Побудова граф-процесу обробки кишень у швейних виробах

ЖУРНАЛ

для виконання лабораторних робіт

для студентів 2 курсу, 4 семестру, денної форми навчання

( вказати курс) (денної, заочної)

спеціальність

6.010104 Професійна освіта. Дизайн

(Найменування спеціальності)

напрям підготовки

6.010104 Професійна освіта. Дизайн

(Назва профілю)

спеціалізація

Моделювання, конструювання і дизайн швейних виробів

Студент_____________________

(П.І.Б.)

 

Група ______________________

 

Перевірив ___________________

Харків


 

Технологія виготовлення виробів: Журнал для виконання лабораторних робіт для студ. _2_ курсу, 4 семестру, денної форми навчання спец. 6.010104 Професійна освіта. Дизайн / Укр. інж.-пед. акад.; упоряд. Т.І.Попова., Т.П. Гелла – Х.:УІПА,2013.– 37с.

 

 

 

 

Ó Т.І.Попова.

Ó Т.П. Гелла

Ó УІПА, 2013

 
 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1


ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИГОТОВЛЕННЯ КИШЕНЬ У ШВЕЙНИХ ВИРОБАХ

Мета роботи: вивчення і вибір методів обробки кишень у швейних виробах.

Зміст роботи

1. Вивчити варіанти конструктивно-технологічного вирішення обробки деталей і вузлів обробки кишень у швейних виробах.

2. Вивчити і вибрати найбільш раціональні методи технологічної обробки деталей і вузлів обробки кишень у швейних виробах.

3. Представити графічне зображення розрізу коміра з вказівкою нумерації строчок відповідно до послідовності обробки кишень у швейних виробах.

4. Скласти специфікацію деталей крою і лекал.

5. Побудувати схему збірки деталей і вузлів обробки кишень у швейних виробах.

6. Скласти технологічну послідовність обробки кишень у швейних виробах.

7. Скласти граф технологічного процесу обробки кишень у швейних виробах.

8. Сформулювати напрями вдосконалення методів обробки кишень у швейних виробах.

1. Вибір методу технологічної обробки кишень у швейних виробах та замальовка схематичного розрізу.

 

На основі вивчення конструктивно-технологічних рішень обробки кишень у різних виробах слід вибрати та замалювати схематичний розріз (графічне або умовне зображення) заданого вузла обробки кишень з вказівкою деталей крою і технічних умов виконання неподільних операцій.

Найбільш ефективний для заданої моделі і матеріалів метод обробки кишень враховує застосування найбільш довершеного устаткування (машин і напівавтоматів для виконання операцій), пристосувань малої механізації, клейових матеріалів, а також можливості уніфікації деталей.


2. Розробка специфікації деталей крою для вузла з обробки кишень у швейних виробах.

 

Спецификация деталей____________________________________________

(найменування вузла)

 

Номер деталі на схематичному розрізі вузла Найменування деталі Призначення деталі Кількість деталей
крою лекал
Деталі з основної тканини
           
Деталі з підкладки
         
Деталі з прокладки
           

 


3. Побудова схеми зборки кишень заданої моделі виробу, яка показує обраний варіант обробки та зборки кишень верхніх виробів.


4. Розробка технологічної послідовності обробки кишень у швейних виробах.

Технологічна послідовність обробки кишень у швейних виробах, складається на основі нормативно-технічної документації, промислової технології повузлової обробки верхнього одягу і інших джерел за технологією виготовлення виробів. При складанні технологічної послідовності необхідно послідовно викласти неподільні операції з обробки вузла, правильно застосовувати термінологію ручних, машинних, прасувальних і пресових робіт, визначати розряд виконання робіт і витрати часу на їх виконання.

 

Технологічна послідовність процесу виготовлення кишень у швейних виробах

Номер і зміст неподільної операції Спеціальність Розряд Витрата часу, сек Устаткування, пристосування малої механізації
         

 


 

         

Побудова граф-процесу обробки кишень у швейних виробах.

Граф процесу складається для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні вузла швейного виробу і визначення порядку їх виконання в технологічному процесі. При побудові графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу: послідовне і паралельне виконання операцій процесу.

