АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ. на методичній нараді
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №1
Завідувач кафедри
професор О.В. Тяжка_______
“______” _____________ 2007 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна | Пропедевтична педіатрія |
Модуль № | |
Змістовний модуль № | |
Тема заняття | Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. Методика клінічного обстеження органів травлення (огляд, пальпація, перкусія, аускультація). Симптоми уражень органів травлення. Семіотика основних захворювань органів травлення у дітей. Синдром „гострого живота”. Лабораторно-інструментальні методи дослідження. |
Курс | |
Факультет | Медичний №1 |
Київ 2007
1. Конкретні цілі:
§ Знати анатомо – фізіологічні особливості ротової порожнини, стравоходу, шлунку, тонкого і товстого кишечнику, органів гепатобіліарної системи, підшлункової залози, сфінктерного апарату ШКТ
§ Пояснити особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку
§ Проаналізувати особливості перетравлювання і всмоктування білків, жирів, вуглеводів в різних відділах травного тракту
§ Вміти зібрати скарги хворої дитини, анамнез життя, анамнез хвороби
§ Продемонструвати методику об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
§ Класифікувати симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей
§ Скласти план додаткових методів дослідження органів травного тракту у дітей
§ Трактувати лабораторно – інструментальні методи дослідження органів травлення у дітей
2. Базовий рівень підготовки.
Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
1. Кафедра анатомії та фізіології | Знати будову та функцію органів травного тракту. Зобразити схематично проекцію органів травного каналу на передню стінку живота. |
2. Кафедра медичної біології | Ідентифікувати збудника захворювань органів травної системи |
2. Кафедра медичної фізики | Розраховувати основні параметри секреторної і евакуаторної функції системи травлення |
3. Кафедра фармакології | Застосовувати медичні препарати для стимуляції внутрішньосекреторної функції органів травлення |
4. Кафедра медичної хімії | Розраховувати необхідну концентрацію дезінфікуючого розчину для обробки засобів інструментального дослідження |
5. Кафедра рентгенології | Описувати рентгенологічні знімки органів ШКТ |
6. Кафедра психології | Застосовувати знання психології дитячого віку при спілкуванні з дитиною |
3. Організація змісту навчального матеріалу
АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ.
§ порожнина рота відносно мала, добре розвинуті жувальні м'язи і м'язи губ, в товщі щік добре виражені щільні жирові подушечки – комочки Біша, що забезпечує пристосування до акту смоктання
§ вхід у гортань лежить високо над нижньо-заднім краєм м'якого піднебіння і з'єднаний з порожниною рота, рух їжі відбувається по боках від виступаючої гортані, що забезпечує можливість здійснювати подих і проковтувати їжу одночасно, не перериваючи смоктання
§ парні слинні залози (привушна, підщелепна, під'язична) функціонують з перших днів життя, однак секреція слини недостатня і посилюється з 2 - 3 місяців життя – це так звана фізіологічна слинотеча, що виникає внаслідок незрілого автоматизму ковтання.
§ бактерицидні властивості слини у дітей виконує лізоцим, імуноглобулін А і виражені недостатньо, з чим пов’язані часті захворювання дітей першого року на стоматит, гінгівіт, глосит.
§ недорозвиненість залоз стравоходу
§ фізіологічна недостатність нижнього стравохідного сфінктеру: первинна недостатність обумовлена віковою незрілістю шлунку і воротаря, і вторинна (халазія) обумовлена недорозвиненістю нервово-м'язового апарату нижнього стравохідного сфінктеру або порушення гормональної регуляції, що призводить до частих зригувань серед дітей першого року життя
§ відзначається низька кислотність шлункового соку до 2 річного віку, а кисла реакція шлунку підтримується молочною кислотою
§ бар'єрна функція шлунку у дітей першого року життя знижена за рахунок малої кількості келихоподібних клітин, які приймають участь в утворенні захисного шару слизу
§ активність ферментів шлункового соку знижена за рахунок недостатньої кількості обкладових клітин, які виділяють соляну кислоту і забезпечують кисле середовище шлунку
§ велика довжина брижів тонкого кишечнику у дітей обумовлює більш частий розвиток у них заворотів та інвагінацій кишечнику
§ слабкість баугінієвої заслінки призводить до закиду вмісту сліпої кишки до здухвинної кишки з можливим розвитком запального процесу в її термінальному відділі
§ недостатньо розвинений м'язовий пласт, слабка фіксація слизової і підслизової оболонок прямої кишки у дітей раннього віку створюють передумови до її випадання
§ низька ферментативна активність підшлункової залози, кишкового соку, що обумовлює превалювання мембранного травлення над порожнинним
§ ендокринна функція підшлункової залози більш розвинута, ніж екзокринна. Максимального розвитку екзокринні функції підшлункової залози досягають у 2 - 3 роки. Ліполітична активність підшлункової залози у дитини досягає рівня дорослого тільки біля 12 років.
МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:
1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.
2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування
3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.
4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції). Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.
5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.
6. За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.