Зміст управління фінансовими ризиками

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 21

Управління фінансовими ризиками підприємства

Сутність та види фінансових ризиків

Фінансовий ризик– імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансово-господарської діяльності.

За видами:

- Ризик зниження фінансової стійкості підприємства.

- Ризик неплатоспроможності підприємства

- Інвестиційний ризик.

- Інфляційний ризик.

- Відсотковий ризик.

- Валютний ризик.

За об’єктом виникнення:

- Ризик окремої фінансової операції.

- Ризик різних видів фінансової діяльності.

- Ризик фінансової діяльності підприємства в цілому.

За сукупністю досліджуваних інструментів : Індивідуальний фінансовий ризик;Портфельний фінансовий ризик.

За комплексністю дослідження:Простий фінансовий ризик. Складний фінансовий ризик.

За джерелами виникнення:

- Зовнішній, систематичний або ринковий ризик (незалежний від діяльності підприємства

- Внутрішній, несистематичний або специфічний ризик.

За характером прояву в часі:

- Постійний фінансовий ризик.

- Тимчасовий фінансовий ризик.

За рівнем фінансових втрат:

- Допустимий фінансовий ризик.

- Критичний фінансовий ризик.

- Катастрофічний фінансовий ризик.

За можливістю передбачення: Прогнозований фінансовий ризик. Непрогнозований фінансовий ризик.

За можливістю страхування: Фінансовий ризик, що підлягає страхуванню. Фінансовий ризик, що не підлягає страхуванню.

Методи розрахунку ризиків

Ризиквизначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих утрат (збитків) і у відносному — як величину втрат, віднесену до визначеноїбази. Базу вибираютьменеджери в залежностівідспецифікипідприємства і виду конкретного ризику; цеможуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартістьактивів, утратиминулихроків і т.д.

Методиоцінкиризиків:

- метод експертноїоцінки

- статистичний метод

Статистичний метод менеджери використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і утратах від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику, він виражається величиною середньоквадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу — математичне чекання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

При недоліку чи відсутності статистичної інформації приходиться застосовувати метод експертних оцінок, що зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, що дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат.У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.

Зміст управління фінансовими ризиками

Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком.

Стратегія управління ризиками:

- активне реагування

- пасивний захист

Пасивний захист - це стратегія різних видів і способів страхування. При пасивному захисті від ризиків фінансові менеджери можуть обирати різні способи страхування в залежності від джерел ризику і напрямків діяльності, по яких може виникнути ризик. Можна використовувати страхування через страхові компанії, процедури хеджування, самострахування.

Активне реагування - передбачає наступні методи керування ризиком: поділ ризиків; передача ризиків; скорочення ризиків за рахунок здійснення різних технічних заходів і навчання персоналу; диверсифікованість діяльності. Фірми можуть також застосовувати комбінований підхід, тобто одночасно використовувати всі перераховані чи методи частина з них.

 

1.4 Основні засоби зниження ризиків:

• Підвищення рівня інформаційного забезпечення господарчої діяль­ності.

• Обмеження фінансових витрат.

• Страхування ризиків.

• Диверсифікація вкладень капіталу і розширення видів діяльності.

• Створення ефективної системи економічного і правового управління ризиками.

 

Ризик можна зменшити, дотримуючись у комерційній діяльності відомих принципів фінансової обережності:

• завжди є можливість не ризикувати;

• прагнення отримати більше означає більший ризик;

• розмір ризику зменшується, якщо ризик під контролем;

• не треба ризикувати більшим заради меншого;

• не треба ризикувати більше, ніж це можливо за наявного власного капіталу (скажімо, сумою, розміри якої перевищують розміри влас­ного капіталу);

• найнадійніша гарантія супроти ризику - самоконтроль і самостра­хування за рахунок створення резервів.

 

2.1. Визначте умови, за якої виробництво продукції підприємства буде вигідним для приватного бізнесу:

а) фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції менший за порогову кількість товару;

б) фактичний обсяг реалізації продукції менший за порогову кількість товару, проте підприємство за обсягом виробництва дану межу зуміло перейти;

в) фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції більший за порогову кількість товару;

г) фактичний обсяг виробництва продукції менший за порогову кількість товару, проте за рахунок значних запасів нереалізованої продукції реалізовано більше за порогову кількість товару.

2.2. Агресивна політика управління поточними активами свідчить про

а) підприємство прагне мінімізувати обсяг поточних активів;

б) підприємство не робить ніяких обмежень у нарощенні обсягів поточних активів;

в) підприємство працює з тими обсягами поточних активів, які у нього є.

2.3. Теперішня (поточна) вартість грошей визначається:

а) за допомогою моделі Фішера;

б) за допомогою компаундингу;