 


6. Формулювання висновків з лабораторної роботи.

 

У висновках необхідно визначити та вказати напрями вдосконалення прийнятих в роботі методів обробки і збірки деталей і вузлів, наприклад, за рахунок зміни типу устаткування, застосування пристроїв малої механізації, вдосконалення методів обробки або використання допоміжних матеріалів.

Зміна типів устаткування передбачає заміну універсальних машин на спеціалізовані, спеціальні, напівавтомати або автомати, з вказівкою їх марок або заміну ручної обробки на машинну.

Зміна методів обробки полягає в заміні ниткових методів кріплення - клейовими, зварними, комбінованими або нитковими, тобто найбільш технологічнішими.

При заміні допоміжних матеріалів рекомендується застосування синтетичних і клейових ниток, нових клейових матеріалів прокладок і клейових композицій.

 

Висновки:

 

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБРОБКИ БОРТІВ

У ВЕРХНЬОМУ ОДЯЗІ

Мета роботи: вивчення і вибір методів обробки бортів у верхньому одязі.

Зміст роботи

1. Вивчити варіанти конструктивно-технологічного вирішення обробки деталей і вузлів обробки бортів у верхньому одязі.

2. Вивчити і вибрати найбільш раціональні методи технологічної обробки деталей і вузлів обробки бортів у верхньому одязі.

3. Представити графічне зображення розрізу бортів з вказівкою нумерації строчок відповідно до послідовності.

4. Скласти специфікацію деталей крою і лекал.

5. Побудувати схему збірки деталей і вузлів обробки бортів у верхньому одязі.

6. Скласти технологічну послідовність обробки бортів у верхньому одязі.

7. Скласти граф технологічного процесу обробки бортів у верхньому одязі.

8. Сформулювати напрями вдосконалення методів обробки бортів у верхньому одязі.

 

1. Вибір методу технологічної обробки бортів у верхньому одязі та замальовка схематичного розрізу.

 

На основі вивчення конструктивно-технологічних рішень обробки бортів у різних виробах слід вибрати та замалювати схематичний розріз (графічне або умовне зображення) заданого вузла обробки бортів з вказівкою деталей крою і технічних умов виконання неподільних операцій.

Найбільш ефективний для заданої моделі і матеріалів метод обробки бортів враховує застосування найбільш довершеного устаткування (машин і напівавтоматів для виконання операцій), пристосувань малої механізації, клейових матеріалів, а також можливості уніфікації деталей.


2. Розробка специфікації деталей крою для вузла з обробки бортів у верхньому одязі.

 

Спецификация деталей____________________________________________

(найменування вузла)

 

Номер деталі на схематичному розрізі вузла Найменування деталі Призначення деталі Кількість деталей
крою лекал
Деталі з основної тканини
           
Деталі з підкладки
         
Деталі з прокладки
           

 


3. Побудова схеми зборки бортів заданої моделі виробу, яка показує обраний варіант обробки та зборки бортів верхніх виробів.


4. Розробка технологічної послідовності обробки бортів у верхньому одязі.

Технологічна послідовність обробки бортів у верхньому одязі, складається на основі нормативно-технічної документації, промислової технології повузлової обробки верхнього одягу і інших джерел за технологією виготовлення виробів. При складанні технологічної послідовності необхідно послідовно викласти неподільні операції з обробки вузла, правильно застосовувати термінологію ручних, машинних, прасувальних і пресових робіт, визначати розряд виконання робіт і витрати часу на їх виконання.

 

Технологічна послідовність процесу виготовлення бортів у верхньому одязі

 

Номер і зміст неподільної операції Спеціальність Розряд Витрата часу, сек Устаткування, пристосування малої механізації
         

 


 

         

5. Побудова граф-процесу обробки бортів у верхньому одязі.

Граф процесу складається для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні вузла швейного виробу і визначення порядку їх виконання в технологічному процесі. При побудові графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу: послідовне і паралельне виконання операцій процесу.

 


6. Формулювання висновків з лабораторної роботи.

