Засоби контролю навчальних досягнень

План.

1. Характеристика основних нормативних документів.

2. Аналіз змісту програм та підручників.

3. Планування роботи вчителя.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

1.Пригадайте матеріал ,що ви вивчали в курсі дидактики, дайте відповідь на питання:

У чому полягає суть навчання? Пояснiть вiдношення мiж його елементами. Розкрийте сутнiсть педагогiчної взаємодії між викладанням та учінням. Яке значення має спілкування в процесі навчання?

Які етапи має процес навчання? Чим вони зумовлені? Як забезпечується досягнення власне педагогічної цілі і відповідно процесу навчання? розкрийте суть поняття „знання”. В яких формах знання засвоюються учнями в процесі навчання? Які можливі шляхи організації процесу засвоєння знань навчального предмета? За яких умов кожний з них буде найдоцільніший? Розкрийте особливості змісту власне педагогічних цілей. Охарактеризуйте структуру компонентів особистості та умови їх формування у процесі навчання.

2.Охарактеризуйте діяльність вчителя за таким планом за таким планом:

1. cтруктура навчальної діяльності , характеристика її основних компонентів

2. тематичне планування роботи

3. поурочне планування роботи

4. планування позакласних заходів.

Контрольні питання

Назвіть основні функції діяльності вчителя у процесі навчання.

Охарактеризуйте основні компоненти діяльності учителя, вкажіть, у чому виявляються їхні особливості (об’єкт, предмет, цілі, дії учителя).

Завдання для практичної роботи

Опрацюйте розділ 2.1 Зміст навчального предмету ( 2.ст. 8-29)Дайте характеристику підручників з природознавства за таким планом:

1. Реквізити підручника

2. Характеристика змісту

3. Характеристика методичного апарату, ілюстрацій

4.Складіть тематичний план з природознавства для 3-4 класу користуючись типовою програмою початкової школи

завдання для творчої роботи: (тематика повідомлень)

1. К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі.

2. Система О.Я. Герда по ознайомленню молодших школярів з природою.

3. В.О. Сухомлинський про значення природничого навчання в початковій школі.

4. Короткий змістовний аналіз підручників К.Д.Ушинського “Дитячий світ” та “Рідне слово”

Література:

1. Байбара Т.М.Методика навчання природознавства в початкових класах:Навч.посібник.-К.: Веселка, 1998.-с.334

2. Державна національна програма “Освіта ”/”Україна ХХІ столітття”.-К.,2006.

3. Програми загальноосвітньої середньої школи 1-3(4 кл.)-К., 2007

4. Тематичне планування уроків з природознавства //Початкова школа,- 2007, №1, №6

5. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

6. Ушинский К.Д. Избр.пед. соч. –М.:Госучпедгиз РСФСР,1945 –С.3-31,147-161, 354-452.

7. Ільченко В.Викладання довкілля Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” . — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

2.Реалізація принципу наочності в курсі природознавства початкової школи. Матеріальні навчальні моделі.(2год.)

План.

1. Суть принципу наочності в процесі навчання.

2. Відмінність між чуттєвістю і наочністю ознак і властивостей об’єктів природи.

3. Характеристика та вимоги до засобів наочності.

4. Види засобів наочності.

5. Дидактичні цілі використання засобів наочності на різних етапах процесу навчання.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності? Які засоби наочності належать до натуральних? Охарактеризуйте їх. Розкажіть про особливості методики використання натуральних засобів наочності. Відповідь ілюструйте конкретними прикладами. Які засоби наочності належать до образотворчих? У чому їх особливості? Розкажіть про методику застосування образотворчих засобів наочності в процесі навчання природознавства.

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних? Охарактеризуйте їх. На конкретних прикладах розкрийте методику застосування аудіовізуальних засобів наочності в процесі навчання природознавства. У чому полягає специфіка моделей як засобів наочності? Які види моделей використовуються у процесі навчання? Чим забезпечується ефективність застосування моделей в процесі навчання молодших школярів? Які критерії доцільності вибору моделей в процесі навчання?

Матеріал для засвоєння: У курсі “Природознавство ” використовуються матеріальні, знакові (мислені) та ігрові моделі. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Як правило, побудові матеріальних моделей передує створення мисленої моделі. Штофф В.О. в роботі «Проблеми методології наукового пізнання» дає таке визначення: “Модель — мислено уявлювана або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.”

