Альтернативні способи розв`язання конфліктів
План
Поняття конфлікту. Конфліктна ситуація.
Функції конфлікту
Типи конфліктів
Причини конфліктів
Альтернативні способи розв`язання конфліктів
Вступ
Спілкування з іншими людьми - невід'ємна частина, необхідна умова повноцінного життя кожної людини. Найкраще в нашому житті пов'язане із спілкуванням. А саме неприємне? Також із спілкуванням, з взаємостосунками удома і на роботі. Роздумуючи про те, що заважає нормальному спілкуванню, взаємодії, ми частіше всього згадуємо про конфлікти і про те, що з ними пов'язано: відсутність взаєморозуміння, загрози, ворожнеча, образи, спроби (деколи безнадійні) довести свою правоту... Ми звикли відноситися до конфліктів як до явища тільки негативного. Нам хочеться їх уникнути. Але чи можна прожити без конфліктів? Щоб відповісти на це питання, треба, перш за все визначити, що таке конфлікт, прийти до згоди щодо значення цього слова. Існують різні визначення конфлікту, і всі вони підкреслюють наявність суперечності, яка приймає форму розбіжностей, якщо йдеться про взаємодію людей. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди між двома або більше сторонами - особами або групами. Більшість дослідників схильні вважати, що існування суспільства без конфліктів неможливе, оскільки конфлікт є невід'ємною частиною буття людей, джерелом змін, що відбуваються в суспільстві. Люди, щоб подолати розбіжності вступають, у відкриту конфліктну взаємодію, в процесі якої вони одержують можливість висловлювати різні думки, виявляти більше альтернатив при ухваленні рішення – саме в цьому і полягає важливе позитивне значення конфлікту.
.
1. Конфлікт – зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо.
Конфліктна ситуація –стан загострення суперечностей у соціальній групі, колективі. Конфліктна ситуація свідчить про невдоволеність окремих осіб певним станом справ у групі, наявність конфліктів між окремими особами.
Багато психологів конфлікт передусім пов’язують із суперечностями або одним з його моментів – боротьбою суперечностей. Наприклад, на думку американського конфліктолога Козера, конфлікт є боротьбою за цінності і претензії на певний статус, владу і ресурси. Вчений Боулдінг вважає конфліктом усвідомлено зрілу суперечність і зіткнення інтересів. Дарендорф розглядає конфлікт як всі структурно – залежні відношення протилежностей норм і очікувань, інститутів і груп.
Будь–який конфлікт характеризується предметом суперечностей й конфліктуючими суб’єктами. До структури конфлікту належать ще засоби і методи дії, поле конфлікту, конфліктна ситуація. Суб’єктом конфлікту може бути можуть бути індивіди, групи, класи, національно-етнічні спільноти, організації, соціальні інститути, суспільні та політичні об’єднання, держави, міжнародні спільноти.
Суб’єкти конфлікту не залишаються незмінними в процесі протистояння. Чим більше розвинутий конфлікт, тим вища зрілість суб’єктів. Матеріальний чи духовний об’єкт суспільного життя, стосовно якого формується протилежна спрямованість активності людей, становить предмет конфлікту.
2.Функції конфлікту:
1. Інформативно-пізнавальна;
2. Інтегративна;
3. Стимулювальна адаптація;
4. Руйнівна
3.Типи конфліктів:
1. Внутрішньоособистісний конфлікт. Сторонами які конфліктують, є різні компоненти структури людини, причому це можуть бути компоненти одного рівня, наприклад, у ситуації боротьби мотивів або зіткнення двох життєвих принципів. Але конфлікт усередині особистості може виникати і під час зіткнення різнорівневих компонентів.
Найчастіше такі конфлікти виникають, коли вимоги особи не збігаються з її особистими потребами і цінностями.
2. Діадний, або міжособистісний конфлікт. В ролі учасників постають дві особи, кожна з яких є суб’єктом – носієм певних цінностей, інтересів та думок. Такий конфлікт вирізняється емоційною запальністю та напруженістю і відбувається здебільшого у відкритій формі. Найчастіше виникає на грунті особистих симпатій–антипатій.
3. Конфлікт між особистістю і групою. Людина протягом свого життя, час від часу, старається увійти в колектив, у певну групу, в організації, що задовольнити свої соціальні потреби, наприклад, бути прийнятою іншими. Проте якщо очікування колективу перебувають у суперечності з очікуваннями окремої особистості, то може виникнути конфлікт. Тобто, якщо позиція окремої особистості буде суттєво відрізнятись від позиції групи, то може виникнути конфлікт.
4. Міжгруповий конфлікт постає всередині організації, коли функції двох або більше структурних підрозділів перетинаються або не стикуються результатами. У таких ситуаціях обов’язково відбувається утискування інтересів підгруп.
5. Міжорганізаційний конфлікт розгортається як конкуренція між організаціями. Тут головними носіями і виразниками конфлікту є власники та керівники вищої ланки. Рядові співробітники дуже рідко втягуються в такий конфлікт, це буває продуктивно на короткочасний період необхідності мобілізації зусиль та здібностей всіх співробітників.
4.Причини конфліктів:
· Недостатність ресурсів
Найпростіший приклад: сімя назбирала певну суму, і тепер дружина
хоче витратити їх на посудомийну машину, а чоловік – на новий компютер.