 

У висновках необхідно визначити та вказати напрями вдосконалення прийнятих в роботі методів обробки і збірки деталей і вузлів, наприклад, за рахунок зміни типу устаткування, застосування пристроїв малої механізації, вдосконалення методів обробки або використання допоміжних матеріалів.

Зміна типів устаткування передбачає заміну універсальних машин на спеціалізовані, спеціальні, напівавтомати або автомати, з вказівкою їх марок або заміну ручної обробки на машинну.

Зміна методів обробки полягає в заміні ниткових методів кріплення - клейовими, зварними, комбінованими або нитковими, тобто найбільш технологічнішими.

При заміні допоміжних матеріалів рекомендується застосування синтетичних і клейових ниток, нових клейових матеріалів прокладок і клейових композицій.

 

Висновки:

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

 

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБРОБКИ КОМІРІВ У ВЕРХНЬОМУ ОДЯЗІ ТА З’ЄДНАННЯ ЇХ ІЗ ШВЕЙНИМ ВИРОБОМ

Мета роботи: вивчення і вибір методів обробки, зборки комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

Зміст роботи

1. Вивчити варіанти конструктивно-технологічного вирішення обробки деталей і вузлів комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

2. Вивчити і вибрати найбільш раціональні методи технологічної обробки деталей і вузлів комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

3. Представити графічне зображення розрізу коміра з вказівкою нумерації строчок відповідно до послідовності обробки комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

4. Скласти специфікацію деталей крою і лекал.

5. Побудувати схему збірки деталей і вузлів комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

6. Скласти технологічну послідовність обробки комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

7. Скласти граф технологічного процесу обробки комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

8. Сформулювати напрями вдосконалення методів обробки комірів у верхньому одязі та з’єднання їх із швейним виробом.

 

1. Вибір методу технологічної обробки коміра у верхньому одязі та замальовка схематичного розрізу.

 

На основі вивчення конструктивно-технологічних рішень комірів різних виробів слід вибрати та замалювати схематичний розріз (графічне або умовне зображення) заданого вузла обробки коміра з вказівкою деталей крою і технічних умов виконання неподільних операцій.

Найбільш ефективний для заданої моделі і матеріалів метод обробки коміра враховує застосування найбільш довершеного устаткування (машин і напівавтоматів для виконання операцій), пристосувань малої механізації, клейових матеріалів, а також можливості уніфікації деталей.


2. Розробка специфікації деталей крою для вузла з обробки коміра у верхньому одязі.

 

Спецификация деталей____________________________________________

(найменування вузла)

 

Номер деталі на схематичному розрізі вузла Найменування деталі Призначення деталі Кількість деталей
крою лекал
Деталі з основної тканини
           
Деталі з підкладки
         
Деталі з прокладки
           

 


3. Побудова схеми зборки комірів заданої моделі виробу, яка показує обраний варіант обробки та зборки комірів верхніх виробів.


4. Розробка технологічної послідовності обробки коміра та з’єднання його з виробом.

Технологічна послідовність обробки коміра та з’єднання його з виробом, складається на основі нормативно-технічної документації, промислової технології повузлової обробки верхнього одягу і інших джерел за технологією виготовлення виробів. При складанні технологічної послідовності необхідно послідовно викласти неподільні операції з обробки вузла, правильно застосовувати термінологію ручних, машинних, прасувальних і пресових робіт, визначати розряд виконання робіт і витрати часу на їх виконання.

 

Технологічна послідовність процесу виготовлення коміра у верхньому одязі

 

Номер і зміст неподільної операції Спеціальність Розряд Витрата часу, сек Устаткування, пристосування малої механізації
           

 

 

         

5. Побудова граф-процесу обробки коміра та з’єднання його з виробом..

Граф процесу складається для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні вузла швейного виробу і визначення порядку їх виконання в технологічному процесі. При побудові графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу: послідовне і паралельне виконання операцій процесу.

 


6. Формулювання висновків з лабораторної роботи.

 

У висновках необхідно визначити та вказати напрями вдосконалення прийнятих в роботі методів обробки і збірки деталей і вузлів, наприклад, за рахунок зміни типу устаткування, застосування пристроїв малої механізації, вдосконалення методів обробки або використання допоміжних матеріалів.

