Дії батальйону (роти) під час участі бригади в спеціальній операції
565. Спеціальна операція (далі – СпО) – сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом бойових (спеціальних) дій військових частин і підрозділів Сил спеціальних операцій (далі – ССпО), які проводяться за єдиним замислом самостійно або у взаємодії з іншими військовими частинами і підрозділами ЗС України, ІВФ та ПрО для виконання завдань, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей.
566. Батальйон (рота) може брати участь у забезпеченні проведення протидиверсійних, диверсійно-розвідувальних операцій та операцій з організації руху опору на території противника тощо.
Протидиверсійна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з іншими військовими частинами, підрозділами ЗС України, органами і військами ІВФ та ПрО для виявлення, блокування та нейтралізації ДРС противника та НЗФ.
Протидиверсійна операція підрозділів може включати: оперативно-розшукові заходи територіальних підрозділів, СБУ та МВС України щодо виявлення факту діяльності ДРС противника та НЗФ; розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні та засадні дії військових частин і підрозділів ССпО і військової служби правопорядку (ВСП) ЗС України, підрозділів СБУ та МВС України; дії механізованих, аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів; підрозділів ВВ; СБУ, МВС України, спеціального призначення.
Диверсійно-розвідувальна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з підрозділами Сухопутних військ та інших видів ЗС України для сприяння силовому стримуванню збройного конфлікту, зниження можливостей противника щодо ведення воєнних дій та створення сприятливих умов для дій своїх військ.
Диверсійно-розвідувальна операція може включати спеціальні дії підрозділів ССпО на об’єктах військ (сил), військово-промислового комплексу (ВПК), паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і комунікаціях противника та дії підрозділів Сухопутних військ, ПС та ВМС.
Операція з організації руху опору на території противника (території інших країн) проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з іншими видами ЗС України для порушення комунікацій, зриву військових перевезень, недопущення використання противником місцевих ресурсів, виведення з ладу важливих військових об’єктів противника та зниження морально-психологічного стану його особового складу.
567. Іншими видами СпО є: операція з надання військової допомоги; пошуково-рятувальна операція на території, зайнятій противником; операція щодо гарантування безпеки та евакуації громадян України з району кризової ситуації (збройного конфлікту); операція з визволення полонених, захоплення (ліквідації) зразків зброї і техніки, документів, важливих персон.
Для проведення СпО створюється тимчасові формування, основу яких складають військові частини і підрозділи ССпО. Для забезпечення СпО можуть залучатися підрозділи СВ, ПС, ВМС, спеціального призначення та ВСП ЗС, а також органи та підрозділи спеціального призначення ІВФ та ПрО.
СпО можуть проводитися в мирний час та особливий період, на своїй території і на території противника, а також на території інших країн та в зонах (районах) відповідальності миротворчих контингентів ЗС України.
568. Для підготовки СпО створюється операційна база, яка розташовується на об’єктах ЗС подалі від великих населених пунктів, має розвинену інфраструктуру, забезпечує умови для охорони (оборони) та прихованої діяльності.
Способи ведення дій підрозділами батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у СпО залежать від специфіки конкретного завдання.
Під час виконання завдань у СпО підрозділами батальйону (роти) керує командир батальйону (роти) зі свого командно-спостережного пункту за допомогою штатних засобів управління.
569. Зміст і тривалість підготовки батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у СпО залежать від її мети, завдань, наявного часу й умов обстановки, яка склалася.
У замислі на участь батальйону (роти) в СпО визначаються: мета дій; райони (об’єкти) зосередження основних зусиль; етапи участі у веденні спеціальних дій, їх зміст і тривалість; порядок виконання завдань; склад тактичних груп, які залучаються для виконання завдань; район розгортання і порядок зайняття операційної бази; завдання щодо введення противника в оману.
Під час визначення та доведення завдань підрозділам батальйону (роти) указуються: завдання та порядок їх виконання; район розгортання і терміни зайняття операційної бази (району); які вогневі засоби старшого начальника діють в інтересах виконання завдань батальйону (роти); порядок організації взаємодії та управління; кількість боєприпасів та іншого військово-технічного майна, яке виділяється; термін готовності.
570. Участь батальйону (роти) у спеціальних діях бригади у СпО проводиться за чотирма основними етапами, чіткого поділу між якими за термінами проведення немає.
571. Перший етап участі батальйону (роти) у спеціальних діях бригади у
СпО – забезпечення створення угруповання військ (тактичних груп) для проведення спеціальних дій, включає: участь у забезпеченні розгортання системи управління й операційної бази; переміщення підрозділів у район операційної бази; розгортання підрозділів МТЗ, проведення заходів бойового злагодження і безпосередньої підготовки визначених сил і засобів до виконання завдань за призначенням.
Другий етап – виведення підрозділів у тил противника (райони виконання завдань). Підрозділи батальйону (роти), які сприяють або забезпечують проведення СпО, також можуть проводити демонстративні дії, спрямовані на введення противника в оману.
Змістом третього етапу – ведення спеціальних дій, можуть бути: дії підрозділів батальйону (роти) щодо блокування визначених районів (об’єктів) та прочісування місцевості, затримання (нейтралізації) або ліквідації ДРС противника та НЗФ; дії щодо підготовки баз і створення запасів зброї, боєприпасів та іншого військово-технічного майна для розгортання руху опору, надання допомоги у формуванні, забезпеченні та підготовці партизанських формувань; спеціальні бойові дії партизанських формувань тощо.
Основний зміст четвертого етапу – повернення підрозділів після виконання завдань і відновлення їх боєздатності, включає: здійснення маршу у визначений район або пункт постійної дислокації; розташування; проведення технічного обслуговування ОВТ; поповнення (за потреби) особовим складом; доведення запасів зброї, боєприпасів і іншого військово-технічного майна до військових норм; проведення психологічної реабілітації особового складу, надання йому медичної допомоги тощо.
572. Після повернення підрозділів до районів дислокації організуються заходи контррозвідувального забезпечення, проводиться вивчення і узагальнення досвіду бойових дій.