ЗАДАНІ ЗА &ШШ0- помогою методу синектики склади

' СМІл!г5[І'ПГ^,і*П/1 ється з таких етапів.*

Ч

Инектори уточнюють та формулюють проблему в її первинному п и гляді. Особливістю цього початкового етапу роботи є те, що лише керівник робочої групи синекторів знає всі деталі задачі. Вважн ють, що передчасне уточнення та формулювання всіх елементні проблеми утруднює процес абстрагування і не дає змоги відійти під стереотипів і традиційного мислення.

 

 

>

М„ (кіІКНСТОрИ формулюють проблему відповідно до свого розуміння. І'поглядають можливості перетворення незнайомої та незвичної проблеми на низку більш звичайних задач. Інакше кажучи, на цьо­му етапі проблема ділиться на підпроблеми.

II поводять генерацію ідей. Здійснюють екскурси у різні галузі тех- инт, психології для виявлення того, як у них розв’язуються ана­логічні проблеми. На цьому етапі застосовують усі види аналогій (инлму, особисту, символічну, фантастичну).

І Нішилені на попередньому етапі ідеї розглядають відповідно до .іміету проблемної задачі з урахуванням усіх деталей та особливос­тей проблеми, які повідомляє керівник групи.

І.М ПИЛІ IIІЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

У чому полягає суть методу синектики?

Хто є автором цього методу?

9. Що є спільного та відмінного у методах синектики та «мозкового штурму»?

Що таке аналогія? Які є типи аналогій?

Gt;, Схарактеризуйте етапи розв’язання проблемної задачі за допомогою методу синектики.

МГЧ' ІИ'ІПЛІ*060ТА№2

Н"і ■ .| >м> іншій аналогій як інструменту пошуку рішення

І. ІОиіс поділяють на групи по 3-4 особи у кожній. Кожна група впро- ' :1 доиж 5-7 хвилин має придумати і написати найбільшу кількість і і' ічіміюлічних аналогій (метафор) для одного з предметів (дошка, го­

Динник, книга, вікно, телефон).

М« Учні, об’єднані у групи, впродовж 5-10 хвилин знаходять найбіль­шу кількість прикладів використання аналогій у техніці.

 

4. Метод контрольних запитань

Основні поняття: винахідник, досвід, запитання.

Суть методу контрольних запи тань полягає в тому, що під «їж* пошуку розв’язків проблеми ті користовують перелік спеціально

підготовлених запитань. Винахідник дає відповіді на запитання, на о<‘ нові цього аналізує проблему (умову задачі) і таким чином наближається до її розв’язку.

Цей метод роботи є досить універсальним: списки контрольних запи тань можуть бути використані під час проведення «мозкового штурму» або з метою підвищення активності робочих груп, які колективно працю ють над проблемою (синектика).

Водночас варто зазначити, що метод контрольних запитань, як і не.і піші методи творчого пошуку, є досить природним для людини у повсяк донному житті. Щоб переконатися в цьому, проведіть невеличкеСПОСТі» роження, коли у вас з’являється нескладна проблема побутового (треГж щось відремонтувати) чи організаційного характеру (необхідно скласти план дій, за яким щось виконати) тощо. Перш ніж її вирішувати чи ші иіть визначити ступінь її складності (як швидко з нею можна впоратися), н і гергну чергу ви намагаєтесь сформулювати її у вигляді запитань: « Чом у тик трапилось?», «Як я зможу це подолати чи вирішити?» і т. д. Якщо иавдання складне, то доведеться поставити більше запитань. Наприклад, якщо ви вирішили після завершення навчання в школі вступити до пре» п'ижного вузу, то одразу виникають запитання, які, у свою чергу, фор і« у ють алгоритм вашої поведінки щодо реалізації цієї мети.

З практичного досвіду винахідника, котрий працює над розв’язанням тіюрчих завдань різного рівня складності, завжди можна виокремити найпоширеніші запитання, на які він намагається відповісти, і таким чином знайти рішення для задачі творчого характеру. Найбільшого

 

 

Нміфічній набули списки контрольних запитань, складені А. Осборном, Кшіопртом, Д. Пірсоном, Г. Я. Бушем, Д. Пойа та іншими вченими, <1 досліджували процес творчості.

і і;с :: )і!, КОНТРОЛЬНИХ Найбільш відомим є список контроль-