Способи модернізації систем
Одним із напрямків модернізації систем освітлення є їх автоматизація. У місцях загального користування вона, здебільшого, базується на вмиканні та вимиканні світла. Робота таких систем організована на основі використання спеціальних датчиків.
У системах освітлення виробничого сектора використовуються чутливі елементи типів: датчики освітленості,розглянемо детальніше кожен з цих керуючих пристроїв.
Для вимірювання освітленості приміщень використовують спеціальний прилад, до складу якого входить датчик освітленості. Такі заміри робляться на виробництві та в офісу -, скрізь, де необхідне дотримання певних норм щодо висвітлення. На підставі проведених вимірювань приймають конкретні рішення з поліпшення даного параметра. Подібні виміри дуже важливі, оскільки від цього безпосередньо залежить здоров’я людей, які довгий час працюють в таких приміщеннях.
Недостатня освітленість може призвести до травматизму або поступової втрати зору через перевтому. Одиницею виміру є Люмен. Крім вимірювальних приладів, датчик освітленості використовується в схемах автоматизації. Прикладом такого використання може служити автоматичне включення або відключення вуличного освітлення в залежності від часу доби. Крім цього, такі датчики широко застосовуються на виробництві, де вони беруть участь в управлінні технологічним процесом. Давайте розглянемо принцип дії цих пристроїв на простих прикладах.
Основним елементом у таких схемах є фоторезистор, який змінює своє внутрішній опір залежно від рівня освітленості. Це властивість було помічено у напівпровідникових приладів. В даний час випускається досить велика кількість фоторезисторов для самих різних сфер їх застосування. Основними параметрами таких пристроїв є максимальна напруга, струм і чутливість самого приладу. Датчик освітленості таким чином складається з чутливого до світла елемента, схеми керування і вихідного каскаду, який управляє реле або йде на індикацію. [25]
Рис. 3.5 Монтаж давача освітленості
Також модернізація виконується датчиками руху, принцип роботи заснований на відстеження рівня ІЧ-випромінювання в поле зору датчика (як правило, піроелектричного). Сигнал на виході датчика монотонно залежить від рівня ІК випромінювання, усередненого по полю зору датчика.
При появі людини (або іншого масивного об’єкта з температурою більшою, ніж температура фону) на виході піроелектричного датчика підвищується напруга. Для того щоб визначити, чи рухається об’єкт, в датчику використовується оптична система – лінза Френеля. Іноді замість лінзи Френеля використовується система увігнутих сегментних дзеркал. Сегменти оптичної системи (лінзи або дзеркала) фокусують ІЧ-випромінювання на піроелемент, що видає при цьому електроімпульс.
У міру переміщення джерела інфрачервоного випромінювання, воно уловлюється і фокусується різними сегментами оптичної системи, що формує кілька послідовних імпульсів. Залежно від установки чутливості датчика, для видачі підсумкового сигналу на піроелемент датчика має надійти 2 або 3 імпульсу. [25]
Рис. 3.6 Підключення давача руху.