II. Гігієна водопостачання та грунту. 3 страница

В - тип грунту, що впливає на інсоляцію цього району.;

С - механічний склад грунту, що впливає на пилеутворення в повітрі;

D - тип грунту, що впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

Е – стан грунту, що впливає на забруднення атмосферного повітря.

171.Роль грунту як кліматоутворюючого фактору:

А - механічний склад грунту, що впливає на пилеутворення в повітрі;

В - тип грунту, що впливає вплив на інсоляцію цього району.;

*С - заболоченість грунту, що збільшує вологість повітря;

D - тип грунту, що впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

Е - стан грунту, що впливає на забруднення атмосферного повітря.

172.Джерела забруднення грунту мінеральними речовинами:

А - крупні тваринницькі комплекси;

В - нафтопереробна промисловість;

С - атомні електростанції;

*D - мінеральні добрива;

Е - харчова промисловість.

173.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

А - стічні води металургійних підприємств;

*В - кладовища, скотомогильники;

С- атомні електростанції;

D - мінеральні добрива;

Е - виробництво будівельних матеріалів.

174.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

*А - підприємства харчової промисловості;

В - виробництво будівельних матеріалів;

С - стічні води металургійних підприємств;

D - мінеральні добрива;

Е - атомні електростанції.

175.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

А - виробництво будівельних матеріалів;

*В - підприємства нафтової і нафтопереробної промисловості;

С - стічні води металургійних підприємств;

D - застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

Е - тваринницькі комплекси.

176.Джерела забруднення грунту токсичними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

*В - застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

С- тваринницькі комплекси;

D - мінеральні добрива;

Е - кладовища, скотомогильники.

177.Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

В - нафтопереробна промисловість;

*С - аварійні ситуації на АЕС;

D - фекально-господарська каналізація;

Е - відходи підприємств хімічної промисловості.

178.Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

В - нафтопереробна промисловість;

С- станції радіолокацій;

D - фекально-господарська каналізація;

*Е - відходи підприємств (об'єктів), що використовують радіоактивні речовини.

179.Поняття про процес самоочищення грунту:

А - складний біологічний процес перетворення неорганічних речовин у органічних;

В - складний біохімічний процес, що супроводиться розмноженням патогенної мікрофлори;

*С - складний біохімічний процес перетворення органічних речовин в мінеральні або гумус, що супроводиться відмиранням патогенного початку;

D - механічний процес фільтрації забруднення через грунт, грунт до першого водоносного горизонту;

Е - складний біохімічний процес перетворення вуглеводів в жири.

180.Сутність процесу мінералізації грунту:

А - перетворення білків в анаеробних умовах в солі амонія;

*В - перетворення органічних речовин на неорганічних;

С - перетворення неорганічних речовин на органічних;

D - перетворення органічних речовин на гумус;

Е - перетворення жирів на жирні кислоти.

181.Сутність процесу гумініфікації грунту:

А - перетворення мінеральних речовин на гумус;

*В - перетворення органічних речовин на гумус;

С - перетворення неорганічного азоту на органічний;

D - перетворення органічних речовин на мінеральних;

Е - розщеплювання, перетворення вуглеводів до вуглекислого газу у води.

182.Сутність процесу мінералізації вуглеводів в аеробних умовах:

А - перетворення вуглеводів у присутності кисню в метан і інші гази;

*В - перетворення вуглеводів у присутності кисню до кінцевих продуктів - вуглекислого газу і води;

С - перетворення жирів у присутності кисню в метан та інші смердючі гази;

D - перетворення вуглеводів при нестачі кисню до кінцевих продуктів - вуглекислого газу і води;

Е - перетворення вуглеводів у присутності кисню в аміак, азотисту кислоту і азотну кислоту.

183.Сутність процесу мінералізації вуглеводів в анаеробних умовах:

А - перетворення вуглеводів у присутності кисню в метан та інші смердючі гази;

В - перетворення вуглеводів у присутності кисню до кінцевих продуктів – вуглекислого газу і води;

С - перетворення вуглеводів при нестачі кисню в жирні кислоти;

*D - перетворення вуглеводів при нестачі кисню в метан та інші смердючі гази;

Е - перетворення вуглеводів при нестачі кисню в аміак, азотисту і азотну кислоту;

184.Сутність процесу мінералізації жирів в аеробних умовах:

А - перетворення жирів на аміак, азотисту і азотну кислоту;

В - перетворення жирів у присутності кисню в метан та інші смердючі гази;

С- перетворення жирів у присутності кисню в жирні кислоти;

D - перетворення жирів у присутності кисню в метан і інші гази;

*Е - перетворення жирів у присутності кисню до кінцевих продуктів - вуглекислого газу і води.