Більшість авторів, які займаються дослідженням методу моделювання, ділять всі існуючі моделі на два великі класи залежно від того, якими засобами здійснюється моделювання:

а) матеріальні, або речові;

б) мислені, або ідеальні, знакові.

Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. До них відносяться: глобус, телурій, макети тощо. Ці моделі доступні для безпосереднього сприймання. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Характерною ознакою таких моделей є їх наочність.

Мислені (знакові) моделі можуть бути зображені на відповідних схемах, малюнках, кресленнях. Але незважаючи на те, що вони відображені в матеріальних явищах, вони як зауважує Штофф В.О. «працюють» тільки завдяки мисленим операціям, які над ними здійснює суб’єкт у процесі їх конструювання або перетворення. Матеріальні ж моделі, хоча їх побудувала або відібрала сама людина, існують об’єктивно, діють за відповідними об’єктивними законами природи і в цьому розумінні існують незалежно від дослідника.

Мислені моделі передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

Застосовують моделювання як при повторенні вивченого, так і при вивченні нового. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, що робить модель виразнішою і привабливішою. Дуже важливими на наш погляд для використання такого виду роботи є теми де вводиться поняття „речовина”. Максимальне використання можливо у темах “Вода”, “Повітря”, “Корисні копалини”, “Грунт”. Набуття досвіду моделювання навколишнього відбувається під час розв’язування різноманітних завдань, тісно пов’язаних з практичною діяльністю школярів.

Завдання для практичної роботи

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання засобів наочності; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

1. Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності , Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю. Тема уроку. Скелет — опора тіла людини. Тема уроку. Лісостеп і степ.

5. Завдання для творчої роботи: Використовуючи програмне забезпечення спробуйте створити електронну презентацію , що унаочнює вибраний фрагмент уроку.

6. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання моделей; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

7. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

8. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності (Тема за вибором), Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю.

Тема уроку. Атмосферний тиск. Прилади природодослідника.Спробувати створити моделі до теми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с.119-146.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Уроки з природознавства (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Початкова школа,- 1998, №8, №6 с.20-31

3. Формування і розвиток природознавчих уявлень в початковій школі. .(2год.)

План.

1. Поняття – як форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу.

2. Ієрархія природознавчих понять.

3. Умови формування природознавчих екологічних понять.

Завдання для роботи

1. Складіть список поодиноких природничих понять, включених у програму з природознавства для ІІІ-ІУ класів.

2. Складіть перелік загальних природничих понять за програмою ІІІ-IУ класів.

3. Проаналізуйте, як розвиваються поняття „тварини”, „рослини”, „вода”, „ліс” ,”корисні копалини” в учнів ІІІ-ІУ класів.

Завдання для творчої роботи: складить блок-схему (питння, схема, о. відповідь ) для поясненя таких понять „корисні копалини,””жива природа”, „рослини”.Скористайтесь підказкою:

Умови формування природознавчих екологічних понять:

1. організація чуттєвого сприймання ознак властивостей предметів або явищ;

2. формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих понять і уявлень (повторне сприйняття об’єктів служить основою для актуалізації);

3. організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак;

4. забезпечення узагальненого і словесного визначення суті понять, визначення його відповідним терміном;

5. організація закріплення понять (вже сформованих) шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

6. організація застосування засвоєних понять у подібних і нових ситуаціях.

Література

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с. 68-81.

2. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4.Фенологічні екскурсії в природу. (2год.)

План.

1.Особливості проведення фенологічних спостережень у початковій школі.

2.Вимоги до проведення фенологічної екскурсії

3.Методика ведення календаря спостережень та щоденника спостережень за природою.

Фенологічна екскурсія базується на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі і проводиться відповідно до пір року. Особливості фенологічної екскурсії:

· базування на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі;

· проведення відповідно до пір року;

· сприйняття природи різними органами чуття;

· розуміння взаємозв’язків у природі;

На відміну від уроків у класі дає змогу учням сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рослин, залежності їх поведінки та умов існування від пори року і стану природи. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природні угрупування. На початку кожного сезону учні отримують завдання перевіряють певні народні прикмети, щодо погоди: навесні –якщо вранці з’являються темні хмари – вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Значення уроків-екскурсій в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?

2. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх етапів поточного уроку-екскурсії. Мета і структура вступного уроку-екскурсії. Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії? Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?

3. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Завдання для творчої роботи

1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви до композицій з певної тематики :”Краса рідного краю”, ”Збережемо природу”, „Історія рідного краю у квітах і травах”.
2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

Література.

