Техніка виконання інтралігаментарної анестезії
Матеріальне забезпечення: карпульний шприц. голка не більше 0,3 мм в діаметрі, довжиною 10, 12, або 16 мм. карпула з анестетиком алкідного ряду з вазоконстриктором або без нього. шпатель або зуболікарське дзеркало.
При проведенні інтралігаментарної анестезії лікар розміщується справа і попереду від хворого.
Методика проведення: в залежності від місця проведення знеболення, шпателем або зуболікарським дзеркалом в лівій руці відводять губу чи щоку пацієнта. Антисептиком обробляють забруднену зубним нальотом ясеневу борозну зубу, що знеболюється. Правою рукою вводять кінець голки шприца в основу ясеневого сосочка, зріз голки направлений до кістки, обминаючи ясеневу борозну з дистального чи медіального боку зубу, що знеболюється Занурюючи голку, проникають в періодонтальну щілину на глибину 1-3 мм. Максимально натискують на поршень шприца та повільно вводять анестетик. Для однокореневого зубу використовують 0,3-0,4 мл анестетика, для багатокореневого - збільшують дозу вдвічі і використовують від 0,5 до 1,0 мл розчину. Знеболювання наступає миттєво (під голкою).
Техніка виконання термінальної анестезії за А.А.Вишневським (спосіб тугого повзучого інфільтрату)
Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5-10 мл) з голками для підшкірних та внутришньом'язових ін'єкцій короткі та довгі, теплий стерильний розчин анестетика, марлеві тампоні сухі та з розчином антисептика, пінцет хірургічний, скальпель брюшистий.
Для проведення термінальної анестезії для розтину зовнішніх м'яких тканин лікар стає справа і попереду від хворого, який знаходиться у кріслі або на операційному столі.
Методика проведення: після обробки шкіри антисептиком та визначення лінії розтину шкіри та підлеглих тканин барвником (спиртовий розчин діамантового зеленого або метиленового синього) лікар вколює шприц з тонкою та короткою голкою для підшкірних ін'єкцій в товщу шкіри (під епідерміс) під невеликим кутом до поверхні шкіри та під тиском інфільтрує тканину до появи ознак "лимонної кірки" (побіління шкіри та розширення пор шкіри). Розчин анестетика таким чином вводять на всій довжини лінії розтину. Після інфільтрування шкіри на всьому протязі майбутнього розтину лікар подвигає голку шприца під шкіру, та створює там тугій інфільтрат. Після розтину шкіри з підшкірною клітковиною та заміни на шприці голки для внутришньом'язових ін'єкцій, лікар пошарово (шар поверхневої фасції, клітковини та міжфасціальні проміжки, м'язи, клітковина) безперервно вводить у кожний шар тканин розчин анестетика під тиском, створюючи його депо. Працюючи поперемінно шприцом з анестетиком та скальпелем лікар пошарово інфільтрує та розтинає тканини. Розтин тканин полегшується за рахунок гідравлічного препарування та роз'єднування тканин тугим повзучим інфільтратом розчина анестетика, що вводять під тиском у великий кількості.
Знеболення настає дуже швидко за рахунок безпосереднього контакту великої кількості слабкого анестетика з нервовими закінченнями. Токсична дія анестетика зменшується за рахунок витикання його з тканин під час пошарового розтину.
Техніка виконання інфраорбітальної анестезії (позаротовий спосіб)
Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутришньом'язових ін'єкцій, 1-2 % розчин анестетика з вазоконстриктором або без нього.
При проведенні інфраорбітальної анестезії позаротовим способом лікар стає справа і попереду від хворого і відшукує анатомічні орієнтири для визначення підочного отвору: при пальпуванні середньої частини нижнього краю очниці визначається кістковий виступ або жолобок, який відповідає місцю з'єднання виличного відростка верхньої щелепи з виличною кісткою (підочний або вилицево-щелепний шов), на 0,5-0,75 см нижче цього орієнтиру знаходиться підочний отвір.
Підочний отвір знаходиться на 0,5-0,75 см нижче місця пересічення проекції нижнього краю очниці з вертикальною лінією, яка проводиться через середину другого верхнього малого корінного зубу або через повздовжню вісь другого верхнього премоляра.
Методика проведення: після визначення анатомічних орієнтирів знаходять проекцію підочного отвору на шкіру обличчя. Середній палець лівої руки розміщують у визначеній точці або на нижньому краї очниці з метою попередження випадкового пошкодження очного яблука голкою. Зрізом до кістки голку вколюють з тканини на 1 см нижче анатомічного орієнтиру, продвигають її вгору, зовні і назад до визначеної проекції підочного отвору, постійно контактуючи з кісткою, вводять голку в підочний канал на глибину 3-4 мм, випускаючи попереду голки, що просувається, анестетик (етап - гідропрепарування тканин). Проводять аспіраційну пробу - підтягують поршень шприца на себе, щоб впевнитись чи не з'явилась в шприці кров (профілактика внутришньосудинного введення анестетика та вазоконстриктора).
Після негативної аспіраційної проби вводять 0,5 мл анестетика у підочний канал. Після того, як голку вивели, з метою попередження можливого виникнення гематоми слід придавити пальцями м'які тканини підочної ділянки до кістки на 1,5-2 хвилини в проекції підочного отвору. Знеболення наступає через 3-5 хвилин.
Техніка виконання інфраорбітальної анестезії (внутришньоротовий спосіб)
Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутришньом'язових ін'єкцій, 1-2 % розчин анестетика з вазоконстриктором або без нього, шпатель або зуболікарське дзеркало.
При проведенні інфраорбітальної анестезії внутришньоротовим способом лікар стає справа і попереду від хворого і відшукує анатомічні орієнтири для визначення підочного отвору.