Зміна типів устаткування передбачає заміну універсальних машин на спеціалізовані, спеціальні, напівавтомати або автомати, з вказівкою їх марок або заміну ручної обробки на машинну.

Зміна методів обробки полягає в заміні ниткових методів кріплення - клейовими, зварними, комбінованими або нитковими, тобто найбільш технологічнішими.

При заміні допоміжних матеріалів рекомендується застосування синтетичних і клейових ниток, нових клейових матеріалів прокладок і клейових композицій.

 

Висновки:

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

 

Технологічні процеси обробки рукавів у верхньому одязі та з’єднання їх зі швейним виробом

Мета роботи: вивчення і вибір методів обробки рукавів у верхньому одязі та з’єднання їх зі швейним виробом.

Зміст роботи

1. Вивчити варіанти конструктивно - технологічного рішення рукавів.

2. Вивчити і вибрати найбільш раціональні методи технологічної обробки рукавів.

3. Побудувати схему послідовної обробки рукавів.

4. Скласти технологічну послідовність обробки рукавів.

5. Розробити граф технологічного процесу виготовлення рукавів.

6. Сформулювати напрями вдосконалення методів обробки рукавів.

 

1. Вибір методу технологічної обробки рукава у верхньому одязі та замальовка схематичного розрізу.

 

На основі вивчення конструктивно-технологічних рішень рукавів різних виробів слід вибрати та замалювати схематичний розріз (графічне або умовне зображення) заданого вузла обробки рукава з вказівкою деталей крою і технічних умов виконання неподільних операцій.

Найбільш ефективний для заданої моделі і матеріалів метод обробки рукава враховує застосування найбільш довершеного устаткування (машин і напівавтоматів для виконання операцій), пристосувань малої механізації, клейових матеріалів, а також можливості уніфікації деталей.


2. Розробка специфікації деталей крою для вузла з обробки рукава у верхньому одязі.

 

Спецификация деталей____________________________________________

(найменування вузла)

 

Номер деталі на схематичному розрізі вузла Найменування деталі Призначення деталі Кількість деталей
крою лекал
Деталі з основної тканини
           
Деталі з підкладки
         
Деталі з прокладки
           

 


3. Побудова схеми зборки рукавів заданої моделі виробу, яка показує обраний варіант обробки та зборки рукавів верхніх виробів.


4. Розробка технологічної послідовності обробки рукава та з’єднання його з виробом.

Технологічна послідовність обробки рукава та з’єднання його з виробом, складається на основі нормативно-технічної документації, промислової технології повузлової обробки верхнього одягу і інших джерел за технологією виготовлення виробів. При складанні технологічної послідовності необхідно послідовно викласти неподільні операції з обробки вузла, правильно застосовувати термінологію ручних, машинних, прасувальних і пресових робіт, визначати розряд виконання робіт і витрати часу на їх виконання.

 

Технологічна послідовність процесу виготовлення рукавів у верхньому одязі

 

Номер і зміст неподільної операції Спеціальність Розряд Витрата часу, сек Устаткування, пристосування малої механізації
           

 


 

         

5. Побудова граф-процесу обробки рукава та з’єднання його з виробом..

Граф процесу складається для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні вузла швейного виробу і визначення порядку їх виконання в технологічному процесі. При побудові графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу: послідовне і паралельне виконання операцій процесу.

 


6. Формулювання висновків з лабораторної роботи.

 

У висновках необхідно визначити та вказати напрями вдосконалення прийнятих в роботі методів обробки і збірки деталей і вузлів, наприклад, за рахунок зміни типу устаткування, застосування пристроїв малої механізації, вдосконалення методів обробки або використання допоміжних матеріалів.

Зміна типів устаткування передбачає заміну універсальних машин на спеціалізовані, спеціальні, напівавтомати або автомати, з вказівкою їх марок або заміну ручної обробки на машинну.

Зміна методів обробки полягає в заміні ниткових методів кріплення - клейовими, зварними, комбінованими або нитковими, тобто найбільш технологічнішими.

При заміні допоміжних матеріалів рекомендується застосування синтетичних і клейових ниток, нових клейових матеріалів прокладок і клейових композицій.