185.Сутність процесу мінералізації жирів в анаеробних умовах:

А - перетворення жирів при недостатності кисню в гумус;

В - перетворення жирів при нестачі кисню в аміак, азотисту і азотну кислоту;

С - перетворення жирів при недостатності кисню в метан і інші гази;

*D - перетворення жирів при нестачі кисню в смердючих жирних кислотах;

Е - перетворення жирів при нестачі кисню до кінцевих продуктів - вуглекислого газу і води.

186.Стадії процесу мініралізації білків:

А - 1 - гуміфікація; 2 - денітрифікація;

*В - 1 - амоніфікація ; 2 - нітрифікація;

С - 1 - нітрифікація; 2 - денітрифікація ;

D - 1 - амоніфікація; 2 - гуміфікація;

Е - 1 - гуміфікація ; 2 - нітрифікація.

187.Сутність процесу дезамінування білків:

А - окислення аміаку до азотистої кислоти;

В - окислення азотистої кислоти до азотної;

С - окислення аміаку і його солей до азотистої і азотної кислот;

D - перетворення мінерального азоту на органічний при допомозі клубенькових бактерій;

*Е - розпад амінокислот до аміаку і його солей.

188.Сутність процесу нітрифікації білків:

А - розпад амінокислот до аміаку і його солей;

В - розпад білків до вуглекислого газу і води;

*С - окислення аміаку і його солей до азотистої, а потім до азотноїкислоти;

D - розпад білків до жирних кислот;

Е - перетворення мінерального азоту на органічний при допомозі клубенькових бактерій.

189.Стадії (фази) процесу нітрифікації білків:

А - 1 - перетворення амінокислот на аміак; 2 - окислення аміаку до нітриту;

В - 1 - перетворення амінокислот до нітратів; 2 -окислення нітратів до вуглекислого газу і води;

С - 1 - окислення нітратів до нітриту; 2 - перетворення нітратів на білкові речовини за допомогою бактерій;

D - 1 - відновлення нітратів в аміак і його солі; 2 - перетворення солей амонія в білки за допомогою бактерій;

*Е - 1 - окислення аміаку і його солей до азотистої кислоти (нітриту); 2 - окислення нітриту до нітратів.

190.Фактор, що впливає на мінерализацію органічних речовин в грунті:

А - ультрафіолетове випромінювання;

*В - присутність в грунті актиноміцетів, грибів, бактеріофагів;

С - наявність бікарбонатів;

D - тривалість дня;

Е - вміст солей кальцію і магнію.

191.Фактор, що впливає на мінерализацію органічних речовин в грунті:

А - ультрафіолетове випромінювання;

В - видиме світло;

С - наявність бікарбонатів;

*D - аерація грунту;

Е - вміст солей кальцію і магнію.

192.Фактор, що впливає на мінерализацію органічних речовин в грунті:

А - ультрафіолетове випромінювання;

В - іонізація повітря;

С - наявність бікарбонатів;

D - вміст солей кальцію і магнію;

*Е - присутність в грунті відповідних мікроорганізмів.

193.Санітарне значення процесів самоочищення у грунті:

А - підвищення родючості грунту;

В - має значення для рекультивації землі;

С - сприяє збільшенню кількості кисню в атмосферному повітрі;

D - використання грунтових методів знешкодження покидьків і фекально-господарських стічних вод;

Е - сприяє зменшенню кислотності грунтів.

194.Гігієнічне значення гранулометричного складу грунту:

А - від нього залежить запилена і загазованість приземного шару атмосфери;

*В - в великозернистих грунтах створюються кращі умови для протікання процесів самоочищення;

С - з цим пов'язані концентрації кисню і вуглекислого газу в атмосферному повітрі;

D - підвищення родючості грунту;

Е - використання грунту як будівельного матеріалу.

