Характеристика навчального курсу. Релігієзнавство вивчається на першому курсі протягом другого семестру і включає такі види занять як лекції

Релігієзнавство вивчається на першому курсі протягом другого семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та модульні контролі.

Вивчення всього курсу закінчується заліком.

На семінарські заняття виносяться найбільш складні проблеми, які націлюють навчаємих на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачені виступи з фіксованими виступами (рефератами), що активізує пізнавальну діяльність учасників семінару.

При підготовці до семінарських занять студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці факультету та університету.

Кожний студент зобов’язаний відпрацьовувати всі пропущені лекції і семінарські заняттяз лектором або викладачем у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.

Лекцій - 8 годин, семінарів – 8.

На семінарські заняття виносяться ті проблеми, що потребують найбільш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду, виходячи зі змісту лекцій та самостійно опрацьованого матеріалу в години самостійної підготовки.

Під час семінарських занять активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам, через більш детальне заглиблення в проблемні питання, розібратися в них і, відповідно, більш глибоко засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно–рейтинговою технологією навчання.

Модульний контрольпроводиться у відповідності з програмою курсу і тематичного плану. Всі студенти, після завершення вивчення кожного модуля, підпадають під модульний контроль, який проводиться письмово чи в комп’ютерному класі і за результатами якого нараховується певна кількість зароблених балів. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну виставляється в кінці курсу і служить основою для визначення оцінки за дисципліну. Модульний контроль – 2 години.

Самостійна робота є основною формою роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах чи конференціях. Вона складає 16 годин.

У разі відсутності студента на лекції або семінарі з поважних причин, він може написати реферат з пропущеної теми і захистити свою роботу у час, визначений викладачем. У таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи.

Підсумковий контроль з курсу “Релігієзнавство” проходить у формі заліку і може проводитись в усній чи письмовій формі.

2.5. В результаті вивчення дисципліни випускник повинен:

Знати:

- предмет і структуру дисципліни та її понятійний апарат;

- фiлософську, соцiологiчну та психологiчну оцiнку сутностi релiгiї як специфiчної форми суспiльної свiдомостi та соціально-iсторичного явища;

- основні етапи розвитку сучасних рeлiгій свiту, їх класифікації та історію виникнення;

- структуру основних рeлiгій світу;

- основні віхи життя і діяльність засновників релігійних систем;

- сутнісний зміст священних писань і особливості віровчення та культу найбільш поширених релiгiй на теренах України;

- основні положення міжнародних документів та законодавства України про свободу совісті (світогляду) та релігійні організації.

Умiти:

- формувати власну позицiю щодо сакральної та секулярної духовностi;

- розрiзняти догматичнi та культовi особливостi основних релiгiйних конфесiй, що функціонують в Україні;

- втілювати в життя як у повсякденному житті, так і в практичній діяльності вимог законодавства України щодо свободи совiстi (світогляду);

- аналізувати вплив норм релігійної моралі різних конфесій на сучасні проблеми соціального, політичного, культурного та економічного, життя суспільства;

- підтримувати діалог і співпрацю віруючих та атеїстів в ім’я розвитку національної культури і духовного життя українського народу.

Мати навички:

- вивчення та наукового аналізу богословської та релігієзнавчої літератури;

- роз’яснення змісту і сутності художніх творів релігійного мистецтва;

- дослідження проблем впливу релігійних вірувань, аналізу основних складових зовнішнього та внутрішнього світу віруючої людини;

- аналізу і обґрунтування філософсько-релігійних, правових та соціально-політичних особливостей забезпечення свободи совісті (світогляду) у сучасному українському суспільстві;

- толерантного ставлення до різних релігійних і атеїстичних поглядів;

- формування власної точки зору на події релігійного життя як в процесі виконання обов’язків службової діяльності, так і в повсякденному житті.

Бути ознайомленим:

- з сутністю новітніх релігійних систем та вірувань, як притаманних сучасному українському суспільству, так і не характерних для нього;

- з основними проблемами сучасного релігійного життя українського суспільства та місцем релігієзнавчих знань в загальній культурі юриста (психолога).

МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(структура залікового кредиту) з курсу “Релігієзнавство”.

№	Назви змістових модулів та назви тем	Всього годин	Самостійна робота	Під керівництвом викладача	Модульно-рейтинговий контроль	Індивідуальна робота
Лекції	Семінари
I	Змістовий модуль І «Загальна характеристика світових релігій.»					2
1.	Тема 1.Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.
2.	Тема 2.Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.
8.	Тема 3.Протестантизм, та новітні релігійні конфесії в Україні.			-
	Тема 4. Іслам: особливості віровчення та вплив на сучасну світову спільноту.				-
9.	Тема 5.Конституційно-правові основи забезпечення свободи світогляду в Україні.
	Модульний контроль
	ЗАЛІК
	ВСЬОГО:					2

3. Література:

Основна:

1. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.

2. Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.

3. Конституція України. – К., 2006.

4. Лубський В. І. Релігієзнавство. – К., 1997.

5. Лубський В. І., Теремко В. І., Лубська М. В. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2010.

6. Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

7. Прибутько П.С. Основи православ’я. Навч. посібник. – Київ, 2008.

8. Релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисц. – К., 2009.

9. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літер., 2006.

10. Релігієзнавство: Навч. посібник за ред. С. А. Бублика. – К., 2009.

11. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад. Вид. Українського Біблійного Товариства. 1992.

12. Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

13. Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

14. Абу Аля аль-Маудуді. Принципи ісламу. – Львів, 1995.

15. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 994.

16. Бодак В. А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

18. Горлинський В. В. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2000.

19. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

20. Гончар Л. П. Релігієзнавство: Навч. посібник для студ. усіх спец. – Вінниця, 2001.

21.Єришев А. О. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К., 1999.

22. Іванченко М. Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.

23. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

24. Коран. /Пер. С араб. акад. И. Ю. Крачковского. – М., 1990.

25. Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

26. Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

27. Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

28. Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

29. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

30. Релігієзнавчий словник – К., 1996.

31. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.

4. РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗМІСТОВОГО

МОДУЛЯ ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності курсантів (студентів) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS

Таблиця 2

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою інституту
А	5 (відмінно)	90-100
В	4 (добре)	85-89
С	4 (добре)	75-84
D	3 (задовільно)	70-74
	3 (задовільно)	60-69
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35-59
F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	1-34

FX означає: “незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: “незадовільно” — необхідна значна подальша робота. Державна атестація курсантів, слухачів та студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Розрахунок бальної оцінки модуля (М) складається з наступних елементів:

М = М_о + К₁ + К₂, де

М_о— початкова максимальна “вартість” модуля в балах, яку можна отримати під час модульного поточного тестування. Кафедрою пропонується визначити її вартість 90 балів.

Таблиця 3

Назва модуля

Початкова “вартість” модуля М_обалів

Лекції (год.)

Семінари (год.)

Модульн контроль

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання “вартості” коефіцієнтів (К₁ + К₂), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Таблиця 4

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять	К₁	Відвідування лекцій	К₂
“5” (відмінно) “4” (добре) “3” (задовільно) “2” (незадовільно) Відсутність оцінок	+5 +4 +3 -2 -1	Постійно Наявність пропущених лекцій, але відпрацьовано матеріал Відсутність на лекціях й наявність невідпрацьованого матеріалу	+2 -2
Відвідування семінарських та практичних занять	К₃	Ведення конспекту	К₄
Постійно Менше половини занять пропущено Більше половини занять пропущено	+2 -2 -5	Наявність конспекту Відсутність конспекту	+3 -3
Термін складання модуля	К₅
У встановлений термін Після встановленого терміну Повторне складання	+3 -3

Максимальне сумарне значення всіх балів, набраних додатково не повинно перевищувати різницю між максимальною оцінкою модуля та його початкової вартості М_о.

Зразок розрахунку:

Початкова вартість модуля (М_о) — 90 балів

Результат модульного тестування — 70 балів

К₁— “4”, “4”, “3” + 11 балів

К₂— постійно + 2 бали

К₃— менше половини занять

пропущено - 2 бали

К₄— конспект має + 2 бали

К₅— після встановленого терміну 0 балів

М = 70+11+2-2+2+0 = 83 бали

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну визначається за формулою:

å M₁ ...M_n

R_d = ------------------ + ДБ + БВ, де

N_m

R_d— підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

M₁ + M₂— сума балів модулів

N_m — кількість модулів

ДБ — додаткові бали за виконання самостійної роботи (написання рефератів – до 5 балів, робота в наукових гуртках – до 5 балів, виступ на науковій конференції – 5 балів, виступ з повідомленням про сучасні події в країні та світі – 3 бали, участь в удосконаленні навчально-матеріальної бази кафедри – до 5 балів).

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату, наукової роботи чи виступу під час вивчення навчальної дисципліни.

БВ — “бальна вартість” заліку чи іспиту. Якщо підсумковий рейтинг за навчальну дисципліну складає більше 60 балів та з усіх модульних контролів отримана позитивна оцінка, то студент може отримати залік чи екзаменаційну оцінку без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або наявності бажання підвищення рейтингу, складання заліку чи іспиту обов’язкове. У такому випадку БВ розраховується за формулою:

Р₁ х Р₂

БВ = (å M_1...n+ ДБ) х ------------, де

Р₁— коефіцієнт складності контрольних завдань

Р₂— коефіцієнт рівня засвоєння знань

5 — коефіцієнт обмеження балів

Таблиця 5

Складність контрольних завдань	Р₁
Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу)	1,3
Стандартна програма (білет із двома тематичними запитаннями по курсу)	1,0
Програма-мінімум (тестове контрольне завдання)	0,5

Таблиця 6

Рівень знань, оцінка	Р₂
“5” (відмінно)	1,0
“4” (добре)	0,6
“3” (задовільно)	0,3
“2” (незадовільно)	-0,5

ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ:

Навчальна дисципліна складається з 2 модулів. За результатами модульного контролю студент отримав наступні оцінки у балах:

M₁= 63; M₂ = 65.

å M₁ – M₂= 128 балів

ДБ = 15 балів (реферат, наукова робота тощо).

Підсумковий рейтинг за дисципліну складе:

R_d = --------- + 15 = 64+ 15 = 79 балів

Згідно таблиці 2, це відповідає оцінці “добре”. Якщо за бажанням курсанта(студента) складається залік (іспит), то до цих балів додається “бальна вартість” заліку. Наприклад, залік складається за стандартною програмою (білет з двома тематичними запитаннями з курсу). Викладач оцінив рівень знань як дійовий (добре). У такому випадку Р₁= 1, Р₂= 0,6.

1 х 0,6

БВ = 79 х ------------ = 79 х 0,12 = 7 балів

Загальна оцінка за дисципліну складе:

R_d = 79 + 7 = 86 балів (“добре”).

Якщо оцінка рівня знань визначена як “незадовільно”, то розрахунок БВ буде наступним:

Р₁= 1,0, Р₂= – 0,5.

