Целочисленные битовые операторы
2.
Процес КК в стандарті ДСТУ ISO/IEC 12207
Чому при виборі стандарту, що визначає процес керування конфігурацією, для докладного розгляду ми зупинилися на стандарті ДСТУ ISO/IEC 12207 «Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмних засобів »? Для цього є декілька важливих причин:
Стандарт ДСТУ ISO/IEC 12207 є російським стандартом, офіційно введеним в дію на території Російської Федерації.
Розглянутий стандарт є перекладом одного з найбільш популярних міжнародних стандартів у сфері інформаційних технологій - ISO/IEC 12207:1995 (ISO/IEC12207) Standard for Information Technology - Software Lifecycle Processes.
Популярні методології розробки ПС (такі як Rational Unified Process) грунтуються на ISO/IEC 12207:1995 (ISO/IEC12207) Standard for Information Technology - Software Lifecycle Processes.
Перш ніж переходити безпосередньо до процесу управління конфігурацією, який визначається в даному стандарті, розглянемо коротко стандарт в цілому.
Російський стандарт ДСТУ ISO/IEC 12207 розглядає процеси життєвого циклу (ЖЦ) програмних засобів (ПС) і поділяє їх на три групи:
Основні.
Допоміжні.
Організаційні. Стандарт ДСТУ ISO/IEC 12207 встановлює загальну структуру процесів життєвого циклу (ЖЦ) програмних засобів (ПС), визначає процеси, роботи і завдання, виконувані в ході ЖЦ ПС. Даний процес складається з наступних робіт:
підготовка процесу;
визначення конфігурації;
контроль конфігурації;
облік станів конфігурації;
оцінка конфігурації;
управління випуском і постачання.
Підготовка процесу Повинен бути розроблений план управління конфігурацією. План повинен визначати:
роботи з управління конфігурацією;
процедури і графік виконання даних робіт;
організації (та), відповідальну (і) за виконання даних робіт;
зв'язок даній організації (й) з іншими організаціями, наприклад, з розробки та супроводження програмних засобів.
План повинен бути документально оформлений і виконаний. Примітка: Даний план може бути частиною плану управління конфігурацією системи.
Визначення конфігурації
Повинна бути визначена схема позначення програмних об'єктів і їх версій (об'єктів програмної конфігурації), які контролюються при реалізації проекту. Для кожного програмного об'єкта та його версій повинні бути визначені: документація, в якій фіксується стан його конфігурації; еталонні версії та інші елементи позначення.
Оператор циклу for
Оператор циклу for має одну з двох форм:
for змінна: = початкове значення to кінцеве значення do
оператор
або
for змінна: = початкове значення downto кінцеве значення do
оператор
Крім того, змінну можна описати безпосередньо в заголовку циклу:
for змінна: тип: = початкове значення to або downto кінцеве значення do
оператор
або
for var змінна: = початкове значення to або downto кінцеве значення do
оператор
В останньому випадку використовується автовизначення типу змінної за типом початкового значення. У двох останніх випадках область дії оголошеної змінної поширюється до кінця тіла циклу, яке в даному випадку утворює неявний блок.
Текст від слова for до слова do включно називається заголовком циклу, а оператор після do - тілом циклу. Змінна після слова for називається параметром циклу. Для першої форми циклу з ключовим словом to параметр циклу змінюється від початкового значення до кінцевого значення, збільшуючись кожного разу на одиницю, а для другої форми ключовим словом downto - зменшуючись на одиницю. Для кожного значення змінної-параметра виконується тіло циклу. Одноразове повторення тіла циклу називається ітерацією циклу. Значення параметра циклу після завершення циклу вважається невизначеним.
Змінна-параметр циклу може мати будь-який порядковий тип. При цьому початкове і кінцеве значення повинні бути сумісні по присвоювання зі змінною-параметром циклу.
Наприклад:
var en: (red, green, blue, white);
...
for en: = red to blue do
write (Ord (en): 2);
for var c: = 'a' to 'z' do
write (c);
Якщо для циклу for ... to початкове значення змінної циклу більше кінцевого значення або для циклу for ... downto початкове значення змінної циклу менше кінцевого значення, то тіло циклу не виконається жодного разу.
Якщо цикл використовується в підпрограмі, то змінна-параметр циклу повинна бути описана як локальна.