195.Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту:

*А - впливають на ефективність протікання процесів самоочищення в грунті;

В - впливають на хімічний склад атмосферного повітря;

С - сприяють утворенню озонового шару атмосфери;

D - відіграють роль у виникненні геохімічних ендемій;

Е - відіграють роль у виникненні ендемічних захворювань.

196.Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту:

А - сприяють утворенню озонового шару атмосфери;

В - впливають на хімічний склад атмосферного повітря;

*С - впливають на кліматичні умови в даній місцевості;?

D - відіграють роль у виникненні геохімічних ендемій;

Е - відіграють роль у виникненні ендемічних захворювань.

197.Принцип методу визначення вологості грунту:

А - визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт;

В - визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

*С - визначення процентного вмісту вологи в грунті по відношенню до абсолютно сухого грунту;

D - визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунти через певний час;

Е - визначення загального об'єму пір в грунті (у відсотках), засноване на витісненні повітря водою.

198.Принцип методу визначення максимальної вологоємності грунту:

А - визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

В - визначення відсоткового вмісту вологи в грунті по відношенню до абсолютно сухого грунту;

С - визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

*D - визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт;

Е - визначення загального об'ємупір в грунті (у відсотках), засноване на витісненні повітря водою.

199.Принцип методу визначення вологопроникності грунту:

А - визначення загального об'єму пір в грунті (у відсотках), засноване на витісненні повітря водою;

В - визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

С - визначення відсоткового вмісту вологи в грунті по відношенню до абсолютно сухого грунту;

*D - визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

Е - визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

200.Принцип методу визначення капілярності грунту:

*А - визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

В - визначення загального об'єму пір в грунті (у відсотках), засноване на витісненні повітря водою;

С - визначення відсоткового вмісту вологи в грунті по відношенню до абсолютно сухого грунту;

D - визначення часу, за який вода пройде через шар грунту (по капілярам);

Е - визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

201.Принцип методу визначення пористості грунту:

А - визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт;

*В - визначення загального об'єму пір в грунті (у відсотках), засноване на витісненні повітря водою;

С - визначення часу, за який вода пройде через шар грунту (по капілярам);

D - визначення відсоткового вмісту вологи в грунті по відношенню до абсолютно сухого грунту;

Е - визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час.

202.Одиниця вимірювання вологості грунту:

А - г/см³;

В - мм рт. ст.;

С - грам;

D - сантиметр;

*Е - відсоток.

203.Одиниця вимірювання максимальної вологоємності грунту:

А - грам;

*В - відсоток;

С - г/см³;

D - секунди;

Е - сантиметр.

204.Одиниця визначення капілярності грунту:

А - г/см³;

*В - сантиметр;

С - секунди;

D - відсоток;

Е - мм рт. ст.

205.Одиниця визначення пористості грунту:

А - секунда;

В - сантиметр;

С - мілілітр;

*D - відсоток;

Е - г/см³.

206.При приготуванні водної витяжки грунту необхідний реактив:

*А - сірчанокислий алюміній (13 % розчин);

В - азотнокисле срібло (7 % розчин);

С - гідроокис кальцію (7 % розчин);

D - хлористий барій (1 % розчин);

Е - хромоген чорний.

207.При приготуванні водної витяжки грунту необхідний реактив:

А - гідроокис алюмінію (13 % розчин);

В - азотнокисле срібло (7 % розчин);

*С - їдкий натр (7 % розчин);

D - хлористий барій (1 % розчин);

Е - хромоген чорний.

208.Особливості фільтрування при приготуванні водної витяжки грунту:

А - змочити фільтр водою, що дистилює;

В - забарвити фільтр біхроматом калія;

С - змочити фільтр розчином трилону Б;

*D - фільтрування проводиться через гарячий фільтр;

Е - промити фільтр гарячим лугом для збільшення його прозорості.

209.Принцип напівякісного методу визначення вмісту нітратів в грунті:

А - розрахунок відношення кількості азоту гумусу до кількості органічного азоту в грунті;

В - утворення білого осаду при додаванні дифеніламіну;

С - зміна забарвлення з бузкового в блакитну при додаванні трилону Б;

D - утворення стійкої піни при додаванні розчину мила;

*Е - візуальне порівняння забарвлення водної витяжки досліджуваної проби грунту, що утворюється при взаємодії нітратів з дифеніламіном, із забарвленням стандартного ряду розчинів.