1 х (– 0,5)

БВ = 79 х ------------ = 79 х (– 0,1) = – 8 балів

Загальна оцінка за дисципліну:

R_d = 79 – 8 = 71 бал (“задовільно”)

5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Теми для самостійного відпрацювання та плани семінарських занять.

Модуль 1. Загальна характеристика релігій світу

ТЕМА 1

Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.

Перша тема є вступною частиною курсу «Релiгiєзнавство». Основна мета, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це отримання необхiдної суми знань з основних проблем курсу, вивчення понятiйного апарату i отримання наукової бази для розумiння як загальної структури курсу, так i внутрiшньої структури окремих тем.

У данiй темi розглядаєються проблеми сутності та предмету релiгiєзнавства, походження релiгiї, її структури та соцiальної ролі релiгiї в суспiльствi.

Розглядаючи перше питання, необхiдно зосередити увагу на сутності релiгiї та основних концепцiях тлумачення даного поняття, а також розкрити об`єкт та предмет релiгiєзнавства.

Розкриваючи проблему походження релiгiї, необхідно надати загальну характеристику виникнення та формування даної проблеми в iсторiї свiтової наукової думки. Основна увага придiляється трьом узагальненим групам концепцiй, якi пояснюють проблему походження релiгiї: теологiчній, iдеалiстичній та матерiалiстичній, визначаються їх характернi риси.

При висвітленні структури релiгiї, увага концентрується як на визначеннi головних елементiв (зовнiшня структура), так i на розкритті внутрiшнiх складових цих головних елементiв (внутрiшня структура).

Розкриваючи питання соціальної ролi релiгiї у суспiльствi, доцiльно розглядати релiгiю як морально-етичну основу сучасної цивiлiзацiї. Саме в цьому аспектi й дається тлумачення ролi релiгiї у суспiльствi.

Слід мати на увазі, що проблема класифiкацiї рeлiгій базується на типологiї релiгiйних систем. Така класифiкацiя здійснюється за принципом хронологiї, ступенем розвинутості системи віровчення, обрядової системи та поширенням певної рeлiгії в свiтi. В сучасній літературі визначаються наступнi головнi типи релiгiйних систем: ранньоiсторичнi релiгiї (магiя, фетишизм, анiмiзм та iн.), нацiональнi релiгiї (давньоєгипетська давньогрецька iудаїзм, синтоїзм та iн.) та свiтовi релiгiї (християнство, iслам, буддизм).

Буддизм - це свiтоварелiгя, яка визначає духовну сферу її послідовників і вiдiграє значну роль на світовій арені. Названа релiгiйна конфесiя є досить впливовими також у сучаснiй Українi. Таким чином, основна цiль, яка переслiдується при вивченнi вказаного питання - це вивчення основних догматичних та культових особливостей цієї релігійної системи, а також розумiння її мiсця як у сучасному свiтi взагалі, так i в Українi зокрема.

Вивчення буддизму потрiбно розпочати iз визначення часу i мiсця виникнення даної релiгiї. Розглядаючи проблему передумов появи буддизму, необхідно визначити два основнi блоки питань: суспiльно-iсторичнi умови та iдейно - фiлософськi фактори формування буддизму. У блоцi суспiльно-iсторичних умов появи буддизму основну увагу потрiбно придiлити процесам формування ранньо - феодального суспiльства та спорiдненим з цим процесам централiзацiї влади в руках царiв. Це породжує боротьбу свiтської влади з владою жерцiв - брахманiв i призводить до роздратування аристократiї претензiями жерцiв на вищу владу. У блоцi iдейно - фiлософських факторiв формування необхiдно визначити наступнi: по-перше, основним iдейним витоком буддизму є брахманізм. Звiдси запозиченi елементи текстiв священних книг, значна частина догматичних iдей (iдея нiрвани, iдея переселення душ та iн.) та обрядових дiй (медитацiї та iн.). По-друге, безумовно важливим iдейним фактором появи буддизму стало те, що брахманiзм заперечував досягнення нiрвани будь-якою особою окрiм самих жерцiв - брахманiв. З оглядом на те, що досягнення нiрвани було головною цiллю життя кожного iндуса, це безперечно призвело врештi-решт до розчарування всiх верств населення в брахманiзмi та потребi в новiй релiгiї.

Дослiджуючи систему вiровчення, необхiдно розглянути наступнi її елементи:

- вчення про Будду (його життя та дiяльнiсть);

- чотири принципи кругооберту життя;

- вiсiм положень праведного життя;

- вчення про переселення душ;

- вчення про нiрвану та шляхи її досягнення.

Серед течiй буддизму можна видiлити декiлька головних. Перша - це Хiнаяна. Необхiдно визначити час i мiсце появи даної течiї а також головнi особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на особисте врятування, жорстке слiдування всiм морально - етичним нормам i вимогам обрядової системи та iнше ).

Друга течiя - це Махаяна. Тут також необхiдно спочатку визначити час, мiсце та причини появи даної течiї, особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на широкi верстви населення та як наслiдок цього - домiнування iдеї допомоги iншiй людинi досягти нiрвани, поява iнституту бодiсатв, значне спрощення обрядової системи та пом'якшення морально - етичних вимог ). Третя течiя - це Чань-буддизм. Спочатку визначається час, мiсце та умови формування даної течiї а також її характернi риси у системi вiровчення ( домiнуюча роль вчення про наявність Будди в усьому свiтi, що нас оточує, вiдхiд вчення про нiрвану на другий план, важливiсть медитацiй та спостереження, iдея просвiтлення та iнше).

Самостійне заняття 1. Предмет, структура і методологія курсу “Релігієзнавство”.

