Економічної ефективності стандартизації

 

Проблеми визначення економічної ефективності стандартизації посідають важливе місце в загальній теорії стандартизації. Правильне рішення питань методології розрахунків економічної ефективності стандартизації має велике наукове значення. Науково обґрунтована методика визначення економічної ефективності стандартизації базується на єдиних методологічних принципах незалежно від виду об'єкта стандартизації. Основним методологічним принципом визначення економічної ефективності стандартизації є отримання народногосподарського ефекту в суспільному виробництві. В основу методологічного підходу покладено всебічний облік усіх можливих витрат при впровадженні стандартів.

Методологія визначення економічної ефективності стандарти­зації включає наступні основні положення:

1. Оцінка економічної ефективності стандартизації повинна бути комплексною і враховувати всю різноманітність економічних, організаційних і технічних наслідків стандартизації.

2. При визначенні економічного ефекту враховуються масштаби впровадження заходів зі стандартизації.

3. Величина економічного ефекту визначається за весь період дії стандарту.

4. Ступень ефективності визначається шляхом зіставлення витрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його використання.

Визначення величини народногосподарського економічного ефекту повинно починатися з початкової стадії і супроводити весь процес розробки стандарту з метою вибору та встановлення оптимального рівня стандартизованої продукції. У процесі роботи по створенню стандарту проводять техніко-економічні розрахунки очіку­ваного народногосподарського ефекту. Ці розрахунки потрібні для вибору оптимального варіанта рішення задач зі стандартизації. Відпо­відно до встановлених правил Державної системи стандартизації кожний проект стандарту повинен мати обґрунтування та розрахунки економічної ефективності. Розроблений стандарт подають на розгляд і затвердження з техніко-економічним розрахунком ефективності, який потрібний для прийняття рішення про його затвердження та впровадження в промисловість.

Після впровадження стандарту у виробництво на основі даних фактично отриманих результатів при проектуванні, виробництві та експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розрахована величина фактичного економічного ефекту. Зіставлення даних очікуваного і фактичного економічного ефекту дає змогу зробити аналіз змін економічних показників внаслідок проведення робіт зі стандартизації, встановлення повноти впровадження стандарту та оцінювати роботу в галузі стандартизації.

Порядок, запроваджений для проведення техніко-економічних розрахунків, допускає ряд винятків із загальних правил. Враховуючи різноманітність об'єктів стандартизації, не завжди є можливість визначення економічної ефективності деяких об'єктів. Для таких об'єктів у стандартах даються якісні характеристики, визначаються доцільність їх впровадження та витрати на розробку і впровадження. Це стосується:

• стандартів, в яких техніко-економічні показники залишилися без змін порівняно з базовими;

• стандартів, які встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції;

• організаційно-методичних стандартів, які визначають порядок проведення робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація в галузі управління, інформація);

• стандартів на терміни, визначення, класифікацію, позначення.

Визначення економічної ефективності стандартизації базується на методах розрахунку порівняльної економічної ефективності, її проводять шляхом зіставлення економічних результатів до і після проведення робіт зі стандартизації. Отриманий результат цілком залежить від бази порівняння, тому чітке встановлення правил її вибору може забезпечити достовірність проведених розрахунків. У процесі удосконалення економічних основ теорії стандартизації удосконалювалися і підходи до виробу бази порівняння. Як базу порівняння приймають досягнутий рівень техніко-економічних показників, які відображені в НД, по яких нині виробляється продукція. Додержуючись цього принципу, розробник стандарту може показати тільки дійсну та істинну величину економічного ефекту, яка, в першу чергу, характеризує прогресивність нового вибору. Вимоги, які пред'являють до вибору бази порівняння, приведені в табл. 12.2.