210.Визначення санітарного числа грунту (число Хлебнікова):

А - розрахунок відношення кількості органічного азоту, що не розклався грунти до азоту гумусу (грунтового білкового азоту);

*В - розрахунок відношення кількості азоту гумусу (грунтового білкового азоту) до кількості органічного азоту грунту, що не розклався;

С - визначення відношення азоту амонія до загальної кількості азоту в грунті;

D - визначення кратності перевищення ГДК хімічних речовин в грунті;

Е - визначення кратності перевищення ГДК нітратів в грунті.

211.Показник санітарного стану грунту:

*А - число личинок і лялечок мух на 0,25м²грунту;

В - мікробне число;

С - колі-індекс;

D - число личинок і лялечок мух в 1 кг грунту;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту.

212.Показник санітарного стану грунту:

А - число личинок і лялечок мух в 0,25 м³ грунту;

В - мікробне число;

С - колі-індекс;

*D - число Хлебнікова;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту.

213.Показник санітарного стану грунту:

А - мікробне число;

В - число яєць гельмінтів в 1 м³ грунту;

С - число мух на 0,25 м² грунту;

D - число гельмінтів в 1 кг грунту;

*Е - титр анаеробів.

214.Показник санітарного стану грунту:

А - мікробне число;

*В - число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

С - число личинок мух в 0,25 м³грунту;

D - число гельмінтів в 1 кг грунту;

Е - титр Данілюка.

215.Показник санітарного стану грунту:

А - число гельмінтів в 1 кг грунту;

В - число мух в 1 кг грунту;

С - мікробне число;

*D - санітарне число;

Е - титр Хлебнікова.

216.Показник санітарного стану грунту:

А - число гельмінтів в 1 кг грунту;

В - число мух в 1 кг грунту;

С - мікробне число;

D - число Данілюка;

*Е - колі-титр.

217.Показник епідемічної безпеки грунту:

А - титр Хлебникова.

В - число личинок мух в 0,25 м³ грунту;

С - число Данілюка;

*D - число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту;

218.Показник епідемічної безпеки грунту:

А - титр Данілюка

В - число личинок мух в 0,25 м³ грунту;

*С - титр анаеробів;

D - число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту.

219.Показник епідемічної безпеки грунту:

*А - колі-титр;

В - число личинок мух в 0,25 м³ грунту;

С - титр Хлебнікова;

D - число гельмінтів в 1 м³ грунту;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту;

220.Санітарно-бактеріологічний показник забруднен-ня грунту:

А - число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

*В - колі-титр;

С - число личинок мух на 0,25 м² грунту;

D - мікробне число;

Е - число Хлебнікова.

221.Санітарно – бактеріологічний показни забруднен-ня грунту:

А - кількість кишкових паличок в 1 кг грунту;

В - мікробне число;

С - число личинок мух на 0,25 м² грунту;

*D - титр анаеробів;

Е - санітарне число (число Хлебнікова).

222.Колі-титр грунту - це:

А - найменша маса грунту в грамі, в якому міститься 1 геогельминт;

В - найменша маса грунту в грамі, в якому міститься1 анаеробний мікроорганізм;

С - кількість спор анаеробів в 0,25 м³ грунту;

*D - найменша маса грунту в грамі, в якому міститься 1 кишкова паличка;

Е - кількість кишкових паличок в 1 кг грунту.

223.Титр анаеробів грунту - це:

*А - найменша маса грунту в грамі, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

В - найменша маса грунту в грамі, в якому міститься 1 кишкова паличка;

С - кількість анаеробних мікроорганізмів в 1 кг грунту;

D - кількість анаеробних мікроорганізмів в 0,25 м³ грунту;

Е - кількість грунту, в якій міститься 10 геогельмінтов.

224.Основні геогельмінти:

*А - аскариди;

В - бичачий ціп'як;

С - трихінели;

D - свинячий ціп'як;

Е - гострики.

225.Основні геогельмінти:

А - свинячий ціп'як;

В - бичачий ціп'як;

С - трихінели;

*D - власоглав;

Е - гострики.

226.Основні геогельмінти:

А - свинячий ціп'як;

В - бичачий ціп'як;

С - трихінели;

D - гострики;

*Е - кривоголовка (дванадцятипала, американська).