1. В. Ф. Гетьман. Екскурсії з природознавства, в 2 і 3 класах К... „Радянська школа” 1983 рік.

2. А.С.Серебровский „Биологические прогулки”.

3. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

Практичний модуль 2“Методи навчання природознавства”(6год.)

5. Методична різноманітність проблемних завдань на уроках природознавства. (2год.)

План.

1. Проблемні методи навчання, іх характеристика.

2. 2.Спостереження, проведення лабораторних дослідів (експеримент), роботи з визначення та опису об’єктів, роботи з природознавчими приладами

3. Проблемні методи навчання при роботіу куточку живої природи й на навчально-дослідницькій ділянці.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

1. Яка діяльність називається творчою?
2. Охарактеризуйте загальні проблемні методи навчання (проблемний виклад, евристичний, дослідницький) за таким планом: зміст методу;загальна структура;форми реалізації методу;критерії вибору.

Завдання для практичної роботи : Користуючись підказкою виконайте наступні завдання.

План.

1.Дослід и в процесі навчання природознавству.

2.Методика проведення дослідів на уроках природознавства в початковій школі

Запитання і завдання для самоперевірки: У чому полягає суть досліду як методу пізнання об'єктів природи та його відмінності від інших спеціальних методів пізнання ?

1. Яке значення мають досліди в процесі навчання природознавства?

2. Схематично зобразіть і поясніть структуру досліду.

3. Детально розкрийте методику організації вчителем і виконання учнями всіх етапів досліду. Чим зумовлені її особливості в початкових класах? Чим пояснюється її варіативність?

4. Назвіть види дослідів, які використовуються у процесі навчання природознавства.

5. За яких умов дослід буде творчим?

6. Який зміст має проблема, якщо способом її розв'язання є дослід?

7. Що спільного між дослідницьким та евристичним дослідами? Чим вони відрізняються?

8. В чому особливості методики організації і проведення довготривалих дослідів?

Завдання для практичної роботи

1. Проаналізуйте зміст дослідів, які передбачені програмами з природознавства в 3 (2) і 4 (3) класах. Розподіліть їх на групи за тривалістю виконання.

2. Визначіть, які з перелічених дослідів у процесі навчання природознавства об'єктивно можуть бути репродуктивними, а які -- творчими.

3. Розробіть методику репродуктивного досліду, який проводитиметься демонстраційно і фронтально.

4. Розробіть методику творчого досліду, який виконуватиметься з різною мірою самостійності учнів.

Завдання для практичної роботи:

Розробіть детальний конспект предметного уроку (тема на вибір:

Корисні копалини. Торф.і нафта). З цією метою:

1. складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

2. визначіть макроструктуру такого уроку;

3. визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

4. виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

5. виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

6. прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

7.Методика формування про речовини і їх властивості в курсі природознавства (2год.)

План.

1. Характеристика практичної роботи як методу навчання.
2. Структура практичної роботи, репродуктивна та творча прктичні роботи.

Запитання і завдання для самоперевірки

Дайте визначення практичної роботи як методу навчання. Обґрунтуйте його. Чим відрізняється практична робота від досліду?

Схематично зобразіть структуру практичної роботи. Поясніть її.

Які види практичних робіт використовуються в процесі навчання природознавства? Назвіть ознаки, за якими вони розрізняються

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте зміст практичних робіт, які передбачені програмою з природознавства для 3(4) і 4(3) класів.

Розробіть на конкретному прикладі методику застосування репродуктивної практичної роботи. Покажіть, які дидактико-методичні вимоги слід ураховувати для забезпечення ефективності її використання в процесі навчання.

Яка практична діяльність школярів називається творчою?

Побудуйте завдання для організації творчої практичної роботи учнів. За яких об’єктивних і суб’єктивних умов це можливо? Доведіть свою відповідь.

Розробіть методику виконання учнями творчої практичної роботи з різною мірою їх самостійності. Чим відрізняється методика евристичної та дослідницької практичних робіт?

Проаналізуйте зміст практичних робіт, які передбачені програмою з природознавства для 3(4) і 4(3) класів.

Розробіть на конкретному прикладі методику застосування репродуктивної практичної роботи. Покажіть, які дидактико-методичні вимоги слід ураховувати для забезпечення ефективності її використання в процесі навчання.

Яка практична діяльність школярів називається творчою?

Побудуйте завдання для організації творчої практичної роботи учнів. За яких об’єктивних і суб’єктивних умов це можливо? Доведіть свою відповідь.

