Класифікація та морфологія грибів
Гриби – особливо велика група еукаріотів. Гриби представляють собою нефотосинтезуючі організми,які ростуть у вигляді ниток, що переплітаються та галузяться. Їх унікальність полягає в тому, що вони подібні за деякими ознаками як до тваринних, так і до рослинних організмів. До тварин вони схожі наявністю особливої полісахаридної субстанції – хітину, участь в обміні азоту сечовини, а в обміні вуглеводів – глікогену.За способом живлення – шляхом всмоктування схожі до рослин.Клітини більшості грибів вкриті твердою оболонкою,основу якої складають азотисті та без азотисті полісахариди та целюлоза. Цитоплазматична мембрана щільно прилягає до вн. поверхні клітинної оболонки.Основу тіла гриба становлять особливі трубчасті нитки – гіфи,сукупність яких називають міцелієм. Розмноження грибів здійснюється безстатевим та статевим шляхом, що дозволило поділити їх на дві принципові відмінні групи – недосконалі та досконалі гриби.
Виділяють нижчі та вищі гриби. До нижчих належать хітридіоміцети, ооміцети, зигоміцети. До вищих – аскоміцети, базидіоміцети та дейтероміцети. Нижчі гриби не патогенні для людини.Однак окремі види мукорової плісняви рідко уражають шкіру, очі, зовнішні слухові проходи, легені, мозкові оболонки, здатні викликати алергію, професійні оніхомікози та паронімії у людей, які збирають і оброблять апельсини.Захв. наз. зигомікозами. Аскоміцети – клас сумчастих грибів,тому що спори їх зберігаються в особливих сумках – асках. Патогенними для лидини є представники родів Aspergillus, Penicillium, які викликають відновідно аспергильози та пеніциліози шкіри і внутрішніх органів, а також алергічні реакції.
Методи мікроскопії
Мікроскопічний метод – виготовлення й забарвлення мазків із досліджуваного матеріалу від хворого і виявлення його під мікроскопом. Він дає змогу швидко виявити характерні морфологічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менінгококового менінгіту, туберкульозу, лепри. Розрізняють такі методи мікроскопії: 1) Бінокулярний мікроскоп має спеціальну насадку з двома тубусами, це дає ряд переваг при мікроскопуванні. Досліджуваний препарат розглядається відразу двома очима, що не викликає перевтоми органа зору. При цьому досягається одночасна більша чіткість глибини зображення і його пластичність. 2) Темнопольний мікроскоп(ультрамікроскоп) відрізняється від звичайного способом освітлення препарату.У звичайному мікроскопі об*єкт досліджується при світлі, яке проходить, в темнопольному – при боковому освітленні. Для цього звичайний конденсор Аббе замінюють спеціальним параболоїд-конденсором, у якому центральна частина нижньої лінзи затемнена, а бокова поверхня дзеркальна, в результаті чого утворюється темне поле зору. Мікроскопію в темному полі зору використовують для досл. рухливості бактерій, виявлення збудників лептоспірозу, сифілісу, поворотного тифу. 3) Фазово-контрасна мікроскопія – спосіб мікроскопічного дослідження прозорих, не поглинаючих світла об*єктів, який базується на підсиленні контрасту зображення. Він полягає в тому, що живі клітини, слабо поглинаючи світло, все ж таки здатні змінювати фазу проникаючих променів. 4) Аноптральна мікроскопія. Є різновидом фозово-контрасного. він дає змогу досл. такі малоконтрасні живі об*єкти, як бактерії, гриби, найпростіші, але з більшою контрастністю, роздільною здатністю, стереоскопічністю і чіткістю зображення. Суттєвою деталлю аноптрального мікроскопа є спеціальна лінза об*єктива, яка розташована поблизу її верхнього отвору і на яку нанесено шар кіптяви або міді. Це обумовлює поглинання близько 10% світла, яке проходить через об*актив і робить фон поля зору коричневим 5) Люмінесцентна мікроскопія – метод мікроскопії, який дозволяє спостерігати первинну або вторинну люмінесценцію (світіння0 мікроорганізмів, клітин, тканин обо окремих їх структур.Він базується на використанні явища флюоресценції Даний метод використовують для виявлення антигенів і антитіл. 6) Електронна мікроскопія. використовують електронний мікроскоп – високовольтний вакуумний прилад, у якому збільшення зображення отримують за допомогою потоку електронів. Він має високу роздільну здатність і може давати збільшення від 20 тис до 5 млн разів.