Загальні вимоги до контролю

Лекція т.4. Технології ефективного контролю в організації

План

1. Загальні вимоги до контролю.

2. Види контролю.

3. Методи контролю.

4. Особливості окремих напрямків контролю.

4.1. Контроль фінансово-господарської діяльності.

4.2. Контроль виконавчої дисципліни.

4.3. Організація контролю за виконанням документів

5. Технологія організації контролю.

 

Вступ

Природа контролю виявляється в його основних проявах як функції різних інститутів системи управління соціально-економічними процесами. Функція контролю полягає в спрямуванні процесу управління на встановлення ідеальної моделі коригування поведінки підконтрольного об'єкта. Головною метою цієї функції є блокування відхилень діяльності суб'єкта управління від заданої управлінської програми, а при виявленні аномалій - приведення управлінської системи в стійкий стан за допомогою всіх регуляторів.

Призначення контролю в тому, що він покликаний служити джерелом інформації про процеси, які відбуваються, результативності діяльності, умовою підтримки законності, порядку й організованості, охорони свободи і дотримання прав громадян.

Форми контролю є різноманітними на різних рівнях. На рівні суспільства можна вирізнити дві загальні форми соціального контролю:

- формальний (правоохоронні органи, контрольно-ревізійні органи, державний примус);

- неформальний (контроль засобів масової інформації, громадська думка, громадські організації).

При виділенні контрольної функції управління трапляється акцентування на здійсненні її у вигляді нагляду, протиставляючи або поєднуючи поняття "контроль" і "нагляд". Що являють собою ці поняття?

Термін "контроль" (від фр. controle - зустрічний, вторинний запис з метою перевірки першого) часто вживається в розумінні англ. control - панування, наявність, влада. В українській мові слово "контроль" має значення перевірки, а також спостереження з метою перевірки (управлінський контроль, контроль над звітністю, громадський контроль, державний контроль).

Термін "нагляд" означає спостереження з метою перевірки, групу осіб, орган для спостереження за ким-небудь (технічний, санітарний, патентний, прокурорський нагляд).

Існує загальноприйнята точка зору, що нагляд вважається видом контролю. Так, на думку О.Андрійко, - поняття контролю є ширшим від нагляду. Під час його здійснення перевіряється не лише систематичність виконання нормативно-правових актів та прийняття рішень, а й враховуючи особливість контролю як функції державного управління, контролюючим органам надане право втручання в оперативну діяльність підконтрольних об'єктів у формі видання обов'язкових для виконання вказівок. Натомість завданням нагляду є лише виявлення та попередження правопорушень, відповідності діяльності підконтрольних об'єктів чітко встановленим правилам. Органи, що здійснюють нагляд, не мають права втручатися в оперативну діяльність або змінювати акти органів державного управління. Отже, нагляд порівняно з контролем є більш вузьким видом діяльності.

В економічній та правовій літературі поняття "контроль" розглядається в цілому як система спостереження і перевірки процесу функціонування і фактичного стану керованого об'єкта з метою оцінки обґрунтованості та ефективності прийнятих ним управлінських рішень і результатів їх виконання, виявлення відхилень від вимог, сформульованих у цих рішеннях, усунення несприятливих наслідків їх виконання та інформування про них компетентних органів.

П.Друкер: "Контроль і визначення напряму — це синоніми". Слід розуміти, що контроль не може обмежуватись констатацією стану речей – його задача визначати майбутнє, подальші цілі і шляхи діяльності. У цьому зв’язку останнім часом ведуть мову про контролінг - управління майбутнім для того, щоб запобігти помилкам, відхиленням і прорахункам надалі. це керівна концепція підприємства, спрямована на ліквідацію "вузьких місць", зорієнтована на майбутнє відповідно до поставлених мети й завдань отримання певних результатів, пов'язана з комплексним використанням методів оперативного і стратегічного менеджменту.

 

Загальні вимоги до контролю.