Розробіть методику виконання учнями творчої практичної роботи з різною мірою їх самостійності. Чим відрізняється методика евристичної та дослідницької практичних робіт?

Література

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,2001.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 2007. – С. 65.

Практичний модуль №3“Форми організації занять з природознавства.”(10год.)

8. Методика проведення уроку засвоєння знань і його аналіз. (2год.).

План.

1. Форми організації процесу навчання природознавства .

2.Макроетапи уроку як основної форми організації процесу навчання природознавства.

Запитання для самоперевірки

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

4. Якою буде макроструктура уроку і форма реалізації процесу навчання 1-го рівня, якщо зміст теми складається з кількох елементів знань; з одного елемента знань (зокрема уявлення, поняття); передбачає формування уміння?

5. В яких випадках цілісний процес навчання І рівня реалізується на кількох уроках? Якою буде макроструктура таких уроків?

6. Який урок називається комбінованим? Яку макроструктуру може мати комбінований урок з природознавства?

7. Назвіть типи уроків, на яких реалізуються процеси навчання різних рівнів у структур і вивчення природознавства.

Завдання для практичної роботи

1. За логічними схемами власне предметного змісту окремих тем уроків визначіть їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Визначіть теми узагальнюючих уроків. Обґрунтуйте їх необхідність
3. Складіть конспект уроку до однієї з тем :”Київ – столиця України,” „Рослини поля. Овочеві рослини”

Завдання для самостійної роботи.

1. Назвіть форми організації учбової роботи по природознавству, які мають місце в початковій школі.
2. Обґрунтуйте і доведіть на прикладі одного з уроків доцільність поєднання різних методів та прийомів навчання.

Сплануйте структуру та проведіть комбінований урок з теми «Ліс. Рослини лісу», «Тварини лісу». „Океани та материки.”,„ Природні зони України. Зона мішаних лісів”.

Матеріал для засвоення:Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

б) фронтальні спостереження за завданням: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам»;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;

г) після виконання завдання діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класові про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.

Запитання і завдання для самостійної роботи

Розробити конспект уроку-екскурсії з теми „Горизонт. Сторони горизонту. Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками.(4 кл.Поточний урок-екскурсія)”. Компас.Орієнтування за компасом.

Дайте відповідь на питання:

1. Яке значення мають уроки-екскурсії в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь?
2. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій.
3. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?
4. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх станів поточного уроку-екскурсії.
5. Яка мета і структура вступного уроку-екскурсії? Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії?
6. Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі.
7. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?
8. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Завдання для творчої роботи

1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви.
2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

Література

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Викладання довкілля в 1 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 4 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

10.Методика проведення предметного уроку. аналіз предметного уроку(2год.)

План.

1. Макроструктура предметного уроку.
2. Методика проведення та аналіз предметного уроку.

Матеріал для засвоення:У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку — предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початкових класах. Вперше термін «предметний урок» був введений О. Я. Гердом у методичному посібнику для учителів «Предметні уроки в початковій школі» (1863). Основною метою таких уроків, за словами вченого, є формування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об’єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами. . Студенти повинні ознайомитись з ідеєю предметного навчання запропонованого і розвинутого у працях І.А.Коменського, К.Д.Ушинського, В.П.Вахтерова. Об’єктом вивчення на предметному уроці повинні бути реально існуючи предмети. Так при вивченні рослин тварин перевагу слід надавати живим, об’єктам, в крайньому випадку заміняючи іх гербаріями або колекціями. Велике пізнавальне і виховне значення мають екскурсії, вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання учнів, конкретизуються знання, засвоюються краще вміння та навички.

У сучасній методиці викладання природознавства вчені (В. П. Горощенко, Л. К. Нарочна, В. М. Пакулова та ін.) не відмовляються від цього типу уроків, а наголошують на їх необхідності у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів.

Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості для людини.

Доцільно, щоб на такому уроці діти працювали з натуральними, живими природними об’єктами. Це — одна із складових частин успіху його проведення. Якщо відсутня об’єктивна можливість їх забезпечення (інша пора року і т. ін.), тоді використовуються гербарні та колекційні зразки. Роздавальні натуральні засоби наочності для кожного предметного уроку учні виготовляють заздалегідь під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя. До цієї роботи також залучають батьків.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. У чому полягає особливість предметного уроку?

2. Яку дидактичну структуру має предметний урок?

