Зертханалы жмыс №7

Сабаты таырыбы: Бадарламалау тілдері. Массивтер(2 саат)

Сабаты масаты: Массивтермен танысу. Массивтермен жмыс жасауа арналан есептерді блок-схемасын жне программасын ру.

Сратар:

1. Массив дегеніміз не?

2. Массив андай жадайда олданылады?

3. Массив элементерін алай енгізуге жне шыаруа болады?

4. Бірлшемді массив немесе вектор дегеніміз не?

5. Екілшемді массив немесе матрица дегеніміз не?

6. Индекс типі андай?

дебиеттер тізімі:

1. С.У.Калдыбаев, Н.Д.Лукашенок, А.Т.Ахмедиярова. Программи-рование на языке Паскаль. Учебно-методический комплекс. Алматы-2005г. 130 стр.

2. С.У.Калдыбаев, А.Т.Ахмедиярова, Г.Т.Доскараева. Лабораторный практикум по программированию на языке Паскаль. Изд. Института непрерывного образования, 2003 г, - 52 с.

3. Ж.К.Масанов, Б.А.Бельгибаев, А.С.Бижанова, К.К.Макулов. Turbo Pascal. Алматы-2004 ж. 220 бет.

4. К.З.Халыкова. Паскаль тілінде программалау. Алматы-2002 ж. 200 бет.

5. С.И.Молчанова. Основы программирования. Москва «Аквариум» ACT-1999 г.-222 стр.

6. Н.Культин. Turbo Pascal в задачах и примерах. Санкт-Петербург-2000 г. -256 стр.

7. Б.Хамзина, Г.Каниев. Курс лабораторных работ по языкам программирования Паскаль и Бейсик. Алма-Ата-1992 г. -57стр.

8. С.А.Абрамов, Г.Г.Гнездилова- Задачи по программированию. Москва «Наука»-1988 г.-224стр.

9. С.А.Абрамов, Е.В.Зима. Начала программирования на языке Паскаль. Москва «Наука»-1987г.

10. В.В.Фараонов. Программирование на ПЭВМ в среде Турбо-Паскаль. Москва, изд-во МГТУ-1990г.

Тапсырмалар:

1. векторы берілген. Вектор компоненттерін уелі барлы теріс, сонан со барлы о компоненттер орналасатындай етіп реттеу керек.

2. массиві элементтеріні алашы а_i теріс элементіне дейінгі (яни ол элементті алдындаы) элементтерді арифметикалы ортасын табу керек.

3. массивінде теріс элементтеріні осындысын, о элементтеріні кбейтіндісін жне нлдік элементтеріні санын есептеу керек.

4. массивін енгізу керек. [-1; 1] аралыында орналасан сандарды санын жне барлы алан сандарды осындысын есептеу керек. A(a₁,a₂ ,…, a₅₀) массиві берілген. Мндері 50-ден кіші барлы элементтерді кбейтіндісін тауып, оны мні 100-ден лкен элементтерді кбейтіндісіне осу керек.

5. массивіндегі теріс элементтеріні санын, о элементтеріні осындысын есептейтін программа рыыз.

6. массиві берілген. Мні е кіші b_i элементі орнына массив элементтері мндеріні арифметикалы ортасын жазатын программа рыыз.

7. массивіндегі k нлдік элементтер санын жне есептейтін программа рыыз.

8. массиві берілген. Мні е лкен с_i элементінен кейін тран барлы элементтерді нлмен алмастыру керек.

9. массиві берілген. s=a₁a₂a₃a₄+a₅a₆a₇a₈+…+a₂₁a₂₂a₂₃a₂₄ осындысын есептеу керек.

10. А(15,15) матрицасы мен В(b₁,,..., b₁₅) векторыны кбейтіндісіне те векторды есептеу керек.

11. В(10,8) матрицасында рбір жолыны соы элементіні орнына осы жолды алдыы элементтеріні осындысын жазыыз.

12. С(9,5) матрицасыны 0,5 с_ij 10,5 шартын анааттандыратын барлы элементтеріні арифметикалы ортасын табу ажет.

13. А(7,9) матрицасында mах и min элементтерді анытап жне оларды орындарын алмастыру ажет.

