував стан організації роботи щодо створення електронної бібліотеки. А більш точніше внесок українських та зарубіжних вчених у дослідження електронної бібліотеки. Науковець приділяв чимало часу таким дослідженням як: проекту «Пам'ять Америки» бібліотеки Конгресу США; Британській системі створення національної цифрової бібліотеки; проекту «Електронні бібліотеки XXI століття» в Японії; електронній бібліотеці «Global-Info» в Німеччині; міжнародному проекту «Пам'ять світу»; проекту Європейського Союзу «Бібліотека Універсаліс»; російській програмі «Електронні бібліотеки Росії» тощо.
Професор також звертав увагу на проблематику електронних бібліотек в Україні. Він досліджував розроблені концептуальні засади формування національної системи електронних бібліотек та інформаційної мережі електронних сільськогосподарських бібліотек України. Визначив архітектурну систему електронної бібліотеки, ї інформаційно-ресурсні компоненти, лінгвістичне, програмне і технічне забезпечення, основні напрями їх інтеграції комп’ютерними мережами. М. С. Слободяник вивчав дослідження: про розвиток бібліотечно-інформаційних технологій Я. Л. Шрайберга; цілісний аналіз проблеми створення та розвиток електронної бібліотеки І. А. Павлуші; технічні та технологічні проблеми створення електронної бібліотеки О. В. Баркова; формування ресурсів електронної бібліотеки А. А. Соляник; порівняння Інтернету з традиційною бібліотекою Х. М. Гриффітса.
М. С. Слободяник виділив пріоритетні напрями бібліотекознавчих досліджень, серед яких є: «розробка теоретико-методологічних засад дослідження електронної бібліотеки на основі поєднання пізнавальних можливостей загальнонаукових і спеціальних методів пізнання; формування категоріально-понятійного апарата проблеми, що інтегрує терміносистеми бібліотекознавства та інформатики; класифікація електронної бібліотеки та визначення спільного й особливого у виділених типах і видах бібліотек; обґрунтування структури інформаційних ресурсів основних типів і видів електронної бібліотеки та наукових засад їх формування; аналіз особливостей інформаційних потреб основних категорій користувачів електронної бібліотеки та розробка на цій основі перспективної системи її інформаційної продукції і послуг» [13].
Професор вважав, що вирішення вищезазначених проблем допоможе суттєво підвищити ефективність функціонування електронної бібліотеки і сприятиме посиленню ролі бібліотекознавства в обґрунтуванні наукових засад формування інформаційного суспільства в Україні.