Розробка розширеного технічного завдання

1) Призначення комп’ютерної мережі Сумського управління «Водоканал». Мережа повинна забезпечити передачу даних між управліннями та відділами, що знаходяться в різних будівлях, за допомогою технології Fast Ethernet, а також забезпечити доступ до мережі Internet через телефонну мережу загального користування, що комутується.

2) Топологія мережі – змішана, адже кожен сегмент має схему «зірка», а зв'язок їх із центральним управлінням – моноканал (загальна шина).

Режим обміну – інформаційний потік двохсторонній.

3) Технічні вимоги:

- середовище передачі даних всередині мережі: UTP5e (ISO11801);

- доступ до мережі Internet через телефонну мережу загального користування, що комутується;

- швидкість передачі даних до 100 Мбіт/с;

- локальна мережа має бути основана на технології 100BASE-TX;

- топологія мережі комбінована: сегмент – «зірка», зв'язок із головним відділом – моноканал;

- число периферійних відділів (ПВ) – 84;

- в кожному сегменті – від 3 до 32 робочих станцій, залежно від призначення сегменту;

- періодичність опитування( періодичність сеансів) – 1 година;

4) Об’єм сеансового масиву - 1 Гб.

5) Направлення інформаційного потоку – двохстороннє, однакового об’єму:

- висхідний потік (від ПВ до ГВ) – зведення сполучення з мережею Internet та іншими відділами;

- низхідний потік (від ГВ до ПВ) – сполученнязведення з іншими відділами.

6) Інформаційний об’єм потоків інформації не більше 8000 Мб/добу.

7) Вимоги до захисту: застосування апаратних і програмних засобів захисту, що виключають несанкціонований доступ до мережі (захист даних за допомогою IPSec, SSL), забезпечення відмовостійкості і безпеки з боку Internet за допомогою брандмауерів та віртуальних мереж. А також потрібно забезпечити архівацію інформації із щоденним резервуванням.

ОГЛЯД АНАЛОГІВ, ПРОТОТИПІВ

Вступ

Локальну мережу Ethernet найпростіше можна визначити як шинну мережу з МДКН/ВК. Вона надійна та ефективна, має високу швидкість передавання даних і завдяки цьому стала найпоширенішою. У сучасних розробках адаптер Ethernet інтегрований з материнською платою.

Технологію Ethernet розробила фірма Xerox ще у 1975 р. У 1980 р. фірми DEC, Intel та Xerox опублікували специфікацію Ethernet DIX або Ethernet II, яка охоплювала фізичний та канальний (МАС) рівні протоколу. На основі Ethernet DIX був розроблений стандарт 802.3. Ці два стандарти дуже близькі, але є деякі відмінності, наприклад, у форматі кадру. Сьогодні мережа Ethernet охарактеризована в стандартах ІЕЕЕ 802.3 та ЕСМА-82. Завдяки простоті, невеликій вартості, здатності до масштабування Ethernet є лідером серед інших типів технологій локальних мереж. Ця технологія продемонструвала значний потенціал розвитку та стала основою для технологій комутованого Ethernet, Fast Ethernet та Gigabit Ethernet. Термін Ethernet зазвичай використовують для опису усіх локальних мереж, які використовують метод доступу з контролем несучої та виявленням колізій (CSMA/CD, Carrier Sense Multiple Access/Collision Detection).

Основним принциповим обмеженням на параметри мережі (діаметр мережі, розмір пакету та ін.) є необхідність надійного розпізнавання колізій. Станція-відправник пакету, може визначити настання колізії тільки під час передачі кадру. Проте, максимальний діаметр мережі повинен бути таким, щоб за час передачі кадру мінімальної довжини перший його біт встиг досягти найдальшої станції і повернутися (можливо, спотвореним) назад. Якщо спотворений перший біт повернеться вже після закінчення передачі пакету, станція, що передавала, не зможе розпізнати колізію. Якщо T_min – час передачі кадру мінімальної довжини, а RTT – час подвійного обороту (round trip time, час, за який сигнал проходить двічі між найбільш віддаленими станціями), то повинне виконуватися співвідношення: T_min >= RTT. Обмеження на розмір мережі в Ethernet – параметри підібрані так, щоб колізії гарантовано розпізнавалися.