Іксодові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
Іксодові кліщі: кліщ соба-
чий (Ixodes ricinus), кліщ
тайговий (І. persulcatus)
Географічне поширення: лісова, лісостепова і степова зони.
Морфологія. Довжина тіла голодних кліщів до 6-8 мм, сита самка може досягати 2-3 см у довжину Тіло (ідіосома) овальної форми, несегментоване. Хоботок (гнатосома) складається із основи, пари хеліцер, непарної зазубленої пластинки гіпостому і чотиричленних пальп, за допомогою яких вони вибирають місця присмоктування
Медичне значення: тимчасові ектопаразити людини і тварин. При кровоссанні вводять хоботок глибоко в шкіру хазяїна, упорскуючи слину (рис. 3.149). Це викликає
механічне ураження глибоких шарів шкіри, зруйнування стінок капілярів, що призводить до розвитку запальної реакції; - переносники збудників інфекційних захворювань. Тайговий кліщ C переносник збудника тайгового кліщового енцефаліту.
Собачий кліщ - переносник збудників туляремії, весняно-літнього енцефаліту, шотландського енцефаліту, омської геморагічної лихоманки.
Кліщі роду Dermacentor _ переносники збудників бруцельозу, кліщового висипного тифу, туляремії;
Кліщі роду Hyalomma _ переносники збудника кримської геморагічної лихоманки.
Профілактика укусів кліщів.
Особиста: огляд після перебування в лісі та полі, застосування репелентів, носіння закритих комбінезонів у тайзі.
Аргасові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
Аргасові кліщі: кліщ селищний (Ornithodorus papillipes)
Географічне поширення: країни з тропічним і теплим кліматом, зокрема Середня Азія, південь України.
Морфологія. Тіло поздовжнє або овальне, яйцеподібне, хоботок знаходиться на черевному боці, спинний щиток відсутній, хітиновий покрив малогорбковий, характерний рант по краю тіла. Статевий диморфізм виражений слабко.
Життєвий цикл. Мешканці нір, печер, житлових приміщень. Харчуються кров'ю будь-якого хребетного. Кровоссання триває від 3 до 60 хв. залежно від температури навколишнього середовища.
Медичне значення: _ тимчасові ектопаразити людини і тварин. У місці укусу зазвичай виникає темноCчервоний вузлик з блідим запальним пояском, що згодом пере-творюється в геморагічну папулу з крововиливом до 8 мм у діаметрі. Супроводжується сильним свербінням; - кліщі роду Ornithodorus є переносниками збудника кліщового поворотного тифу. Встановлена трансоваріальна і трансфазова передачі збудника.
Профілактика. Особиста: носіння комбінезонів, застосування репелентів при обстеженні печер, старих будівель. Обробка глиняних будинків акарицидами двічі на рік.
Громадська: руйнування старих глиняних будівель.
Свербун коростяний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei)
Коростяний свербун - збудник скабієсу (корости). ,
Морфологія Тіло кліща широкоовальне, самка довжиною 0,3 мм, самець - 0,2 мм. Спинний бік опуклий, у середній частині знаходяться численні трикутні лусочки і кілька пар шпичкоподібних щетинок. Ніжки короткі, закінчуються присосками або
волосками. Очі відсутні. Ротовий апарат гризучого типу. Дихання здійснюється усією поверхнею тіла.
Життєвий цикл. Зараження відбувається при контакті з хворим, через постільну білизну, предмети побуту.
Локалізація: епідерміс (рис. 3.143), уражаються переважно ділянки тіла з ніжною, тонкою шкірою: міжпальцеві складки, згинальні поверхні кінцівок, пахвові западини, живіт, промежина. Виживає за межами тіла хазяїна при температурі 8-14 -до 3-х тижнів, при температурі 18-20 ° - 2-3 дні.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни.
Громадська: виявлення і лікування хворих.