3. Яке місце займають предметні уроки у структурі вивчення природознав­ства?

4. Розкрийте особливості методики організації і проведення кожного етапу предметного уроку, зокрема:

• за яких умов здійснюється або пропускається етап перевірки;

• які частини виділяються у власне предметному змісті теми предметного уроку;

• прокоментуйте на конкретному прикладі хід міркування учителя під час розробки методики організації та проведення етапу засвоєння нових знань, умінь, навичок предметного уроку.

5. Який зміст мас підготовка учителя і учнів до предметного уроку?

Завдання для практичної роботи

Розробіть детальний конспект предметного уроку (тема на вибір).”Грунт” „Повітря”, ”Корисні копалини”, ”Вода, властивості води”, ”Рослини поля. Зернові рослини”. З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література.

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Викладання довкілля в 4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 1 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

3. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

5. Байбарак.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. —К.:1990-98с.

11.Методика проведення нестандартних уроків в курсі природознавства. (2год.)

План.

1. Макроструктура та особливості роботи вчителя та учнів під час нестандартного уроку.

2. Узагальнення та корекція знань під час нестандартного уроку.Особливості методики.

Завдання для практичної роботи

1. За логічними схемами змісту уроків визначіть їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Визначіть теми, сприятливі для проведення нестандартних уроків уроків. Обґрунтуйте їх необхідність
3. Складіть конспект уроку до однієї з визначених тем.

Завдання для творчої роботи:

В підсумкову теку накопичте матеріал, щодо терії та практики нестандартних уроків в початковій школі. Визнасте особливості уроків розвитку критичного мислення. З’ясуйте особливості людини, що володіє навичками критичного мислення.

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65. .

4. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріад*”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

12.Методика проведення уроку закріплення і контролю знань з природознавства.(2год.)

План.

1. Макроструктура та особливості роботи вчителя та учнів на узагальнюючому уроці.

2. Узагальнюючий урок фенологічних спостережень, особливості методики.

Матеріал для засвоєння:Об’єм годин, який за навчальним планом відводиться на природознавство в початковій школі вимагає від майбутніх вчителів вміння організувати повторення та об’єктивно оцінити засвоєний учнями матеріал. Повернення до вивченого треба проводити не тільки для закріплення його, а й поглиблення, приведення в певну систему. Повторення може бути організовано на різних етапах уроку. Для уникнення шаблону, треба урізноманітнювати види повторення.

Різноманітні за дидактичною метою види повторення передбачаються при актуалізації знань при вивченні нової теми.

Без повторення неможливо обійтись при поясненні нового матеріалу. Щоб учні краще його усвідомили, вчителю доводиться находити зв’язки з поперечними уроками. використовуючи міжпредметні зв’язки. При цьому нові відомості не тільки поглиблюють раніше набуті відомості, а й сприяють узагальненню, їх переосмисленню. Повторення обов’язково передбачається в кінці уроку або практичного заняття, екскурсії. спіх залежить від запитань і завдань. Запитання повинні ставитися в логічній послідовності, мати узагальнюючий характер, щоб відповіді були на них лаконічні, змістовні, відбивали суттєві ознаки предметів, явищ, а завдання спрямували школярів на виконання дій в певній послідовності. Якщо повторення проводиться наприкінці вивчення великого розділу доречно включати елементи нового. Це можуть бути явні подорожі по карті, читання різноманітних уривків з дитячої літератури. Для успішного повторення велике значення має використання наочних посібників.

Одним з найбільш поширених видів перевірки знань є індивідуальне опитування:

змістовна відповідь, розповідь на запитання вчителя, розповідь за роздавальною картою, виконання практичних вправ. Велике значення треба приділяти визначенню критеріїв оцінювання: перевірка і оцінювання знань, умінь та навичок бувають поточними і підсумковими.

Запитання і завдання для самостійної роботи

Скласти конспект уроку до однієї з тем :

„Земля –планета Всесвіту”, „Зміна дня і ночі”, „Україна на глобусі і карті” Скласти конспект уроку до однієї з тем „Весна, спостереження за тваринами і рослинами”, „Підсумки фенологічних состережень.Осінь”, „Зима. Підсумкі фенологічних спостережень”

Запитання i завдання для самоперевiрки.

Специфіка проведення підсумкових уроків фенологічних спостережень у початкових класах.

Побудуйте диференційовані завдання для весняних спостережень у природі для дітей з різним рівнем розвитку і підготовки

Чому необхідно повторювати матеріал?

