Читальні зали бібліотек. Нормативи площі
Архітектура та планування бібліотечних споруд — це результат ефективної співпраці бібліотекознавців і архітекторів, утіленням творчих концепцій бібліотекознавчої діяльності, з одного боку, та архітектурно-будівельної — з іншого, мають велике значення під час професійно-діяльнісного середовища. Значний вплив на будівництво бібліотек та формування рішень щодо технічного оснащення їхніх споруд мають технології й інші елементи бібліотечної діяльності, які впливають на організацію праці на місцях. Механізацію та автоматизацію технологічних процесів фахівці розглядають як чинник формування і планування бібліотечної споруди. Якісні та кількісні показники утворення, розміщення та використання фондів, наукової організації праці персоналу бібліотек і читачів, упровадження нових бібліотечних технологій, механізації й автоматизації бібліотечних процесів під час проектування бібліотечної будівлі розглядаються як чинники, що впливають на композиційні та планові рішення при будівництві. Приміщення бібліотеки має відповідати технічним і спеціальним вимогам щодо зберігання книжкового фонду, обслуговування читачів та іншим особливостям бібліотечної діяльності.
Позитивним рішенням у бібліотеках стає організація робочих місць для людей з обмеженими можливостями та створення комплексу приміщень, де інформація стає доступною завдяки можливості безпосереднього контакту відвідувача з різноманітними предметами, сприйняття інформації на слух або тактильно. До структури таких об’єктів, поряд з читальними і комп’ютерними залами, можна до-лучити приміщення, у яких відвідувач зможе «прочитати» руками історію розвитку техніки або відчути недоступну у звичайному зоопаркові форму тварин. Додатковими засобами орієнтації незрячої людини в подібному інтер’єрі стають різноманітні поручні, фактура поверхні підлоги, звукові сигнали і певна закономірність розміщення інформаційних матеріалів. Оформлення інтер’єрів таких приміщень значно відрізняється від звичних, однак існує безліч додаткових можливостей для дизайнерських і архітектурних розробок, що відбивають специфіку використання подібних об’єктів.
Весь простір для відвідувачів в бібліотеці повинні відповідати потребам дітей-інвалідів. До них відносяться: читальні зали, абонементи, довідкові кімнати, картотеки, відкриті книгосховища і ряд інших. В читальному залі шкільної бібліотеки не менше 5% робочих місць повинні бути обладнані з урахуванням відповідних вимог маломобільних груп населення. В читальному залі бібліотеки, адаптованої до відвідування дітьми-інвалідами, слід передбачати відокремлені непрохідні зони для розміщення спеціальних робочих місць. Окремо повинні бути передбачені зони робочих місць для інвалідів з порушенням ОРА (на кріслах-колясках і які користуються допоміжними засобами корекції) і окремо для інвалідів по зору. Робочі місця для інвалідів з порушенням ОРА повинні бути обладнані спеціальними пристосуваннями фіксації становища тіла. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати вільний в'їзд крісла-коляски під стіл. Габарити зони робочого місця на одну дитину-інваліда на кріслі-колясці становлять не менше 1800 '900 мм. Прохід між робочими столами для вільної проїзду і під'їзду до столу повинен бути не менше 900 мм, тобто габарити робочої зони разом з проходом - 1800 '1800 мм. Робоче місце для інвалідів по зору повинно мати додаткове периметральне освітлення і ряд інших необхідних пристосувань. Частина стійки-бар'єру видачі книг в абонементі повинна бути знижена до 700-900 мм від рівня підлоги. Книги, що знаходяться у відкритому доступі, і картотека також повинні бути розміщені в межах зони досяжності (витягнутої руки) дитини-інваліда на кріслі-колясці, яка становить по висоті 1220 мм. Ширина проходу біля стелажів – 1065 мм.