14. А(8,9) матрицасында о жне теріс элементтерді арифметикалы ортасын табу керек.

15. есептеу керек, мндаы -В(10,10) матрицасыны нлдік элементтеріні саны.

16. А(6,6) матрицасында диагональды элементтерді брін нлмен алмастыру ажет.

17. D(10,15) матрицасында рбір жп жолдардаы элементтерді осындысы мен рбір та жолдардаы элементтерді кбейтіндісін табу керек.

18. Х(12,4) матрицасыны рбір жолдындаы -10 х_ij 10 аралыында жататын элементтерді осындысын табу керек.

19. Х(7,11) матрицасы берілген. Келтірілген матрицаны барлы элементтерін е лкен элементке блу жолымен Y(7,11) матрицасын растыру керек.

20. C(4,7) массивіндегі k нлдік элементтер санын жне есептейтін программа рыыз

дістемелік нсаулар:

Массив – бл бір типтегі элементтерді жиынтыын райтын берілгендер рылымы. Берілгендер массивтері біртипті арапайым айнымалылар тізбегін береді. рбір жеке алынан айнымалы массив элементі деп аталады. Массивті рбір элементіне бір санды немесе символды мн меншіктелуі ммкін. Массивті рбір элементі индексті массив атымен белгіленеді. Паскаль тілінде индекс квадрат жашаа алынып жазылады А [I].

Массивтер бірлшемді жне кплшемді болуы ммкін.

Егер массивті рбір элементі тек бір индексті болса, онда олар бірлшемді массивтер деп аталады. Бір лшемді массивті айнымалылар жолы немесе баана трінде крсетуге болады. Егер массивті рбір элементі бірнеше индексті болса, онда олар кплшемді массивтер деп аталады. Екі лшемді массивті элементтері m жолдан жне п бааннан тратын кесте немесе матрица трінде крсетуге болады.

Паскаль тілінде массивтер айнымалыларды сипаттау блімінде ARRAУ ызметші сзімен крсетіледі жне оны типі сипатталады. Массив элементін бтін типті рнек ретінде олдануа болатын массив индексін крсету жолымен пайдалануа болады. Массивтерді енгізу, шыару жне деу шін циклдерді (for, while, repeat) олданан ыайлы.

Егер массивті рбір элементі бір индексті болса, онда ол кплшемді массив деп аталады. Кплшемді массивтер математикада жиі олданылады, сіресе екілшемді массивтер, немесе матрицалар ке таралан.

1-мысал: массивіні е лкен жне е кіші элементін табатын программа рыыз.

Массивті е кіші (немесе е лкен) элементін табу шін программа басында алашы элементті е кіші (немесе е лкен) элемент деп белгілеп аламыз. алан элементтерді циклді кмегімен осы элементпен салыстырамыз. Салыстырылан элемент белгіленген элементтен кіші (немесе лкен) болса, онда сол элементті е кіші (е лкен) деп есептеп, оны келесі элементтермен салыстыруды жаластырамыз.

2-мысал:А(5,6) матрицасы берілген. і-ші компоненті А матрицасыны і-ші жолыны о элементтеріні санына те болатын векторын ру керек.

рбір жолдаы о элементтер санын есептеу шін сырты циклді (i=1,n) ашаннан кейін деп аламыз. Сонан со ішкі циклді (j=1,m)ашып, шартты тексереміз. Егер шарт орындалса, онда таы бір о элемент бар деп санаймыз ( ).

Осылай рбір жолдаы о элементтер санын тауып, алынан нтижелерді b векторына меншіктейміз.

program pr;

const n=5; m=6;

var a:array[l..n,l..m]of real;

b:array[l..n]of integer;

i,j:byte;

k:integer;

begin

for I:=l to n do

for j:=1 to m do

begin

writeln(‘a[‘,I,’,’,j,’]’);

read(a[i,j]);

end;

for I:=l to n do

begin

k:=0;

for j:=1 to m do

if a[i,j]>0 then k:=k+l;

b[i]:=k;

end;

for I:=l to n do

writeln (‘b[‘,i,’]=’b[i]);

end.