Які види перевірки знань і умінь застосовуються на уроках і практичних заняттях?

Складіть запитання для фронтального і індивідуального опитування до однієї із запропонованих тем..

Література

1. Логачевская С.А. Усовершенствование учебно-воспитательного процесса на основе динференцированного подхода к обучению //Почат. школа, 1987, № 2.

2. Т.М.Байбара „Методика навчання природознавства в початкових класах”. - К.:”Веселка”, 1998,с.255-260.

3. Тематичний контроль досягнень учнів//Початкова школа,- 2001, №10, С.11 2003 №11,С.46,2006 №5,С25

4. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

5. Викладання довкілля в 3-4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в41 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

6. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,2001.-256с.

7. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство – 4 класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

8. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріада”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

13.Методика проведення інтегрованого-уроку.(2год.)

План.

1. Специфіка побудови змісту в межах макроструктури інтегрованого уроку.

2. Вимоги до інтегрованих уроків.

Матеріал для засвоення:Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, і має широке застосування. На різних ступенях освіти з’являються інтегровані курси, інтегровані уроки, тощо. Це пояснюється тим, що інтегрований підхід у навчанні є певною формою конкретизації, системності, комплексності, цілісності знань. Історично окремі ідеї удосконалення навчання та виховання школярів з позиції інтеграції, міжпредметних зв’язків у навчанні мали місце в працях відомих педагогів – класиків (Я.А.Коменський, І.Г.Песталоці, К.Д.Ушинський), сучасних дидактів (М.Н. Скаткін. О.Я. Савченко, В. Г. Ільченко, Ю.І. Мальований), методистів (Ю.М. Колягін, Л.П. Кочина).

Інтеграція як мета навчання повинна дати учням ті знання, які відбивають зв'язаність окремих частин світу як систему, навчити дитину з перших кроків у навчанні уявляти світ як єдине ціле, в якому всі елементи взаємопов'язані.

Інтегрований урок повинен мати чітко сформульовану навчально-пізнавальну задачу, для розв’язування якої необхідно залучати знання з інших предметів.

2.На інтегрованому уроці повинна бути забезпечена висока активність учнів із застосування знань з інших предметів.

3.Здійснення інтеграції повинно бути спрямованим на пояснення причинно-наслідкових зв’язків, сутності явищ, які вивчаються.

4.Завжди урок повинен бути націлений на узагальнення окремих розділів навчального матеріалу суміжних курсів, формування цілісних знань.

На ефективність інтегрованих уроків впливають такі чинники:

а)вибір тем уроків для інтеграції. В основі таких уроків – близькість змісту основних тем різних предметів і їх логічний взаємозв’язок.

б)спільні методи і прийоми , які сприяють здійсненню інтеграційного підходу: евристичні бесіди;бесіди узагальнюючого характеру;екскурсії;творчі роботи з розвитку мовлення, написання їх за матеріалами художніх творів, спостереженнями як на уроці української мови, так і на уроках природознавства;наочні методи навчання;самостійні роботи;словесне малювання на уроках читання, математики;виразне читання пейзажних описів на уроках природознавства;написання диктантів, зв’язаних текстів природознавчого змісту на уроках мови (з повторенням орфограм даного класу); розв’язання математичних задач на краєзнавчому матеріалі тощо.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

2. Назвіть основні особливості інтегрованого уроку?

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

4. Якою буде макроструктура уроку і форма реалізації процесу навчання 1-го рівня, якщо зміст теми складається з кількох елементів знань; з одного елемента знань (зокрема уявлення, поняття); передбачає формування уміння?

5. В яких випадках цілісний процес навчання І рівня реалізується на кількох уроках? Якою буде макроструктура таких уроків?

6. Який урок називається інтегрованим? Яку макроструктуру може мати інтегрований урок з природознавства?

7. Назвіть типи уроків, на яких реалізуються процеси навчання різних рівнів у структур і вивчення природознавства.

Завдання для практичної роботи

1. За логічними схемами змісту інтегрованих уроків визначіть їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Визначіть теми, сприятливі для проведення інтегрованих уроків. Обґрунтуйте їх необхідність
3. Складіть конспект інтегрованого уроку до однієї з тем :”Першоцвіти,” „Рослини поля. Овочеві рослини”

Література

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство – 4 класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство – 4 класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

5. Викладання довкілля в 3-4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в41 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

Практичний модуль 4 „Технології викладання окремих тем курсу природознавства”(10год.)

