Символи, назви і зміст психічних функцій

Символ Назва психічної функції Зміст психічної функції
інтуїція можливостей (чорна інтуїція) вміння відчувати людські здібності, перспективи розвитку; цілісне сприйняття світу, відчуття його єдності, взаємопов'язаності, повторюваності на різних рівнях світової ієрархії; розуміння самої суті об'єктів і процесів
інтуїція часу (біла інтуїція) розуміння суперечностей у навколишньому світі і в душі людини, боротьби протилежностей, того, що розділяє, відрізняє людей і явища; відчуття небезпеки, здатність побачити марність чогось, глухий кут, неможливість розвитку або неминучість перемін
силова сенсорика (чорна сенсорика) здатність контролювати зовнішній простір, вміння чинити тиск на інших або опиратись зовнішньому тиску, розуміння сили і безсилля суперника, його здатності до відсічі й опору; авторитет сили, мобілізація, влада, воля до перемоги
сенсорика відчуттів (біла сенсорика) уміння задовольняти тілесні потреби, відчуття власного тіла, вишукані насолодження, краса, дизайн, потяг до високої внутрішньої якості, чистого, неперевантаженого простору; затишок і комфорт
ділова логіка (чорна або динамічна логіка) логіка розумних дій; технологія, процес, метод, процедура, правило, алгоритм, конвейєр, причина і наслідок; економні, ефективні дії, підприємливість
логіка співвідношень (біла або статична логіка) вміння систематизувати знання і явища, глибоке розуміння логічних взаємозв'язків між об'єктами, система фактів, службова ієрархія, підпорядкованість, класифікація, статистика, облік і контроль, організаційний апарат
етика емоцій (чорна етика) з нею пов'язані емоції людини, вміння розпізнавати душевний стан інших людей, керувати ними, вселяти радість, ентузіазм, або, навпаки - страх, жах, тривогу, паніку
етика відносин (біла етика) сприйняття світу через відносини між людьми, вміння налагоджувати потрібні стосунки, бути делікатним; почуття обов'язку, терпимість, толерантність, любов, доброта, милосердя, людяність

 

Численні спостереження за мисленням і поведінкою людей привели до висновку, що кожна людина найкраще розбирається лише в двох аспектах інформаційного потоку, тобто в неї найрозвинутішими будуть дві з восьми психічних функцій. Причому можливості цих функцій виявлятимуться по-різному.

По тій функції, яку в соціоніці називають першою, світ сприймається найбільш повно і адекватно, але при необхідності діяти ця функція виявляється дещо інертною і активізується лише для важливих справ, "за великим рахунком". Першу функцію ми ще називаємо програмною, оскільки вона ніби програмує психіку у певному напрямку, хоча при цьому сама може лишатись непомітною неначе підводна частина айсбергу. Але саме в ній сконцентровані найсокровенніші життєві цінності людини, її головний життєвий стрижень.

Зате так звана друга функціяє і активнішою, і контактнішою, і гнучкішою, здатною до дії в першому-ліпшому випадку, без вагань. Друга функція поводиться не так солідно, як перша — вона значно яскравіша і легковажніша, більш схильна до демонстративності і навіть авантюр. Завдяки цим якостям другу функцію ще називають творчою.

Із сказаного вимальовується система, яка дозволяє описувати психіку людини:

1. Існує 8 психічних функцій, які відображають відповідні аспекти навколишнього світу.

2. Дві з восьми функцій є найрозвинутішими і загалом визначають характер мислення та поведінки особи.

3. Однією з цих функцій ("програмною", "першою") світ сприймається найповніше, іншою ("творчою", "другою") людина найактивніше впливає на світ.

4. У раціональних типів "першими" є раціональні функції (логіка або етика), у ірраціональних — ірраціональні функції (сенсорика або інтуїція).

Раціональні функції Ірраціональні функції
— етика відносин
— етика емоцій
— логіка співвідношень
— ділова логіка

 
— сенсорика відчуттів
— силова сенсорика
— інтуїція часу
— інтуїція можливостей

 

 

5. Якщо перша функція раціональна, то друга — ірраціональна, і навпаки.

6. У екстравертів на першому місці перебувають "чорні" функції, а на другому — "білі", у інтровертів — навпаки.

Тепер стає зрозумілим, що символьні позначення типів (див. Системи позначень і назв психологічних типів, с.23) — , , ... — являють собою елементарну модель соціотипу і несуть багато інформації. Ця двохелементна модель називається елементарною тому, що існують і складніші моделі (чотирьох-, восьми- і шістнадцятиелементні), але в їх основі все одно лежить ця найпростіша модель.