227.Санітарно-хімічний показник забруднення грунту:

А - число кишкових паличок в 1 кг грунту;

В - найменша маса грунту, в якому визначається одна кишкова паличка;

С - найменша маса грунту, в якому визначається одна личинка мухи;

D - число геогельмінтів в 1 кг грунту;

*Е - санітарне число.

228.Вага первинного грунту (до висушування) 10г, вага грунту після висушування 8,5г. Визначіть вологість грунту у відсотках абсолютно сухого грунту (%):

*А - 17,7;

В - 5,25;

С - 28,2;

D - 47;

Е - 20.

229.Вага первинного грунту (до висушування) 10г, вага грунту після висушування 9,5г. Визначите вологість грунту у відсотках абсолютно сухого грунту (%):

А - 17,7;

*В - 5,25;

С - 28,2;

D - 47;

Е - 51.

230.Вага первинного грунту (до висушування) 10г, вага грунту після висушування 7,8г. Визначите вологість грунту у відсотках абсолютно сухого грунту (%):

А - 17,7;

В - 5,5;

*С - 28,2;

D - 43;

Е - 47.

231.Вага первинного грунту (до висушування) 10г, вага грунту після висушування 6,8г. Визначите вологість грунту у відсотках абсолютно сухого грунту (%):

А - 15,3;

В - 21,7;

С - 34;

*D - 47;

Е - 51.

232.Показник санітарного стану грунту:

А - число личинок і лялечок мух в 0,25 м³ грунту;

В - мікробне число;

С - колі-індекс;

*D - число Хлебнікова, титр анаеробів, санітарне число;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту.

233.Показник санітарного стану грунту:

А - число личинок і лялечок мух в 0,25 м³ грунту;

В - мікробне число;

С - колі-індекс;

*D - число Хлебнікова, титр анаеробів, санітарне число;

Е - число гельмінтів в 1 кг грунту.

234.Санітарно-бактеріологічний показник забруднен-ня грунту:

А - число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

*В - колі-титр, санітарне число (число Хлебнікова).;

С - число личинок мух на 0,25 м² грунту;

D - мікробне число;

Е - число Хлебнікова.

III. Гігієна харчування.

1.Середня энергетична цінність 1 граму жирів (калоричний коефіцієнт (кал):

А - 4;

В - 6;

С - 7;

D - 8;

*Е - 9.

2.Яка частина білків від добової калорійності раціону (%)?

А - 13;

*В - 11;

С - 13;

D - 12;

Е - 15.

3.До якої професійної групи відносяться хірурги?

А - до першої, як і всі медпрацівники;

В - до другої, як і середній і молодший медперсонал;

*С - до третьої (середня щодо важкості праця);

D - до четвертої (важка фізична праця);

Е - до п'ятої (надзвичайно емоційно напружена праця).

4.Потреба в енергії визначається:

*А - по величині добових енерговитрат;

В - по величині добової калорійності раціону;

С - по величині добової потреби в білках;

D - по величині добової потреби в жирах;

Е - по величині добової потреби у вуглеводах.

5.Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

А - опитово-табличний метод;

В - метод функціональної енергометрії;

С - метод непрямої енергометрії;

D - розрахунково-ваговий метод;

*Е - хронометражно-табличний метод.

6.Сутність методу непрямої енергометрії:

А - обчислення витрат енергії при будь-якій діяльності по величині життєвої ємкості легенів;

В - обчислення витрат енергії при будь-якій діяльності за спеціальними таблицями;

С - обчислення витрат енергії при будь-якій діяльності з допомогою спеціальних камер;

*D - обчислення витрат енергії при будь-якій діяльності по величині газообміну;

Е - обчислення витрат енергії при будь-якій діяльності розрахунковим методом (з врахуванням статі, віку, маси тіла).

7.Величина основного обміну в середньому складає (кал):

А - 1000 - 1500;

В - 1400 - 1700;

*С - 1000 - 2000;

D - 1500 - 2000;

Е - 1500 - 1800.

8.Специфічно - динамічну дію їжі визначають:

*А - по величині основного обміну;

В - ваговим методом;

С - розрахунковим методом;

D - хронометражним методом;

Е - за антропометричними даними за допомогою таблиць.

