Трудовий стаж буває таких видів: загальний, безперервний та спеціальний

Поняття трудового стажу, його види та значення в праві соц.заб

Трудовий стаж в загальній формі визначається як тривалість трудової діяльності працівника, Стосовно сфери соціального забез­печення трудовий стаж можна визначити як нараховану за вста­новленими правилами тривалість минулої трудової та іншої суспільно-корисної діяльності громадян, яка протікає в певних, визначених законом, суспільних формах і з якою пов'язуються правові наслідки в області соціального забезпечення.

Юридичне значення трудового стажу полягає в тому, що він є одним із юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення правовідносин з соціального забезпечення, зокрема пенсійних пра­вовідносин та правовідносин з надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Трудовий стаж, як особлива міра величини трудової діяльності, має кількісну і якісну характеристики. Перша відображує загаль­ну тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, дру­га - є показником не тільки тривалості, а й характеру трудової діяльності за певними кваліфікаційними ознаками (важкі та шкідливі умови праці, сфера, в якій проходить трудова діяльність, неперервність праці тощо). Виходячи з цього, трудовий стаж поділяється на: загальний стаж (кількісна характеристика); спеціальний та неперервний (якісна характеристика).

Загальний трудовий стаж - це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від тривалості перерв в ній, нарахована за встановленими правилами.

Трудовий стаж буває таких видів: загальний, безперервний та спеціальний.

Загальний стаж для права соціального забезпечення має особ­ливо велике значення. Тільки за наявності певної його тривалості виникає право на пенсійне забезпечення в старості, в разі настан­ня інвалідності в наслідок загального захворювання, в разі втрати годувальника, який помер від загального захворювання, а в окре­мих випадках і за вислугу років. Від тривалості загального трудо­вого стажу залежить розмір вказаних трудових пенсій, а також до­помоги по тимчасовій втраті працездатності, оскільки його тривалість за період до набрання чинності відповідних законів про загальнообов'язкове соціальне та пенсійне страхування зарахо­вується до страхового стажу.

До загального трудового стажу зараховується:

- час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої ро­боти, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціаль­ному страхуванню, незалежно від характеру й тривалості робо­ти і тривалості перерв;

- робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи;

- робота протягом повного сезону на сезонних роботах та підприємствах і в організаціях сезонних галузей народного гос­подарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 28 березня 1997 р. № 278 ( 278-97-п ) «Про затверд­ження Списку сезонних робіт і сезонних галузей», зараховуються до загального трудового стажу роботи за рік ро­боти. Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудово­го стажу роботи за їх фактичною тривалістю;

- служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордон­них військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворе­них відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

- час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;

- час перебування на службі в митних органах;

- період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оп­лачуваних громадських роботах та період одержання допомоги (в тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

- час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років; час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оп­лачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шес­тирічного віку;

період, протягом якого виплачувалась допомога по вагітності та пологах, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільне­них із Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи чи навчання по досягненню дитиною трирічного віку;

період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у дитя­чому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- час навчання на курсах і у школах з підготовки кадрів, підви­щенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, утворених відповідно до за­конів України, а також в органах внутрішніх справ;

- час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;

- час навчання у професійно-технічному закладі освіти;

- час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

- час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

- термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'яз­ку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не враховується:

- час участі працівника у страйку, що визнаний судом незакон­ним;

- час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підго­товчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправ­них робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

 

Спеціальний стаж - це сумарна тривалість трудової діяльності, виокремлена із загального стажу з урахуванням важких та шкідли­вих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась. За певних умов до нього може включатися інша суспільно-корисна діяльність (навчання, військова служба тощо).

На відміну від загального стажу, з яким пов'язується право на пенсійне забезпечення за загальними нормами, спеціальний стаж служить підставою для надання пільг, що стосуються права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також для призначення пенсій за вислугу років.

Спеціальний трудовий стаж, який враховується для надання пільг при призначенні трудових пенсій можна поділити на два ви­ди. Основною підставою для їх поділу служать:

- особливі умови праці;

- зміст роботи, тобто характер виконуваної роботи, посада, про­фесія та відповідна галузь народного господарства чи сфера дер­жавного життя, де проходила трудова діяльність. Спеціальний стаж, виокремлений за особливими умовами

праці, в свою чергу поділяється на два підвиди:

- стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1;

- стаж на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N° 2;

Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені поста­новою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, застосовуються незалежно від відомчого підпорядкування підприємств, де працювали чи працюють особи, які звернулися за пенсією, якщо їхні професії чи посади зазначені в цих списках за відповідними виробництвами і цехами.

До стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, включається час виконання робіт безпосередньо на виробництвах, у цехах, дільницях відділеннях за професіями й посадами, перед­баченими списками № 1 і 2, якщо працівники зайняті на цих ро­ботах повний робочий день. Робота за сумісництвом не зарахо­вується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забез­печення» всі робочі місця за умовами праці підлягають обов'яз­ковій атестації, яка проводиться спеціальною атестаційною комісією. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.

До стажу роботи, який можна визначити як спеціальний за змістом роботи, насамперед слід віднести трудову діяльність працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві тахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджу­ваним Кабінетом Міністрів України (постановою від 31 березня 1994 р. № 202). Основною особливістю пільгового пенсійного за­безпечення цієї категорії працівників є те, що вони мають право на пенсію за віком незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, ста­левари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прока­ту, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

До цього виду спеціального стажу слід віднести також працю: а) трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у вироб­ництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

б) жінок, які працюють трактористами-машиністами, машиніста­ми будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних ма­шин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів;

в) жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

г) жінок, зайнятих протягом повного сезону на вирощуванні, зби­ранні та післязбиральній обробці тютюну;

д) робітниць текстильного виробництва, зайнятих на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (по­станова від 12 жовтня 1992 р. № 583);

є) жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та

виховали п'ятеро і більше дітей;

є) водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролей­бусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у техно­логічному процесі важких і шкідливих виробництв. Спеціальним стажем також слід вважати період певної трудо­вої (державної) діяльності окремих категорій працівників, яка за­конодавством визначена як вислуга років, і враховується при при­значенні пенсії за вислугу років.

Неперервний трудовий стаж - це тривалість неперервної трудо­вої діяльності, нарахованої за встановленими відповідними норма­тивними актами правилами, на тому ж самому підприємстві, уста­нові, організації, об'єднанні, галузі тощо. В окремих випадках, передбачених нормативними актами, до нього можуть включатися і інші види суспільно-корисної діяльності (навчання, військова служба тощо).

Неперервний трудовий стаж в праві соціального забезпечення втратив своє значення. Він може враховуватися при наданні пільг і переваг в соціально-побутовому та іншому обслуговуванні працівників підприємств, установ, організацій, яке передбачається колективними договорами та іншими нормами трудового права.