Питання для самоконтролю:

1. Коли відбулося становлення науки релігієзнавства? Чому саме у цей час?

2. Визначіть об’єкт і предмет дисципліни «Релігієзнавство».

3. Назвіть основні концепції виникнення релігії. Чому, на Вашу думку, не існує єдиної концепції?

4. Які елементи включає структура релігії?

5. Чому релігія мала і має досить великий вплив на громадян суспільства?

6. Розкрийте взаємозв’язки між окремими структурними елементами релігії.

Семінар 1. Релігієзнавство як наукова дисципліна та сутність і соцiальнi функції релiгiї.

Питання:

1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання і основні напрямки вивчення рeлiгії.

2. Сутність рeлiгії та теорії її походження.

3. Функції релігії і її роль в суспільстві.

4. основні положення віровчення і культу буддизму та його основні напрямки.

Теми фіксованих виступів:

1. Загальна характеристика ранніх первісних вірувань (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія).

2. Релігійні уявлення стародавніх слов'ян часів Київської Русі.

3. Трипітака – священна книга буддизму.

Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

Аляєв Г. та iн. Лекцiї з релiгiєзнавства: Навчальний посібник. - К.,1995.

Iсторiя i теорiя релiгiї та вiльнодумства /За заг. ред. М.Заковича.- К.,1996.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.. 2001.

Релігієзнавство: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К., 2000.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.

ТЕМА 2

Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

Дана тема складає центральну частину курсу «Релiгiєзнавство» так як присвячена вона домiнуючiй як у світі, так і на теренах України релiгiйнiй системi - християнству. Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань та умiнь з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних течiй християнства.

У цiй темi розглядаються загальнi особливостi християнства як релiгiйної системи: його виникнення i формування, принциповi положення вiровчення та культової системи, Святе Письмо. У питаннi виникнення християнства необхiдно визначити хронологiчнi та географiчнi рамки процесу виникнення релiгiї, а також розглянути два блоки передумов появи даної релiгiйної системи.

Перший блок можна умовно назвати суспiльно-полiтичним. До цього блоку ми вiдносимо як соцiально-економiчнi причини появи та поширення християнства (економiчна криза та загострення соціальних конфлiктiв), так i причини суто полiтичнi (поразка у боротьбi проти римського панування, розчарування у пануючiй релiгiї, очiкування месiї тощо ).

Другий блок можна визначити як iдейно - фiлософськi передумови виникнення християнства. До цього блоку ми вiдносимо тi головнi запозичення, якi мало християнство у своїй системi вiровчення та культу. Такi запозичення робилися як з релігійних, так i з фiлософських систем. Прикладами можна назвати iудаїзм (як варiант релiгiйного джерела ) та давньогрецьке вчення стоїкiв (як варiант філософського джерела). До питання виникнення та формування релiгiйної системи християнства вiдноситься також i перiодизацiя даного процесу.

Перший перiод (охоплює 1 ст. Р.Х. ) характеризується вiдносно невисокою ступiнню розвинутостi як системи вiровчення, так i культової системи, та церковної структури.

Другий перiод (2-3 ст. після Р.Х. ) характеризується активним формуванням системи вiровчення, культу та церковної органiзацiї.

У третьому перiодi (4 - 5 ст. після Р.Х.) даний процес в цілому завершується. Проте, потрiбно мати на увазi i те, що церква є органiзмом, який постiйно розвивається i тому вiровчення, культова система та церковна структура постійно модернізуються.

Розглядаючи принциповi положення вiровчення, необхiдно у першу чергу звернути увагу на виникнення i змiст центрального елементу догматичної системи - Вселенського Символу Вiри християнства Також суттєвим є розумiння деяких принципових iдей християнства як-то: iдея любовi до ближнього, iдея рiвностi людей перед Богом та iншi. До принципових положень культової системи необхiдно вiднести у першу чергу таїнства християнства, як елемент притаманний, у тому чи iншому виглядi, фактично усiм течiям цiєї релiгiї. Сюди ж ми вiдносимо богослужiння та релiгiйнi свята.

Питання характерних особливостей вiровчення, культової системи i церковної структури та iєрархiї православ’я багато в чому базується на особливостях формування рiзних течiй християнства. Тому розгляд даної проблеми доцiльно розпочати саме з процесу формування цих течiй. Формування римо-католицької та православної церков вiдбувалося фактично паралельно i тому даний процес можливо розглядати на основi проведення порiвняльного аналiзу. Передумови першого розколу християнства ( церковний термiн - схизма ) на католицизм та православ'я виникають з розколом Римської iмперiї на схiдну та захiдну частини. Головнi ж особливостi формування церков полягають у спiввiдношеннi статусу церкви та держави у Захiднiй та Схiднiй римських iмперiях. ( На заходi церква домiнує над державою, на сходi - навпаки.

Особливостi вiровчення римо-католицької церкви доцiльно вивчати на прикладах найбiльш важливих догматiв. Як-то: догмат про походження Святого Духа, догмат про церкву, догмат про папу, догмат про заслуги, догмат про чистилище та iншi. Важливим тут є розумiння взаємозв'язку мiж цiми та iншими положеннями вiровчення. Вивчення особливостей культової системи повинно базуватись на знаннi особливостей проведення таїнств, богослужiнь, естетики культу. Необхiдно також звернути увагу на проблеми церковної структури (територiальна побудова та система управлiння ) і iєрархiї ( система духовних звань священослужителей ).

У питаннi виникнення греко-католицької церкви на першому мiсцi повиннi бути причини, якi сприяли процесам виникнення греко-католицизму в Українi. Тут необхiдно зазначити на те, що дана релiгiйна течiя характерна фактично тiльки для України та української нацiї. Важливе мiсце займає Брестейська церковна унiя та тi полiтичнi та церковнi процеси, якi мали мiсце навколо неї. Проблему особливостей вiровчення та культу греко-католицизму доцiльно розглядати в контекстi спiльних рис з католицькою церквою з одного боку, та православною - з iншого.

Самостійне заняття 3. Соцiально-iсторичнi умови виникнення християнства і характеристика основних етапів формування його релiгiйної системи.

Питання для самоконтролю:

1. Коли і де виникло християнство?

2. У яких історичних умовах відбувалося становлення християнства?

3. Серед яких соціальних верств набула найбільшого поширення нова релігія?

4. Скільки відбулося Вселенських соборів?

5. Що таке християнський Символ Віри?

6. У чому полягає сенс людського життя за віровченням християнства?

7. Як розуміється у християнстві ідея рівності і любові?

8. Чому Біблію вважають Богонатхненною книгою?

9. Слово “Євангеліє” перекладається як “Блага звістка”. Про яку саме звістку йде мова?

Семінар 3. Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

Питання:

1. Таїнства християнської церкви – сутність і порядок їх здійснення.

2. Моральне вчення Християнської Церкви.

3. Дванадесяті свята і пости у християнстві.

4. Особливості календаря християнських свят.

Теми фіксованих виступів:

1. Сутність розколу Руської Православної Церкви 1654 р. та старообрядництво в Україні.

2. Особливості віровчення та культової системи католицизму.

3. Греко-католицька церква в історії Українського народу.

Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

ТЕМА 3.

Протестантизм: причини виникнення і його основні напрямки. Новітні релігії та їх поширення в Україні.

Дана тема займає важливе місце в курсі "Релiгiєзнавство". Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних протестантських напрямків.

Питання виникнення протестантизму включає у себе проблему передумов появи даної релiгiйної системи та проблему формування протестантизму. Розглядаючи передумови виникнення необхiдно звернути увагу на домiнування суспiльно-полiтичних чинникiв у цьому процесi.

До суспiльно-полiтичних передумов ми вiдносимо наступнi: формування капiталiстичних вiдносин, формування верстви бюргерiв як носiїв нової релiгiї, початок боротьби бюргерства за владу i пов'язана з цим потреба нової iдеологiї. До iдейних передумов появи протестантизму вiдносяться: європейськi єресi 10 - 13 ст., вчення Джона Вiклiфа та iдеї доби Вiдродження.

У питаннi формування протестантизму необхiдно висвiтлити початок даного процесу ( виступ Мартина Лютера i початок Реформацiї ), швейцарську реформацiю на чолi з Жаном Кальвiном та поширення протестантизму на Європу.

Розглядаючи загальнi положення вiровчення та культової системи протестантизму необхiдно знати сутнiсть наступних положень: iдея "виправдання вiрою", положення про Бiблiю як єдине джерело вiри, iдею про "визначення долi", положення про "загальне священство вiруючих", заперечення церковної структури та iєрархiї, значне спрощення культової системи.

У проблемi раннiх протестантських течiй необхiдно розглянути особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: лютеранство, кальвінізм, англiканська церква. При розгляді пiзнiх протестантських течiй ми розглядаємо особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: баптизм, адвентизм ( адвентизм сьомого дня), Свiдки Єгови.

У питаннi щодо виникнення нетрадицiйних релiгiй основну увагу необхiдно придiлити тому, що поява та поширення подiбних релiгiйних систем обов'язково пов'язана з кризою певного суспiльства та релiгiї, яка панує у цьому суспiльствi. Отже, головною причиною появи нетрадицiйних релiгiй можна вважати духовну кризу суспiльства, яка формується на фонi економiчних та соцiальних проблем ( яскравий приклад - поширення подiбних релiгiй та сект на теренах колишнього СРСР пiсля його розвалу).

До характерних рис нетрадицiйних релiгiйних систем можна вiднести наступнi:

- формування вiровчення на основi змiшуваня рiзних релiгiйних та фiлософських систем;

- апокалiптичнiсть як домiнуюча риса вiровчення;

- харизматичний характер лiдера секти;

- встановлення жорсткої внутрiшньої структури та iєрархiї у сектi а також суворої дисциплiни;

- вiдмова членiв секти вiд особистого майна та передача його сектi;

- прагнення до фiзичної та духовної iзоляцiї членiв секти;

- часта практика використання психiчних та психотропних методiв обробки членiв сект;

- активна робота по залученню нових членiв секти.

Розглядаючи питання класифiкацiї нетрадицiйних релiгiй можна використовувати принцип домiнуючої частини у вiровченнi. За даним принципом виділяються наступнi типи нетрадицiйних релiгiй: 1.- секти, створенi на основi християнства; 2.- секти, створенi на основi схiдних релiгiй; 3.- секти, створенi на основi використання технічних засобiв; 4.- секти, якi орiєнтуються на сатанізм та окультизм.

Характеризувати особливостi даних типiв можна на основi прикладiв: по першому типу - Бiле братство; Церква унiфiкацiї свiтового християнства ( Церква Муна ); по другому типу - Рух Харе Крiшна; по третьому - Церква сайєнтологiї. По четвертому типу надається загальна характеристика сатанiзму.Також необхiдно надати характеристику сучасному розвитку нетрадицiйних релiгiй в Українi.

Самостійне заняття 3. Соцiально-iсторичнi умови появи протестантизму.

Питання для самоконтролю:

1. У яких історичних умовах відбулося виникнення протестантизму?