14. Методика проведення уроків теми: „Організм людини. збереження здоров’я”. (2год.)

План.

1. Особливості методики проведення уроків Змістової лінії „Організм людини”.

2. Структура уроків теми.

Матеріал для засвоєння:У Державних стандартах відокремлено п’ять наскрізних ліній формування понять про організм людини: людина і здоров’я, природні умови здоров’я, соціальні умови здоров’я, етноздоров’я, індивідуальне здоров’я. Поняття про організм людини формується протягом уроків „Шкіра-захісник організму,” „Скелет –опора тіла людини”, ”Як людина рухається. М’язи”, „Органи травлення”, „Органи дихання ”, „Система кровообігу”, „Органи чуття. Як людина сприймає довкілля”, „Мозок і нерви”. Мета навчання і виховання в розділі курсу „Я і Україна” передбачає збереження та зміцнення здоров’я учнів шляхом формування понять про організм людини як про цілісну систему. Під час вивчення теми учні мають набути знання про: будову організму людини, умови вироблення і збереження правильної постави; функції шкіри, органів дихання, травлення, кровообігу, виділення, нервової системи, органів чуттів; гігієна шкіри, ротової порожнини, органів дихання, травлення, кровообігу, органів чуттів; раціональне харчування, раціональний режим дня; уявлення про типи темпераменту та особливості поведінки людини відповідно її типу темпераменту, про спеціальні методи дослідження здоров’я (діагностика власного стану, визначення частоти пульсу, температури, тощо);

Специфіка проведення уроків з теми ”Людина – живий організм” передбачає чіткого дотримання послідовності вивчення матеріалу:

значення системи органів;

їх будова;

властивості органів;

функції;

попередження захворювання та правила першої допомоги.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

2. Назвіть, які макроетапи має урок як основна форма організації процесу навчання природознавства?

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

Завдання для практичної роботи

1. За логічними схемами власне предметного змісту окремих тем уроків визначте їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Виберіть теми .на яких відбувається реалізація змістової лінії „Людина”.
3. Методика організації спостережень за власним організмом. Обґрунтуйте її необхідність
4. Складіть конспект уроку до однієї з тем :”Скелет людини .М’язи ”, „Органи травлення”. „Нервова система. Органи чуття”

Література

1. Т.М.Байбара „Методика навчання природознавства в початкових класах”. - К.:» Веселка”, 1998,с.255-260.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Викладання довкілля в3 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 3 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

15. Нестандартний урок з природознавства “Київ- столиця україни”(2год.)

План.

1.Вимоги до нестандартних уроків.

2.Методика оцінювання, контролю та корекції знань під час нестандартних уроків.

Завдання для практичної роботи:

Розробіть детальний конспект уроку (тема на вибір: Київ –столиця України - урок-подорож, урок-проект, урок-вікторина, історична казка ). З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65. .

4. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріад*”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

16. Методика вивчення теми різноманітність природи України. (2год.)

План.

1. Особливості роботи з планом та картою в початковій школі.
2. Фомуання просторових та краєзнавчих уявлень на уроках природознавства.

Матеріал для засвоєння:Вивчаючи тему „Природні зони України” діти мають змогу зрозуміти закономірності зміни клімату, розташування природної зони на планеті, освітлення її на протязі року, пристосування до умов існування рослин та тварин.Відбувається формування уявлень про залежність побуту людей минулого від природи місцевості, на якій вони жили, формування переконань у тому, що для збереження і продовження життя людини в сучасному необхідно знати, як воно зберігалося в минулому, формування уяви про історико-етнографічне районування, про різноманітність традиційного народного житла і одягу різних частин України. ( Середня Наддніпрянщина, Полісся, Поділля, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина, Таврія, Буковина, Гуцульщина, Бойківщина, Волинь).

Послідовність вивчення природних зон України вивчається за таким планом:

1) розташування природної зони на території України;

2) форми поверхні природної зони;

3) погода в природній зоні в різні пори року;

4) рослини природної зони та їх пристосування до умов середовища;

5) тварини природної зони та їх пристосування до умов середовища;

6) праця людей в умовах природної зони.

Вивчення історико-етнографічні регіони України показуємо учням у зв’язку природними зонами. В процесі ознайомлення учнів з життям минулих поколінь українців, бажано, щоб учні висловлювали гіпотези щодо житла, одягу, їжі, традиційних занять в різних регіонах, виходячи з природних умов тієї чи іншої зони.