9.Частка простих сахарів в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (не більш %):

*А - 40;

В - 35 ;

С - 45;

D - 50;

Е - 20 .

10.До якої професійної групи відносяться медсестри?

А - до першої, як всі медпрацівники;

*В - до другої (легка щодо важкості праця);

С - до третьої, як і хірурги;

D - до четвертої (важка фізична праця);

Е - до п'ятої (дуже важка фізична праця).

11.Яка з перерахованих ознак є принципом раціонального харчування?

А - в добовому харчовому раціоні повинно бути не менше 55 % тваринного білку;

*В - харчування має бути повноцінним в якісному відношенні;

С - в добовому харчовому раціоні повинно бути не менше 30 % рослинного жиру;

D - середня вага добового харчового раціону повинна складати 2,5-3 кг;

Е - харчування повинне задовольняти естетичні і органолептичні вимоги людини.

12.Середня энергетична цінність 1 граму вуглеводів (калоричний коефіцієнт (кал):

А - 6;

В - 8;

*С - 4;

D - 7;

Е - 9.

13.Величина основного обміну людини визначається:

*А - методом аліментарної енергометрії ;

В - методом прямої енергометрії;

С - методом непрямої енергометрії;

D - ваговим методом;

Е - розрахунковим методом по таблицях.

14.Середня величина основного обміну в чоловіків (кал):

*А - 1700 ;

В - 1500 ;

С - 1400;

D - 2000;

Е - 2700 .

15.Метод аліментарної енергометрії - це точний облік энергетичної цінності їжі і контролю маси тіла протягом:

А - 15 - 16 днів;

В - місяця;

С - тижні;

D - двох тижнів;

*Е - 25 - 26 днів.

16.Недоліком методу прямої енергометрії являється:

А - неточність (не враховує стать і вік);

*В - не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

С - не дозволяє проводити хронометраж всіх видів діяльності;

D - не дозволяє проводити функціональні методи дослідження;

Е - неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості).

17.Розрахунок добової потреби в білках, жирах, вуглеводах проводять:

А - ваговим методом;

В – хронометражним методом;

*С - за допомогою таблиць;

D - за антропометричними показниками;

Е - хронометражно-табличним методом.

18.Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

А - метод непрямої енергометрії;

*В - метод прямої енергометрії;

С - метод функціональної енергометрії;

D - ваговий метод;

Е - розрахунковий - ваговий метод.

19.Недоліком методу прямої енергометрії являється:

А - неточність (не враховує пів і вік випробовуваний);

В - неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості);

С - не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

D - не дозволяє врахувати вплив чинника виробничого і побутового середовища;

*Е - трудомісткість і складність у виконанні.

20.Специфічна динамічна дія їжі складає від величини основного обміну (%):

А - 5 - 10 ;

*В - 10 - 15 ;

С - 5 - 15 ;

D - 5 - 7 ;

Е - 7 - 15 .

21.Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

А - розрахунковий - ваговий метод;

В - метод функціональної енергометрії;

*С - метод респіраторної енергометрії?

D - метод непрямої енергометрії;

Е - ваговий метод.

22.Чому у середньому дорівнює основний обмін у жінок (кал)?

А - 1200 ;

*В - 1400;

С - 1700;

D - 1000;

Е - 1500.

23.Сутність методу прямої енергометрії:

*А – облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних камер;

В – облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних розрахункових таблиць;

С - облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і ваги;

D - облік енергії, що виділяється організмом, залежно від професійній діяльності;

Е - облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і професії.

24.Правило ізодинамії - це:

А - заміна одного продукту на інший за умови збереження його ваги;

В - заміна одного продукту на інший за умови рівноваги в їх складі тваринних білків;

С - заміна одного продукту на інший за умови рівноваги в їх складі рослинних жирів;

D - еквівалентність продуктів по їх хімічному складу;

*Е - еквівалентність продуктів по їх енергетичній цінності.

25.Якою повинна бути частка тваринного білку в їх добовій кількості при раціональному харчування?

А - 45 - 50;

В - 40;

С - 45;

*D - 55;

Е - 55 - 60.

26.Яке має бути співвідношення Б: Ж: У в добовому харчовому раціоні дорослого працездатного населення ?

А - 1: 1: 4;