2. Чому ідеологія протестантизму сформувалася у надрах католицької церкви?

3. Як Ви поясните наявність великої кількості конфесій у протестантизмі?

4. Чи визнають протестанти необхідність церкви як посередника між віруючим і Богом?

5. Які таїнства визнає більшість протестантів? Чому?

6. Порівняйте тлумачення вчення про Бога у баптистів та Свідків Єгови.

7. Чому протестанти засуджують целібат і чернецтво?

Семінар 3. Протестантизм і новітні релігії в Україні: причини виникнення і основні напрямки

Питання:

1. Ранній протестантизм: причини виникнення і його основні напрямки.

2. Пізній протестантизм в Україні: (Церква євангельських християн – баптистів, пятидесятництво, Свідки Єгови та адвентисти сьомого дня).

3. Новітні релігії та їх поширення в Україні.

Теми фіксованих виступів:

1. Давньословянські (язичницькі) релігійні громади в сучасній Україні.

2. Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони).

3. Велике Біле Братство в Україні.

4. Сатанізм і його поширення в Україні.

Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

Бодак В.А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

Горлинський В.В. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2000.

Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

Гончар Л.П. Релігієзнавство: Навч. посібник для студ. усіх спец. – Вінниця, 2001.

Єришев А.О. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К., 1999.

Іванченко М.Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.

Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.

Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.

ТЕМА 4.

Іслам: особливості віровчення та вплив на сучасну світову спільноту.

Тема є важливою складовою курсу. Iслам - це свiтова релiгiя, яка значною мірою визначає духовну сферу сучасного свiту, вiдiграє значну роль на світовій арені. Названа релiгiйна конфесiя є досить впливовою також у сучаснiй Українi.

Таким чином, основна цiль, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це знання основних догматичних та культових особливостей цієї релігійної системи, а також розумiння її мiсця як у сучасному свiтi, так i в Українi. У данiй темi розглядаються такi питання: виникнення та формування релiгiйної системи; загальнi основи догматики та культу; головнi течiї в iсламi.

Виникнення релiгiйної системи iсламу розглядається по схемi наведенiй у попереднiх темах. Передумови виникнення роздiляються на суспiльно-полiтичнi та iдейнi. У блоцi суспiльно-полiтичних передумов головне мiсце займає загальна криза, яка охопила арабське суспiльство у V – V1 ст. після Р.Х. Криза стала наслiдком занепаду традицiйних торгiвельних шляхiв i глибоко вразила економiку Аравiї. Наслiдками стало наростання мiжусобних воєн та загальна полiтична, соцiальна та релiгiйна криза. Виникає гостра потреба у об'єднаннi арабських племен заради їхнього виживання.

Головними iдейними витоками iсламу можна визначити язичницькi вiрування арабiв, iудаїзм, християнство та рух мандрiвних проповiдникiв - ханiфiв. Процес формування iсламу як релiгiйної системи нерозривно пов'язаний з життям та дiяльнiстю пророка Мухаммеда та його найближчих учнiв та послiдовникiв.

Розгортання проповідницької дiяльностi Мухаммеда припадає на початок 20-х рокiв 7 ст. Період же перетворення iсламу на панiвну релiгiю Аравiї феноменально малий - лише 10 рокiв. У 630 р. останнє мiсто Аравiї - Мекка прийняло iслам. Дiяльнiсть учнiв Мухаммеда та перших арабських халiфiв перетворили iслам на одну з найпоширенiших релiгiй свiту, а арабський халiфат - на одну з наймогутнiших iмперiй свiту.

Дослiдження системи вiровчення доцiльно розпочати iз характеристики Корану i Сунни як головних священних книг iсламу. Тут необхiдно визначити процес формування цих книг, основу їхньої структури, змiст та головнi iдеї. На основi наданої характеристики священних книг вже визначаються основнi положення догматики: Символ Вiри iсламу, вчення про Бога, про посланникiв Божих - пророкiв, про безсмертну душу, про загробне життя та iнше. Розглядаючи блок проблем, якi пов'язанi з культовими особливостями цiєї релiгiйної системи, важливо визначити п'ять основних обов'язкiв мусульманина, головнi обряди, а також особливу увагу звернути на свята iсламу.

У питаннi основних течiй в iсламi достатньо зупинитись на двох основних течiях - суннiзмі i шиїзмі. Необхiдно визначити причини розколу, а також надати характеристику головних вiдмiнностей як у системi вiровчення, так i в обрядовiй системi даних течiй.

Вивчаючи питання сучасного становища iсламу у свiтi, важливо визначити регiони найбiльшого поширення цiєї релiгiї, чисельнiсть та вплив iсламських громад. Важливо звернути увагу на відношення до вiйни та миру у сучасному iсламi i розглянути проблему iсламського фундаменталiзму, а також вказати регiони, де фундаменталiсти займають панiвне становище як в релiгiї, так i в державi.

Самостійне заняття 4. Суспiльно-полiтичнi та ідейно-фiлософськi передумови виникнення iсламу.

Питання для самоконтролю:

1. У яких історичних умовах відбулося становлення ісламу?

2. У чому відмінність процесу формування ісламу та християнства?

3. Чому хиджра починається із переїзду Мухаммеда до Ясрібу?

4. Які ідеї є схожими у віровченні християнства та ісламіу

5. У чому відмінність молитов у ісламі та в християнстві?

6. Яким положенням обґрунтовується в ісламі жертвоприношення?

ТЕМА 5.

Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті (світогляду) в Україні.