 

Таблиця 12.2

Вимоги до бази порівняння

 

Новизна стандарту База порівняння
Стандарти, що заново розробляються на нову продукцію Досягнутий рівень показників виробів, які близькі за конструк­тивно-технологічним і експлуа­таційними ознаками
Стандарти, що заново розробляються на серійно вироблювану продукцію Середньогалузевий досягнутий рі­вень техніко-економічних показ­ників серійно вироблюваної про­дукції
Стандарти, які розробляють на зміну чинним, та зміни до них Досягнутий рівень техніко-еконо­мічних показників, які відобра­жають у замінюваній нормативній документації

 

При проведенні розрахунків економічної ефективності впровадження стандартів, економічні наслідки впровадження порівнюють з витратами, які пов'язані з розробкою і впровадженням стандартів. Розміри останніх бувають дуже значними, особливо витрати на впровадження стандартів, які здійснюються не одноразово, а поступово. Деякі стандарти можуть впроваджуватись протягом кількох років, тому при розрахунках враховують фактор часу. Фактор часу враховують загальноприйнятими методами. Витрати, які здійснюють, і результати, які отримують до початку розрахункового року, помножують на коефіцієнт приведення по часу Q (t ), а після початку розрахункового року - ділять на цей коефіцієнт.

Основні показники економічної ефективності стандартизації:

• річна економія;

• річний економічний ефект;

• коефіцієнт економічної ефективності;

• термін окупності витрат.

Річна економія (Э) - це різниця витрат на розробку, виготовлення та експлуатацію стандартизованого об'єкта.

Річний економічний ефект (Эст) - це результат зіставлення річної економії та витрат на розробку і впровадження стандарту, які приведені до одного розрахункового року. Крім того, з метою підвищення чіткості відображення результатів стандартизації їх показують у грошовому вираженні та в натуральній формі. Доцільність надавати економічну ефективність в натуральній розмірності (т, л, кВт/ч і т.д.) пов'язана з актуальністю раціонального використання сировинних і енергетичних ресурсів у загальному народногосподарському комплексі.

Коефіцієнт економічної ефективності (Ест) - це відношення річної економії витрат. Він слугує для порівняння з нормативним коефіцієнтом економічної ефективності (Ен), який становить 0,15. Якщо коефіцієнт економічної ефективності більше чи дорівнює нормативному коефіцієнту, то впровадження стандарту доцільно. Якщо він менше за нормативний коефіцієнт, то впровадження стандарту не дозволяється рахувати економічно доцільним для народного господарства.

Термін окупності витрат (Ток) - є величиною, яка зворотна коефіцієнту економічної ефективності, і визначає період часу, протягом якого витрати на розробку і впровадження стандарту повинні окупитися.

При розрахунку економічної ефективності впровадження стандартів слід відзначити методичний аспект, який пов'язаний з визначенням пайової частки стандартизації в загальному ефекті від впровадження нової техніки, параметри якої закладені у стандарти. Метод визначення пайової участі в отриманні економічного ефекту має і суто практичне значення. Він використовується при стимулюванні виконавців робіт зі стандартизації поряд з основними розробниками нової техніки.

Економічний ефект від стандартизації відображає результати впровадження в народне господарство нової техніки, прогресивної технології, удосконалення виробництва, сприяє переводу на якісно новий рівень усіх елементів виробничого процесу. В циклі "наука-виробництво" стандартизація є завершальним етапом наукових розробок, конструкторських і технологічних опрацювань нових видів продукції та концентрує результати впровадження наукових досягнень у виробництво. Утворювальними елементами економічної ефективності є витрати на проведення наукових досліджень фундаментального і прикладного характеру, на конструкторські опрацювання, виготовлення дослідних зразків та інше. Величина економічного ефекту є основним показником оцінки діяльності підприємств-розробників і підприємств-виробників продукції, оскільки вона відображає реальний вклад розробника та виробника в підвищення ефективності суспільного виробництва. Економічний ефект неможливо розподіляти пропорційно витратам, і тому вводять коефіцієнт значущості робіт.

Багато заходів зі стандартизації мають соціальний характер і оцінюється специфічними методами та показниками. Наприклад, впровадження стандартів системи безпеки праці оцінюється за допомогою показників зниження виробничого травматизму і професійних захворювань. Стандарти на системи уніфікованої документації полегшують управлінську працю, скорочують об'єм листування, дозволяють використовувати технічні засоби і обчислювальну техніку.

Викладені основні методологічні принципи є загальними для визначення економічної ефективності робіт зі стандартизації.