Тест на зайві змінні (Redundant Variables Test)
Самостійний проект
З курсу «Економетрика»
Тема:
«Східне партнерство» — політика Європейського Союзу (ЄС), що має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку існуючої Європейської політики сусідства. «Східне партнерство» було урочисто відкрито Європейським Союзом у Празі 7 травня 2009 року.
У декларації про створення Східного партнерства ведеться мова про те, що «оловною метою Східного партнерства є створення необхідних умов для прискорення політичної та економічної інтеграції між Європейським союзом. Досягти цю мету планується шляхом сприяння політичним і соціально-економічним реформам в країнах ‑ учасницях СП (Білорусь, Україна, Молдова, Вірменія, Азербайджан і Грузія), зближення выдповыдного законодавства останніх з правовими нормами ЄС. Зокрема, були названі чотири основні пріоритету перетворень у країнах-партнерах і - одночасно - їх співпраці з Євросоюзом:
- Демократія, досконала система управління і стабільність (адміністративні реформи, антикорупційні заходи, навчання управлінського апарату, розвиток інститутів громадянського суспільства, вільних ЗМІ та ін.);
- Економічна інтеграція і конвергенція з галузевою економічною політикою ЄС, включаючи створення зон вільної торгівлі (по міру успішного розвитку торговельно-економічних зв'язків і гармонізації законодавства з правовою базою ЄС);
- Енергетична безпека (заходи щодо забезпечення надійного енергопостачання як країн-партнерів, так і ЄС, енергозбереження та розвитку джерел відновлюваної енергії);
- Розвиток контактів між людьми (лібералізація візового режиму при одночасному забезпеченні заходів по пре- перетину незаконної міграції) 1;
Незважаючи на кризові умови, у більшості країн-учасниць СП (за винятком Білорусі) тривали структурні економічні реформи, в тому числі спрямовані на гармонізацію господарського законодавства, а також технічних стандартів цих країн з європейськими. Дістало подальший розвиток торговельно-економічне співробітництво між ЄС і більшістю країн-партнерів. За даними Євростату, незважаючи на проблеми Євросоюзу в торгівлі з рештою світу, експорт з країн ЄС в країни-партнери ВП виріс з 12,8 млрд євро в першому півріччі 2010 р до 16,5 млрд євро за той же період 2011 р, а імпорт - з 11,7 млрд євро до 17,7 млрд євро соответственно5. Ця позитивна торгова динаміка створила гарну основу для взаємної зацікавленості ЄС та країн-партнерів у розвитку відносин в інших галузях економіки [1, 3].
В роботі ми спробуємо проаналізувати, як саме допомога ЄС впливає на Україну. За головний критерій життя українців візьмемо доходи населення, а за фактори, які впливають на нього з боку Євросоюзу – товарообіг, курс гривні щодо євро та бюджетна допомога ЄС Україні.
Створюємо таблицю, яка містить відповідні дані за показниками з 2001 року по 2014, включно, та імпортуємо базу даних в EViews за допомогою команди File→Import→Read…
| Доходи населення, млн.грн. | Експорт, млрд. дол. США | Імпорт, млрд. дол. США | Товарообіг, млрд. дол. США | Курс гривні до євро | Бюджетна підтримка України ЄС, виділено млн.євро | |
| 1+2=3 | ||||||
| 108835,00 | 16,20 | 15,40 | 31,60 | 4,69 | 17,00 | |
| 191946,00 | 18,00 | 16,40 | 34,40 | 5,29 | 24,00 | |
| 211922,00 | 23,10 | 22,70 | 45,80 | 6,40 | 25,00 | |
| 264382,00 | 32,70 | 28,70 | 61,40 | 7,22 | 27,00 | |
| 365923,00 | 34,20 | 35,60 | 69,80 | 5,97 | 45,00 | |
| 475200,00 | 38,40 | 43,30 | 81,70 | 6,65 | 50,00 | |
| 625868,00 | 49,30 | 60,80 | 110,10 | 7,33 | 58,00 | |
| 850232,00 | 66,90 | 81,70 | 148,60 | 10,86 | 63,00 | |
| 645049,00 | 39,70 | 49,00 | 88,70 | 11,45 | 55,00 | |
| 752696,00 | 51,40 | 58,70 | 110,10 | 10,57 | 60,00 | |
| 904916,00 | 68,40 | 83,80 | 152,20 | 10,30 | 64,00 | |
| 1023132,00 | 68,50 | 84,50 | 153,00 | 10,54 | 66,00 | |
| 1061886,00 | 63,30 | 76,80 | 140,10 | 10,94 | 90,00 | |
| 1122890,00 | 54,20 | 52,60 | 106,80 | 19,23 | 110,00 |
Джерело: [2,4,5]
Покажемо динаміку доходів населення України з 2001 по 2014. Для перегляду графіку спостережень залежної змінної оберемо в меню змінної View→Graph…:
Оберемо конкретну форму аналітичної залежності між економічними показниками (специфікацію моделі).
Побудуємо хмари розсіювання, які дозволять зрозуміти, чи певна кореляція лінійна чи ні.
Між залежною та незалежними змінники чітко прослідковується лінійна залежність, тому скористаємось лінійною функцією. Тоді отримаємо такий вигляд:
,
де 
–– параметри моделі;
– залишки.
В ПП EViews будуємо рівняння лінійної множинної регресії за допомогою функції Estimate Equitation, де 
- залежна змінна, x3 x4 x5 x6 ‑ незалежні.
Функція виглядатиме наступним чином:
Y = -218594.046447 + 4069.21117808*X3 + 17662.7414418*X4 + 5284.75518039*X5
1. Побудуємо кореляційну матрицю для показників, що досліджуються. Визначимо величину та характер впливу на досліджуваний показник всіх інших показників. Перевіримо наявність мультиколінеарності.
Виділяємо всі змінні: Open→AsGroup, потім View→Covariance Analysis→Correlation. Кореляційна матриця має наступний вигляд:
Виходячи із аналізу матриці, найбільш впливовим фактором на результуючий показник є бюджетна підтримка України ЄС (х5), на другому місці – товарообіг (х3), на третьому – курс гривні до євро(х4).
Виконаємо перевірку на мультиколінеарність за допомогою VIF-індексу:
Як бачимо, всі фактори мають Centered ViF<10, тому в нашій моделі відсутня мультиколінеарність.
2. Проведемо тест на зайві змінні (Redundant Variables Test).
Тест на зайві змінні (Redundant Variables Test).
Припускаємо, що зайвою змінною є x3.Отримуємо:
Оскільки Probability<0,05, то змінна x3 не є зайвою.
Припускаємо, що зайвою змінною є x4.Отримуємо:
Оскільки Probability<0,05, то змінна x4 не є зайвою.
Припускаємо, що зайвою змінною є x5.Отримуємо:
Оскільки Probability<0,05, то змінна x5 неє зайвою.