Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві регламентується “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.

Розслідування проводиться за участю представників профспілок. У розслідувані групових та із смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу держнагляду.

За наслідками розслідування нещасного випадку власник складає акт розслідування, копію якого він зобов’язаний видати потерпілому не пізніше 3 днів після закінчення розслідування.

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапились:

· Під час виконання трудових обов’язків, а також дій в інтересах підприємства;

· На робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

· Протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи;

· Під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації і на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;

· Під час аварій (пожеж тощо), їх ліквідації.

Про кожний нещасний випадок очевидиць, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).

Цей керівник в свою чергу зобов’язаний:

· Терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

· Повідомити про те, що сталося, власника (керівника) підприємства;

· Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:

керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу, представника профспілки.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з моменту події:

· Обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і причетних осіб , одержати пояснення потерпілого;

· Розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;

· Установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи що до запобігання подібним випадкам;

· Скласти акт за формою Н-1 у п’ятипримірниках.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві 45 років.

Загальні питання безпеки праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою

Одним із найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Безпека праці –стан умов праці, при якому відсутній виробничий травматизм.

Безпека умов праці –стан умов праці, при яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих рівнів.

Умови праці поділяються на 4 класи:

1. клас – оптимальні умови праці;

2. клас – допустимі умови праці;

3. клас – шкідливі умови праці;

4. клас – небезпечні умови праці.

Нанесення травми людині на виробництві обумовлене наявністю фізичних, хімічних, біологічних, та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Фізичні небезпечні виробничі чинники –це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена темп-ра поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники –це дія на людину їдких та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:

⃝ за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні );

⃝ за шляхом проникнення до організму людини (через органи дихання, через травну систему, через шкірний покрив).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це біологічні об`єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювань (бактерій, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники – це фізичні та нервово-психічні перевантаження.

Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Досягається це за допомогою організаційних заходів (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічних засобів безпеки. З точки зору ОП основними вимогами до устаткування є: безпечність для здоров`я і життя людей, надійність і зручність під час експлуатації.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці і він чинний на всіх підприємствах. До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро - і пневмомашин та інструментів, вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, роботи з радіоактивними речовинами – усього понад 150 видів робіт. Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які прийшли перевірку знань з питань охорони праці і мають задовільний результат.