Запитання і завдання для практичної роботи:

Розробіть детальний конспект уроку (тема на вибір Лісостеп, степ. Карпатські гори Кримськи гори). З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література:

1. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

2. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

3. .Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріад*”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

4. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

5. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім

6. Викладання довкілля в 3-4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 4 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с

17. Методика проведення та аналіз інтерактивного уроку : „Земля – наш космічний дім”,(2год.)

План

1. Визначення інтерактивного навчання в теорії та практиці освіти початкової школи.
2. Методична різноманітність прийомів інтеракції.
3. Методика використання інтерактивних прийомів навчання на уроках природознавства.

Матеріал для засвоєння:В даній темі учні поглиблюють своє уявлення про космічне оточення Землі як природодослідники: вони досліджують зміну горизонту в залежності від висоти спостерігача над поверхнею землі, зміну вигляду Місяця, зміну природи на Землі в залежності від розташування місцевості на її поверхні. Учні вивчають Землю як планету Сонячної системи. Як обертається Земля, як нагрівається сонячним промінням, закріплюють знання про скісні і прямовисні промені, вивчають як орієнтуватися на місцевості, знайомляться з зображенням на глобусі та карті. Нарешті, під час вивчення теми досягається ще одна мета— учні дістають наукове уявлення про причини різноманітності природи на Землі та з цієї точки зору розглядають природні зони України.

У процесі вивчення теми учні набувають знань та вмінь про: періодичність явищ у космосі, в сонячній системі, дослідження їх за допомогою моделей; різноманітність природи Землі як умова її збереження, як наслідок періодичних явищ у природі; природні зони та природні багатства рідної землі як основа збереження довкілля українського народу; карта як модель земної поверхні; використання карти для дослідження природи Землі.

Основний посібник під час вивчення теми — Атлас природи України. Таким чином, рух Землі навколо Сонця і нахил земної осі визначають зміну пір року. Необхідно показати, що значення зміни пір року в житті природи надзвичайно велике. Воно зумовлює ритмічність у житті живої і неживої природи, впливає на різноманітність природи на Землі.

Запитання і завдання для практичної роботи:

На основі складеної структурно-логічної схеми уроку та матриці дій продемонструйте застосування

комп’ютерної презентації яка на рівні сприйняття учнів початкової школи, доводить основні положеннявзаємозв’зку космічних і природних явищ на планеті.Доведіть

Література:

1. Т.М.Байбара „Методика навчання природознавства в початкових класах”. - К.:» Веселка”, 1998,с.255-260.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Викладання довкілля в3 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 3 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

18-19. Методика вивчення теми „Людина –частина природи” (4год.)

1. Екологічна складова курсу „Я і Україна”

2. Формування екологічної культури відповідно до змісту Державних стандартів 2Галузі „Людина і світ”.

Запитання для самоперевірки для першого блоку:

1. Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

2. Назвіть, які макроетапи має урок як основна форма організації процесу навчання природознавства?

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

4. Як ви розумієте вираз „екологічна культура”, екологічна свідомість”?

Завдання для практичної роботи до першого блоку:

1. За логічними схемами власне предметного змісту окремих тем уроків визначте їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Виберіть теми .на яких відбувається реалізація змістової лінії „Людина і світ”.
3. Методика визначення екологічних цінностей. Обґрунтуйте необхідність її проведення під час реалізації змісту природознавства.

1. Складіть конспект уроку до однієї з тем :”Охорона природи”, „Червона книга України”

Завдання для практичної роботи до другого блоку:

Використовуючи методичну літературу розробіть прикладний або інформаційний проект на екологічну тематику. В проекті використовуйте краєзнавчий матеріал.

Література:

1. Викладання довкілля в3 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 3 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

2. Ільченко В.Р.,Гуз К.Ж.. Викладання довкілля в 3 класі.- Полтава:Довкілля- К.,2003.

3. Інноваційні технології в початковій школі./ Упорядник О.Кондратюк.- К.: Шк.. світ,2008.-112с. – (Бібліотека шкільного світу)

4. Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці // Початкова школа.-1997.-№3.-с.4

5. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 348 с.

6. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ автор-укладач Н.П.Наволокова. –Х.:Вид.група „Основа”, 2009.- 176с. – (Серія „Золота педагогічна скарбниця”)

Модуль самостійної роботи „Методика навчання природознавства – педагогічна наука.”(38 год.)

1.Використовуючи методичну літературу опрацювати такі питання :