·Взаємозалежність задач
Конфлікти такого типу виникають, коли кілька людей працюють над
однією задачею і не задоволені ефективністю своїх колег.
· Неспівпадіння засобів досягнення мети
(іноді відносять до різновиду попередньої групи конфліктів).
Наприклад, для вирішення проблеми підвищення ефективності
праці різні менеджери можуть запропонувати багато методів, а
втілити в життя доводиться тільки 1-2. Або двоє друзів хочуть
розвіятися, але для одного це – піти на дискотеку до ранку, а для
другого – подивитися класний фільм і виспатися до завтра.
· Неспівпадіння цілей – поширена причина конфліктів не тільки між окремими людьми, але і між різними групами або між особою і групою.
· Недостатність інформації, її неповна чи неточна передача.
Є у психології задача про двох сестер, які сильно посварились через апельсин,який був дуже потрібним обом.
Вони би навіть побилися, але вирішили піти до мудреця, якому вдалося зясувати, що одній з них був потрібний апельсиновий сік, а другій – цедра з апельсинової шкірки. Вони вдало поділилися, але скільки б часу могли зекономити, якби вияснили це спочатку!
· Відмінність психологічних особливостей різних людей (темперамент,характер, звички).
Такі конфлікти, звичайно, виникають при спільній діяльності чи
проживанні. Наявність конфліктних ситуацій не завжди призводить до конфлікту, все залежить від нашого вміння захищати свої права без включення у “психологічну бійку”.
Альтернативні способи розв`язання конфліктів
Переговори-це процес, за допомогою якого сторони намагаються подолати розбіжності або спланувати спільні дії шляхом обговорення і наведення обґрунтованої аргументації. Така дискусія може проводитись як між самими сторонами, так і через їхніх представників(Пікард, 1998)
Переговори є важливою формою розв`язання конфлікту сторонами самостійно. У процесі переговорів вони мають змогу не тільки досягти домовленості, а й розглянути приховані аспекти їхніх взаємин , розкрити один одному свої почуття, побоювання. Дотримуючись правил ведення переговорів , вони спільно вирішують , що варто змінити у власній поведінці, ставленні один до одного з метою вдосконалення взаємин.
Фасилітація- процес, в якому особа, якій усі члени групи довіряють і яка є нейтральною та не має повноважень приймати рішення, втручається , аби допомогти групі вдосконалити спосіб визначення і розв`язання проблеми та прийняття рішень з метою підвищення рівня ефективності діяльності групи.
Фасилітація організовується для того, аби допомогти групі усвідомити відмінні та спільні риси учасників, погодити власні дії , віднайти альтернативні шляхи розв`язання конфліктів.
На відміну від переговорів , під час фасилітації діє людина, яка певною мірою втручається в процес. Однак вона контролює лише процес, а не прийняття рішень, тобто не результат. Її важливими функціями є створення психологічно сприятливого середовища та організація міжособистісної взаємодії конфлікт антів у різних напрямках(обмін ідеями, обговорення власних цінностей,планування спільних дій для розв`язання конфлікту тощо)
Медіація(посередництво)- організація нейтральною третьою стороною(посередником) чітко структурованого процесу між конфліктуючими сторонами з метою розв`язання конфлікту за допомогою визначення взаємоприйнятних рішень. При посередництві нейтральна третя сторона – посередник- допомагає сперечальникам розв`язати конфлікт. Проте посередник не має влади нав`язувати їм те чи інше рішення. До посередника звертаються за умов и, коли між сторонами існують не лише відмінності та непорозуміння, а й серйозні розбіжності на рівні прихованих інтересів і незадоволення особистісних потреб.
Примирення(човникова дипломатія) – пасивна спроба налагодити гармонію і взаємодію у ході переговорів ; посередництво відіграє значно активнішу роль , причому посередник повинен проявляти ініціативу щодо компромісів та альтернативних рішень. Примирення подібне до посередництва , але в прцесі розв`язання суперечки нейтральна особа діє як «човник» між сторонами, які ніколи не зустрічаються. Примиренням також називають процес підведення конфліктуючих сторін до такого моменту , коли вони можуть врегулювати конфлікт без залучення третьої сторони. (Пікард, 1998)
Примирення також називають «непрямо медіацією»
Висновок
З будь-якого погляду, за сутністю конфлікт є зіткненням двох сторін (осіб, груп) серйозною розбіжністю, що викликає напруження в ситуації, взаєминах. Напруження виникає тому,що зіштовхуються позиції партнерів, під загрозою опиняються їхні інтереси, конкретна ситуація оцінюється кожною стороною по-різному , через призму власного бачення,особистих переконань тощо. Визначальною ознакою конфлікту є те, що він завжди супроводжується негативними емоціями різного вияву та інтенсивності. Більшість людей вважає, що конфлікт – це негативне явище, оскільки він завжди породжує чвари, агресію, ворожість і найгірше - війну. Тому багато з них намагаються уникати конфліктів, або не зауважувати їх. Однак, навіть якщо людина ігнорує конфлікт, уникнути його вона не зможе. Він буде розвиватися, ускладнюючи життя людей, їхню міжособистісну взаємодію. Наслідки конфлікту також зростатимуть і набувати муть негативного значення. Тому краще звернутись до якоїсь із стратегій подолання конфлікту: переговори, медіація, фасилітація чи примирення і обрати оптимальний варіант.