Дана тема розглядає важливий в курсi релiгiєзнавства блок питань, присвячених сучасному розвитку релiгiї в Українi, а також одне з найбiльш актуальних i спiрних питань сьогодення - поняття свободи совiстi. Основна цiль, яка переслiдується при вивченнi теми - це надати слухачам розумiння особливостей релiгiйної ситуацiї в Українi, суму знань по становищу домiнуючих конфесiй, розумiння свободи совiстi як складової системи демократичних свобод а також створити систему знань i умiнь по використанню як самого принципу свободи совiстi, так i законодавства з цього питання.

У данiй темi розглядаються наступнi питання: головнi тенденцiї розвитку релiгiйної ситуацiї в Українi, характеристика основних конфесiй у сучаснiй Українi, поняття свободи совiстi, законодавче закрiплення принципу свободи совiстi та мiсце релiгiйних органiзацiй у правовiй системi держави, державно-церковнi вiдносини у сучасному свiтi.

Починаючи вивчення теми, основну увагу потрібно приділити тому, що з проголошенням незалежностi України. релiгiйне життя помiтно активізувалося та набуло нових якостей. Сьогоднi можна визначити деякi головнi тенденцiї розвитку релiгiйної ситуацiї в Українi:

- постiйне зростання значення релiгiйного фактора у суспiльному життi держави;

- збiльшення кiлькостi релiгiйних конфесiй та громад;

- нерiвномiрнiсть поширення релiгiї на територiї України;

- вiдродження та посилення церков нацiональних меншин;

- поширення впливу нетрадицiйних релiгiй та сект.

Далі слід розібратись з основними типами взаємовiдносин мiж церквою та державою у сучасному свiтi. Видiляються три основнi типи: 1.- країни, де iснує офiцiйна релiгiя, яка є частиною апарату влади i пiдтримується самою державою; 2.- країни, де проголошено рівноправ’я конфесiй, але не iснує офiцiйної релiгiї та не проголошено вiдокремлення церкви вiд держави; 3.- країни, де проголошено принцип вiдокремлення церкви вiд держави. Тут необхiдно визначити головнi особливостi даних типiв.

Розкриття змiсту принципу свободи совiстi потрiбно починати iз тлумачення таких фiлософських категорiй як "свобода" i "совiсть" i на цiй основi дати пояснення самому поняттю свободи совiстi. Визначення даного поняття базується на правi людини на вiльний вибiр переконань у духовнiй сфері - тобто право на атеїстичнi або релiгiйнi погляди та можливiсть втiлення даних поглядiв у самостiйнiй діяльності або ж разом з iншими особами. Право на свободу совiстi є невід’ємним правом людини i закрiплено у мiжнародних документах.

У питаннi законодавчого закрiплення принципу свободи совiстi в Українi та мiсця релiгiйних органiзацiй у правовiй системi держави. необхiдно орiєнтуватися на положення Закону України " Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї ".

Самостійне заняття 5. Свобода совісті і свобода віросповідання.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність положення про відокремлення церкви від держави.

2. Що таке державна церква ?

3. Розкрийте сутність поняття “свобода совісті”або “свобода світогляду”.

4. У чому полягає відмінність між поняттями “свобода совісті” та “свобода віросповідання”?

5. Як українське законодавство тлумачить принцип “свободи совісті” та як розуміється обмеження даного принципу?

Семінар 4. Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті (світогляду) в Україні.

Питання:

1. Класифiкацiя головних типiв взаємовiдносин мiж церквою та державою.

2. Взаємозв’язок прав людини та свободи совісті і їх правові гарантії в Україні і в світі

3. Законодавче закріплення принципу свободи совісті (світогляду) в Україні.

Теми фіксованих виступів:

1.Міжнародні правові гарантії свободи совісті людини і їх реалізація в Україні.

2.Основний зміст “Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії та переконань”, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 25 листопада 1981 р.

3. Основні положення Закону України “Про свободу совісті і релігійні організації”.

4. Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” – можливості і порядок втілення його в життя віруючими громадянами України.

Лiтература.

Основна:

Декларацiя про права осiб, якi належать до нацiональних або етнiчних, релiгiйних i мовних меншин: Резолюцiя ГА ООН, 1992 р. // Права людини i професiйнi стандарти для юристiв в документах мiжнародних організацій. - К., 1996.

Загальна декларацiя прав людини. - ГА ООН, 10 грудня 1948 р.// Хартiя прав людини. - К., 1993.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

Бодак В.А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Релiгiйна свобода: iсторичне підґрунтя, правовi основи i реалiї сьогодення /Голов. ред. А.Колодний. - К., 1996.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.

Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.

Запитання для підготовки до модульно-рейтингового контролю і до заліку.

1. Релігієзнавство як наука: предмет, об’єкт, методи дослідження.

2. Формування науки релігієзнавства: етапи, складові, сучасне становище.

3. Поняття релігії, характеристика основних концепцій сутності релігії.

4. Проблема походження релігії: характеристика основних концепцій походження релігії.

5. Структура релігії: характеристика складових елементів релігії.

6. Функції релігії у суспільстві.

7. Надати характеристику магії як ранньоісторичній формі релігії.

8. Надати характеристику фетишизму як ранньоісторичній формі релігії.

9. Надати характеристику тотемізму як ранньоісторичній формі релігії.

10. Надати характеристику анімізму як ранньоісторичній формі релігії.

11. Надати характеристику шаманізму як ранньоісторичній формі релігії.

12. Визначити передумови появи буддизму.

13. Визначити головні положення віровчення буддизму.

14. Визначити головні догматичні особливості Хінаяни.

15. Визначити головні догматичні особливості Махаяни.

16. Визначити головні догматичні особливості Чань-буддизму.

