Вентиляція, її види, принципи розрахунку

До нормативних документів належать СНиП 2.04.85-86 "Отопление, вентиляция, кондиционирование" та ГОСТ 12.4.021-75 "Системы вентиляционные. Общие требования безопасности."

За методом переміщення повітря вентиляцію поділяють на природну, ме­ханічну, комбіновану, змішану.

За місцем дії вентиляція поділяється на припливну, витяжну, припливно-витяжну, місцеву припливну, місцеву витяжну.

Природна вентиляція - аерація (регульований, направлений обмін повітря) має позитивні властивості і недоліки. До позитивних властивостей нале­жить безшумність, низька вартість, підносна простота, а до недоліків - залеж­ність процесу від сили та напрямку вітру. Вентиляція відбувається за рахунок природних сил вітру, коли відкрию протилежні фрамуги вікон, чи фрамуги у вікнах та у ліхтарі приміщення (мал. 2.1).

 

Розрахунок природної вентиляції ґрунтується на визначенні площі фрамуг.

Штучна вентиляція (мал 2.2) може бути - приточна (а), витяжна (б), приточно-витяжна (в)

Загальнообмінна вентиляція застосовується у випадку рівномірного розподілу шкідливостей по всьому приміщенню.

Найбільша продуктивність очищення повітря в електрофільтрах. Ступінь очищення всіх пристроїв - 95%, в атмосферу виходить 20-30 мг/м3 пилу.

Скрубери – нейтралізатори газу. Масляні фільтри (соти, сепаратори) мають найменшу продуктивність, але найбільшу ступінь очистки.

Тонке очищення здійснюється в паперових, тканинних, фетрових фільтрах. Ступінь очищення - до 99,9 %, в очищеному повітрі може бути до 1÷2 мг/м3 пилу.

 

□ Повітряне середовище за ступенем чистоти поділяють на 5 категорій:

1 - чисте середовище,

2 - незначне забруднення (до 35 % від ГДК);

3 - середня забрудненість (до 50% від ГДК);

4 - допустима забрудненість – 100% ГДК;

5 - недопустима > 100 % Г'ДК.

 

 


 

ТЕМА 7. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ та ЗАХИСТ ВІД ВІБРАЦІЇ І ШУМУ. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЕННЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ.

Освітлення поділяють на природне, штучне та змішане.

Освітлення характеризують кількісні показники:

□ світловий потік (потужність променевого потоку, який сприймає людина органами зору як світло), F, вимірюють в люменах (лм);

□ сила світла (просторова щільність світлового потоку), вимірюють в канделах (кд);

□ освітленість (поверхнева щільність світлового потоку), вимірюють в люксах (лк);

□ яскравість (сила світла, що випромінюється одиницею поверхні, яка світиться.

До якісних показників відносять: фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітлення.

Природне освітлення здійснюється:

□ боковим світлом (через віконні отвори чи прозорі елементи стін будівель).

□ верхнім світлом (через ліхтар будівлі чи прозорі покриття в стелі).

□ комбінованим світлом (через віконні отвори і ліхтар будівлі). Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення ширини приміщення, кількості прогонів, коефіцієнту світлопропускання і затінення віконних прорізів протистоячими будівлями, ступеня точності роботи, яка виконується, після чого визначають кількість віконних прорізів та їх розміри.

Штучне освітлення виконується лампами розжарення і люмінесцентними лампами.

Лампи розжарення (ЛР):

Позитивні якості: простота виготовлення, включення, швидке загоряння, низька вартість.

Недоліки, мала світловіддача, (7-20 лм/Вт), малий строк служби (до 1000 годин), спотворення передачі кольорів.

Люмінесцентні лампи (ЛЛ):

Позитивні якості: велика світловіддача (в 5-7 разів > ЛР), великий строк служби (6-14 тис. годин), можливість отримання світлового потоку, який практично відповідач будь-якій частиш спектру.

Недоліки: велика вартість, великі габарити і складність виготовлення і включення ламп, довгий час розгорання лампи (до 10-13 хвилин), наявність стробоскопічної о ефекту.

На промислових підприємствах лампи застосовуються обов'язково разом із світильником, призначення якого полягає в тому, щоб розподілити світловий потік, захистити лампу від руйнування, підвести електричний струм, закріпити лампу.

Виробниче (штучне) освітлення може бути виконано у вигляді:

□ загального освітлення - при виконанні робіт, які не потребують великого зоровою напруження. Світильники можуть бути розміщені рядами, в шаховому порядку, згруповані. Освітленість може складати від 75 до 300лк;

□ місцеве освітлення. Самостійно у виробничих умовах не застосовується, а застосовується в парі із загальним. Для місцевого освітлення-напруга повинна бути 6, 12, 24, 36, 42 В;

□ комбіноване освітлення (загальне і місцеве). Освітленість, може бути до 300-1500 лк;

□ спеціальне освітлення (чергове, охоронне, бактерицидне);

□ аварійне освітлення (від автономних джерел або від вводу до підстанції). Рівень освітлення - не більше 5 % від загального.