Зміна змінної-параметра циклу всередині циклу є логічною помилкою. Наприклад, наступний фрагмент зі вкладеним оператором for є помилковим:
for i: = 1 to 10 do
for i: = 1 to 5 do
write (i);
29. Тип даних Char: застосовується для опису символів (букв, цифр, математичних знаків)
Кількість симолів - 16 біт, що дозволяє зберігати в змінної цього типу будь-який символ Unicode. Також символ Unicode можна ввести за його номером, наприклад: «u0061» та «а» мають однакове значення. Деякі символи не можна набрати з клавіатури, або вони не мають зображення. Наприклад, щоб привласнити змінної символ «одинарна лапка», то запис char ch ='''; буде викликати помилку компіляції. Для цього використовуються так звані, Escape-послідовності (комбінація символу та інших). Крім існують і Escape-послідовності ():
\ \ Ххх - вісімковий символ (ххх)
\ \ Uxxxx - шістнадцятковий символ Юнікод, де ХХХХ - номер символу.
\ '- Одиночна лапки
\'' - Подвійна лапка
\ - Зворотний слеш
\r-повернення каретки
\n-переклад рядка (новий рядок)
\f - переклад сторінки
\t-табуляція
\b - повернення на один символ (Backspace)
Приклад використання:
char ch = 'J' / / змінної ch привласнити значення 'J'
31. Тип даних Long: тип даних с плавучею комою, межі значення якої лежать в проміжку 2^(-126) до 2^(127) (стандарт IEEE754-2008)
float a=2.5; // приклад присвоєння значення 2.5 в змінну а
33. Тип даних double належить до типів з плаваючою комою, межі значення якої в межах 2-1074 до 21023
double d=2.606; // приклад присвоєння значення 2.606 в змінну d
45.Арифметические оператор
Арифметические операторы используются для вычислений так же как в алгебре (см. таблицу со сводкой арифметических операторов ниже). Допустимые операнды должны иметь числовые типы. Например, использовать эти операторы для работы с логическими типами нельзя, а для работы с типом char можно, поскольку в Java тип char - это подмножество типа int.
| Оператор | Результат | Оператор | Результат |
| + | Сложение | + = | сложение с присваиванием |
| - | вычитание (также унарный минус) | -= | вычитание с присваиванием |
| * | Умножение | *= | умножение с присваиванием |
| / | Деление | /= | деление с присваиванием |
| % | деление по модулю | %= | деление по модулю с присваиванием |
| ++ | Инкремент | -- | декремент |
61.Дайте оцінку методам прийняття рішень в медицині.
До основних методів прийняття медичних рішень належать:
- матричний;
- теорії ігор;
- дерево рішень;
- аналітично-систематизаційний;
- ділових ігор;
- груповий тощо.
Матричний - це занесення до матриці (прямокутної таблиці чи-, сел) усіх можливих наслідків реалізації рішення.
Теорії ігор - це розрахунки можливих наслідків хвороби, дій ме-. дичних препаратів, наслідків застосування інших методів лікування, які можуть бути використані у конкретній ситуації.
Дерево рішень - це з'ясування розгалуження медичної проблем і рішень шляхом теорії графів та ймовірностей.
Аналітично-систематизаційний - це сукупність трьох складо-,
вих:
- аналізу ситуації;
- аналізу проблем;
- аналізу рішень.
Ділова гра - це імітаційна гра, яка моделює медичну діяльність і дає можливість передбачити причини, що змінюють процес лікування.
Груповий - це створення деякими медичними колективами груп для прийняття важливих рішень.
62.Охарактеризуйте та наведіть приклад застосування наступних операцій: %=, &=, |=, ^=.
Целочисленные битовые операторы
Для целых числовых типов данных - long, int, short, char и byte, определен дополнительный набор операторов, с помощью которых можно проверять и модифицировать состояние отдельных битов соответствующих значений. В таблице приведена сводка таких операторов. Операторы битовой арифметики работают с каждым битом как с самостоятельной величиной.
| Оператор | Результат | Оператор | Результат |
| ~ | побитовое унарное отрицание (NOT) | ||
| & | побитовое И (AND) | &= | побитовое И (AND) с присваиванием |
| | | побитовое ИЛИ (OR) | |= | побитовое ИЛИ (OR) с присваиванием |
| ^ | побитовое исключающее ИЛИ (XOR) | ^= | побитовое исключающее ИЛИ (XOR) с присваиванием |
| >> | сдвиг вправо | >> = | сдвиг вправо с присваиванием |
| >>> | сдвиг вправо с заполнением нулями | >>>= | сдвиг вправо с заполнением нулями с присваиванием |
| << | сдвиг влево | <<= | сдвиг влево с присваиванием |
63.Визначіть види медичних рішень та підходи до їх прийняття.
