Фізичне та екологічне виховання учнiв
Фізичне виховання – сукупність дій вихователя і вихованця, спрямованих на розвиток організму, укріплення здоров’я, забезпечення гармонії фізичного розвитку та духовного життя багатогранної діяльності людини.
Отже, одним із найголовніших завдань сім'ї та школи є, насамперед, забезпечення дитині потрібного потенціалу здоров'я на старті її життя. На жаль, ні сім'я, ні школа належним чином із цим завданням не справляються. Про це свідчать факти, згідно з якими практично здоровими в Україні є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей шкільного віку і 60% підлітків фізично гармонійно розвинуті (М.М.Фіцула).
Причиною цього є не лише економічні негаразди та недосконалість окремих вітчизняних навчальних методик, а й відсутність у багатьох випадках розуміння сучасної філософії здоров'я сім'єю та школою. Згідно з нею здоров'я - системне утворення, яке має низку аспектів: фізичний, психічний, духовний, соціальний. Недосконалість хоч би одного з них негативно впливає на всю систему. Джерелами здоров'я є не стільки зовнішні, скільки внутрішні чинники, наприклад, воля, віра, філософсько-естетичне сприйняття первин буття.
Фізичне ж здоров'я - це лише один із коренів могутнього дерева життя людини, і ще це дерево здатне засихати, якщо інші корені не п'ють життєтворчі соки.
Зміст фізичного виховання у школі визначається навчальною програмою з фізичного виховання та програмами спортивних секцій та гуртків. Вони передбачають: а) засвоєння теоретичних відомостей із загальної гігієни та гігієни фізичних вправ, а також відомостей, необхідних для самостійних занять фізичними вправами; б) виконання гімнастичних вправ, що сприяють загальному фізичному розвитку вихованців (шикування, перешиковування, стройові вправи; вправи, спрямовані на загальний фізичний розвиток дитини; акробатичні й танцювальні вправи; вправи у висах і опорах; опорні стрибки тощо); в) заняття легкою атлетикою (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на відстань); г) рухливі ігри, розраховані на кмітливість, спритність, швидкість дій, виховання колективізму; д) спортивні ігри, (футбол, волейбол, баскетбол, ручний м'яч); е) лижну підготовку; є) кросову і ковзанярську підготовку; ж) плавання (кролем на грудях і на спині, брасом), а також пірнання та оволодіння прийомами рятування тих, хто тоне.
Зміст фізичного виховання покликаний забезпечувати: а) зміцнення фізичного здоров'я і загартування школярів; б) формування і вдосконалення рухових навичок і вмінь із паралельним засвоєнням пов'язаних із ними знань; г) формування стійкості інтересу до систематичних занять фізичними вправами; д) виховання гігієнічних навичок.
Особливе значення у фізичному розвитку вихованця мають гігієнічні чинники. Відомий російський учений В.О.Ключевський називав гігієну "сторожовою собакою людського здоров'я". Вона вимагає суворого дотримування санітарно-гігієнічних вимог під час проведення навчальних занять, у фізичній праці, побуті, відпочинку, харчуванні. Для фізичного розвитку дітей та підлітків велике значення мають заняття у спортивних гуртках, секціях, оздоровчих центрах, участь у спортивних змаганнях, святах, туристичних походах.
Екологічне виховання – процес формування в підростаючих поколінь сукупності властивостей і якостей, необхідних для виявлення відповідального ставлення до природи.
Проблема екології, охорони природи все більше хвилює людство. І це зрозуміло. Земля – наша єдина в світі домівка. З метою кращого розуміння екологічної ситуації в школах проводяться уроки мислення. В 5-6 класах це такі теми занять: « Рослини та тварини», «Подорож краплини води», «Без води немає життя», «Життя у воді и на суходолі». У 8-9 класах – «Навколишнє середовище і людина», «Проблеми раціонального використання та охорона природних умов і ресурсів», «Від чого залежить здоров’я жителя України». В 10 класах – « Екологічні проблеми людства» , «Забруднення вод Світового океану» та інші. На таких уроках діти вчаться мислити, а це головне.
Можливості екологічного виховання учнів у процесі вивчення різних курсів географії значні, але реалізуються вони не повною мірою. Нині більшість проблем українського суспільства пов’язані з недостатнім рівнем любові і поваги до своєї Батьківщини, з низьким рівнем національної свідомості громадян України. Виховання ж любові до рідної Батьківщини не можна уявити без виховання бережливого ставлення до природи.
Як свідчить реальна дійсність, рівень екологічного виховання громадян України дуже низький. Вони знають, що екологічна ситуація складна і що вона загрожує самому існуванню нації. Люди самі роблять внесок у погіршення стану довкілля. Діти по-варварському поводять себе на природі: викидають сміття, б’ють пляшки, підпалюють дерева, різні відходи… все це вказує на практичну відсутність у них певної життєвої позиції з цього питання. Екологічного виховання має здійснюватися на всіх етапах вивчення географії.
Здійснюючи екологічне виховання, важливо також чітко окреслити коло екологічних проблем усього людства, своєї країни і своєї місцевості. Лише за цих умов можна проводити дійсно ефективну роботу.
Найсприятливішими для екологічного виховання є теми, в яких вивчають природні зони. Тут можна найкраще розкрити взаємозв’язок і взаємозалежність компонентів природи. Учні повинні зрозуміти, що змінюючи, руйнуючи, отруюючи лише один із них, людина змінює, руйнує, отруює всю природу, руйнує середовище власного існування. Виховання і навчання розуміння цього будь-яким громадянином нашої держави, є одним з найголовніших завдань географії як шкільної дисципліни. У ході вивчення лісів різних природних зон учитель повинен звертати увагу учнів на красу дерев, красу лісу в усі пори року. Ліс заспокоює, дає чисте повітря, служить «легенями» великих міст. Він є притулком для звірів, птахів, плазунів, грибів. Ліси зберігають вологу, пом’якшують клімат, запобігають ерозії грунтів, очищають повітря від пилу і шкідливих викидів промислових підприємств тощо. Ліс дає сировину для різних галузей господарства. Вивчаючи ліси в середніх класах, варто постійно впливати на емоційну сферу дитини. Лише спільними зусиллями школи і родини екологічне виховання сприятиме збереженню, відновленню і примноженню багатств рідної природи.
Питання 62