Характеристика фінансової діяльності підприємства
Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Основними завданнями фінансової діяльності суб'єкта господарювання є:
• вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу фірми і
напрямів його використання для забезпечення стабільно високої прибутковості;
• збалансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;
• підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків;
• види та форми фінансування діяльності підприємств (організацій).
Залежно від джерел коштів розрізняють внутрішнє і зовнішнє
фінансування. Внутрішнє і зовнішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.
Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.
Треба розмежовувати фінансування виробництва (діяльності) за рахунок власних і залучених (позикових) коштів. До залучених коштів належать ті, які через певний час треба повертати кредитору. Усі інші кошти є власним капіталом. Отже, важливо забезпечувати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.
Специфічною формою довготермінового кредиту є оренда майна-договірне строкове платне володіння і користування майном. Поширеним у світовій практиці різновидом оренди є лізинг.
Важливою формою фінансового планування є складання оперативного балансу (бюджету) грошових надходжень і видатків.
36.Завдання, зміст і розробка плану соціального розвитку колективу.
План соціального розвитку колективу має бути обов’язковим розділом річних і перспективних планів сільськогосподарських підприємств. Його розробляють відповідно до напрямів їхньої соціальної діяльності та з урахуванням законів України [2—8, 11, 13] щодо: дотримання встановлених правил і норм охорони праці, техніки безпеки, вимог виробничої санітарії; підвищення кваліфікації і поліпшення умов праці та побуту своїх працівників, а також осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором; розвитку матеріально-технічної бази соціальної сфери і створення умов для здорового побуту, відпочинку працівників та їхніх сімей; турботи про ветеранів війни і праці, пенсіонерів, інвалідів і дітей; сприяння ефективній роботі шкіл, навчальних та лікувальних закладів.
У плані передбачається планування підготовки і підвищення кваліфікації працівників, поліпшення умов праці та охорони здоров’я, розвитку матеріально-технічної бази соціальної сфери, заходів щодо забезпечення культурно-побутового обслуговування населення і розвитку його особистого підсобного господарства.
Господарства самостійно розробляють свої плани соціального розвитку з урахуванням особливостей їхньої діяльності: демографічного стану, кількості й територіального розміщення населених пунктів, виробничих та інших об’єктів; сезонності та спеціалізації виробництва; забезпеченості об’єктами соціальної сфери, фінансового стану підприємства, наявності на території господарства інших підприємств, установ та організацій. Соці- альну програму необхідно узгодити із заходами інших розділів планів підприємства, у першу чергу з такими, як: «Упровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду й удосконалення організації праці», «Праця», «Фінансовий план». Координування і узгодження планів соціального розвитку здійснюють місцеві ради.
Слід особливо наголосити, що складання плану соціального розвитку колективу передбачає застосування особливих підходів при плануванні. Пов’язано це з необхідністю використання великої кількості специфічної інформації, яку слід брати за межами господарства. Зокрема, використовуються статистичні дані місцевої ради про:
- наявний житловий фонд, що перебуває у приватній, колективній і державній власності;
- обладнання його комунальними зручностями;
- благоустрій населених пунктів і забезпечення їх санітарно-побутовими приміщеннями, об’єктами освіти, охорони здоров’я та відпочинку
- собисті господарства населення і наявність у них земельних угідь, худоби, технічних засобів тощо
- рівень радіоактивного забруднення земель і сільськогосподарської продукції.
Потрібно враховувати також спеціальну інформацію стосовно демографічної ситуації на селі та зайнятості населення, зокрема відділу соціального захисту та обслуговування сільського населення Мінагрополітики України. У зазначеному джерелі наводиться інформація як у цілому по Україні, так і стосовно областей.
37.План охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.
Держава повинна забезпечити раціональне використання природних ресурсів, а це неможливо без перспективного планування природокористування й охорони природи. Такий план має включати: охорону і раціональне використання водних ресурсів; охорону атмосферного повітря; охорону і раціональне використання земель; охорону і раціональне використання лісових ресурсів; організацію заповідників, природних парків, заказників та інших природоохоронних територій; охорону і відтворення тваринного світу; охорону і відтворення рибних ресурсів; охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів; регіональні плани охорони і раціонального використання природних ресурсів; введення в дію важливих природоохоронних об’єктів; міжнародну співпрацю з охорони навколишнього природного середовища.
Плани охорони навколишнього природного середовища (державні, регіональні, окремих підприємств і організацій) повинні включати систему натуральних і вартісних показників, яка б давала комплексну оцінку заходів, спрямованих на ефективне природокористування.
Плани охорони навколишнього середовища повинні забезпечувати: раціональне і економне використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; заходи запобігання псуванню, забрудненню та виснаженню природних ресурсів, відтворення відновлювальних природних ресурсів, застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів; збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду; екологічну безпеку населення. Одним з важливих завдань перспективного планування охорони природи є розробка моделей, які б дозволили визначати вплив населення і виробництва на стан навколишнього середовища.
Для пересувних об’єктів, що забруднюють навколишнє природне середовище, встановлюються нормативи вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах. Викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря стаціонарними об’єктами можуть здійснюватися лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в межах встановлених ним обсягів. Підприємства й організації зобов’язані здійснювати організаційно-технічні заходи, спрямовані на зменшення шкідливих речовин у атмосферному повітрі і на безперебійну роботу очисних споруд, повинні мати заздалегідь розроблені плани з охорони атмосферного повітря, які б передбачали роботу в екстремальних ситуаціях на випадок аварій, несприятливих кліматичних умов тощо.
Використання водних ресурсів України планується в межах лімітів, виділених Держводгоспом України і затверджених Кабінетом Міністрів України. В державних планах використання водних ресурсів розраховуються такі показники: загальний забір води з природних джерел, об’єм водоспоживання, об’єм оборотної і послідовно використаної води, частка оборотної і послідовно використаної води, об’єм нормативно очищеної води, об’єм скиду забруднених стічних вод.
Державна програма охорони і раціонального використання водних ресурсів України повинна передбачати вирішення таких питань: надійного захисту відкритих і закритих водних басейнів від забруднення, скорочення екологічно небезпечних виробництв, забезпечення функціонування екологічно небезпечних виробництв у межах замкнених систем водоспоживання, організацію дійової міжнародної співпраці з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів, скорочення втрат води у процесі транспортування і споживання.
У плануванні раціонального використання земель активну участь беруть органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, з якими підприємства, установи та організації повинні погоджувати свої плани з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Державне планування використання земельних ресурсів спрямовується, насамперед, на зменшення вилучення земель із сільськогосподарського користування і лісового фонду, виявлення земель для розширення сільськогосподарського користування і посадки лісу та зменшення ерозії, засолення і забруднення земель шкідливими викидами у навколишнє середовище.
Державні плани охорони і використання мінеральних ресурсів України повинні передбачати: комплексне використання всіх компонентів корисних копалин, скорочення втрат мінеральної сировини у процесі добування і транспортування, забезпечення екологічної безпеки населення та надійної охорони родовищ корисних копалин від забруднення та екологічних катастро.
Service Unavailable
The server is temporarily unable to service your request due to maintenance downtime or capacity problems. Please try again later.