Рішення - це вибір одного варіанту дій із багатьох. Рішення в ме-. дицині - це фіксований медичний акт, який спрямовує діяльність ме-. дичного трудового колективу або окремого лікаря у русло досягнен-. ня цілей, поставлених перед медичною організацією або лікарем.
До медичних рішень належать програмовані або непрограмо-. вані. Програмовані ті, де визначена наперед послідовність кроків у прийнятті рішень. Непрограмовані ті, які виникають при нових ситу-, аціях або при невідомих факторах.
Залежно від виду проблем та підходів їх вирішення у процесі формування медичних рішень, їх розділяють на інтуїтивні, основані на судженнях та раціональні рішення.
Інтуїтивні медичні рішення - це вибір альтернативи чи варіанта на основі відчуття, що вона або він правильні. Рішення, засноване на судженнях - це вибір альтернативи на основі знань або досві-. ду. Раціональне медичне рішення - це вибір альтернативи за допо-. могою об'єктивного аналітичного процесу. До аналітичного проце-. су належать діагностика хвороб, формування критеріїв діагностики хвороб, скорочення числа альтернатив, оцінка альтернатив та вибір альтернатив.
64. Реєстраційне кодування
Реєстраційне кодування використовується для однозначної ідентифікації об'єктів і не вимагає попередньої класифікації об'єктів. Розрізняють порядкову і серійно-порядкову систему.
Порядкова система кодування припускає послідовну нумерацію
об'єктів числами натурального ряду. Цей порядок може бути
випадковим або визначатися після попереднього упорядкування
об'єктів, наприклад за алфавітом. Цей метод застосовується в тому
випадку, коли кількість об'єктів невелика, наприклад кодування
назв факультетів університету, кодування студентів у навчальній
групі.
Серійно-порядкова система кодування передбачає попереднє
виділення груп об'єктів, що складають серію, а потім у кожній
серії здійснюється порядкова нумерація об'єктів. Кожна серія також
буде мати порядкову нумерацію. По своїй суті серійно-порядкова
система є змішаною: що класифікує й ідентифікує. Застосовується
тоді, коли кількість груп невелика.
Приклад.
Усі студенти одного факультету розбиваються на навчальні
групи (у даній термінології — серії), для яких використовується
порядкова нумерація. Усередині кожної групи здійснюється
упорядкування прізвищ студентів за алфавітом і кожному студенту
привласнюється номер.
Имена и идентификаторы
Имя используется, чтобы обратиться к объекту, объявленному в программе на языке Ява.
Имеются две формы имен: простое имя и квалифицированное имя. Простое имя представляет собой единственный идентификатор. Квалифицированное имя состоит из имени, знака ".", и идентификатора.
В определении значения имени (§6.5) , язык Ява, принимает во внимание контекст, в котором появляется имя. Ява различает по контексту, где имя должно означать (ссылаться на) пакет (§6.5.3), тип (§6.5.4) , переменную или значение в выражении (§6.5.5) , или метод (§6.5.6).
Не все идентификаторы в программах на языке Ява, представляют собой часть имени. Идентификаторы также используются в следующих ситуациях:
· В описаниях (§6.1) , где идентификатор может задавать имя, под которым будет известен объявленный объект
· В области выражений доступа (§15.10) , куда идентификатор входит после знака "." указывая член объекта, который представляет собой значение выражения или ключевое словоsuper,которое появляется перед знаком ".".
· В некоторых выражениях вызова метода (§15.11) , где идентификатор может появиться после знака "." и перед знаком "("для указания метода вызываемого для объекта, который представляет собой значение выражения или ключевое слово super, которое появляется перед знаком ".".
· В качестве метки в помеченных операторах (§14.6) и в операторах break (§14.13) и continue (§14.14) , которые ссылаются на метки операторов.
Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям ( англ. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems ) - Документ, який використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в охороні здоров'я. Періодично (раз у десять років) переглядається під керівництвом ВООЗ. МКБ є нормативним документом, що забезпечує єдність методичних підходів і міжнародну порівнянність матеріалів.
В даний час діє Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (МКБ-10, ICD-10).
У Росії органи та установи охорони здоров'я здійснили перехід статистичного обліку на МКБ-10 в 1999 році.