 

Висновки:

 

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

 

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ОБРОБКИ ПІДКЛАДКИ Й УТЕПЛЮВАЛЬНОЇ ПРОКЛАДКИ ТА З’ЄДНАННЯ ЇХ ЗІ ШВЕЙНИМ

ВИРОБОМ

Мета роботи: вивчення і вибір методів обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

Зміст роботи

1. Вивчити варіанти конструктивно-технологічного вирішення обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

2. Вивчити і вибрати найбільш раціональні методи технологічної обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

3. Представити графічне зображення розрізу обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом з вказівкою нумерації строчок відповідно до послідовності обробки кишень у швейних виробах.

4. Скласти специфікацію деталей крою і лекал.

5. Побудувати схему збірки деталей і вузлів обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

6. Скласти технологічну послідовність обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

7. Скласти граф технологічного процесу обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

8. Сформулювати напрями вдосконалення методів обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом.

1. Вибір методу технологічної обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом у верхньому одязі та замальовка схематичного розрізу.

 

На основі вивчення конструктивно-технологічних рішень обробки підкладки й утеплювальної прокладки у різних виробах слід вибрати та замалювати схематичний розріз (графічне або умовне зображення) заданого вузла обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом з вказівкою деталей крою і технічних умов виконання неподільних операцій.

Найбільш ефективний для заданої моделі і матеріалів метод обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом враховує застосування найбільш довершеного устаткування (машин і напівавтоматів для виконання операцій), пристосувань малої механізації, клейових матеріалів, а також можливості уніфікації деталей.


2. Розробка специфікації деталей крою для вузла з обробки підкладки й утеплювальної прокладки та з'єднання їх зі швейним виробом у верхньому одязі.

 

Спецификация деталей____________________________________________

(найменування вузла)

Номер деталі на схематичному розрізі вузла Найменування деталі Призначення деталі Кількість деталей
крою лекал
Деталі з основної тканини
           
Деталі з підкладки
         
Деталі з прокладки
           

 


3. Побудова схеми зборки підкладки й утеплювальної прокладки заданої моделі виробу, яка показує обраний варіант обробки та зборки підкладки й утеплювальної прокладки верхніх виробів.


4. Розробка технологічної послідовності обробки підкладки й утеплювальної прокладки у швейних виробах.

Технологічна послідовність обробки підкладки й утеплювальної прокладки у швейних виробах, складається на основі нормативно-технічної документації, промислової технології повузлової обробки верхнього одягу і інших джерел за технологією виготовлення виробів. При складанні технологічної послідовності необхідно послідовно викласти неподільні операції з обробки вузла, правильно застосовувати термінологію ручних, машинних, прасувальних і пресових робіт, визначати розряд виконання робіт і витрати часу на їх виконання.

 

Технологічна послідовність процесу виготовлення підкладки й утеплювальної прокладки у верхньому одязі

 

Номер і зміст неподільної операції Спеціальність Розряд Витрата часу, сек Устаткування, пристосування малої механізації
           

 

         

5. Побудова граф-процесу обробки підкладки й утеплювальної прокладки у швейних виробах.

Граф процесу складається для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні вузла швейного виробу і визначення порядку їх виконання в технологічному процесі. При побудові графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу: послідовне і паралельне виконання операцій процесу.

 


6. Формулювання висновків з лабораторної роботи.

 

У висновках необхідно визначити та вказати напрями вдосконалення прийнятих в роботі методів обробки і збірки деталей і вузлів, наприклад, за рахунок зміни типу устаткування, застосування пристроїв малої механізації, вдосконалення методів обробки або використання допоміжних матеріалів.

Зміна типів устаткування передбачає заміну універсальних машин на спеціалізовані, спеціальні, напівавтомати або автомати, з вказівкою їх марок або заміну ручної обробки на машинну.

Зміна методів обробки полягає в заміні ниткових методів кріплення - клейовими, зварними, комбінованими або нитковими, тобто найбільш технологічнішими.

При заміні допоміжних матеріалів рекомендується застосування синтетичних і клейових ниток, нових клейових матеріалів прокладок і клейових композицій.

 

Висновки: