Зміст управління фінансовими ризиками
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 21
Управління фінансовими ризиками підприємства
Сутність та види фінансових ризиків
Фінансовий ризик– імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансово-господарської діяльності.
За видами:
- Ризик зниження фінансової стійкості підприємства.
- Ризик неплатоспроможності підприємства
- Інвестиційний ризик.
- Інфляційний ризик.
- Відсотковий ризик.
- Валютний ризик.
За об’єктом виникнення:
- Ризик окремої фінансової операції.
- Ризик різних видів фінансової діяльності.
- Ризик фінансової діяльності підприємства в цілому.
За сукупністю досліджуваних інструментів : Індивідуальний фінансовий ризик;Портфельний фінансовий ризик.
За комплексністю дослідження:Простий фінансовий ризик. Складний фінансовий ризик.
За джерелами виникнення:
- Зовнішній, систематичний або ринковий ризик (незалежний від діяльності підприємства
- Внутрішній, несистематичний або специфічний ризик.
За характером прояву в часі:
- Постійний фінансовий ризик.
- Тимчасовий фінансовий ризик.
За рівнем фінансових втрат:
- Допустимий фінансовий ризик.
- Критичний фінансовий ризик.
- Катастрофічний фінансовий ризик.
За можливістю передбачення: Прогнозований фінансовий ризик. Непрогнозований фінансовий ризик.
За можливістю страхування: Фінансовий ризик, що підлягає страхуванню. Фінансовий ризик, що не підлягає страхуванню.
Методи розрахунку ризиків
Ризиквизначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих утрат (збитків) і у відносному — як величину втрат, віднесену до визначеноїбази. Базу вибираютьменеджери в залежностівідспецифікипідприємства і виду конкретного ризику; цеможуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартістьактивів, утратиминулихроків і т.д.
Методиоцінкиризиків:
- метод експертноїоцінки
- статистичний метод
Статистичний метод менеджери використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і утратах від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику, він виражається величиною середньоквадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу — математичне чекання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
При недоліку чи відсутності статистичної інформації приходиться застосовувати метод експертних оцінок, що зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, що дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат.У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.
Зміст управління фінансовими ризиками
Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком.
Стратегія управління ризиками:
- активне реагування
- пасивний захист
Пасивний захист - це стратегія різних видів і способів страхування. При пасивному захисті від ризиків фінансові менеджери можуть обирати різні способи страхування в залежності від джерел ризику і напрямків діяльності, по яких може виникнути ризик. Можна використовувати страхування через страхові компанії, процедури хеджування, самострахування.
Активне реагування - передбачає наступні методи керування ризиком: поділ ризиків; передача ризиків; скорочення ризиків за рахунок здійснення різних технічних заходів і навчання персоналу; диверсифікованість діяльності. Фірми можуть також застосовувати комбінований підхід, тобто одночасно використовувати всі перераховані чи методи частина з них.
1.4 Основні засоби зниження ризиків:
• Підвищення рівня інформаційного забезпечення господарчої діяльності.
• Обмеження фінансових витрат.
• Страхування ризиків.
• Диверсифікація вкладень капіталу і розширення видів діяльності.
• Створення ефективної системи економічного і правового управління ризиками.
Ризик можна зменшити, дотримуючись у комерційній діяльності відомих принципів фінансової обережності:
• завжди є можливість не ризикувати;
• прагнення отримати більше означає більший ризик;
• розмір ризику зменшується, якщо ризик під контролем;
• не треба ризикувати більшим заради меншого;
• не треба ризикувати більше, ніж це можливо за наявного власного капіталу (скажімо, сумою, розміри якої перевищують розміри власного капіталу);
• найнадійніша гарантія супроти ризику - самоконтроль і самострахування за рахунок створення резервів.
2.1. Визначте умови, за якої виробництво продукції підприємства буде вигідним для приватного бізнесу:
а) фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції менший за порогову кількість товару;
б) фактичний обсяг реалізації продукції менший за порогову кількість товару, проте підприємство за обсягом виробництва дану межу зуміло перейти;
в) фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції більший за порогову кількість товару;
г) фактичний обсяг виробництва продукції менший за порогову кількість товару, проте за рахунок значних запасів нереалізованої продукції реалізовано більше за порогову кількість товару.
2.2. Агресивна політика управління поточними активами свідчить про
а) підприємство прагне мінімізувати обсяг поточних активів;
б) підприємство не робить ніяких обмежень у нарощенні обсягів поточних активів;
в) підприємство працює з тими обсягами поточних активів, які у нього є.
2.3. Теперішня (поточна) вартість грошей визначається:
а) за допомогою моделі Фішера;
б) за допомогою компаундингу;