Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності
Методику розрахунку обсягів туристичної діяльності затверджено
наказом Державної туристичної адміністрації України і Державного комітету
статистики україни від 12 листопада 2003 р. № 142/ 394 й розроблена
відповідно до Закону України "Про туризм" та з урахуванням положень:
- Рекомендацій з статистики туризму Всесвітньої туристичної організації
(ВТО) і Стандартної міжнародної класифікації видов туристичної
діяльності (СІКТА), затверджених Статистичною комісією Організації
Об'єднаних Націй (Нью-Йорк (США), 1993 рік);
- документа "Допоміжний рахунок у туризмі (ДРТ): рекомендації щодо
методологічної структури", затвердженого Статистичним відділом
Секретаріату Організації Об'єднаних Націй (Нью-Йорк (США), 29 лютого -
3 березня 2000 року);
- Державного класифікатора України ДК 009-96: Класифікація видів
економічної діяльності ;
- Державного класифікатора продукції та послуг України ДК 016-97:
Класифікація видів продукції та послуг.
Методика визначає систему показників, єдиних за змістом і порівнянних
на всіх рівнях державного управління в Україні й на міжнародному рівні, що
характеризують обсяги туристичної діяльності та вплив туризму на економіку
країни (регіону).
Методика застосовується для гармонізації на державному рівні
показників та джерел статистичної інформації, що визначають економічну й
соціальну вагомість туризму в Україні, для підрахунку розмірів туристського
споживання і залучених таким чином до обігу грошових коштів, інших вигод
від розвитку туризму.
Завданнями Методики є:
1. систематизація джерел статистичної інформації, що характеризує туризм;
2. визначення єдиної для всіх рівнів державного управління системи
показників туристичної діяльності;
3. гармонізація національної методології статистики туризму з міжнародною,
забезпечення порівнянності статистичних показників туризму на
міжнародному рівні;
4. затвердження алгоритму розрахунку показників, що характеризують
внесок туризму в економіку держави, але не підлягають статистичному
обліку, а також які неможливо виміряти в умовах відсутності чи
недостатності статистичної інформації;
5. визначення переліку показників, що характеризують туристичну
діяльність, для встановлення значень яких необхідне проведення
експертних оцінок, статистичних спостережень, досліджень туристичних
потоків, проведення анкетування внутрішніх та міжнародних відвідувачів
тощо;
6. визначення переліку видів економічної діяльності, що є характерними для
туризму;
7. визначення ступеня залежності між туристським попитом і пропозицією
товарів і послуг за окремими видами економічної діяльності.
За допомогою Методики вирішуються наступні питання:
1. узгодження принципів і методів вимірювання показників, що характери-
зують економічне значення туризму, та усунення відповідних протиріч на
міжвідомчому рівні шляхом отримання єдиних та порівнянних результатів
розрахунків;
2. розкриття сутності обсягів і структури споживчих витрат, зумовлених
туристичною діяльністю;
3. вимір обсягів туристського споживання окремо за внутрішнім, іноземним
(в'їзним) і зарубіжним (виїзним) видами туризму, визначення їх економіч-
ної ефективності й перспектив розвитку;
4. оцінка впливу туристського споживання на національну економіку в
цілому та її окремі сектори; підрахунок обсягу коштів, залучених до обігу
завдяки туристичній активності;
5. узгодження статистики туризму із статистикою інших видів економічної
діяльності;
6. створення бази даних на державному й регіональних рівнях для аналізу
ринку туристичних послуг, прогнозування і стратегічного планування
розвитку національної інфраструктури туризму, галузевих інвестицій,
розвитку людських ресурсів тощо;
7. створення бази даних для маркетингових і моніторингових досліджень у
економічній та соціальній сферах державного управління;
8. вимір у сукупних базових показниках впливу туризму на розвиток
економіки та соціальної сфери адміністративної одиниці або регіону будь-
якого масштабу;
9. оптимізація процесу прийняття управлінських рішень державного й
регіонального рівнів щодо планування обсягів і структури виробництва
товарів і послуг різних галузей економіки;
10. аналіз структури й обсягів експортно-імпортного балансу туристичних та
пов'язаних з ними послуг.
Головними складовими Методики є:
- визначення понять "відвідувач", "турист" і "одноденний відвідувач" та
засобів обчислення їх кількості;
- визначення структури й обсягів туристського споживання;
- визначення системи показників статистики туризму в Україні;
- визначення алгоритму розрахунків показників статистики туризму.
Питання для самоконтролю знань:
1. Назвіть та охарактеризуйте основні ліцензійні умови провадження
господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього,
зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності.
2. Які органи здійснюють контроль за додержанням ліцензійних умов?
3. Як здійснюється контроль за додержанням ліцензійних умов?
107__'я наполягати на припиненні участі в
подорожі, сході з маршруту.__