Визначення монтажного вильоту гака крана
Виліт гака крана– показник технічної характеристики крана, відстань між віссю обертання крана і вертикальною віссю, яка проходить крізь центр обойми вантажного гака.
Монтажний виліт гака крана, відповідно до прийнятої схеми, визначається виходячи із умов мінімального наближення крана до місця установлення конструкції і залежить від кількості елементів, які монтують з однієї стоянки (рис.2.2). При цьому слід враховувати, що до початку монтажу наземної частини будівлі повинні бути змонтовані фундаменти і здійснена зворотня засипка пазух котлованів.
Для першого крана, при ширині прогону (ВПР) 18 м можливі варіанти монтажу, які представлені на рис. 2.2 а, б при однаковому кроці колон та на рис 2.2 в, г при різному кроці колон зовнішнього і внутрішнього рядів.
При ширині прогону 24 і 30 м необхідно визначити мінімально безпечне наближення крану до осей колон зовнішнього ряду за формулою 2.4.
L 
= a + 1 + RХ, (2.4)
де a – ширина колони, м;
1 – зазор між колоною і поворотною частиною крана, м;
RХ–радіус хвостової поворотної частини крана, м.
Виліт гака для колон внутрішнього ряду L 
визначається за формулою 2.5 (рис. 2.3 та 2.4).
L
= 
+1+RХ. (2.5)
При монтажі кроквяних ферм розташування монтажного крана не лімітується, і він може бути використаний при min вильоті гака і max вантажопідйомності при відповідній довжині стріли, яка забезпечує необхідну висоту підйому елементу (рис. 2.1). На момент монтажу плит покриття зона монтажу не вільна, тому обов’язково потрібно визначити мінімальний монтажний виліт стріли L
, виходячи з умов виключення контакту конструкції стріли крана до ближньої грані елементу, що монтується, за формулою
L =lш+ 
, (2.6)
де lш – відстань від осі обертання крана до осі кріплення стріли, м (додаток К);
b – відстань по горизонталі від грані конструкції, що монтується, зверненої до крана до вертикальної осі вантажного гака, м;
e – половина товщини конструкції стріли крана на рівні можливого торкання з раніш змонтованими конструкціями або елементом, що підіймається (умовно можна прийняти рівним 0,5 м);
c – мінімальний зазор між конструкцією стріли крана і змонтованим елементом, приймається 0,5 м (рис.2.1);
hш– висота кріплення стріли над рівнем установлення крана, м (додаток Л).
Рисунок 2.2 – Схема руху кранів та монтажу елементів конструкцій при роздільно-комплексному методі:
а, б – при ширині прогону 18 м і однаковому кроці колон крайнього та середнього рядів (варіант І, варіант ІІ); в, г – при ширині прогону 18 м і різному кроці колон крайнього та середнього рядів (варіант І, варіант ІІ)
Рисунок 2.3 – Схема розташування монтажних кранів відносно осей колон крайнього ряду („А”) та середнього ряду („Б”)
Рисунок 2.4 – Схема руху кранів та монтажу елементів конструкцій при роздільно-комплексному методі:
а, б – при ширині прогону 24 (30) м однаковому кроці колон крайнього та середнього рядів (варіант І, варіант ІІ); в, г – при ширині прогону 24 (30) м і різному кроці колон крайнього та середнього рядів (варіант І, варіант ІІ)
Максимальний виліт стріли для монтажу плит покриття визначається для прогону 18м за формулою 2.7, а при ширині прогону 24 і 30м за формулою 2.8 (див. рис. 2.5).
L
= 
, (2.7)
L = 
, (2.8)
де B
– ширина прогону, м;
d-ширина плити покриття, м.
Рисунок 2.5 – Схема руху кранів та монтажу елементів конструкцій при роздільно-комплексному методі: а – плит покриття при ширині прогону 18 м; б – плит покриття при ширині прогону 24 (30) м
Розраховані монтажні характеристики зводять у відомість (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 - Відомість монтажних характеристик збірних елементів
| № з/п | Назва елементу | Маса, т | Монтажна висота | Виліт стріли за варіантами | Марка крана за варіантами | |||||
| конструкції | стропуючого обладнання | монтажна | ||||||||
| І | ІІ | І | ІІ | |||||||
За даними таблиці 2.3 за найбільш несприятливими (максимальними) поєднаннями монтажних характеристик для одного чи двох елементів з комплекту обирають монтажні крани (Додаток Р) та приймають їх для порівняння.