17. Визначити етапи формування релігійної системи іудаїзму.

18. Визначити головні положення віровчення іудаїзму.

19. Визначити передумови появи християнства.

20. Надати характеристику етапам становлення християнської релігії та церкви.

21. Визначити основні загальні положення віровчення християнства.

22. Визначити процес формування та головні структурні елементи Біблії.

23. Визначити головні етапи життя та діяльності пророка Мухаммеда як засновника ісламу.

24. Визначити передумови появи ісламу.

25. Визначити головні положення віровчення ісламу.

26. Визначити головні положення культової системи ісламу.

27. Визначити головні відмінності між основними течіями ісламу – сунітами та шиїтами.

28. Визначити передумови та етапи розколу християнства на православ’я та католицизм.

29. Визначити особливості формування римо-католицької церкви.

30. Визначити головні особливості віровчення римо-католицької церкви.

31. Визначити головні особливості культової системи римо-католицької церкви.

32. Визначити головні елементи ієрархії та системи управління римо-католицької церкви.

33. Визначити передумови виникнення греко-католицької церкви.

34. Визначити головні особливості віровчення та культової системи греко-католицької церкви.

35. Визначити особливості формування православної церкви.

36. Визначити головні особливості віровчення православної церкви.

37. Визначити головні особливості культової системи православної церкви.

38. Визначити головні елементи ієрархії та системи управління православної церкви.

39. Визначити передумови виникнення протестантизму.

40. Визначити загальні особливості віровчення та культу протестантизму.

41. Визначити головні особливості віровчення та культу лютеранства.

42. Визначити головні особливості віровчення та культу кальвінізму

43. Визначити головні особливості віровчення та культу англіканської церкви.

44. Визначити головні особливості віровчення та культу баптизму.

45. Визначити головні особливості віровчення та культу адвентизму (адвентизму сьомого дня).

46. Визначити головні особливості віровчення та культу Свідків Єгови.

47. Визначити головні характерні риси національно-державних релігійних систем.

48. Визначити характерні риси нетрадиційних релігійних систем.

49. На прикладі надати характеристику нетрадиційним релігіям на основі християнства.

50. На прикладі надати характеристику нетрадиційним релігіям на основі східних культів.

51. Надати характеристику головним тенденціям розвитку релігійної ситуації у сучасній Україні.

52. Визначити та надати характеристику головним (за ступенем поширення) релігійним системам у сучасній Україні.

53. Надати характеристику головним типам взаємовідносин між церквою та державою у світі.

54. Поняття свободи совісті: сутність, складові, етапи формування.

55. Надати загальну характеристику Закону “Про свободу совісті та релігійні організації в Україні”.

56.Розкрийте сутність Закону України “Про альтернативну

(невійськову) службу і порядок його застосування.”.

Визначити, у відповідності до Конституції та Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” права громадян і релігійних організацій та обмеження, які накладаються на здійснення цих прав.

Визначити, у відповідності до Конституції та Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” основні принципи взаємовідносин між церквою і державою в Україні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ

„РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

Реферат є самостійною письмовою роботою студентів, робота над яким передбачає поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання відповідної методичної та наукової літератури, оволодіння навичками логічного аналізу та узагальнення опрацьованого матеріалу.

Реферат з дисципліни „Релігієзнавство” є самостійною роботою, яка має продемонструвати здатність студента на належному рівні оволодіти питаннями та творчо систематизувати опрацьований матеріал з використанням провідних наукових ідей.

Підготовка реферату має ряд характерних особливостей.

По-перше, тема реферату обирається студентом, зазвичай, самостійно із наведених в даних методичних рекомендаціях.

По-друге, проблематика, яка висвітлюється у рефераті повинна носити досить локальний характер і висвітлювати лише певні аспекти обраної фундаментальної теми.

По-третє, обсяг реферату має бути значно меншим порівняно з іншими формами самостійної роботи (такими як курсові чи контрольні роботи) і не повинен перевищувати 10-12 сторінок друкованого тексту.

Реферат має складатися з таких структурних частин: титульний аркуш із зазначенням теми роботи; план реферату; вступ; основна частина (викладення змісту реферату); заключна частина (висновки); список використаних джерел.

Планвключає всі перераховані вище структурні елементи реферату із зазначенням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи.

Вступ– найбільш вагомий змістовний елемент реферату. У ньому мають обов’язково бути відображені наступні моменти: обґрунтування причин вибору даної теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості для навчаємого, визначення її місця у сучасній релігійно-правовій проблематиці, оцінка ступеня та характеру розробки теми, а також сформульовані мета та завдання дослідження.

Змістреферату повинен представляти собою самостійно виконане дослідження із обов’язковим залученням думок та позицій провідних вчених та богословів, юристів та наукових шкіл, аналізом та узагальненням їхніх позицій із обраної проблематики. Посилання на використані джерела та прямі цитати мають бути оформленими у встановленому порядку. Висвітлення теми має бути логічним, послідовним і всебічним.

У висновкумають бути підведені певні підсумки виконаної роботи, зроблено коротке резюме того, що викладено у змісті реферату. Автор реферату має особливо наголосити на тих положеннях роботи, до яких він дійшов самостійно під час її написання.

Список використаних джерелповинен в обов’язковому порядку включати цитовані та опрацьовані роботи, а також ті фундаментальні підручники чи монографії, які безпосередньо чи опосередковано вплинули на хід роботи.

Титульний аркушоформлюється за встановленим зразком і повинен містити назву організації, де виконано роботу, назву кафедри та наукової дисципліни, тему реферату, прізвище, ім’я та по-батькові студента місце та рік написання.