Методика проведення: після визначення анатомічних орієнтирів знаходять проекцію підочного отвору на шкіру обличчя. Шпателем або зуболікарським дзеркалом у лівій руці піднімають праву або ліву частину верхньої губи, забезпечуючи огляд перехідної згортки. Зрізом до кістки голку шприца вколюють в перехідну згортку між центральним і боковим різцями, продвигають її вгору, зовні і назад до визначеної проекції підочного отвору, підтримуються напрямку проекції вісі підочних каналів, які умовно пересікаються у ділянки міжрізцевого сосочка, і, постійно контактуючи з кісткою, вводять голку в підочний канал на глибину 3-4 мм, випускаючи попереду голки, що просувається, анестетик (етап - гідропрепарування тканин), або випускають анестетик біля підочного отвору. Проводять аспіраційну пробу, підтягуючи поршень шприца на себе, щоб впевнитись чи з'явилась в шприці кров (профілактика внутришньосудинного введення анестетика та вазоконстриктора). Після негативної аспіраційної проби вводять 0,5-1,0 мл анестетика у підочний канал або біля підочного отвору. Після того, як голку видалили, з метою попередження можливого виникнення гематоми слід придавити пальцями м'які тканини підочної ділянки до кістки на 1,5-2 хвилини в проекції підочного отвору. Знеболення наступає через 3-5 хвилин.
Техніка виконання різцевої анестезії на верхній щелепі (внутришньоротовий спосіб)
Матеріальне забезпечення: карпульний шприц або одноразовий шприц 2 мл., голка довжиною 15 мм для карпульного шприца, голка для внутришньом'язових або підшкірних ін'єкцій. анестетик з вазоконстриктором.
При проведенні різцевої анестезії лікар стає з права і спереду від хворого та визначає місце знаходження різцевого отвору. Різцевий отвір знаходиться між центральними різцями, на 7-8 мм позаду від ясеневого краю (назад від різцевого сосочка).
Методика проведення: при максимально відкинутій назад голові і широко відкритому роті хворого лікар надає голці напіввертикального положення по відношенню до передньої ділянки альвеолярного відростка верхньої щелепи з піднебінного боку. Укол голки проводять в слизову оболонку збоку від куполу різцевого сосочка, дещо попереду від вічка різцевого отвору. Після досягнення голкою кістки вводять 0,3-0,5 мл розчину анестетика (ознака - побіління слизової оболонки), звідки він проникає (дифундує) з різцевий канап і блокує носопіднебінний нерв. Ефект анестезії буде більш виразним, якщо голку перевести медіально та ввести в канал на глибину 0,5- 0,75 см і там випустити анестетик.
Техніка виконання різцевої анестезії на верхній щелепі зовнішньоротовим способом (ін'єкційна анестезія)
Матеріальне забезпечення: карпульний шприц або одноразовий шприц 2 мл., голка довжиною 15 мм для карпульного шприца, голка для внутришньом'язових або підшкірних ін'єкцій. анестетик з вазоконстриктором, носове дзеркало, вузький шпатель.
При проведенні різцевої анестезії позаротовим ін'єкційним способом лікар стає з права і попереду від хворого, який розташований у кріслі, голова хворого на рівні ліктьового згину лікаря.
Методика проведення: при вертикальному положенні голові хворого лікар носовим дзеркалом або вузьким шпателем відводить крило носу справа та зліва декілька зовні, визначає слизову оболонку дна нижнього носового ходу, знаходить носопіднебінне заглиблення у вигляді воронкоподібної втягнутості, що розташована на 2 см від основи шкірної носової перетинки, або на 1 см від нижнього краю грушоподібного отвору, де під слизовою оболонкою проходить носопіднебінний нерв. Лікар надає голці напіввертикального положення зверху до низу по відношенню до основи носової перетинки. Укол голки проводять в слизову оболонку носопіднебінного заглиблення з обох сторін. Після досягнення голкою кістки вводять 0,5-1,0 мл розчину анестетика (ознака - побіління слизової оболонки), звідки він блокує носопіднебінний нерв. Анестезія настає через 1-2 хвилини після ін'єкції.
Техніка виконання термінальної анестезії для знеболення середніх верхніх альвеолярних нервів (плексуальна анестезія)
Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл.), голка для внутрішньо-м'язових або підшкірних ін'єкцій, розчин анестетика, зуболікарське дзеркало або шпатель.
При проведенні термінальної анестезії середніх верхніх альвеолярних нервів незалежно від боку її виконання лікар стає з права і спереду від хворого. Визначає топографоанатомічні орієнтири: перехідна складка верхньої щелепи з вестибулярної сторони. проекція верхівок малих кореневих зубів верхньої щелепи.
Методика проведення: лікар переконується у гарної фіксації ін'єкційної голки на канюлі шприца та відводить шпателем або зуболікарськім дзеркалом щоку назовні Лікар тримає шприц у правій руці трьома пальцями (І, II, III) у вигляді "писчого пера" так, щоб І палець вільно доставав до дистального кінця поршня. Лікар вводить голку під кутом 40-45° до кістки альвеолярного відростку під слизову оболонку перехідної складки у медіо-дистальному напрямку. Зріз голки повинен бути повернутий до кістки. Потім лікар переміщує І палець на поршень шприца, якій утримується двома пальцями. Розчин анестетика у кількості 2-3 мл вводить повільно, запобігаючи пораненню м'яких тканин, мілких нервів та судин при швидкому введенні рідини. На шляху голки до кістки альвеолярного відростку лікар створює депо анестетика. Знеболення настає через 3-5 хвилин.