Б) технологічну трудоємність; виробничу трудоємність; повну трудоємність; трудоємність обслуговування; управління виробництвом
217. Заробітна плата поділяється на:
Г) номінальну і реальну заробітну плату.
239. Загальний фонд заробітної плати по підприємству – це:
б) ;
271. Залишки нереалізованої готової продукції на кінець планового періоду розраховують за формулою:
г) ;
274. Загальний обсяг планового прибутку від реалізації продукції рівний:в) ;
277. Заборгованість постачальникам планується в розмірі:
Г) 30% від величини мінімальної заборгованості по балансу попереднього року.
Д
205. До складу промислово-виробничого персоналу відносять:
б) всіх робітників основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в основному виробництві;
206. До невиробничого персоналу відносять:
Г) робітників, які не зайняті в основній діяльності підприємства, а створюють умови для забезпечення нормального функціонування виробництва в цілому.
213. Додаткова потреба в персоналі визначається:
г) шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністю на початок планового періоду.
216. До складу витрат, які не включають до фонду оплати праці, відносять:
в) премії, які видані за рахунок коштів спеціального призначення; винагороди по результатах роботи за рік; матеріальна допомога працівникам і службовцям; надбавки до пенсій, одноразові допомоги ветеранам праці; дивіденди, виплачені по акціям підприємства; компенсаційні виплати в зв’язку з підвищенням цін тощо;
224. Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні методи:
б) укрупнений; прямого рахунку; нормативний; по елементах;
236. Доплати за роботу працівників в нічний час визначають:
а) ;
237. Денний фонд заробітної плати одного працівника визначається на основі:
Г) .
265. Джерелами доходів та надходжень є:
а) прибуток від виробничо-господарської діяльності; амортизаційні відрахування; пасиви;
273. Дохід від реалізації і-го виду готової продукції визначається як:
б) ;
к
208. Корисний фонд часу визначається шляхом:
б) віднімання від планової кількості днів роботи одного робітника - середню тривалість робочого дня;
210. Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається :
а) ;
226. Коефіцієнт зростання обсягів виробництва дорівнює:
в) відношенню планового обсягу виробництва на даний рік до обсягу виробництва базового року;
255. Кошторис витрат на виробництво – це :
б) сукупність затрат по економічно однорідних елементах: сировина, основні матеріали, допоміжні, заробітна плата, відрахування в бюджет, амортизація основних фондів, інші грошові витрати;
256. Калькуляційний метод дозволяє здійснити:
в) розрахунок затрат по економічно однорідних елементах: сировина, основні матеріали, допоміжні, заробітна плата, відрахування в бюджет, амортизація основних фондів, інші грошові витрати;
283. Критерієм вірності фінансового плану є:
в) забезпечення рівності підсумків по кожній статті витрат сумі джерел її фінансування, в свою чергу підсумок по кожній статті доходів повинен бути рівний сумі витрат коштів;
м
195. Місячний виробіток визначається:
в) діленням обсягу виготовленої продукції на планову середньоспискову чисельність працюючих за даний період;
214. Механізм організації та планування оплати праці направлений на вирішення наступних основних завдань:
а) гарантувати працівникам винагороду, еквівалентну вкладеній праці; створити стимули для підвищення якості праці; забезпечити зростання продуктивності праці порівняно з темпами росту середньої заробітної плати; забезпечення пропорцій в оплаті праці по видах діяльності, рівню кваліфікації та інших показниках;
227. Метод прямого рахунку оснований на визначенні:
а) планової чисельності персоналу по категоріях і їх середньорічної заробітної плати;
238. Місячний фонд заробітної плати визначається як добуток:
в) ;
н
192. На підприємстві визначають виробіток продукції:
а) погодинний, денний та місячний;
218. Номінальна заробітна плата – це:
в) абсолютна сума грошових коштів, яку отримав працівник за певний період або роботу;
О
261. Основна мета фінансового планування – це:
б) збалансування доходів і надходжень засобів;
п
188. При розробці плану по праці та персоналу необхідно вирішити такі завдання:
в) забезпечення росту продуктивності праці; підвищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту середньої заробітної плати; досягнення економії праці та фонду заробітної плати; встановлення оптимальних пропорцій в чисельності персоналу, зайнятих у виробництві та в сфері управління;
190. Під продуктивністю праці розуміють: